ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
27 червня 2012 року 14:30 № 2а-6375/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Асвіо Банк» до Власюк Світлани Віталіївни - державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві, за участю третіх осіб -ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміськбудпостач»про зобов'язання вчинити дії,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Асвіо Банк»(надалі -ПАТ «Асвіо Банк», позивач) до Власюк Світлани Віталіївни - державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві (надалі -Власюк С.В., державний виконавець ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві, відповідач), за участю третіх осіб -ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2), товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміськбудпостач»(надалі -ТОВ «Укрміськбудпостач») про зобов'язання ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві вчинити дії щодо звільнення з-під арештів грошових коштів на вкладному (депозитному) рахунку НОМЕР_1, шляхом винесення відповідних постанов про зняття арештів з коштів на вказаному рахунку та надіслати їх позивачу для здійснення ним свого права на звернення стягнення на заставлені майнові права.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що накладення арештів відповідачем на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 ТОВ «Укрміськбудпостач» вчинено після реєстрації забезпечувального обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а тому в даний час безпідставно перешкоджає позивачу відновити своє порушене право та звернути стягнення на заставлене майно, шляхом договірного списання грошових коштів в рахунок погашення забезпечених заставою вимог позивача за кредитним договором.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду письмові заперечення на позовну заяву, у яких зазначив, що у державного виконавця відсутні законні підстави для зняття арешту з коштів, оскільки тільки у разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. В усіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Представники ОСОБА_2 та ТОВ «Укрміськбудпостач»у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, письмових заперечень проти позову суду не надали.
Відповідно до вимог частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали судом встановлено наступне.
Між ПАТ «Асвіо Банк»та ОСОБА_2 29.04.2011 року укладений Кредитний договір № 2 про надання кредиту терміном до 29.04.2012 року в розмірі 3 000 000 (три мільйони) гривень 00 копійок.
В якості забезпечення виконання зобов'язань по зазначеному кредитному договору, ПАТ «Асвіо Банк»і майновий поручитель ОСОБА_2-ТОВ «Укрміськбудпостач»уклали між собою Договір застави майнових прав (вимоги отримання грошових коштів, що розміщені на вкладному (депозитному) рахунку) №20-201/11-З від 29.04.2011 року (надалі за текстом -Договір застави).
Вказаний Договір застави зареєстрований 29.04.2011 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за реєстраційним номером -11131679.
Предмет договору застави становлять майнові права на отримання грошових коштів в сумі 3 000 000 (три мільйони) гривень 00 копійок, розміщених на вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_1, що випливають з Договору банківського вкладу (депозиту) «ГАРАНТІЙНИЙ»в національній валюті без права поповнення №02-201/11Д від 29.04.2011 року, згідно якого ТОВ «Укрміськбудпостач» виступає вкладником.
Боржником по відношенню до заставодавця ТОВ «Укрміськбудпостач» за Договором банківського вкладу №02-201/11Д від 29.04.2011 року є заставодержатель ПАТ «Асвіо Банк».
Згідно п.1.2.5. Договору застави Заставодержатель (Позивач) набуває право звернення стягнення на Предмет застави у випадку, якщо на час настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано належним чином згідно з умовами Кредитного договору.
Строк виконання зобов'язань за Кредитним договором, згідно його п. 1.1., настав 28 квітня 2012 року, однак боржник (Третя особа 1) не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту.
Станом на день звернення позивача до суду у ПАТ «Асвіо Банк»виникло право на отримання грошових коштів в сумі 3 000 000 (три мільйони) гривень 00 копійок, розміщених на вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_1 згідно умов Договору застави.
Окрім того, 21.07.2011 року на виконання до державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві надійшов наказ Господарського суду міста Києва №14/214 від 21.06.202011 року про стягнення з ТОВ «Укрміськбудпостач»суми боргу на користь ПП «Метком»у розмірі 43 981,19 грн.
Державним, виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві 22.07.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 27688933 та направлено сторонам до відома та виконання.
Також, ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві направлено запити в ДПІ, УДАІ, БТІ з метою встановлення майнового стану боржника. Згідно відповіді БТІ у боржника відсутнє нерухоме майно. Згідно відповіді УДАІ автотранспортні засоби за боржником не зареєстровані.
Відповідно до відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва у боржника є відкриті рахунки в банківських установах.
Постановою державного виконавця про арешт коштів боржника від 07.11.2011 року № 1711/10 з метою забезпечення реального виконання рішення суду накладено арешт на кошти в межах суми 43 981,19 грн., що містяться на рахунках ПАТ «Асвіо Банк»та направлено до подальшого виконання до банківських установ.
Також, державним виконавцем ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві 20.01.2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВР №30721878 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва № 61/282 від 09.09.2011 року про стягнення боргу з ТОВ «Укрміськбудпостач»на користь ТОВ з ІІ «Дікергофф Україна» у розмірі 2 136 573,42 грн.
Постановою державного виконавця від 20.01.2012 року про арешт майна боржника від 20.01.2012 року № 1181/10 з метою забезпечення реального виконання рішення суду накладено арешт та на все майно ТОВ «Укрміськбудпостач».
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно положень ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999р. № 606- ХІV, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.
Згідно з положеннями частин 3 та 4 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.
Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.
Частиною 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Згідно ст. 16 вказаного Закону право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.
Згідно положень ст. 19 Закону України «Про заставу»за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Стаття 572 Цивільного кодексу України вказує на те, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Також у ч.1 ст. 590 Цивільного кодексу України зазначено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»від 18.11.2003 року №1255-ІV взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.
Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Аналогічна норма міститься і в ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу».
Судом встановлено, що договір застави №20-201/11-З від 29.04.2011 року, укладений між ПАТ «Асвіо Банк»та майновим поручителем ОСОБА_2 ТОВ «Укрміськбудпостач»зареєстрований 29.04.2011 року в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за реєстраційним номером -11131679, згідно положень ст.11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяження».
Як вбачається з матеріалів справи, станом на день звернення позивача до суду, згідно даних Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №35962298 від 10.05.2012р., обтяжувачі з вищим пріоритетом, ніж у позивача відсутні, як і відсутні будь-які інші обтяжувачі.
Таким чином, накладення арештів відповідачем на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 ТОВ «Укрміськбудпостач»вчинено після реєстрації забезпечувального обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а тому в даний час безпідставно перешкоджає позивачу відновити своє порушене право та звернути стягнення на заставлене майно, шляхом договірного списання грошових коштів в рахунок погашення забезпечених заставою вимог позивача за Кредитним договором.
Отже, будь-які обмеження права заставодержателя та обтяжувача зі сторони відповідача не можуть бути чинними для ПАТ «Асвіо Банк», і навпаки, оскільки обтяження заставленого майна на користь ПАТ «Асвіо Банк»зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, таке обтяження є чинним у відносинах з відповідачем та будь-якою третьою особою і є неприпустимим задоволення вимог третьої особи за рахунок заставленого майна.
Відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Таким чином, оскільки накладення арештів відповідачем на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 ТОВ «Укрміськбудпостач» вчинено після реєстрації ПАТ «Асвіо Банк» забезпечувального обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна суд вважає, що наявні підстави для зняття арешту з на вкладного (депозитного) рахунку НОМЕР_1 ТОВ «Укрміськбудпостач»шляхом винесення постанови державним виконавцем про зняття арешту з майна, відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідачем не доведено правомірність своїх дій.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 158-163 КАС України суд,-
Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Асвіо Банк»задовольнити повністю.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві вчинити дії щодо звільнення з-під арештів грошових коштів на вкладному (депозитному) рахунку НОМЕР_1, шляхом винесення відповідних постанов про зняття арештів з коштів на вказаному рахунку та надіслати їх позивачу для здійснення ним свого права на звернення стягнення на заставлені майнові права.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П. Шулежко