12 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/4487/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Бойка С.С.,
при секретарі - Пехоті М.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Комсомольського міського управління юстиції, третя особа Управління Пенсійного фонду України у м. Комсомольську, про скасування постанови, -
06 липня 2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Комсомольського міського управління юстиції про визнання протиправними дій, скасування постанови від 08.06.2012 ВП № 32894670 про відкриття виконавчого провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що оскаржувана постанова від 08.06.2012 ВП № 32894670 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги від 20.04.2012 № Ф 275 є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки вимога Пенсійного фонду не є виконавчим документом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи Управління Пенсійного фонду України у м. Комсомольську.
Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. У наданих до суду запереченнях зазначив, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв у чіткій відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Третя особа явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. У наданих до суду письмових поясненнях просила в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що відповідач під час винесення спірного рішення діяв у межах повноважень передбачених чинним законодавством.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та надані заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 06 червня 2012 року на адресу відповідача надійшла вимога Управління пенсійного фонду України в м. Комсомольську від 20 квітня 2012 року № Ф 275 на суму 3030,71 грн.
08 червня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Комсомольського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Комсомольську від 20 квітня 2012 року № Ф 275 про стягнення боргу в сумі 3030,71 грн.
Позивач не погоджуючись з вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження оскаржив її до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження суд виходить з наступного.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі -Закон № 2464) вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Згідно частини 5 вказаної статті вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-XIV (далі по тексту - Закон № 606-ХІV).
Так, згідно пункту 8 частини 2 статті 17 вказаного Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Частиною 2 статті 25 Закону України № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
З огляду на те, що поданий виконавчий документ відповідав вимогам статті 19 Закону України № 606-ХІV, поданий за місцезнаходженням боржника, а також відсутністю підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження, визначених статті 26 вищевказаного Закону, то державний виконавець в силу частини 1 статті 25 зобов'язаний був прийняти даний виконавчий документ до виконання та відкрити виконавче провадження.
Наведені норми чинного законодавства України спростовують доводи позивача про відсутність повноважень відповідача приймати до виконання вимогу УПФУ як виконавчий документ, оскільки встановлюють, що вимога УПФУ є рішенням органу державної влади, виконання якого покладено на державну виконавчу службу.
Таким чином, протиправності в діях державного виконавця під час винесення оскаржуваної постанови судом не встановлено, як і підстав для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 32894670.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що при прийнятті спірної постанови про відкриття виконавчого провадження відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про державну виконавчу службу", а також з дотриманням вимог Закону № 2464, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 17 вересня 2012 року.
Суддя С.С. Бойко