Іменем України
(за результатами скороченого провадження в порядку ст.183-2 КАС України)
01 серпня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1708/12
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши адміністративну справу за позовом прокурора Сторожинецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 3030,71 грн.,
В поданому 13.07.2012 року до суду адміністративному позові позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову. Відповідач 19.07.2012 року отримав зазначену ухвалу і ознайомився з вимогами до розгляду справи у порядку скороченого провадження, заяву про визнання позову або заперечення на позов до суду не направив (а.с.13).
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносин.
Відповідач зареєстрований Сторожинецькою районною державною адміністрацією Чернівецької області 28.09.1999 року, №2201805650 та взятий на облік 12.10.1999 року (а.с.10,7).
Відповідно до розрахунку єдиного соціального внеску заборгованість відповідача складає 3030,71 грн. (а.с.6).
Відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу № Ф 270 від 10.04.2012 року (а.с.9). Зазначена вимога оскаржена відповідачем не була, самостійно боржником не сплачена.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ (далі - Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Абзацом 1 ч. 8, ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно з абз. 6, 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464 у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. В цьому випадку територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених вимог.
На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 183-2, 256 КАС України, суд, -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (59052, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області заборгованість в сумі 3030,71 грн. (три тисячі тридцять гривень сімдесят одна копійка).
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 та частини 8 ст. 183-2 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня одержання її копії.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Суддя Т.М. Брезіна