73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"14" вересня 2012 р. Справа № 2-а-1816/12/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бездрабка О.І.,
при секретарі - Рефлер Ю.В.,
за участю:
представника позивача - Авер"янової В.О.,
представника відповідача - Козачек О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Натан Юніон" до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Натан Юніон" (далі - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ, відповідач), у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.04.2012 р. № 000236201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 25982,08 грн., з яких 22216,53 грн. за основним платежем та 3765,55 грн. за штрафними санкціями, рішення № 80/19-103 від 16.05.2012 р. про опис майна ТОВ "Натан Юніон" у податкову заставу, податкову вимогу № 915 від 16.05.2012 р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, вказавши на те, що збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням-рішенням проведено у зв'язку з визнанням нікчемними правочинів, укладених з ТОВ "ТД "Палладіум" та ТОВ "Світ Імпекс" на поставку нафтопродуктів у квітні, серпні 2011 року. Позивач вважає, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемними правочини, укладені з постачальниками ТОВ "ТД "Палладіум", ТОВ "Світ Імпекс". На думку позивача, відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку і тому він вважає, що правомірно включив ПДВ по відносинам з ТОВ "ТД "Палладіум" та ТОВ "Світ Імпекс" до податкового кредиту квітня, серпня 2011 року. Крім того, незважаючи на те, що товариство звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2012 р. № 0002362201, у зв"язку з чим відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України грошове зобов"язання вважається неузгодженим, відповідач протиправно виніс рішення № 80/19-103 від 16.05.2012 р. про опис майна ТОВ "Натан Юніон" у податкову заставу та направив податкову вимогу № 915 від 16.05.2012 р.
Представник відповідача заперечувала проти позову, мотивуючи тим, що ТОВ "Натан Юніон" правомірно зменшено податковий кредит квітня, серпня 2011 року, сформований за наслідками господарських відносин з ТОВ "ТД "Палладіум" та ТОВ "Світ Імпекс". Дані підприємства не мають необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення будь-якої господарської діяльності і тому не могли фактично здійснити операції з поставки нафтопродуктів позивачеві. В ході оперативних заходів здійснено опитування ОСОБА_3, який є директором та засновником ТОВ "Світ Імпекс", під час якого встановлено, що ТОВ "Світ Імпекс" перереєстровано на його ім"я без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання прибутку, за грошову винагороду на пропозицію невстановленої особи. В ході опитування директора ТОВ "ТД "Палладіума" ОСОБА_4, останній ухилився від надання чіткої відповіді щодо організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та обов"язків, поставок та продажу нафтопродуктів. Тому висновки акту перевірки щодо нікчемності угод між ТОВ "Натан Юніон" та ТОВ "ТД "Палладіум", ТОВ "Світ Імпекс" у квітні, серпні 2011 року є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним. Просить відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ТОВ "Натан Юніон" зареєстроване як юридична особа 29.05.2000 р. виконавчим комітетом Херсонської міської ради, із 01.06.2000 р. перебуває на обліку платників податків та зареєстроване платником ПДВ.
Виконуючи свій обов'язок як платника податку на додану вартість у відповідності з Податковим кодексом України позивачем до податкового органу були надані декларації з податку на додану вартість за квітень, серпень 2011 року.
До складу податкового кредиту квітня 2011 року було включено ПДВ у сумі 7158,33 грн. по господарським операціям з ТОВ "ТД "Палладіум", а серпня 2011 року - у сумі 15058,20 грн. - із ТОВ "Світ Імпекс".
ДПІ у м.Херсоні проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Натан Юніон" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Світ Імпекс" та з контрагентами-покупцями за серпень 2011 року, та при взаємовідносинах з ТОВ "ТД "Палладіум" та з контрагентами-покупцями за квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.01.2012 р. № 299/23-2/31006636.
У висновку акту перевірки зазначено порушення:
1) ч.1-5 ст.203, ч.1-2 ст.215, ч.1 ст.216, 228, 626, 629 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Натан Юніон" при придбанні товарів (послуг) у ТОВ "ТД "Палладіум", ТОВ "Світ Імпекс" у квітні, серпні 2011 року. Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662, 655 та 656 ЦК України;
2) ст.185, п.187.1 ст.187, ст.188, 198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за квітень, серпень 2011 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в Державний бюджет України за квітень 2011 року на суму 7158 грн., за серпень 2011 року на суму 15058 грн.
Під час проведення перевірки ревізором використані довідка ДПІ у м.Херсоні від 17.06.2011 р. № 157/15-2/36672180 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТД "Палладіум" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень 2011 року та акт ДПІ у м.Херсоні від 01.12.2011 р. № 4168/23-2/36235508 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Світ Імпекс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року.
Вказаними довідкою та актом встановлено відсутність у ТОВ "ТД "Палладіум" та ТОВ "Світ Імпекс" необхідних умов для ведення господарської діяльності, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.
Крім того, згідно пояснень директора та засновника ТОВ "Світ Імпекс" ОСОБА_3, він немає жодного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства, а директор ТОВ "ТД "Палладіум" ОСОБА_4 не зміг надати чітких відповідей на питання щодо здійснення господарських операцій.
На підставі висновків акту перевірки від 27.01.2012 р. № 299/23-2/31006636 відповідачем складено спірне податкове повідомлення-рішення від 04.04.2012 р. № 0002362201, яким ТОВ "Натан Юніон" збільшено грошове зобов"язання з податку на додану вартість на 25982,08 грн., з яких за основним платежем - 22216,53 грн., за штрафними санкціями - 3765,55 грн.
Відповідно до ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6).
Згідно з вимогами п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Отже, з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.
Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:
- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;
- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;
- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.
Судом встановлено, що правовідносини між ТОВ "Натан Юніон" та ТОВ "ТД "Палладіум" виникли на підставі договору поставки нафтопродуктів № 12/14-1 від 12.04.2011 р.
Договором передбачено, що ТОВ "ТД "Палладіум" зобов"язується передати дизельне паливо, а ТОВ "Натан Юніон" зобов"язується прийняти і оплатити товар.
Згідно п.1.5.2 договору поставка товару здійснюється при відвантаженні автомобільним транспортом постачальника "СРТ місце призначення".
На виконання умов договору, ТОВ "ТД "Палладіум" по видатковій накладній № РН-0000024 від 14.04.2011 р. поставило позивачеві 4950 л дизельного пального на загальну суму 42950 грн., в тому числі ПДВ - 7158,33 грн., була видана податкова накладна № 7 від 14.04.2011 р.
ТОВ "ТД "Палладіум" здійснив доставку дизельного пального по товарно-транспортній накладній № 000179 від 14.04.2011 р. на відпуск нафтопродуктів в с.Новорайськ, Бериславського району, ПП "Агрофірма "Додола", яке платіжним дорученням № 1 від 13.04.2011 р. здійснило попередню оплату ТОВ "Натан Юніон" за дизельне паливо на загальну суму 43000 грн., в тому числі ПДВ - 7166,67 грн.
Отримавши попередню оплату, позивач видав ПП "Агрофірма "Додола" податкову накладну № 3 на суму 43000 грн., в тому числі ПДВ - 7166,67 грн.
14.04.2011 р. ТОВ "Натан Юніон" платіжним дорученням № 7 перерахувало постачальнику дизельного палива - ТОВ "ТД "Палладіум" 42950 грн., в тому числі ПДВ - 7158,33 грн.
Тобто, розрахунки між учасниками господарських відносин проведені через банківські установи в безготівковій формі.
ТОВ "Натан Юніон" при подачі податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року в додатку № 5 в розділі І "Податкові зобов"язання" відобразило свої зобов"язання з ПДВ перед бюджетом в сумі 7166,67 грн. по господарським відносинам з ПП "Агрофірма "Додола", а в розділі ІІ "Податковий кредит" відобразило право на формування податкового кредиту з ПДВ в сумі 17158,33 грн. по господарській операції з ТОВ "ТД "Палладіум".
Також, 10.08.2011 р. ТОВ "Світ Імпекс" відвантажило позивачу 10095 л дизельного пального на загальну суму 90350,25 грн., в тому числі ПДВ - 15058,37 грн., про що було видано видаткову накладну № 000180 від 10.08.2011 р. та податкову накладну № 15 від 10.08.2011 р.
Згідно товарно-транспортної накладної № 000223 від 10.08.2011 р. дизельне пальне із залученням перевізника ПП ОСОБА_5 було доставлено до місця вантажоодержувача - с.Князегригорівка, Великолепетиського району СФГ "Ранок".
ТОВ "Натан Юніон" 10.08.2011 р. видано СФГ "Ранок" податкова накладна № 15 на загальну суму 90189 грн., в тому числі ПДВ - 1503150 грн.
За поставлене дизельне пальне позивач 16.08.2011 р. перерахував ТОВ "Світ Імпекс" 70705 грн. та 29.08.2011 р. - 19645,25 грн., а всього 90350 грн., в тому числі ПДВ - 15058,38 грн.
У податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року позивач в додатку № 5 в розділі І "Податкові зобов"язання" відобразив свої зобов"язання з податку на додану вартість перед бюджетом у сумі 15031,50 грн. по господарським відносинам з СФГ "Ранок", а в розділі ІІ "Податковий кредит" відобразив право на формування податкового кредиту з ПДВ в сумі 15058,20 грн. по господарській операції з ТОВ "Світ Імпекс".
Таким чином, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними
. Факт того, що ТОВ "ТД "Палладіум" та ТОВ "Світ Імпекс" на момент здійснення продажу товарів позивачу мали право на виписку податкових накладних і були зареєстровані платниками податку на додану вартість не заперечується відповідачем та встановлено ДПІ у м.Херсоні у довідці від 17.06.2011 р. № 157/15-2/36672180 та акті від 01.12.2011 р. № 4168/23-2/36235508.
Представником відповідача не надано доказів того, що на момент здійснення господарських операцій з ТОВ "Натан Юніон" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були записи про відсутність ТОВ "ТД "Палладіум" та ТОВ "Світ Імпекс" за місцезнаходженням.
Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Оскільки, якщо контрагент допустив будь-які порушення, то це тягне відповідальність саме для цієї особи.
Відповідач не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальників - ТОВ "ТД "Палладіум" та ТОВ "Світ Імпекс" на момент придбання у нього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту.
Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціях з ТОВ "ТД "Палладіум" та ТОВ "Світ Імпекс", які були предметом перевірки.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV ) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з пп.2.4 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.п.2.15 та п.п.2.16 п.2 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.
Для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Із досліджених у судовому засіданні первинних документів, оформлених за результатами господарської діяльності позивача із продавцями ТОВ "ТД "Палладіум" та ТОВ "Світ Імпекс" вбачається, що зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ТОВ "ТД "Палладіум" та ТОВ "Світ Імпекс" є дійсними.
Відповідно до положень ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
ДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем ТОВ "ТД "Палладіум" та ТОВ "Світ Імпекс" були фіктивними підприємствами, вчиняли порушення в сфері оподаткування, документували безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладали нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.
Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинені позивачем господарські операції з ТОВ "ТД "Паладіум", ТОВ "Світ Імпекс" є сумнівними, не відповідають дійсному економічному змісту, і вчинені з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.
Як вбачається з акту перевірки від 30.01.2012 р. № 85/230-30681713, основною підставою для визнання угод між ТОВ "Натан Юніон" та ТОВ "Світ Імпекс" нікчемними, є пояснення керівника та засновника ТОВ "Світ Імпекс" ОСОБА_3 про те, що він не має жодного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства.
На підставі цього, відповідач вважає всі первинні бухгалтерські документи такими, що не відповідають дійсності.
Однак, такі висновки відповідача суд вважає необгрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.70 КАС України докази повинні бути належними та допустимими.
Пояснення ОСОБА_3 від 15.11.2011 р., суд не вважає належним та допустимим доказом, оскільки незрозуміло в рамках чого воно відбиралося. Якщо в рамках кримінальної справи, то зі змісту ст.65 КПК України слідує, що доказами можуть бути показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого.
Також необхідно зазначити про те, що в подальшому ОСОБА_3 фактично відмовився від даних пояснень, оскільки оскаржив до суду постанову про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Світ Імпекс".
Постановою Суворовського районного суду м.Херсона від 06.03.2012 р. скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 задоволено, постанову про порушення кримінальної справи скасовано.
Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Херсонської області від 22.03.2012 р. постанову Суворовського районного суду м.Херсона від 06.03.2012 р. залишено без змін.
Що стосується пояснень директора ТОВ "ТД "Палладіум" ОСОБА_4, на які посилається у акті перевірки відповідач, то з них слідує, що він підтвердив здійснення підприємством господарської діяльності.
Окрім цього, суд зазначає, що як вбачається з акту від 27.01.2012 р. відповідачем під час перевірки використовувалися установчі документи позивача, декларації з ПДВ за квітень, серпень 2011 року та програмні продукти системи автоматизованого співставлення податкових зобов"язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, довідка від 17.06.2011 р. № 157/15-2/36672180 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб"єкта господарювання ТОВ "ТД "Палладіум" щодо неможливості підтвердження господарських відносин із платниками податків за квітень 2011 року" та акт від 01.12.2011 р. № 4168/23-2/36235508.
Відповідно до ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Згідно п.5.2 Наказу ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 р. за № 34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;
- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.
Відповідно до п.п.20.1.1, 20.1.4, 20.1.8 п.20.1 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право:
- запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків);
- проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом;
- під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
З аналізу зазначених норм вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії таких документів, складається акт у довільній формі, та такий факт про складання акта відмови відображається в акті документальної перевірки.
Однак, як слідує з акту перевірки від 27.01.2012 р. № 299/23-2/31006636 ревізорами проведено перевірку без витребування первинних бухгалтерських документів по операціям позивача з ТОВ "ТД "Палладіум" у квітні 2011 року, ТОВ "Світ Імпекс" у серпні 2011 року і зроблено висновок про нікчемність угод тільки на підставі довідки та акту перевірки контрагентів позивача.
Окремо слід зазначити, що стаття 215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.
Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.
Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.
Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.
Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.
Крім того, слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.
ДПІ не надало суду і не посилалось на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.
За таких обставин суд погоджується з доводами представника позивача про протиправність податкового повідомлення-рішення від 04.04.2012 р. № 00023620, яким ТОВ "Натан Юніон" збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 25982,08 грн.
Що стосується позовних вимог в частині скасування рішення № 80/19-103 від 16.05.2012 р. про опис майна ТОВ "Натан Юніон" у податкову заставу та податкової вимоги № 915 від 16.05.2012 р. суд зазначає наступне.
Згідно пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Положеннями пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З аналізу вказаних положень ПК України слідує, що направлення податкової вимоги та прийняття рішення про опис майна в податкову заставу може мати місце при наявності узгодженого грошового зобов"язання.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач 27.04.2012 р. отримав від відповідача податкове повідомлення-рішення від 04.04.2012 р. № 0002362201, яким ТОВ "Натан Юніон" збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість у сумі 25982,08 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням "Натан Юніон" 16.05.2012 р. звернулося до суду з позовом.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Оскільки сума грошового зобов"язання з податку на додану вартість, яка визначена податковим органом за результатами перевірки, є неузгодженою, суд погоджується з доводами позивача щодо скасування рішення № 80/19-103 від 16.05.2012 р. про опис майна ТОВ "Натан Юніон" у податкову заставу та податкової вимоги № 915 від 16.05.2012 р.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Натан Юніон", а тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 04.04.2012 р. № 000236201, рішення № 80/19-103 від 16.05.2012 р. про опис майна ТОВ "Натан Юніон" у податкову заставу, податкову вимогу № 915 від 16.05.2012 р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 вересня 2012 р.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8.2.1