Копія
Справа № 2270/5506/12
14 серпня 2012 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.
при секретарі Козельська А.В.
за участі: представника відповідача: Продана Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання протиправним скасування рішення та зобов'язання повернути кошти, -
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що УПФУ в Хмельницькому районі йому безпідставно відмовлено повернути збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3900 грн., сплачених ним під час реєстрації в органах ДАІ автомобіля - марки KIA Cerato, НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Вказує, що відповідно до положень ч.7 ст.1 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР) зазначений збір сплачується при відчуженні легкових автомобілів, а відтак його платником є продавець автомобіля, а не покупець, а тому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення УПФУ в Хмельницькому районі щодо відмови у поверненні коштів у сумі 3900 грн., сплачених ним 20.06.2012 р. у якості збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зобов'язати УПФУ в Хмельницькому районі повернути на його користь 3900 грн. сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні автомобіля марки KIA Cerato, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, стягнути з державного бюджету України судові витрати у розмірі 139 грн. 49 коп.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, інформація про що знаходиться у матеріалах адміністративної справи. На адресу суду надійшло клопотання, у якому позивач просить розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив, вказуючи, що з урахуванням вимог до ч.7 ст.1 Закону №400/97-ВР та п.12 Порядку сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (надалі-Порядок №1740), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій. А також зазначає, що платником збору загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля може бути як продавець так і покупець, тому підстави для повернення збору, добровільно сплаченого позивачем, як покупцем автомобіля, відсутні. Просить в задоволені позову відмовити.
Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог - Головне управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду третя особа повідомлена у порядку, передбаченому нормами КАС України.
Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, зважаючи на відсутність визначених ст.128 КАС України перешкод для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності повноважного представника третьої особи на стороні відповідача.
Заслухавши доводи представника відповідача, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задоволити у повному обсязі, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_4 у червні 2012 року придбав легковий автомобіль марки KIA Cerato, кузов № НОМЕР_2 та зареєстрував право власності на автомобіль у відділенні ДАІ з обслуговування у м. Хмельницькому на своє ім'я, що підтверджується довідкою-рахунком №547908 від 18.06.2012 р.
При реєстрації придбаного автомобіля позивачем було сплачено збір до Управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 3900 грн. (3% вартості автомобіля), доказом чому є копія квитанції №121906/11 від 20.06.2012 р.
Вважаючи, що обов'язок сплати збору на загальнобов'язкове державне пенсійне страхування по операціях з відчуження легкових автомобілів не передбачений вимогами чинного законодавства, 04 липня 2012 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі із заявою про повернення коштів у сумі 3900 грн., сплачених у вигляді судового збору на обов'язкове пенсійне страхування при придбанні легкового автомобіля марки KIA Cerato, номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1
Листом УПФУ в Хмельницькому районі №5824/02 від 17.07.2012 р. ОСОБА_4 відмовлено в поверненні коштів. Відповідач зазначив, що у випадку придбання автомобіля фізичною особою, збір на обов'язкове державне страхування з операції відчуження легкових автомобілів сплачується особою, що набуває права власності на автомобіль.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначений в Законі України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року.
Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" в переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Вказана норма Закону покладає обов'язок зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів.
Відповідно до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій по відчуженню легкових автомобілів, є особа яка набула права власності на автомобіль.
Зокрема, згідно з пунктом 12 вищезазначеного порядку, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по операціях із відчуженням легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством).
Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами та враховуючи частину 4 статті 9 КАС України відповідно до якої, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, законам України, міжнародному договору, згода на обов'язковість кого надана Верховною Радою або іншому правовому акту, слід застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу, тому при вирішенні даного питання приоритетним є Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься у Постанові від 01.11.1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Таким чином, виходячи із вищевикладених обставин справи вбачається, що обов'язок сплати збору не може бути покладений на особу, яка набуває право власності у відповідності до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03 листопада 1998 року, оскільки це суперечить акту вищої юридичної сили.
Згідно з ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог та привести позовні вимоги у відповідність із чинним законодавством, що у подальшому дозволить вірно та ефективного виконувати рішення суду. З огляду на зазначене, враховуючи вимоги законодавства, другу частину позовних вимог слід викласти у наступній редакції: зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі вчинити дії щодо повернення ОСОБА_4 3900 грн. помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні автомобіля марки KIA Cerato, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, оскільки вказані кошти знаходяться на розрахункових рахунках Головного управління Державної казначейської служби у Хмельницькій області, а УПФУ в Хмельницькому районі не є власником коштів, однак своїми діями може спонукати ГУДКС у Хмельницькій області (розпорядника коштів) до повернення помилково сплаченого збору позивачу.
Частина 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Так, згідно квитанції №7 від 02.08.2012 року позивачем сплачено 139 грн. 49 коп. у якості судового збору за звернення із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду, а тому суд вважає, що позовна вимога ОСОБА_4 про стягнення із відповідача на його користь судових витрат підлягає задоволенню.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що позивачем доведено протиправність дій відповідача при наданні відповіді від 17 липня 2012 року щодо відмови у поверненні коштів, позовні вимоги щодо повернення коштів в сумі 3900 грн. та стягнення судового збору є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись Конституцією України, Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 9, 11, 94, 99, 158- 163, 254 КАС України, суд -
Адміністративний позов задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі щодо відмови у поверненні коштів у сумі 3900 грн., сплачених ОСОБА_4 20.06.2012 р. у якості збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі вчинити дії щодо повернення ОСОБА_4 3900 грн. (три тисячі дев'ятсот грн.) помилково сплаченого збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні автомобіля марки KIA Cerato, кузов № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Стягнути з державного бюджету України судові витрати у розмірі 139 грн. 49 коп. (сто тридцять дев'ять грн. 49 коп.) шляхом списання їх з рахунка Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі на користь ОСОБА_4.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 15 серпня 2012 року
Суддя
"Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк