ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
07 вересня 2012 р. № 2а-3543/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд
в складі головуючого -судді Костіва М.В.,
за участю секретаря Билень Н.С.,
за участю представників
від позивача : Грушка М.М.;
від відповідача: Луцик Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства "Сокальжитлокомунсервіс" до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про визнання протиправними дій ДПІ у Сокальському районі Львівської області щодо самостійного зарахування платежів, спрямованих позивачем на погашення поточних податкових зобов'язань в сумі 656952,13 грн., у рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше; зарахування всіх проплат по податкових зобов'язаннях ПДВ в сумі 656952,13 грн. згідно платіжних доручень згідно вказаного призначення платежу; зобов'язання внести зміни до облікової карти особового рахунку КП "Сокальжитлокомунсрвіс",
встановив:
Адміністративний позов заявлено комунальним підприємством "Сокальжитлокомунсервіс", м. Сокаль, Львівська область, до Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області, м. Сокаль, Львівська область, про визнання протиправними дій ДПІ у Сокальському районі Львівської області щодо самостійного зарахування платежів, спрямованих позивачем на погашення поточних податкових зобов'язань в сумі 656952,13 грн., у рахунок сплати податкового боргу, що виник раніше; зарахування всіх проплат по податкових зобов'язаннях ПДВ в сумі 656952,13 грн. згідно платіжних доручень згідно вказаного призначення платежу; зобов'язання внести зміни до облікової карти особового рахунку КП "Сокальжитлокомунсрвіс".
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 08.06.2011 р. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
В судових засіданнях представник позивача позов підтримав у повному обсязі з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що при здійсненні аналізу облікової картки позивача було виявлено, що борг позивача по ПДВ станом на 01.01.2011 р. становить 3206518,63 грн., а саме - сума задекларованих зобов'язань -2409360,77 грн., несплачена пеня 366542,90 грн., штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДВ -430614,96 грн. Про це сторонами був складений акт звірки станом на 01.01.2011 р. Посилаючись на п. 7.7. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", згідно із якою податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях, відповідач, не зважаючи на призначення платежу, зазначене у платіжному дорученні, зараховував кошти в погашення попередніх зобов'язань в календарній черговості. Вважає, що вказана норма закону стосується платника податків, а не органу державної податкової служби, жодним нормативним актом відповідачу не надано право змінювати призначення платежу. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю. Просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, змісту позовної заяви, декларацій, борг позивача по ПДВ станом на 01.01.2011 р. становить 3206518,63 грн., а саме сума задекларованих зобов'язань -2409360,77 грн., несплачена пеня 366542,90 грн., штрафні санкції за несвоєчасну сплату ПДВ -430614,96 грн. Зазначену обставину позивач не спростовував і вказана сума підтверджується актом звірки станом на 01.01.2011 р., підписаним сторонами.
З платіжних доручень, виписок банку вбачається, що позивач сплачував певні суми в погашення податкових зобов'язань, зазначаючи призначення платежу. Однак, відповідач зараховував такі платежі не у відповідності до зазначеного призначення платежу, а в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Зазначена обставина сторонами не заперечувалась.
Посилання позивача на те, що норма п. 7.7. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" стосується лише платника податків, а не органу державної податкової служби, і що жодним нормативним актом відповідачу не надано право змінювати призначення платежу не відповідає змісту зазначеної норми.
Згідно із п. 7.7. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", в редакції, чинній на час існування спірних відносин, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях, відповідач, не зважаючи на призначення платежу, зазначене у платіжному дорученні, зараховував кошти в погашення попередніх зобов'язань в календарній черговості.
Станом на дату розгляду справи, згідно із п. 87.9. ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд
У позові відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 12.09.2012 року.
Суддя Костів М.В.