11 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5347/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенко Р.В.,
за участю:
представника відповідача -Руденка В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області про стягнення коштів, -
09 серпня 2012 року управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області про відшкодування витрат по виплаті пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у розмірі 63 261,89 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на обов'язок органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків з 01 квітня 2001 року відшкодовувати органам Пенсійного фонду пенсії, виплачені особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника (вх. №25858/12 від 21.08.2012).
Представник відповідача у судовому засідання вимоги позовної заяви не визнав, просив суд у їх задоволенні відмовити посилаючись на те, що чинне законодавство не передбачає порядку відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, втрат на виплату щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.
Міським відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювання в м. Полтаві за липень 2012 року не прийнято до заліку одну особу ОСОБА_2 на загальну суму виплачених пенсій 844,00 грн, з яких: 150,00 грн основний розмір пенсії, 694,00 грн сума державної адресної допомоги, не включено до актів звірки та не відшкодовано державну адресну допомогу за травень 2012 року в сумі 62417,89 грн іншим особам.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо неприйняття до заліку 694,00 грн суми державної адресної допомоги, виплаченої ОСОБА_2 та невключення до актів звірки та невідшкодування державної адресної допомоги за липень 2012 року в сумі 62 417,89 грн іншим особам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04 квітня 2003 року № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі -Порядок).
Так, згідно пункту 4 Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:
сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV передбачено, що до прийняття відповідного Закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюється надбавка та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплати їх здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, аналіз приведених норм чинного законодавства свідчить про те, що державна адресна допомога, надбавки та підвищення до пенсії не передбачені у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно статтею 21 Закону № 1105-ХІV здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Також відсутня щомісячна державна допомога серед переліку виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України, згідно пункту 4 Порядку.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України №265 передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Разом з тим, виходячи із пріоритетності норм Закону над підзаконними нормативно-правовими актами, беручи до уваги статус Фонду соціального страхування від нещасних випадків як некомерційної самоврядної організації, яка за рахунок своїх коштів здійснює страхові виплати у разі настання страхового випадку, суд приходить до висновку про те, що обов'язок соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу підвищення до пенсії не встановлений законом.
Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача про стягнення суми витрат виплату щомісячної державної адресної допомоги виплаченої ОСОБА_2 та іншим особам відшкодування державної адресної допомоги за липень 2012 року в сумі 63 111,89 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо неприйняття до заліку 150,00 грн суми основного розміру пенсії по інвалідності, виплаченої ОСОБА_2 за липень 2012 року, суд встановив наступне.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у ста та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народження похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництво професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загал: захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. За страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання відповідно до пункту 4 цієї статті надається зокрема, такий вид соціальних послуг та матеріального забезпечення, як пенсія по інвалід внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У частині четвертій статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При і неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництва та професійного захворювання та пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначається внаслідок страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тобто тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсії від 13 березня 1992 року держави - учасниці Співдружності мають зобов'язання забезпечення непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території та території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право території держав-учасниць Угоди. Відповідно до статті 5 даної Угоди Угода про гарантії громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди. Статтею 3 Угоди країн-учасниць Співдружності Незалежних держав про гарантії прав громадян держав Співдружності у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року встановлено, що усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає пенсійне забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом. Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення та виплата пенсій в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.
Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" зобов'язано Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання з 01 квітня 2001 року, що також підтверджується статтею 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності".
Статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодувань, понесених ним витрат.
Пунктом 5 Порядку відшкодування фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04 березня 2003 року "Про затвердження Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", встановлено, що органи Пенсійного фонду України щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним на підставі Списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначаюсь загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно Головним управлінням Пенсійного фонду і головним управлінням виконавчої дирекції Фонду, які узагальнюють та узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. При цьому рішення про включення до відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, що виплачуються у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням органами Пенсійного фонду, приймається відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань у місті (пункт 5 Порядку № 5-4/4) та визначаєтеся загальна сума витрат, що підлягають відшкодуванню на централізованому рівні.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. Право на таке забезпечення, встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Інструкцією "Про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду соціального страхування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України документів, підтверджують право застрахованого або членів його сім'ї на страхову виплату" від 20 квітня 2001 року встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду повинні приймати до відшкодування документи на тих працівників, які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року та право встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодує шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що чинне законодавство зобов'язує відповідача провести відшкодування управлінню Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві витрат на виплату щомісячної державної допомоги особам, які отримують пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 150,00 грн., тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сто повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позовної заяви підлягають частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України Київського району в м.Полтаві до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Полтаві Полтавської області про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Полтаві Полтавської області (371731656044301 УДК в Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 25940885) на користь управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві (вул. Червоноармійська, 3, кім. 705, м. Полтава, 36000) суму витрат на виплату пенсії ОСОБА_2 по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, виплаченої за липень 2012 року у розмірі 150 (сто п'ятдесят) гривень 00 (нуль) копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2012 року.
Суддя К.І. Клочко