11 вересня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/1455/12
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді -Маренича І.В.;
секретаря судового засідання -Столяра О.О.
з участю:
представників позивача -Вудвуда А.М., Везденка Д.С.;
відповідача -ОСОБА_3
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Шевченківського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до ОСОБА_3,-
21.06.2012 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_3 (далі-відповідач) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1288,80 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що згідно поданої звітності до органів управління Пенсійного фонду України відповідач самостійно визначив своє зобов'язання по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 2296,80 грн. За період 01.01.2010 року по 30.05.2012 року на рахунок управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях надійшло 42 % від єдиного податку в сумі 1008,00 грн. Станом на 30.05.2012 року за відповідачем рахується прострочена заборгованість в сумі 1288,80 грн.
Відповідач не погоджуючись із позовними вимогами надав суду письмові заперечення в яких зазначив наступне. Протягом 2010 року відповідач являвся платником єдиного податку і одночасно з цим був найманим працівником юридичної особи, яка сплачувала за нього страхові внески на відповідний фонд оплати праці. Сплачена сума юридичною особою значно перевищувала мінімально необхідну суму. Крім цього до органу Пенсійного фонду України перераховувалася ще частина єдиного податку в розмірі 42 % від ставки єдиного податку. Проте управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі вимагало від позивача сплатити окремо як за суб'єкта підприємницької діяльності не беручи до уваги той факт, що позивач являється ще й найманим працівником і що за даними персоніфікованого обліку за позивачем сплачена сума значно перевищує мінімально необхідну.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставин зазначені в позові.
Відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні посилаючись на обставини викладені в запереченнях.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, встановивши фактичні обставини у справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно п. 2 ст. 121 Конституції України до основних функцій прокуратури віднесено представництво інтересів держави в судах у випадках, визначених законом. Однією із форм представництва є, у відповідності до ч. 3 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб.
Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа-підприємець в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 20.11.2006 року та взятий на облік, як платник єдиного внеску в органах Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях з 23.11.1993 року.
Відповідачем подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, відповідно до якого за 2010 рік він повинен був сплатити до Пенсійного фонду 2296,80 грн., з яких фактично сплачено 1008,00 грн.
Відповідно до розрахунку суми позову заборгованість відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернівцях по сплаті страхових внесків за 2010 рік станом на 30.05.2012 року складає -1288,80 грн.
Позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу № Ф-2484 від 01.04.2011 року, яку відповідач отримав 12.04.2011 року, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення.
На день розгляду справи відповідачем доказів про погашення заборгованості до суду не надходило.
Відповідно до пп.4 п.8 Розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІV (в редакції що діяла на момент виникнення заборгованості) (далі-Закон №1058-ІV), до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду (крім підпункту 5, який діє протягом строку, визначеного Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств та підтримки соціальних стандартів їх працівників" від 24 червня 2004 року): фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Згідно ч.6 ст.20 Закону №1058-ІV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону (фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності)- квартал.
Частиною 12 ст.20 Закону №1058-ІV встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, проте відповідач не надав доказів по сплаті заборгованості.
Враховуючи вищезазначене, повно, всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку - позов задовольнити.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. 70, 71, 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд ,-
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1288,80 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
У судовому засіданні 11 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Постанову виготовлено в повному обсязі 17 вересня 2012 року (15 вересня 2012 року вихідний день - субота).
Суддя І.В.Маренич