Постанова від 23.08.2012 по справі 12/12/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2012 р. Справа № 2-а-12/12/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс-Каховка" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс - Каховка» (далі - позивач, ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області (далі - відповідач, ОДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2011 р. № 0000672301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 651 633,00 грн., у т.ч за основним платежем в сумі 521 306,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 130 327,00 грн.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що ним правомірно віднесено до декларації з ПДВ (спеціальної) суми податку на додану вартість, нараховані на вартість поставлених ним сільськогосподарських послуг, оскілки вони відповідають коду КВЕД 01.41.0: обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря і відносяться до переліку послуг в рослинництві, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 р. № 23. При цьому позивач вказує на безпідставність посилання ОДПІ на те, що роботи по хімічній аерозольній обробці посівів с/г культур установкою ГРД-2000 проводились не безпосередньо ТОВ «Агрохімсервіс-Каховка», а за допомогою приватного підприємця. Також, позивач вказує, що договори з ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» були укладені з метою настання реальних наслідків і лише суд має право встановити наявність чи відсутність підстав вважати такі правочини нікчемними.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву, відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі, оскільки податковий орган вважає, що операції з надання послуг суб'єктом спеціального режиму оподаткування іншим платникам податків, в тому числі з використання сільськогосподарської техніки на загальну суму ПДВ 591 468,00 грн., не можуть бути віднесені до діяльності у сфері сільського господарства, на яку поширюються норми ст. 8-1 Закону України « Про податок на додану вартість» і відповідно обсяги поставок таких послуг відображаються у податковій декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, що стало підставою для перенесення вказаної суми до складу податкових зобов'язань рядок 1 декларації з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. Також, в ході перевірки визнано нікчемними угоди, укладені позивачем з ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», як такі що не спрямовані на реальне настання правових наслідків з ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», що є порушенням пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4., пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно завищенням податкового кредиту на загальну суму ПДВ 318 716,00 грн., задекларованого у скороченій декларації з ПДВ.

Ухвалою суду від 05.01.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі.

В судовому засіданні, яке відбулось 20.04.2012, відповідно до статті 55 КАС України судом ухвалено на місці щодо процесуального правонаступництва відповідача шляхом допуску до судового розгляду Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ОДПІ), яка є правонаступником Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області.

В судове засідання, призначене на 23.08.2012 року, представники сторін не з'явились, надавши клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи із наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс - Каховка» є юридичною особою відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 22.09.2008 р. за № 1 500 102 0000 000549, перебуває на обліку в Каховській ОДПІ з 23.09.2008 року за №8091, є платником фіксованого сільськогосподарського податку з 08.0.2008 р. згідно свідоцтва № 100196437.

Судом встановлено, що на підставі направлень Каховської ОДПІ від 12.05.2011 року за № 350, 351, 352, посадовими особами податкового органу згідно пп. 78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу Каховської ОДПІ від 12.05.2011р. № 420, постанов Комсомольського районного суду м. Херсона від 24.09.10 р. та від 27.10.10 р, проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» з питань перевірки фінансово-господарської діяльності, своєчасності та повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.04.2009 по 31.10.2009 року, за наслідками якої було складено акт № 352/23-2/36013564 від 27.05.2011 року ( далі - акт перевірки).

Згідно висновку акту перевірки встановлено порушення -

- пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4., пп.7.5.1 п.7.5. ст..7, ст. 8-1 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненими), а також ч. І ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільного Кодексу України) в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, на загальну суму 521 306,00 грн., в т.ч. за червень 2009 року в сумі 252543 грн., за липень 2009 року в сумі 249365грн., за серпень 2009 року в сумі 10 617 грн., вересень 2009 року в сумі 8 781 грн.,

- пп.7.4.1 пп.7.4.5 п.7.4., пп.7.5.1 п.7.5. ст..7, ст. 8-1 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненими), а також ч. І ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільного Кодексу України) в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в періоді, що перевірявся, на загальну суму 19 грн., в тому числі за жовтень 2009 року в сумі 19 грн.

На підставі вказаних висновків ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.06.2011 р. № 0000672301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 651 633,00 грн., у т. ч за основним платежем в сумі 521306,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 130 327,00 грн.

Рішенням про результати розгляду скарги ДПС України від 24.10.2011 р. №4162/6/10-2115 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Каховської ОДПІ з урахуванням рішення ДПА у Херсонській області від 11.08.2011 р. №4002/10/25-014, прийняте за розглядом первинної скарги, залишено без змін.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Агрохімсервіс-Каховка» у 2009 році щомісячно надавало до Каховської ОДПІ дві податкові декларації з ПДВ:

- загальна Декларація з податку на додану вартість, де суб'єктом господарювання декларуються операції, що не пов'язані з виробництвом (продажем) сільськогосподарської продукції (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальних умовах), надалі Декларація з ПДВ (загальна);

- скорочена Декларація з податку на додану вартість сільськогосподарського товаровиробника, сума якого нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), надалі Декларація з ПДВ (скорочена).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що на визначення оскаржуваної суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за декларацією з ПДВ (загальною) вплинули наступні висновки податкового органу.

По-перше, позивачем протягом червня-вересня 2009 р. в порушення ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» неправомірно задекларовано у р. 1 Декларацій з ПДВ (скорочена) суму ПДВ 591 468 грн. по виконаним роботам по хімічній аерозольній обробці посівів с/г культур установкою ГРД-2000, роботам по хімічній аерозольній обробці складських приміщень від амбарних шкідників і хвороб, обробка зерна установкою ГРД-2000, оскільки дані послуги не є сільськогосподарськими, а на думку відповідача, є виробничими факторами, що в свою чергу призвело до заниження показників p. 1 Декларацій з ПДВ ( загальна) на суму ПДВ 591 468 грн. Як наслідок вказане порушення вплинуло на зменшення розміру питомої ваги поставлених сільськогосподарських товарів (послуг) відносно до загальної вартості поставлених несільськогосподарських товарів (послуг) та відповідно до вимог п.8-1.11. ст.8-11 цього Закону стало підставою у ОДПІ для перенесення, починаючи із звітного періоду «червень 2009 року» по звітний період «жовтень 2009 року» (кінець періоду перевірки), задекларованих сум ПДВ 388 334,00 грн. у p. 10.1 Декларацій з ПДВ ( скорочена) до рядку 10.1 Декларацій з ПДВ ( загальна).

По-друге, перевіркою взаємовідносин між ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» та ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» встановлено відсутність фактичних поставок товарів, послуг на загальну суму 1 912 294,00 грн., у т.ч. ПДВ 318 716,00 грн., що є порушенням ч. І ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільного Кодексу України) в результаті чого завищено податковий кредит в періоді, що перевірявся, на загальну суму ПДВ 318 716,00 грн., та був відображений у додатку № 2 до податкових декларацій з ПДВ ( скорочена) за червень, липень, серпень 2009 року.

В ході дослідження судом даних податкових декларацій з податку на додану вартість (скорочених), встановлено, що позивачем включено у відповідних звітних періодах суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, які виникли внаслідок надання послуг по хімічній аерозольній обробці посівів с/г культур, складських приміщень від амбарних шкідників і хвороб та обробці зерна ПАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА», ДП «ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС», ДП «ІЛЛІЧ-АГРО ЗАПОРІЖЖЯ», ВАТ «ПРИАЗОВ'Є», ДП ДГ ДІАПВ УААН, ТОВ «АГРОКОМ» орендованою технікою, а саме установкою ГРД-2000, на загальну суму ПДВ 582 645,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, у перевіряємому періоді між ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» та підприємствами Донецької і Запорізької областей було укладено декілька договорів про надання послуг по хімічній аерозольній обробці посівів с/г культур, складських приміщень від амбарних шкідників і хвороб та обробці зерна.

Так, 09.06.2009 р. між ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» та ПАТ "ММК ІМ. ІЛЛІЧА" підписано договір № 2178 та додаткова угода № 2 від 16.07.2009 р., предметом яких є виконання послуг по аерозольній обробці сг культур засобами захисту рослин за допомогою установки ГРД-2000 та виконання послуг по аерозольній обробці складських приміщень від амбарних шкідників засобами захисту рослин за допомогою установки ГРД-2000.

Згідно умов даного договору ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» виконано роботи по хімічній аерозольній обробці посів сг культур установкою ГРД-2000 у червні 2000 року на суму 834 485,7 грн. у т.ч ПДВ 139 080,95 грн., у серпні 2009 року виконано послуг по аерозольній обробці складських приміщень від амбарних шкідників засобами захисту рослин за допомогою установки ГРД-2000 на суму 28 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 4 466,67 грн., у вересні 2009 року виконано послуг по аерозольній обробці складських приміщень від амбарних шкідників засобами захисту рослин за допомогою установки ГРД-2000 на загальну суму 3499,98 грн. у т.ч. ПДВ 583,33 грн., що про що сторонами підписані акти виконаних робіт. Розрахунки проводилися у безготівковій формі.

09.06.2009 р. між ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» та ДП «ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС» підписано договір № 967 та додаткова угода № 1 від 15.06.2009 р., предметом яких є виконання послуг по аерозольній обробці сг культур засобами рослин за допомогою установки ГРД-2000.

Згідно умов даного договору ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» виконано робіт по хімічній аерозольній обробці посівів сг культур установкою ГРД-2000 у червні 2009 року на загальну суму 494 650,80 грн. у т.ч ПДВ 82 441,8 грн., у липні 2009 року суму 1 488 933,42 грн. у т.ч. ПДВ 248 155,57 грн., у серпні 2009 р. виконано робіт по обробці складських приміщень в агроцехах № 24, № 31 від амбарних шкідників і хвороб, обробка зерна установкою ГРД-2000 на загальну суму 118 800,00 грн. у т.ч. ПДВ 19 800,00 грн., у вересні 2009 року виконано робіт по обробці складських приміщень в агроцехах № 24, № 31 від амбарних шкідників і хвороб, обробка зерна установкою ГРД-2000 на загальну суму 49786,68 грн. у т.ч. ПДВ 8 297,78 грн., про що сторонами підписані акти виконаних робіт.Розрахунки проводилися у безготівковій формі.

17.06.2009 р. між ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» та ДП «ІЛЛІЧ-АГРО ЗАПОРІЖЖЯ», укладено договір № 131, предметом якого є виконання послуг по аерозольній обробці сг культур засобами захисту рослин за допомогою установки ГРД-2000. Згідно умов даного договору ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» виконано робіт по хімічній аерозольній обробці посівів сг культур установкою ГРД-2000 на загальну суму 307 407,90 грн. у т.ч. ПДВ 51234,65 грн., про що сторонами підписано акт виконаних робіт. Розрахунки проводилися у безготівковій формі.

01.06.2009 р. між ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» та ВАТ «ПРИАЗОВ'Є» укладено договір № 1\6\09, предметом якого є виконання робіт по захисту посівів сг культур від клопа шкідливої черепашки, саранчі, інших шкідників сг культур, реалізовано: роботи по обробці посівів сг культур від клопа шкідливої черепашки, саранчі, інших шкідників сг культур на загальну суму 79 181,52 грн. т.ч. ПДВ 13 196,92 грн., про що сторонами підписано акт виконаних робіт. Розрахунки проводилися у безготівковій формі.

У липні 2009 р. ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» виконало Державному підприємству «Дослідне господарство Донецького інституту агропромислового виробництва Української Академії Аграрних наук» роботи по обробці посівів сг культур від клопа шкідливої черепашки, саранчі, інших шкідників на загальну суму 122 861,4 грн. у т.ч. ПДВ 20476,9 грн. Розрахунки проводилися у безготівковій формі.

02.07.2009 р. між ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» та ТОВ «АГРОКОМ» укладено договір № 2\7\09 предметом якого є виконання робіт по аерозольній хімічній обробці складських, амбарних приміщень від шкідників таабо хвороб. Згідно умов даного договору ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» виконано робіт по вологій хімічній обробці аерозольною установкою проти амбарних шкідників на загальну суму 21 199,98 грн. у т.ч. ПДВ 3 533,33 грн. Розрахунки проводилися у безготівковій формі.

Перевірка вказаних договірних правовідносин здійснювалась ОДПІ на підставі таких документів: відомості по рахункам та первинні документи до них: акти виконаних робіт (послуг), касові та банківські документи; реєстри виданих податкових накладних; податкові накладні.

Враховуючи, що податковий орган не заперечує щодо реальності зазначених господарських операцій, позивач не заперечує проти їх здійснення, що підтверджує відсутність спору між сторонами щодо вказаної обставини, тому суд не вбачає необхідності їх досліджувати.

Таким чином, в даних спірних правовідносинах єдиним доводом податкового органу на якому ґрунтується його висновок є те, що вищевказані послуги є виробничими факторами в розумінні абзацу «б» п.п. 8-1.15.1. п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», а не сільськогосподарськими послугами.

З метою надання правової оцінки вказаному висновку відповідача, суд звертає увагу на наступне.

Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства врегульований статтею 8-1 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», діючого на момент виникнення спірних правовідносин ( далі Закон України №168/97-ВР) , зокрема -

- резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування ( пункт 8-1.1 ст. 8-1);

- згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (пункт 8-1.2 ст. 8-1);

- якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню (пункт 8-1.3 ст. 8-1).

Відповідно до пункту 8-1.7 ст. 8-1 Закон України № 168/97-ВР сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1-24 УКТ ЗЕД ( 2371а-14 ) згідно із Законом України "Про Митний тариф України" ( 2371-14 ), якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Таким чином, ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» не містить вичерпного переліку видів діяльності, на які розповсюджується дія цієї статті, натомість відповідно до змісту п.п.8-1.15.7 п.8-1.15 ст.8-1 цього Закону, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний їх перелік, згідно з Національним класифікатором України « Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим відповідно до Закону України «Про стандартизацію».

Відповідно до п.13 Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року № 23 ( далі - Постанова КМ № 23), норми ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» поширюються на вид діяльності щодо надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту:

- надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку;

- надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування;

- надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом;

- експлуатація зрошувальних і осушувальних систем;

- насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення;

- облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо).

Відповідно до пункту 8-1.6 ст. 8-1 Закону України № № 168/97-ВР сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Виходячи із вищевказаних правових приписів, суд приходить до висновку, що надані позивачем іншим підприємствам послуги щодо хімічної аерозольної обробці посівів с/г культур, хімічної аерозольної обробці складських приміщень від амбарних шкідників і хвороб, обробка зерна з використанням орендованої установки ГРД-2000 входять до переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно Постанови КМ № 23, зокрема, обприскування сільськогосподарських культур захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування.

Крім того, суд зазначає, що приписами п. 8-1.6 ст. 8-1 Закону України № 168/97-ВР вказані послуги є сільськогосподарськими та підпадають під спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість також у разі їх надання сільськогосподарським підприємством з використанням як власних, так і орендованих виробничих потужностей.

У підтвердження перебування у позивача в оренді сільськогосподарської техніки, зокрема автомобіля ЗіЛ-131 з установою ГРД-2000 залучено до матеріалів справи договір оренди № 01-38 від 01.06.2009 р., згідно якому ТОВ ВКФ « Спортсервіс і К» ( орендодавець) передає в орендне платне користування 6 ( шість) автомобілів ЗіЛ-131 з установою ГРД-2000 згідно акту прийму-передачі. Строк дії договору з 01.06.2009 р. по 15.08.2009 р. Фактичне виконання вказаного договору підтверджено позивачем шляхом надання до матеріалів справи акт прийому-передачі від 01.06.2009 р. на передачу в оренду автомобілів, акт прийму-передачі від 15.08.2009 р. про повернення орендованих автомобілів, рахунок-фактуру від 15.08.2009 р., акт виконаних послуг по оренді від 15.08.2009 р. на суму 37 500,00 грн., податкова накладна від 15.08.2009 р. за № 00007 на суму 37 500,00 грн.

Суд також не погоджується з позицією податкового органу щодо надання вказаних послуг ФОП ОСОБА_3, а не ТОВ «Агрохімсервіс- Каховка», виходячи із наступного.

Судом досліджений наданий до матеріалів справи договір № 1/6 сх від 01.06.2009 р., укладений між ТОВ « Агрохімсервіс - Каховка » ( замовник за договором) та ФОП ОСОБА_3 ( підрядник за договором), зокрема -

- підрядник зобов'язується надати замовнику сільськогосподарські послуги по організації та проведенню хімічній обробці сг культур від шкідників та хвороб в Донецькій та Запорізькій областях ( п. 1.1. договору);

- сільськогосподарські послуги містять в собі: підготовка до укладання договорів, узгодження об'ємів робіт у Донецькій і Запорізькій областях, супровід установок ГРД-2000 до місця проведення робіт, доставка власними силами до місця й за свій рахунок хімпрепаратів, ПММ від постачальника хімпрепаратів, ПММ до місця проведення хімобробок, організація проведення робіт, особиста участь у проведенні хімобробок протягом усього часу виконання робіт, контроль за дотриманням технології, техніки безпеки, нормами витрати ПММ, хімпрепаратів, надання інших послуг, пов'язаних з безпосереднім виконанням робіт з аерозольного хімобробітку посівів с/г культур від шкідників і хвороб ( п. 1.2. договору);

- для виконання робіт, передбачених п. 1.2. даного, підрядник використає особистий автотранспорт. При цьому Замовник забезпечує Підрядника дизпаливом у фіксованій кількості 2000 л, маслами, фільтрами, запчастинами й іншими матеріалами залежно від необхідності. Сторони передбачають збільшення кількості ПММ залежно від сформованих кліматичних умов ( п. 1.3. договору);

- факт надання вказаних послуг підрядником відображається в акті приймання-передачі виконаних сільськогосподарських послуг. ( п. 2.2. договору);

- договірна вартість наданих Підрядником послуг у фіксованій величині становить 380544 грн. без ПДВ ( п. 3.1. договору).

На виконання вказаних умов договору та відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт від 30.06.2009 р. на суму 134 544,00 грн. без ПДВ та акту приймання-передачі виконаних робіт від 30.07.2009 р. на суму 246000,00 грн. без ПДВ, підписаних між сторонами по договору, ФОП ОСОБА_3 надано ТОВ «Агрохімсервіс -Каховка» послуги по технічному обслуговуванню та ремонту транспортних засобів (ЗіЛ-131 з установою ГРД-2000) та їх запасних частин ( заміна комплектуючих частин двигуна транспортного засобу, діагностика та заміна запасних частин до установок ГРД-2000, супроводження транспортних засобів та установок до місця проведення сільськогосподарських робіт, діагностика транспортних засобів та установок до початку робіт та після виконання хімоброблення.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно статі 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Таким чином, навіть якщо і погодитись з твердженням податкового органу щодо виконання ФОП ОСОБА_3 укладених позивачем з ПАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА», ДП «ІЛЛІЧ-АГРО ДОНБАС», ДП «ІЛЛІЧ-АГРО ЗАПОРІЖЖЯ», ВАТ «ПРИАЗОВ'Є», ДП «Дослідне господарство Донецького інституту агропромислового виробництва Української Академії Аграрних наук» договорів про надання послуг по хімічній аерозольній обробці посівів с/г культур, складських приміщень від амбарних шкідників і хвороб та обробці зерна, то вищевказані приписи цивільного законодавства не забороняють покладання обов'язків по виконанню умов договору на іншу особу, не звільняючи себе від відповідальності перед замовником.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі та надання послуг сільськогосподарським підприємством з використанням орендованих виробничих потужностях, відноситься до видів діяльності, на які поширюється дія ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», тому позивачем правомірно віднесено суму ПДВ 591 468,00 грн. до Декларації з ПДВ ( скорочена).

При цьому, суд критично оцінює лист Міністерства аграрної політики України від 23.04.2009 року, №37-21-1-15/6802 яким роз'яснено, що послуги надані іншому суб'єкту господарювання, які наведені в Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2009 року № 23, не відносяться до сільськогосподарської діяльності, на яку розповсюджуються норми ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», так як він, не будучи нормативно-правовим актом, суперечить та фактично змінює сам перелік та норми закону, а тому судом до уваги не береться.

Більш того, в даній ситуації господарська операція з надання послуг передбачає операцію між двома особами, відповідно до якої, одна особа такі послуги безпосередньо здійснює за винагороду, а інша отримує їх результат та несе відповідні витрати.

Роз'яснення ж Міністерства аграрної політики України, надане вищевказаним листом, відповідно до якого до спеціального режиму оподаткування відносяться лише послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, знаходиться поза межами змісту поняття «господарська операція з надання послуг», оскільки таке матеріальне благо за ними не вибуває з володіння сільськогосподарського підприємства та є витратами, що впливають на собівартість такого сільськогосподарського товару.

Щодо другого порушення позивача, а саме завищення податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму ПДВ 318 716,00 грн. та відображення його у додатку № 2 до податкових декларацій з ПДВ ( скорочена) за червень, липень, серпень 2009 року, то суд вказує на наступне.

Як вбачається з акту перевірки та наданих до матеріалів справи декларацій з ПДВ (скорочена) податковим органом зроблений висновок щодо завищення ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» податкового кредиту з ПДВ в скороченій декларації на суму 318 716,00 грн., у т.ч. червень 2009 р. - 137 840,00 грн., липень 2009 р. - 139 209,00 грн., серпень 2009 р. 41 667,00 грн.

На вказаний висновок вплинули результати перевірки взаємовідносин між ТОВ «Агрохімсервіс - Каховка» та ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1», зокрема встановлено відсутність фактичних поставок товарів, послуг на загальну суму 1 912 294,00 грн., у т.ч. ПДВ 318 716,00 грн., що є порушенням ч. І ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільного Кодексу України).

Так, у червні-серпні 2009 року TOB «Агрохімсервіс-Каховка» отримало від ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» товар ( дана дім, фастак, мотор, сітка жеталева) та послуги на загальну суму 1 912 294 грн., у т.ч. ПДВ суму 318 715,67 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, видатковими та податковими накладними.

ДПІ у м. Нова Каховка складено акти від 20.10.09 р. № 1428/230-36227235 від 18.02.10 р. № 79/230-36227235 документальних невиїзних перевірок ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.05.09 р. по 31.07.09 р., з 01.08.09 р. по 31.12.09 р. Зазначені акти посадовими особами ІП «ІНФОРМАЦІЯ_1» не оскаржувались. ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» визнано банкрутом господарським судом Херсонської області - 21.01.10 р. Директором з обов'язками головного бухгалтера та засновником в одній собі був ОСОБА_5. З 30.06.09 р. директором призначено ОСОБА_6. За юридичною адресою підприємство не знаходиться. Земельна ділянка, транспортні засоби, інші основні фонди відсутні (дані Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року). Перевірками не встановлено реальне транспортування товарів від ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» та проведення вантажних робіт у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів. Директором ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_6 (прізвище, ім'я, по батькові якої зазначено на документах бухгалтерського та податкового обліку) надано пояснення до слідчого відділу прокуратури Херсонської області, що копії документів ( паспорт та ідентифікаційний код, завірені її підписом) вона передавала ОСОБА_7 для працевлаштування. На договорах та карточках стоїть не її підпис. Про оформлення директором ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» вона не знала, ніяких пов'язаних з господарською діяльністю підприємства документів не підписувала.

Відповідачем надано до матеріалів справи копію вироку Комсомольського районного суду м. Херсона по справі № 1-462/11, яким винесено вирок громадянину ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченому ч. 2 ст. 205 КК України за здійснення фіктивного підприємництва, тобто створення суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема проведення безтоварних (фіктивних) операцій з ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складався із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). Таким чином, необхідною умовою для віднесення сплачених (нарахованих) у ціні товарів сум ПДВ до податкового кредиту є факт придбання товарів, вартість яких відноситься до валових витрат підприємства. Отже, для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ витрати платника щодо сплати (нарахування) відповідної суми податку у складі ціни товару мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Вищенаведені норми Закону України № 168/97-ВР, крім таких підстав, як здійснення операції з придбання товарів і наявність належним чином оформленої податкової накладної, виданої платником ПДВ, передбачає обов'язкову сплату платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства. Нормами зазначеної статті передбачено умови чинності правочинів, а саме: зміст правочину не повинен суперечити цивільному законодавству; правочини можуть укладати лише особи, які мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, наявність правочину свідчить про єдність внутрішньої волі і волевиявлення суб'єкта, при укладенні правочину обов'язкове дотримання передбаченої законом форми; правочин має бути реальним, тобто спрямованим на настання правових наслідків, що зумовлені ним, відповідність правочину соціальним вимогам.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачена презумпція правомірності правочину, під якою розуміється те, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. При цьому не вимагається прямої вказівки на правомірність тих чи інших дій в акті цивільного законодавства. Спростувати презумпцію правомірності правочину можливо лише у випадку, коли недійсність правочину передбачена прямою нормою закону, так само як застосувати наслідки такого правочину можливо лише за санкціями, встановленими законом.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського Кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст.228 ЦК України, правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним.

Відповідно до приписів ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьої, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Зважаючи на те, що публічний порядок держави порушується у разі недотримання нормативних актів, у яких він закріплений, є злочином, відповідальність за який встановлена Кримінальним кодексом України, тому суд вважає, що наявність вироку Комсомольського районного суду м. Херсона по справі № 1-462/11 щодо громадянина ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченому ч. 2 ст. 205 КК України за здійснення фіктивного підприємництва дає суду підстави для визначення правочину між TOB «Агрохімсервіс-Каховка» та ПП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » як такого, що є нікчемним.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що TOB «Агрохімсервіс-Каховка» є суб'єктом спеціального режиму оподаткування, господарські операції із ПП «ІНФОРМАЦІЯ_1» відображало в декларації ПДВ ( скорочена).

Згідно п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла у березні 2009 року) сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Якщо сума ПДВ, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Спеціальний режим оподаткування передбачав звільнення сільськогосподарського підприємства від обов'язків сплати цього податку за ставкою, визначеною у пункті 6.1 статті 6 цього Закону; сума податку, отримана сільськогосподарським підприємством внаслідок застосування ставок, визначених пунктом 8-1.2 ст.8 Закону повністю залишається у власності сільськогосподарського підприємства, не підлягає сплаті (стягненню) до бюджету в межах норм цього Закону та використовується для відшкодування сум податків на додану вартість, сплачених (нарахованих) таким сільськогосподарським підприємством на ціну виробничих факторів, а також для інших цілей; не включається до складу валових доходів сільськогосподарського підприємства з метою оподаткування податком на прибуток підприємств.

TOB «Агрохімсервіс - Каховка» є суб'єктом спеціального режиму оподаткування, тому порушення, які допущені при декларуванні податкового кредиту в спеціальній декларації, ніяким чином не впливають на розрахунки з бюджетом, оскільки скорочена декларація (її форма та порядок заповнення) взагалі не передбачає розрахунки з бюджетом, внаслідок чого зобов'язання, які виникають за цією декларацією, не могли визначатись як податкові або грошові зобов'язання до бюджету.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III (який діяв на момент порушення) передбачено в п. 1.2 ст. 1, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З правового аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що обов'язок підприємства щодо сплати ПДВ має спеціальний режим, і оскільки податок за скороченою декларацією не підлягає перерахуванню до бюджету, відповідно, ці кошти не являлись в перевіряємому періоді податковим зобов'язанням позивача. За таке порушення, як заниження податкового кредиту по скороченій декларації з ПДВ в 2010 році не передбачалось відповідальності у вигляді донарахування заниженої суми як податкового зобов'язання (тобто до бюджету) та застосування штрафної санкцій. Сума, визначена ДПІ як сума грошового зобов'язання по ПДВ в розмірі 318 716,00 грн., має спеціальний режим, зокрема ця сума ПДВ повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва і оскільки зазначена сума не підлягає перерахуванню до бюджету, остання не являється податковим зобов'язанням позивача. Тому визначення спірним податковим повідомленням-рішенням цієї суми є безпідставним. При цьому судом враховується, що ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не передбачена можливість застосування штрафних санкцій за заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті не до бюджету, а залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено, що відповідачем у зв'язку з визначення суми грошового зобов'язання застосована штрафна санкція з посиланням на п.п.123.1 та 123.2 Податкового кодексу України.

Оскільки судом встановлено, що ОДПІ безпідставно визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість, то відповідно до змісту п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у податкового органу були відсутні також і підстави для застосування штрафних санкцій на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, ОДПІ як суб'єкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій щодо прийнятого податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ « Агрохімсервіс-Каховка» є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення Каховської ОДПІ від 15.06.2011 р. № 0000672301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 651633,00 грн., у т. ч за основним платежем в сумі 521 306,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 130 327,00 грн. підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-14, 17, 71, 158-163, 186, 254 КАС України, суд -

постановив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс-Каховка" до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2011 р. № 0000672301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 651 633,00 грн., у т.ч за основним платежем в сумі 521 306,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 130327,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.2.1

Попередній документ
25999998
Наступний документ
26000000
Інформація про рішення:
№ рішення: 25999999
№ справи: 12/12/2170
Дата рішення: 23.08.2012
Дата публікації: 18.09.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Херсонський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: