ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
21 червня 2012 року 08:30 № 2а-5645/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді -Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група»до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось приватне акціонерне товариство "Українська фінансова група" (далі -позивач, ПрАТ «Українська фінансова група») з позовом до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -відповідач 1), Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -відповідач 2) про визнання неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26.12.2011р. № 0001732311 та скасування податкового повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 05.01.2012р. № 0000012301.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами неправомірно застосовано штрафні санкції за податковими повідомленнями-рішеннями від 26.12.2011р. № 0001732311 та від 05.01.2012р. № 0000012301, що складені на підставі актів (довідок) перевірки з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій операційних кас Харківської філії ПрАТ «Українська фінансова група», якими встановлено порушення підпункту 267.1.1. пункту 267.1. статті 267 Податкового кодексу України.
При цьому, у зв'язку з проведенням перевірки працівниками податкових органів ініційована контрольна операція з продажу через операційну касу 50 доларів США. Оформлення операції здійснено в операційних касах, які не є, як стверджує позивач, пунктами обміну валюти, за розрахунковими документами - квитанціями форми № 377-К. Саме за такою формою, як вказує позивач, має здійснюватись оформлення валютно-обмінних операцій в операційних касах або касах банку. Визначення відповідачами статусу операційних кас, як пунктів обміну іноземної валюти та необхідність у зв'язку з цим отримання торгового патенту та сплати збору в порядку підпункту 267.1.1. пункту 267.1. статті 267 Податкового кодексу України, на думку позивача, є хибним та суперечить вимогам чинного законодавства.
Позивач зазначає, що в силу свого спеціального фінансового статусу та в силу того, що об'єкт перевірки не є пунктом обміну валют, а є операційною касою фінансової установи, на нього не покладено обов'язку з отримання торгового патенту, сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, а отже, у податкових органів не було правових підстав для накладання на позивача штрафу за порушення підпункту 267.1.1. пункту 267.1. статті 267 Податкового кодексу України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляд справи повідомлені належним чином, заяв про розгляд справи за відсутності представників від відповідачів до суду не надходило, письмових заперечень проти позову суду не надали.
Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ПрАТ «Українська фінансова група»зареєстроване як фінансова установа Державною комісією з регулювання фінансових послуг України, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 10.02.2004 р. серії ФК №1.
Позивачу видано Генеральну ліцензію Національного банку України від 02.06.2011р. № 75 на право здійснення валютних операцій при наданні фінансових послуг з переказу коштів та діяльності з обміну валют строком дії до 27.10.2012 р., а також ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України серії АВ № 548142 на здійснення переказу коштів небанківськими фінансовими установами строком дії з 27.10.2009 р. по 27.10.2012 р.
Працівниками Державної податкової адміністрації у Харківській області 08.12.2011 р. проведено фактичну перевірку господарської одиниці «операційної каси, пункту обміну валют»Харківської філії ПрАТ «Українська фінансова група»за адресою м. Харків, вул. Миру, 9-А з питань дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
За результатами перевірки складено акт (довідку) від 08.12.2011р. № 5728/20/40/23/14285934, яким встановлено порушення пунктів 1, 2, 5 статті 4 та пунктів 2, 3 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (далі -Закон України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР) та підпункту 267.1.1. пункту 267.1. статті 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (далі -ПК України).
Як вбачається з акту перевірки від 08.12.2011р., позивачем проведено розрахункову операцію з продажу іноземної валюти, а саме 50 доларів США за курсом 8,05 грн. за 1 долар США на суму 402,50 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та не забезпечено роздрукування розрахункового документу встановленого зразка - квитанції за формою № 377-А.
При цьому, як вбачається з акту перевірки від 08.12.2011р., проведення розрахункової операції з продажу іноземної валюти оформлено квитанцією форми №377-К.
Серед іншого також зазначено про здійснення торгівлі валютними цінностями без придбання відповідного торгового патенту, що й стало підставою для встановлення порушення підпункту 267.1.1. пункту 267.1. статті 267 ПК України.
На підставі акту перевірки від 08.12.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011р. № 0001732311, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 258,00 грн.
Також, 14.12.2011р. року посадовими особами Державної податкової адміністрації у Харківській області було проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці «операційної каси, пункту обміну валют»Харківської філії ПрАТ «Українська фінансова група», що розташована за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 115.
В результаті проведення перевірки складено акт (довідку) від 14.12.2011р. без зазначення реєстраційного номеру та встановлено порушення пунктів 1, 2, 5 статті 4 та пункту 3 статті 9 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР та підпункту 267.1.1. пункту 267.1. статті 267 ПК України.
З акту перевірки від 14.12.2011р. вбачається, що позивачем здійснено розрахункову операцію з продажу іноземної валюти, а саме 50 доларів США за курсом 8,01 грн. за 1 долар на суму 400,50 грн. без роздрукування та видачі розрахункового документа встановленого зразка квитанції за формою № 377-А, що підтверджує здійснення операції з продажу іноземної валюти. У пункті 2.2.14 акту перевірки від 14.12.2011р. зазначено про здійснення торгівлі валютними цінностями без придбання відповідного торгового патенту та при проведенні валютно-обмінної операції касир здійснив операцію купівлі 50 доларів США без пред'явлення клієнтом паспорта чи іншого документу, що посвідчує особу.
При цьому, як вбачається з акту перевірки від 14.12.2011р., проведення розрахункової операції з продажу іноземної валюти оформлено квитанцією форми № 377-К.
На підставі висновків, викладених у акті перевірки від 14.12.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.01.2012р. № 0000012301, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 258,00 грн.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.
Відповідно до підпункту 267.1.1. пункту 267.1. статті 267 ПК України визначено, що платниками збору є суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).
Згідно з підпунктом 14.1.208. пункту 14.1. статті 14 ПК України пункт обміну іноземної валюти для цілей розділу XII цього Кодексу, це структурна одиниця, яка відкривається банком (фінансовою установою), у порядку, встановленому Національним банком України, у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами - резидентами, а також національним оператором поштового зв'язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, та розташована поза межами операційного залу.
Встановлення для уповноважених банків та уповноважених фінансових установ порядок відкриття та організації роботи пунктів обміну іноземної валюти на території України, здійснення валютно-обмінних операцій з іноземною валютою і платіжними документами, що виражені в іноземній валюті регламентовано Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002р. № 502 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14.01.2003р. за № 21/7342 (далі - Інструкція № 502)
Відповідно до пункту 1.1 Інструкції № 502, пункт обміну іноземної валюти, це структурна одиниця, яка відкривається банком (фінансовою установою), у тому числі на підставі агентських договорів з юридичними особами-резидентами, а також національним оператором поштового зв'язку, де здійснюються валютно-обмінні операції для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів з дотриманням вимог цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів Національного банку України.
Згідно з пунктом 4.1. Інструкції № 502 валютно-обмінні операції для фізичних осіб (резидентів і нерезидентів) здійснюються касами банків (фінансових установ) і пунктами обміну валюти згідно з порядком, установленим цією Інструкцією.
Пунктом 5.1. Інструкції № 502 передбачено, що довідки за формою № 377, квитанції за формами № 377-А, 377-і, 377-І, 377-К та чек банкомата є касовими і розрахунковими документами.
Так, в пункті 6.2. Інструкції № 502 зазначено, що операції з купівлі готівкової іноземної валюти за готівкові гривні у фізичних осіб здійснюють, зокрема: каси банку (фінансової установи) з оформленням квитанцій за формою № 377-К із зазначенням у них часу здійснення операції та додатково для фізичних осіб - нерезидентів - довідок за формою № 377. У свою чергу, пункти обміну валюти здійснюють купівлю валюти з оформленням квитанцій про здійснення купівлі іноземної валюти за формою № 377-А для фізичних осіб - резидентів, а для фізичних осіб - нерезидентів - довідок за формою № 377.
При цьому, згідно пункту 5.5. Інструкції № 502, чітко визначено, що квитанція за формою № 377-К видається касою банку (фінансової установи) фізичним особам як підтвердження здійснення валютно-обмінних операцій, визначених в абзацах другому - шостому пункту 1.2 цієї Інструкції.
В законодавстві для обох господарських одиниць по різному визначено порядки оформлення валютно-обмінних операцій, обмеження здійснення валютно-обмінних операцій за видом таких операцій, а також Інструкцією № 502 суто для пунктів обміну валют визначено порядок реєстрації пунктів обміну валюти й обов'язок щодо наявності та розміщення торгового патенту в приміщенні пункту обміну валюти.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги щодо необхідності отримання торгового патенту та сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності поширюються лише на пункти обміну валют. Відповідного обов'язку отримання торгового патенту та сплати збору у таких господарських одиницях як операційні каси фінансової установи чи касах банку не виникає.
Щодо визначення та підтвердження статусу структурних одиниць фінансових установ суд зазначає наступне.
Інформація щодо фінансових установ, у тому числі їх структурні одиниці (відділення, власні операційні каси, пункти обміну валют тощо, у яких безпосередньо може здійснюватися діяльність щодо надання певних видів фінансових послуг) підлягає внесенню до Державного реєстру фінансових установ, який ведеться Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг).
Порядок внесення інформації регламентується Положенням про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній, затвердженим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.12.2003р. № 152 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2003р. за № 1252/8573 (далі -Положення № 152).
Відповідно до пункту 3.5. розділу 3 Положення № 152 фінансова компанія має право надавати певні види фінансових послуг через її відокремлені підрозділи (в тому числі структурні одиниці) за умови внесення інформації про них до Реєстру. Фінансова компанія кожному відокремленому підрозділу та його структурній одиниці присвоює внутрішній реєстраційний код згідно з внутрішньою системою реєстраційної кодифікації, при цьому код повинен мати 16 знаків, перші вісім знаків мають відповідати ідентифікаційному коду фінансової компанії за ЄДРПОУ, 9-й знак - крапка, 10 - 12-й знаки - порядковий номер відокремленого підрозділу компанії, 13-й знак - крапка, 14 - 16-ий знаки - порядковий номер структурної одиниці відокремленого підрозділу.
Згідно з пунктом 1.1 розділу 1 Положення № 152 та пунктом 1 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженим Розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003р. № 41, яке зареєстроване у Міністерстві юстиції України 11.09.2003р. за № 797/8118 (із змінами) під відокремленим підрозділом фінансової установи розуміється - філія, інший відокремлений структурний підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцезнаходженням юридичної особи та здійснює всі або частину функцій з надання фінансових послуг від її імені.
У свою чергу, структурна одиниця відокремленого підрозділу -відділення, власні операційні каси, пункти обміну валют тощо, у яких безпосередньо може здійснюватися діяльність щодо надання певних видів фінансових послуг.
Відтак, операційні каси фінансових установ належать до категорії структурних одиниць відокремленого підрозділу.
Пунктом 4.6. цього Положення № 152 передбачено що у разі прийняття позитивного рішення Держфінпослуг протягом п'ятнадцяти робочих днів з дати подання документів для включення інформації про відокремлений підрозділ фінансової компанії до Реєстру направляє заявнику Довідку згідно з додатком 7, з чого випливає те, що зазначена довідка про внесення інформації до реєстру видається при внесенні інформації відносно відокремлених підрозділів та її видача не передбачена у разі реєстрації в Держфінпослуг інформації відносно структурних одиниць відокремлених підрозділів (операційних кас).
В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до Реєстраційної картки структурних одиниць станом на 19.05.2011р. структурна одиниця ПрАТ «Українська фінансова група», внутрішній реєстраційний код якої 14285934.064.0004, вид структурної одиниці - операційна каса, вид фінансових послуг на здійснення валютних операцій - переказ грошових коштів та діяльність з обміну валют, місцезнаходження: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 115 за своїм статусом є операційною касою фінансової установи, не є пунктом обміну валюти у розумінні наведених вище правових актів.
Зазначена інформація, як вбачається з матеріалів справи, була направлена до Держфінпослуг 19.05.2011 р. повідомленням №1716-08 про зміни в інформації, яка надавалася для внесення інформації щодо фінансової компанії та/або її відокремлених підрозділів до Державного реєстру фінансових установ та зареєстрована Держфінпослуг 19.05.2011 року.
Відповідно, на підставі Положення № 152, ПрАТ «Українська фінансова група»видано дозвіл на здійснення фінансових послуг операційною касою № 14285934.064.0004 Харківської філії ПрАТ «Українська фінансова група»за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях, 115, зареєстрованою Держфінпослуг і внесеною до Державного реєстру фінансових установ за № 14285934.064.0004 від 19.05.2011 р., а саме здійснення валютних операцій з переказу коштів та діяльності з обміну валют.
Відповідно до Реєстраційної картки структурних одиниць станом на 19.07.2011 р. структурна одиниця ПрАТ «Українська фінансова група», внутрішній реєстраційний код якої 14285934.064.0020, вид структурної одиниці - операційна каса, вид фінансових послуг на здійснення валютних операцій - переказ грошових коштів та діяльність з обміну валют, місцезнаходження: м. Харків, вул. Миру, 9-А за своїм статусом також є операційною касою фінансової установи.
Зазначена інформація позивачем була направлена до Держфінпослуг повідомленням від 19.07.2011 р. за № 2392-08 про зміни в інформації, яка надавалася для внесення інформації щодо фінансової компанії та/або її відокремлених підрозділів до Державного реєстру фінансових установ та зареєстрована Держфінпослуг 19.07.2011 р.
На підставі Положення № 152 приватним акціонерним товариством «Українська фінансова група»видано дозвіл на здійснення фінансових послуг операційною касою № 14285934.064.0020 Харківської філії ПрАТ «Українська фінансова група»за адресою м. Харків, вул. Миру, 9-А, зареєстрованою Держфінпослуг і внесеною до Державного реєстру фінансових установ за № 14285934.064.0020 від 19.07.2011 р., а саме здійснення валютних операцій з переказу коштів та діяльності з обміну валют.
Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 25.04.2012р. № 852/16-8 підтверджено вищенаведені дані, інформацію щодо структурних одиниць Харківської філії ПрАТ «Українська фінансова група»станом на 23.04.2012р., а саме структурних одиниць за внутрішніми реєстраційними кодами № 14285934.064.0004 та № 14285934.064.0020, які є операційними касами, що мають право виконувати фінансові послуги з переказу коштів та діяльності з обміну валют.
Оцінюючи наведені обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку, що господарські одиниці, щодо яких проводилась перевірка, мають статус операційної каси фінансової установи та не мають статусу пункту обміну валют для цілей застосування статті 267 ПК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені в акті перевірки висновки ДПІ щодо статусу об'єкту перевірки як пункту обміну валют не відповідають фактичним обставинам. Більш того, як вбачається з актів перевірок, перевіряючим було надано документальне підтвердження про належність відповідного статусу господарської одиниці, а висновки щодо покладання на позивача обов'язку із сплати збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти) не ґрунтуються на наведених вище нормах законодавства у зв'язку з чим застосування до позивача санкцій, передбачених пунктом 125.1. ПК України не відповідає вимогам законодавства.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідачами не доведено правомірність своїх дій.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 26.12.2011р. № 0001732311 та податкове повідомлення-рішення від 05.01.2012р. № 0000012301, винесені відповідачами без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому позовні вимоги ПрАТ «Українська фінансова група» є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Українська фінансова група»- задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26.12.2011р. № 0001732311 та Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 05.01.2012р. № 0000012301.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя В.П.Шулежко