11 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4458/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
при секретарі - Марченко О.Є.,
за участю:
представника позивача - Матвієць О.М.,
представників відповідача - Мурич Л.О., Войтенка В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Геологія" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа: Приватне підприємство "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", Приватне підприємство "АС ГРУП" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
06 липня 2012 року Приватне підприємство "Геологія" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, третя особа: Приватне підприємство "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", Приватне підприємство "АС ГРУП" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000401600/29 від 16.05.2012 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі висновку про порушення статті 201, пунктів 198.1, 198.6 статі 198 Податкового кодексу України, частини 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, а саме, заниження суми податку на додану вартість за березень 2011 року в розмірі 9 490,00 грн. по взаємовідносинах з Приватним підприємством "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" (надалі - ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10") та Приватним підприємством "АС ГРУП" (надалі - ПП "АС ГРУП"). Разом з тим, правомірність формування податкового кредиту за результатами господарських операцій із вказаними контрагентами у березні 2011 року підтверджено податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, придбаний товар в подальшому використано у господарській діяльності підприємства позивача. За таких обставин вважає прийняте податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить положенням чинного законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.
У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000401600/29 від 16.05.2012 року зазначав, що перевіркою Кременчуцької ОДПІ встановлено, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту в березні 2011 року суму ПДВ в розмірі 9 490,00 грн. по відносинам із ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та ПП "АС ГРУП", у зв'язку із відсутністю на момент перевірки належно оформлених первинних документів та вказаних господарських операціях, а також у зв'язку із тим, що вказані підприємства згідно податкових звітностей не мають основних виробничих фондів, трудових ресурсів, транспортного та торгівельного обладнання, формують податковий кредит від підприємств, які мають ознаки сумнівності, що зафіксовано в актах перевірки ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"від 23.05.2011 року № 51/15-321/37261004 та ПП "АС ГРУП" від 10.06.2011 року №3842/15-322/34958348. За таких обставин зроблено висновок про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій по наданню податкової вигоди, які не мають реального товарного характеру. З огляду на викладене, позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9 490,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1,00 грн.
Треті особи явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Приватне підприємство "Геологія"(ідентифікаційний код 31160669) зареєстроване Виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області 26.10.2000 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 648669, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 23521055 /том №1 а.с.11;14/.
У термін з 13.03.2011 року по 19.03.2011 року державним податковим інспектором сектору оподаткування юридичних осіб Комсомольського відділення Кременчуцької ОДПІ Іщенко Т.Б. проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Геологія"з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП "АС ГРУП" за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року та з ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 26.03.2012 року №3/15-321/31160669, в якому відображено порушення позивачем пунктів 198.1, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України в частині заниження ПДВ за березень 2011 року в розмірі 9 490,00 грн. /том №1а.с.172-176/.
На акт перевірки позивачем подано заперечення від 28.04.2012 року, на яке Кременчуцькою ОДПІ надіслано відповідь від 14.05.2011 року №299/10, в якій заперечення відхилені /том №1 а.с.21-25/.
На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000401600/29 від 16.05.2012 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 9491,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 9490,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 грн. /том №1 а.с.26/.
Позивач не погодився із податковим повідомленням - рішенням № 0000401600/29 від 16.05.2012 року, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
З огляду на викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності та наявність належним чином оформлених податкових накладних.
При цьому суд враховує, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.
Беручи до уваги вищенаведені положення судом досліджено докази щодо підстав формування позивачем податкового кредиту із ПДВ за результатами господарських операції із ПП "АС ГРУП"та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10".
Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) і Приватним підприємством "АС ГРУП"(Постачальник) було укладено договір №54 від 25.03.2011 року, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця буровий інструмент; різні види запасних частин і витратних матеріалів до бурових установок, промислового обладнання; паливо-мастильні матеріали (дизельне паливо, бензин, масла) згідно видаткових накладних на кожну партію товару, а Покупець - прийняти та оплатити товар згідно накладних та рахунків /том №1 а.с 36./.
В межах виконання умов укладеного договору ПП "Геологія" було придбано у ПП "АС ГРУП", на підставі видаткової накладної № 207 від 28.03.2011 року: дизельне паливо Л-0, 2-62 на суму 8880,00 грн., де ПДВ - 1480,00 грн., та видаткової накладної № 488 від 31.03.2011 року: коронки бурові БС 20, ф59 мм., коронки бурові БС 20, ф76 мм., коронки бурові БС 20,ф46 мм., долото д.76 мм. КЦВ, долото д. 112 мм. КЦВ на загальну суму 41460,00 грн., де ПДВ-6910,00 грн. /том №1 а.с.32; 35/.
На виконання умов вказаного договору ПП "АС ГРУП"було видано податкові накладні №38 від 28.03.2011 року на поставку дизельного палива Л-0, 2-62 1000 літрів, на суму 8880,00 грн., в тому числі ПДВ -1480,00 грн. та №334 від 31.03.2011 року на поставку: коронки бурові БС 20, ф59 мм., коронки бурові БС 20, ф76 мм., коронки бурові БС 20,ф46 мм., долото д.76 мм. КЦВ, долото д. 112 мм. КЦВ на загальну суму 41460,00 грн., де ПДВ-6910,00 грн., рахунок б/н від 28.03.2011 року, рахунки №361 від 31.03.2011 року та від 28.03.2011 року /том №1 а.с.33; 36/.
Актом перевірки від 26.03.2012 року встановлено та підтверджується даними податкової декларації позивача з ПДВ за березень 2011 року, що позивачем на підставі вищенаведених документів віднесено до складу податкового кредиту у березні 2011 року суму ПДВ, сплачену у вартості товарів, придбаних у ПП "АС ГРУП", у загальному розмірі 8390,00 грн.
На підтвердження факту здійснення господарської операції із ПП "АС ГРУП"щодо поставки товарів у березні 2011 року позивачем надано суду видаткові накладні № 207 від 28.03.2011 року, № 488 від 31.03.2011 року, відповідні рахунки б/н від 28.03.2011 року, №361 від 31.03.2011 року, банківські виписки, згідно яких позивачем проведено оплату за придбаний товар.
26 січня 2011 року між ПП "Геологія" (Покупець) та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"(Постачальник) укладено договір купівлі-продажу №17/01, за яким Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупця бурові інструменти та різні види запасних частин, витратні матеріали до бурових установок і промислового обладнання згідно витратним накладним на кожну партію товару, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар /том №1 а.с.41/.
Ціна, асортимент та кількість товару узгоджується сторонами у видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до укладеного 01.03.2011 року між сторонами доповнення до договору купівлі - продажу №17/01, Постачальник зобов'язувався передати у власність покупця: буровий інструмент, різні види запасних частин і витратних матеріалів до бурових установок та промисловому обладнанню, мастильні матеріали механізмів, згідно видаткових накладних на кожну партію товару, а Покупець зобов'язувався прийняти та оплатити товар /том №1 а.с. 42/.
В межах виконання умов укладеного договору ПП "Геологія" було придбано у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", на підставі видаткової накладної № 892 від 01.03.2011 року: масло SAE 15w-40, масло дизильне М-8В на загальну суму 6660,00 грн., де ПДВ - 1100,00 грн. /том №1 а.с. 43/.
На виконання умов вказаного договору ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"було видано податкову накладну №2 від 01.03.2011 року на поставку масла SAE 15w-40 та масла дизельне М-8В на загальну суму 6660,00 грн., де ПДВ - 1100,00 грн., рахунок №1259 від 01.03.2011 року /том №1 а.с. 45/.
Актом перевірки від 26.03.2012 року встановлено та підтверджується даними податкової декларації позивача з ПДВ за березень 2011 року, що позивачем на підставі вищенаведених документів віднесено до складу податкового кредиту у березні 2011 року суму ПДВ, сплачену у вартості товарів, придбаних у ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10", у загальному розмірі 1100,00 грн.
На підтвердження факту здійснення господарської операції із ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"щодо поставки товарів у березні 2011 року позивачем надано суду видаткову накладну № 892 від 01.03.2011 року, відповідний рахунок № 1259 від 01.03.2011 року, банківські виписки, згідно яких позивачем проведено оплату за придбаний товар.
Щодо транспортування товару від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"та ПП "АС ГРУП" до позивача суду надано подорожній лист вантажного автомобіля від 30-31 березня 2011 року, товарно-транспортні накладні від 28.03.2011 року та від 31.03.2011 року, а також копію свідоцтва про реєстрацію ТЗ /том №1 а.с.49-51/. Доказів транспортування масла SAE 15w-40 та масла дизельного М-8В суду не надано.
Із вказаних ТТН вбачається, що перевезення здійснювалося ПП "Геологія"водіями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на замовлення ПП "Геологія", пункти навантаження: м. Кременчук, вул. Світовська, 14 а (транспортування дизельного палива Л-0,2-62) та вул.60 років Жовтня, 34 а (транспортування бурового інструменту), пункти розвантаження: м. Комсомольськ, вул. Конституції, 3 (транспортування дизельного палива Л-0,2-62) та вул. Будівельників, 16 (транспортування бурового інструменту).
На вимогу суду про надання документально підтверджених пояснень відносно конкретного місця, де зберігалися та відвантажувалися дизельне паливо Л-0,2-62, масло SAE 15w-40 та масло дизельне М-8В, представником позивача у судовому засіданні пояснено, що місцем зберігання вище зазначених нафтопродуктів була АЗС №12, яка належить підприємству позивача з 17.01.2007 року на підставі договору купівлі продажу /том №1 а.с. 15/.
З інвентарного списку основних засобів ПП "Геологія" станом на 30.06.2011 року /а.с.52/ вбачається, що у власності ПП "Геологія"немає не має в наявності жодної АЗС, дана обставина свідчить про відсутність належного місця зберігання транспортованих нафтопродуктів.
Надаючи оцінку поясненням позивача та документам щодо транспортування дизельного палива Л-0,2-62, масла SAE 15w-40 та масла дизельного М-8В, суд приходить до висновку щодо не підтвердження належними документами факту здійснення поставки позивачу товару від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"та ПП"АС ГРУП", відсутності економічно обґрунтованих причин здійснення перевезення вищенаведеним способом, а тому відповідно не підтвердження реального характеру господарської операції.
Так, дизельне паливо Л-0,2-62, масло SAE 15w-40 та масло дизельне М-8В є видами нафтового палива, тобто належать до нафтопродуктів.
Наказом Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155 затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі -Інструкція), вимоги якої є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України.
Відповідно до п. 7.5.1. Інструкції нафта і нафтопродукти вантажоодержувачам постачаються централізовано або вивозяться самостійно вантажоодержувачем. Контролювання наливання нафти або нафтопродуктів здійснює оператор автоматизованої системи наливу, а кількість налитого до міри повної місткості продукту здійснюється водієм автоцистерни на підставі договору постачання.
Згідно п. 7.5.6, 7.5.7., 7.5.8. Інструкції відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:
перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;
другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;
третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи.
ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.
Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.
У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.
Згідно п. 14.6 Інструкції кількість нафти і нафтопродуктів, що приймаються для зберігання під час надходження їх залізничним транспортом, визначається на підставі актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, а під час надходження автомобільним транспортом - на підставі ТТН.
Із товарно-транспортної накладної від 28.03.2011 року, наданої позивачем на підтвердження факту перевезення дизельного палива Л-0,2-62, вбачається, що вона складена в порушення вимог Інструкції та не містить відомостей про номер резервуара, з якого відпущено нафтопродукт, густину, температуру нафтопродукту, час виїзду автоцистерни із підприємства. Крім того, ПП "АС ГРУП"не є безпосереднім виробником (вантажовідправником) дизельного палива Л-0,2-62, натомість із товарно-транспортної накладної неможливо встановити, яке підприємство відвантажило дизельне паливо Л-0,2-62.
Жодних доказів транспортування масла SAE 15w-40 та масла дизельного М-8В суду не надано.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. З подорожніх листів та ТТН наданих підприємством позивача вбачається, що всупереч вимогам законодавства ТТН оформлені 28.03.2011 року (транспортування дизельного палива Л-0,2-62) та 31.03.2011 року (транспортування бурового інструменту), а подорожній лист на транспортування бурового інструменту та технічного грузу 30-31.03.2011 року /том №1 а.с. 49-51/.
Згідно п. 14.4. Інструкції матеріально відповідальні особи підприємств (за винятком НПЗ) ведуть кількісний облік нафти та нафтопродуктів у товарній книзі кількісного руху нафтопродуктів (нафти) за формою N 31-НП (додаток 34), у якій зазначаються надходження і відпуск нафтопродуктів за день, а також їх залишки на кінець дня. Для посилення контролю за станом приймання, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів матеріально відповідальні особи ведуть журнал обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП і журнал вимірювання нафти і нафтопродуктів у резервуарах за формою N 7-НП.
Вищенаведені журнали щодо надходження та відпуску нафтопродуктів позивачем суду не надано.
Придбаний товар у ПП "АС ГРУП"та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"були використані для виконання буріння експлуатаційно-розвідувальних скважин в кар'єрі Дніпровського РУ Полтавського ГОК. На підтвердження факту використання придбаного товару в господарській діяльності ПП "Геологія" суду надано акти приймання виконаних робіт за березень 2011 року /том №1 а.с. 54-57/.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що документи надані позивачем згідно яких він отримував товар від своїх контрагентів ПП "АС ГРУП"та ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"містять дату 28 та 30-31 березня. Однак, в той же час, позивач вказує, що даний товар він використав у господарській діяльності, зокрема для виконання буріння експлуатаційно-розвідувальних скважин в кар'єрі Дніпровського РУ Полтавського ГОК і на підтвердження чого надав акти приймання виконаних робіт за березень 2011 року. Таким чином, товар, який позивач отримав 28, 30-31 березня він мав в той же день використати в своїй господарській діяльності, що ставить під сумнів наявність такого товару або його подальше використання в цей же час.
З огляду на те, що надані позивачем в обґрунтування здійснення господарських операцій із ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"та ПП "АС ГРУП" документи мають суперечливий характер, складені з порушенням вимог чинних законодавчих актів, фіксують події, здійснення яких у реальності є ускладненим або неможливим, враховуючи відсутність документів, ведення яких передбачено законодавством, та документів, які б могли достовірно свідчити про фактичне отримання товарів позивачем саме від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та ПП "АС ГРУП" (товарнотранспортних накладних, які б засвідчували фактичну передачу товару та фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, місце поставки) або інших документів щодо реальності та товарності проведених операцій, з яких би можливо було встановити місце відвантаження товару та прийняття товару позивачем від ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"та ПП "АС ГРУПП", при тому, що актами перевірки ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"та ПП "АС ГРУП" по декларації за березень 2011 року встановлено, що підприємство не має основних виробничих фондів, трудових ресурсів, транспортного та торгівельного обладнання, не знаходиться за юридичною адресою, формує податковий кредит від підприємств, які мають ознаки сумнівності, у зв'язку з чим наявні проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій по наданню податкової вигоди, суд дійшов висновку про непідтвердження реальності господарських операцій позивача із ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10" та ПП "АС ГРУП", а отже, і про відсутність операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування ПДВ.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинні довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього ж Кодексу.
Враховуючи зазначене, позивачем не доведено обставини, покладені в основу позову, та відповідно не спростовано висновки перевірки відповідача.
Висновок перевірки про заниження позивачем суми ПДВ за березень 2011 року в розмірі 9490,00 грн. за результатами господарських операцій із ПП "Сільгоспнафтопродуктсервіс 10"та ПП "АС ГРУП" ґрунтується на положеннях Податкового кодексу та достовірно встановлених обставинах.
Згідно частини 7 підрозділу 10 Прикінцевих положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення № 0000401600/29 від 16.05.2012 року, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 9490,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1 грн. є законним та обґрунтованим.
Таким чином, позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В адміністративному позові Приватного підприємства "Геологія" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби, треті особи: Приватне підприємство "Сільгоспнафтопродукт сервіс 10", Приватне підприємство "АС ГРУП", про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2012 року.
Суддя І.Г. Ясиновський