73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"04" вересня 2012 р. 15 год. 40 хв.Справа № 2а-3238/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Попова В.Ф.,
при секретарі: Якущенко К.Ю.,
за участю:
представників позивача - Ломоносова О.В., Алексеєвої Н.С.,
представника відповідача - Імшеницького А.В.,
представника третьої особи - Щеголькова Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом приватної науково-виробничої фірми "Росткорм"
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій,
встановив:
Приватна науково-виробнича фірма "Росткорм" (далі - позивач, ПНВФ "Росткорм") звернулась з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимоги на стороні позивача - ПП "Стар-Маркет", у якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо визнання в акті від 05.03.2012 р. № 67/15-3/30144981 про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ПНВФ "Росткорм" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Стар-Маркет" та з контрагентами-покупцями за жовтень 2011 р. нікчемними правочинів, вчинених ПНВФ "Росткорм"з ПП "Стар-Маркет" у жовтні 2011 р. на суму 77 190,00 грн., в т.ч. ПДВ 12 865,00 грн., а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.03.2012 р. № 0001691503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 19 297,50 грн., у тому числі за основним платежем на 12 865,00 грн. та за штрафними санкціями на 6 435,50 грн.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги і пояснили, що спірне податкове повідомлення-рішення є наслідком протиправної оцінки податковим органом господарських відносин ПНВФ "Росткорм" з ПП "Стар-Маркет", висновки відповідача про нікчемність угод між цими контрагентами зроблені з перевищенням повноважень та за неповного дослідження господарських операцій. Позивач стверджує, що придбав у ПП "Стар-Маркет" товар (сою), який в подальшому був перероблений та реалізований іншим контрагентам, що виключає "безтоварність" операцій з купівлі-продажу, ПНВФ "Росткорм" надавав до перевірки документи на підтвердження переробки сої та подальшої реалізації продуктів переробки.
На переконання позивача, він виконав всі вимоги ПК України щодо відображення податку на додану вартість за вказаними операціями у складі податкового кредиту з ПДВ, а тому у відповідача не було підстав про виключення цих операцій з податкового кредиту та складення спірного податкового повідомлення-рішення.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні. Відповідач вважає, що для формування податкового кредиту у перевіреному періоді позивач використав безтоварні операції з поставки товарів від ПП "Стар-Маркет". Відсутність фактичних поставок товарів не дозволяє використати їх у оподатковуваній господарській діяльності позивача і, як наслідок, не дозволяє враховувати ці операції при формуванні податкового кредиту.
Представник третьої особи - ПП "Стар-Маркет", підтримав позицію позивача, підтвердивши, що дійсно продавав позивачу сою.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ПНВФ "Росткорм" як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.
До видів діяльності, які мала право здійснювати ПНВФ "Росткорм" належать такі: виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, виробництво продуктів дитячого харчування та дієтичних продуктів, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, консультування з питань комерційної діяльності та управління.
Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 05.03.2012 р. № 67/15-3/30144981, складеного за результатами невиїзної позапланової документальної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Стар-Маркет" та з контрагентами-покупцями за жовтень 2011 р.
Відповідно до акту перевірки відповідачем встановлено, що позивач частину податкового кредиту з податку на додану вартість жовтня 2011 року сформував за наслідками господарських відносин з ПП "Стар-Маркет". За податковими накладними від 06.10.2011 р. № 5 та від 12.10.2011 р. № 23 відобразив ПДВ у сумі 12 865,00 грн. від придбання сої. За отриману сою позивач розрахувався у безготівковому порядку на всю суму поставки. ПП "Строй-Маркет" не декларує наявність трудових ресурсів та власних або орендованих засобів виробництва та зберігання товарів. Директор ПП "Стар-Маркет" відмовився від надання пояснень та документів з приводу здійснення ним фінансово-господарських відносин з постачальниками та покупцями у жовтні 2011 року.
Під час перевірки позивач надав договір від 31.12.2010 р. на переробку сої на соєву продукцію, укладений з ПП ОСОБА_5 За актами №№ 51-Б, 53-Б, 54-Б позивач отримав у жовтні 2011 року за результатами переробки сої від ПП Богдан олію соєву, жмих соєвий, муку соєву. Отриману продукцію було реалізовано ПП "АТК-Дніпро", ПП "Комбіфід", ТОВ "ЧК Альтернатива" та СТОВ "Росія". Реалізація продуктів переробки сої проведена позивачем у листопаді-грудні 2011 року та відображена у складі податкових зобов'язань з ПДВ.
Відповідач вважає, що під час перевірки встановлено невідповідність задекларованих позивачем у податковому обліку наслідків господарської операції від ПП "Стар-Маркет" фактичним обставинам. Позивач декларував взаємовідносини з цим постачальником з метою штучного формування податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином. За висновком відповідача в ході перевірки не підтверджено надання товарів від ПП "Стар-Маркет" позивачеві, що свідчить про порушення позивачем вимог ст. 185, п. 187.1 ст. 187, ст. 188, п. 198.3 п. 198.4 п. 198.6 ст. 198 ПК України у зв'язку з неправомірним формуванням податкового кредиту по цим операціям.
Суд, вивчивши позиції сторін, зазначає, що відповідно до ст. ст. 185-200 Податкового кодексу України податковий кредит платника податків визначається, виходячи з підтверджених податковими накладними сум податків сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які призначені для використання в оподатковуваних операціях цього платника податку. Податковий кредит формується виходячи з дати сплати ПДВ постачальникам, або дати отримання товарів (робіт, послуг), при цьому ПДВ відноситься до податкового кредиту платника податку незалежно від дати початку використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях цього платника податку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач висновки про безтоварність операцій позивача з ПП "Стар-Маркет" зробив на підставі того, що постачальник не надав податковому органу документальних підтверджень цієї господарської операції, не декларував умов для здійснення власної торгівельно-постачальницької діяльності та за його податковою адресою відсутні ознаки здійснення господарської діяльності. Висновок про відсутність ПП "Стар-Маркет" за податковою адресою податковим органом зроблено за наслідками обстеження податкової адреси цього підприємства та не встановлення при цьому ознак здійснення господарської діяльності.
При цьому відповідач не враховує, що поставка сої оплачена позивачем у безготівковому порядку, отримана соя перероблена за участю іншої особи ПП ОСОБА_5, перевезення сої та продуктів її переробки здійснювали сторонні, не пов'язані з позивачем, особи. Транспортування та оплата вартості товару є свідченням про витрати позивача на сплату ПДВ та отриманням постачальником податку у вигляді його податкових зобов'язань. Фактично товарне існування сої підтверджується її подальшою переробкою та авто перевезеннями, а у подальшому і покупці соєвої продукції.
Посилання відповідача на відмову постачальника позивача - ПП "Стар-Маркет", надати будь-які документи податковому органу не може розглядатись як достатня підстава для визнання операцій безтоварними, а лише дає підстави застосувати до цього платника податків заходи впливу, передбачені ПК України.
Це стосується і припущень, зроблених відповідачем за результатами аналізу звітності ПП "Стар-Маркет". Відповідач вважає, що ПП "Стар-Маркет" не могло реально здійснити господарські операції з поставки сої позивачеві через відсутність власних матеріальних та трудових ресурсів. На думку відповідача, операції з поставки товарів мають проводитись виключно із власних або орендованих складів постачальника, охорона, вантажно-навантажувальні роботи мають здійснюватись виключно працівниками постачальника. Отже, відповідач вважає, що всі господарські операції мають здійснюватись виключно у порядку та спосіб, який може підтвердити податковий орган без здійснення виїзних перевірок.
Суд критично оцінює посилання відповідача на відсутність в податкових накладних номеру та дати договорів поставки, що на думку податкового органу, позбавляє такі накладні юридичної сили.
Щодо зазначеної обставини представник позивача пояснила, що договори були укладені в усній формі, що не суперечить положенням цивільного законодавства.
Крім того, суд також звертає увагу, що чинним законодавством України не встановлено норм щодо кількості працівників, вартості основних фондів підприємства, наявності власних або орендованих складських приміщень та інших матеріальних ресурсів, при недотриманні яких підприємство вважається таким, що не може здійснювати господарську діяльність, а також не визначено ознак, які вказують на здійснення господарської діяльності підприємством за юридичною чи податковою адресою.
Недекларування постачальниками товарів та послуг трудового та матеріального потенціалу або орендних відносин може свідчити про заниження ними об'єктів оподаткування, що не спростоване та не з'ясоване відповідачем під час складання акту перевірки.
Відповідач при проведенні перевірки мав врахувати те, що за своєю специфікою торгівельно-постачальницька діяльність може будуватись на використанні найманих складських приміщень, при цьому перехід права власності на товар не означає обов'язкового переміщення товару, а економічним зиском посередника є націнка за перепроданий товар. Ця обставина не підтверджена та не спростовна відповідачем під час перевірки позивача та його контрагентів.
Контролюючим органом не надано до суду належних доказів щодо безтоварності господарських операцій за участю позивача, що інформація, яку місять документи, надані позивачем до суду на обґрунтування своїх вимог, не відповідає дійсності, що позивач діяв без належної обачності й обережності, що він отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти та, що без участі покупця податкова вигода не могла бути одержана.
Суд вважає, що не може бути підставою для визначення додаткових зобов'язань позивачу порушення податкового законодавства іншими контрагентами по ланцюгу постачання.
За приписами пп. 16.1.2-16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Таким чином, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.
На думку суду, при здійсненні господарської операції з боку позивача обов'язковому контролю підлягають наявність у постачальника дозвільної документації на складання податкової накладної, відповідність реквізитів податкової накладної фактичним даним на момент вчинення правочину та фактична наявність товару або здійснення роботи чи послуги, отримання (надання) яких документуються сторонами господарської операції.
Неможливість здійснення податковим органом перевірок постачальників позивача в ланцюгах постачання не є достатньою підставою для визнання недійсними юридично значимих дій названих підприємств з іншими суб'єктами господарювання з моменту їх державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру, а також не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Оскільки у позивача наявні належним чином оформлені податкові накладні, ним сплачено постачальникам у повному обсязі податок на додану вартість у складі вартості поставлених товарів, належним чином оформлені та здані до ДПІ податкові декларації, тобто позивачем виконані всі вимоги податкового законодавства щодо формування податкового кредиту та валових витрат, то, відповідно, він має право на включення до податкового кредиту сплачених сум ПДВ.
Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку висновку позивача про визнання нікчемним правочину, укладеного між ПНВФ "Росткорм" з ПП "Стар-Маркет".
За змістом акту перевірки в ході перевірки не підтверджено надання товару від ПП "Стар-Маркет" до ПНВФ "Росткорм" в жовтні 2011 р., що свідчить про те, що правочин між цими контрагентами не мав мети реального настання реальних наслідків. Отже, зазначений правочин відповідно до частин 1, 2 ст. 215, ч. 5 ст. 203 ЦК України є нікчемним і в силу ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Згідно частин 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Суд звертає увагу, за змістом ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків (на що фактично вказує відповідач), є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом.
Тобто, зазначений правочин є оспорюваним і він може бути визнаний недійсним лише судом, а не податковим органом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних.
Надаючи правову оцінку правочинам, укладеним позивачем, відповідач перекручує норми чинного законодавства України, невірно їх тлумачить та застосовує. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність цих правочинів, чи судових рішень про визнання їх недійсними, висновки ДПІ у м. Херсоні, викладені в акті перевірки щодо зазначених правочинів є протиправними.
За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги приватної науково-виробничої фірми "Росткорм" в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.03.2012 р. № 0001691503.
Разом з тим, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню вимогу позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо визнання в акті від 05.03.2012 р. № 67/15-3/30144981 нікчемними правочинів, вчинених ПНВФ "Росткорм" з ПП "Стар-Маркет" у жовтні 2011 р.
На думку суду, вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення вже охоплюються інші вимоги позивача, оскільки зазначене рішення є наслідком дій податкового органу щодо проведення перевірки та складання акта перевірки.
Скасовуючи податкове повідомлення-рішення, суд, тим самим, надає правову оцінку висновкам акта перевірки, що є належним захистом прав та інтересів позивача.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,
постановив:
Позовні вимоги приватної науково-виробничої фірми "Росткорм" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 28 березня 2012 р. № 0001691503.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватної науково-виробничої фірми "Росткорм" судовий збір у розмірі 192,98 грн. (сто дев'яносто дві гривні дев'яносто вісім копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 вересня 2012 р.
Суддя Попов В.Ф.
кат. 8.2.1