Справа № 2а/1770/2941/2012
04 вересня 2012 року 16год. 25хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Слесарчук О.П.
відповідача: представник Столярець І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю ВТФ "Діброва - Зв'язок"
до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю ВТФ "Діброва-Зв'язок" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003022342 від 20.07.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 64535,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій 32267,50 грн.
В обґрунтування позову вказує на неправомірність зменшення податковим органом витрат позивача, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, по взаємовідносинах з ТОВ "Будівельне управління 26". Зазначає, що господарські операції з вказаним контрагентом оформлені належними первинними документами бухгалтерського обліку, які були пред'явлені до перевірки, а правочин між сторонами не є нікчемним в розумінні закону та не визнавався недійсним в установленому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.
Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.98). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок" було укладено договір підряду (субпідряду) № 37 від 01.07.2011р. з ТОВ "Будівельне управління 26", предметом якого є роботи по перевлаштуванню мереж зв'язку при капітальному ремонті автодороги М-3 Київ-Харків-Довжанський. Відповідно до бази даних ДПС України ТОВ "Будівельне управління 26" зареєстровано у ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС. Стан платника 8 - "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням". ДПІ у м. Рівне отримано акт ДПІ у Деснянському районі м. Києва № 7974/7/07-020/36192653 від 02.12.2011р. "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівельне управління 26" (код ЄДРПОУ 36192653) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2011р. по 31.10.2011р., на підставі якого встановлено, що правочини, укладені ТОВ "Будівельне управління 26" з контрагентами, в тому числі й з ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок", порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. Крім того у вказаному акті зазначено, що згідно пояснень ОСОБА_5 - директора ТОВ "Будівельне управління 26" від 24.11.2011р., до фінансово-господарської діяльності підприємства він відношення не має, печаткою підприємства не користувався, підприємницьку діяльність від імені ТОВ "Будівельне управління 26" не здійснював, податкову звітність підприємства не складав, не підписував її та не подав до ДПІ, нікого не уповноважував на проведення таких дій. Тому правочини між ТОВ "Будівельне управління 26" та покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок", в порушення п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, завищено витрати в 3 кварталі 2011р. на суму 280 588,89 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 64 535,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2011р. в сумі 64 535,00 грн.
З наведених підстав представник відповідача спірне податкове повідомлення-рішення вважає правомірним, в задоволені позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі з таких підстав.
Матеріалами справи стверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ВТФ "Діброва-Зв'язок" зареєстроване Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 15.01.1997р., як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Рівне з 13.02.1997р., є платником ПДВ згідно свідоцтва № 100117599 від 24.07.1997р. Згідно довідки про включення до ЄДРПОУ види діяльності за КВЕД: будівництво; розбирання та знесення будівель, земляні роботи; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; організація будівництва об'єктів нерухомості для продажу чи здавання в оренду; здавання в оренду власного нерухомого майна. Згідно ліцензії серії АВ № 555219 від 26.08.2010р. Державної архітектурно-будівельної інспекції ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок" надано дозвіл на зайняття господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури (а.с.84-87).
Судом встановлено, що в період з 20.06.2012р. по 26.06.2012р., на підставі направлення № 454/22-100 від 19.06.2012р. та наказу № 392 від 18.06.2012р., згідно пп.78.1.1 п.78.1, п.78.4 ст.78, п.81.1 ст.81, п.82.2 ст.82 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, посадовою особою ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю ВТФ "Діброва-Зв'язок" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Будівельне управління 26" (код 36192653) за період з 01.07.2011р. по 01.11.2011р.
Результати перевірки оформлені актом № 247/22-100/22563407 від 05.07.2012р. (а.с.9-21).
Перевіркою встановлено порушення:
- п.198.3, п.198.6 ст.198 розділу V Податкового Кодексу України, підприємством завищено податковий кредит на суму 56118,00 грн., а саме: в липні 2011р. на суму 56118,00 грн.;
- п.138.2 ст.138 п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розділу II Податкового кодексу України від що призвело до заниження податку на прибуток на суму 64535,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2011р. в сумі 64535,00 грн.
На підставі акта перевірки № 247/22-100/22563407 від 05.07.2012р. ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003022342 від 20.07.2012р., яким ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 96802,50 грн., у тому числі на 64535,00 грн. за основним платежем, на 32267,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7).
Враховуючи доводи та заперечення сторін, в ході судового розгляду справи підлягали до перевірки фактичні обставини стосовно реальності господарських операцій між ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок" та ТОВ "Будівельне управління 26", правомірності формування позивачем від таких операцій витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.
Судом встановлено, що 01.07.2011р. між ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок" (замовник) та ТОВ "Будівельне управління 26" (підрядник (субпідрядник)) укладено договір підряду (субпідряду) № 37, згідно умов якого замовник доручає, а субпідрядник зобов'язується виконати роботи по перевлаштуванню мереж зв'язку при капітальному ремонті автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський (а.с.22).
Додатком 1 до договору № 37 від 01.07.2011р. сторонами погоджена договірна ціна на будівництво "Капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський (перевлаштування мереж зв'язку)" в розмірі 280 588,89 грн., ПДВ 56 117,78 грн., на загальну суму з ПДВ 336 706,67 грн. (а.с.27).
Укладення вищевказаного договору для залучення позивачем як замовником субпідрядника ТОВ "Будівельне управління 26" було зумовлене наявністю у позивача договірних зобов'язань перед третьою стороною, а саме за договором субпідряду №227/07-10 від 16.08.2010р. між ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" (генпідрядник) та ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок" (субпідрядник), згідно умов якого укладено субпідрядник зобов'язується за завданням генпідрядника та згідно з проектною документацією на свій ризик виконати та здати генпідряднику в установлений строк роботи, що включають в себе капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 44+500, км 90+000, а саме роботи з перевлаштування комунікацій зв'язку. Ціна робіт за договором становить 3 419 498,00 грн., у тому числі 20% ПДВ, розрахунок якої наведено в додатку № 1 (а.с.42-45,46-59).
Результати виконання договірних зобов'язань ТОВ "Будівельне управління 26" перед позивачем за договором № 37 від 01.07.2011р. оформлені актом приймання виконаних робіт № 1 за липень 2011р. форма № КБ-2в (а.с.29-30) та довідкою про вартість виконаних робіт за липень 2011р. форма № КБ-3 на загальну суму з перевлаштування мереж зв'язку 280588,89 грн., та ПДВ 56117,78 грн. (а.с.24).
На вказану господарську операцію ТОВ "Будівельне управління 26" виписано позивачу податкову накладну № 374 від 29.07.2011р. на 280 588,89 грн., ПДВ 56 117,78 грн., на загальну суму з ПДВ 336 706,67 грн., номенклатура поставки "Роботи по перевлаштуванню мереж зв'язку при капітальному ремонті а/д М03 Київ-Харків-Довжанський" (а.с.23).
Оплату виконаних контрагентом ТОВ "Будівельне управління 26" будівельних робіт ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок" проведено платіжними дорученнями № 218 від 29.08.2011р., № 220 від 31.08.2011р., № 228 від 08.09.2011р. (а.с.25-26). За даними перевірки, станом на 01.11.2011р. по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по ТОВ "Будівельне управління 26" кредиторська заборгованість відсутня, про що зазначено в акті перевірки.
Згідно податкової звітності, поданої до ДПІ у м. Рівному, ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок" включено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрати на суму 280 588,89 грн. в 3 кварталі 2011р. по взаєморозрахунках з ТОВ "Будівельне управління 26".
Вищевказані будівельні роботи, виконані субпідрядником ТОВ "Будівельне управління 26" на замовлення ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок" № 37 від 01.07.2011р., в складі інших будівельних робіт, виконаних позивачем в липні 2011р. за договором № 227/07-10 від 16.08.2010р., прийняті генпідрядником ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" відповідно до акту приймання виконаних робіт № 1 за липень 2011р. (а.с.60-67).
Вирішуючи даний адміністративний спір по суті, суд враховує, що відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, а саме з інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відтак, визначальною ознакою витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку.
Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Будівельні роботи, отримані позивачем від взаємовідносин з ТОВ "Будівельне управління 26", є суспільно корисними, безпосередньо впливали на результати господарської діяльності підприємства, а саме на виконання договірних зобов'язань перед третьою стороною, з метою отримання прибутку.
Досліджені судом документи бухгалтерського обліку ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок" по взаємовідносинах з ТОВ "Будівельне управління 26" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та їх безпосередній взаємозв'язок з господарською діяльністю позивача, спрямованою на отримання прибутку .
Відповідно до статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Таким чином, в силу приписів ст.ст. 44, 83 Податкового кодексу України посадові особи ДПІ у м. Рівному під час проведення документальної перевірки були зобов'язані врахувати надані ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок" первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з вищевказаним контрагентом. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки належно підтверджені висновки щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок" витрати по господарських операціях з ТОВ "Будівельне управління 26" сформовані у повній відповідності приписам закону, підтверджені належними й допустимими доказами, а відтак правомірно враховані при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.
Актом ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 02.12.2011р. № 7974/7/07-020/36192653 (а.с.104-127) стверджено, що ТОВ "Будівельне управління 26" є зареєстрованою юридичною особою, відомості про яку внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у тому числі щодо керівника підприємства ОСОБА_5 та місцезнаходження підприємства.
Відповідно до ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003р. такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Крім цього, в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Будівельне управління 26" перебуває на податковому обліку з 01.12.2008р. та зареєстроване як платник ПДВ; статутний капітал підприємства становить 54,5 тис.грн.; підприємство подавало податкову звітність, у тому числі декларувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок" (а.с.104-127). Зазначені обставини також підтверджені свідоцтвом про державну реєстрацію, свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ, довідкою форма № 4-ОПП (а.с.93-95).
Суд критично оцінює покликання податкового органу на відсутність контрагента за місцезнаходженням, позаяк в акті перевірки зазначено, що акт про відсутність суб'єкта господарювання за юридичною адресою складений 24.11.2011р., тобто за межами періоду господарських взаємовідносин з позивачем.
Згідно довідки про включення до ЄДРПОУ ТОВ "Будівельне управління 26" види діяльності за КВЕД, зокрема, 45.21.1 "будівництво будівель"(а.с.91-92). Можливість виконання підприємством реєстраційних видів робіт підтверджена Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, якою для ТОВ "Будівельне управління 26" 22.06.2010р. видано ліценцію серія АВ № 515492 на здійснення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, терміном дії по 22.06.2013р. (а.с.88-90).
За таких обставин суд відхиляє доводи сторони відповідача про неможливість виконання ТОВ "Будівельне управління 26" договірних зобов'язань перед позивачем через відсутність виробничих потужностей, автотранспортних засобів, складських приміщень, недостатність трудових ресурсів, позаяк підприємство як господарюючий суб'єкт не позбавлене можливості використовувати орендовані основні засоби та укладати з працівниками цивільно-правові угоди.
Суд оцінює критично доводи сторони відповідача про те, що правочин між позивачем та ТОВ "Будівельне управління 26" порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинений удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб. При цьому суд враховує, що згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Покликання податкового органу на наявність відібраного посадовою особою податкової міліції пояснення громадянина ОСОБА_5, в якому останній заперечує свою причетність до господарської діяльності ТОВ "Будівельне управління 26", на думку суду, не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, визначених в статті 70 КАС України та не може бути підставою для збільшення позивачу податкового зобов'язання. На наявність вироку в кримінальній справі, а також на наявність факту порушення кримінальної справи відповідач не вказує та не надав суду будь-яких об'єктивних доказів щодо обізнаності позивача з протиправністю поведінки контрагента.
Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З огляду на встановлені обставини у суду відсутні об'єктивні підстави для висновку щодо нікчемності правочину між позивачем та контрагентом ТОВ "Будівельне управління 26", а на наявність судового рішення, яким такий правочин визнано недійсним, відповідач не вказує.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому покладення на позивача обов'язку сплати збільшеного податкового зобов'язання внаслідок порушень господарського чи податкового законодавства, допущених контрагентом (як-то відсутність за місцезнаходженням, порушення порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку) суд вважає неправомірним.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем в 3 кварталі 2011р. витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, по взаємовідносинах з ТОВ "Будівельне управління 26". Відповідачем не доведено порушення позивачем п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу ІІ Податкового кодексу України, а відтак висновки про заниження податкових зобов'язань по податку на прибуток на суму 64 535,00 грн. за 3 квартал 2011., на думку суду є необґрунтованими, що виключає застосування штрафних (фінансових) санкцій.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 20.07.2012р. № 0003022342.
Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному від 20 липня 2012 року № 0003022342 про збільшення ТОВ ВТФ "Діброва-Зв'язок" грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 96 802,50 грн., у тому числі за основним платежем на 64 535,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 32 267,50 грн., - визнати протиправним та скасувати.
Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю ВТФ "Діброва - Зв'язок" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 968,02 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дорошенко Н.О.