09 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Ланкова М.В. суддів БелинчукТ.Г. Ісаєва Г.А. при секретарі Буровій Г.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим про стягнення грошового забезпечення, грошової допомоги, та надбавки за безперервну службу, за апеляційною скаргою Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 листопада 2005 року,
встановила:
ОСОБА_1 в вересні 2005 року звернувся до суду з позовною заявою до Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим про стягнення грошового забезпечення, грошової допомоги, та надбавки за безперервну службу.
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 листопада 2005 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим просить рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Заслухав суддю-доповідача, ОСОБА_1, представника Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення, суд виходив з того, що вказаний спір є цивільним та підлягає розгляду за нормами цивільного процесуального законодавства.
З даними висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів, оскільки вони не відповідають вимогам закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивач в вересні 2005 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення грошового забезпечення, грошової допомоги, та надбавки за безперервну службу.
1 вересня 2005 року набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України.
Згідно зі статтею 17 КАС України розгляд справ зазначеної категорії віднесено до компетенції адміністративних судів. Спори про стягнення грошового забезпечення належать до адміністративної юрисдикції, і підлягають розгляду за правилами встановленими КАС України.
До утворення згідно з вимогами Закону України «Про судоустрій України" системи адміністративних судів справи адміністративної юрисдикції розглядаються у першій ін-
Справа №22-3653/2006
Головуючий у першій інстанції Алсуф'ев В.В.
Доповідач Ісаєв Г.А.
станції відповідними загальними місцевими судами, у порядку встановленому КАС України з врахуванням його Прикінцевих та перехідних положень.
Проте порушуючи вищевказане, суд першої інстанції розглянув справу у порядку цивільного судочинства.
У зв'язку з чим колегія судців вважає, що провадження по цивільної справі необхідно закрити, так як справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, на підставі норм п.1 чЛ ст. 205,310 ЦПК України.
У зв'язку з викладеним, доводи апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню, рішення суду належить скасувати, провадження по справі закрити.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 310, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
Апеляційну скаргу Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим задовольнити частково.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 22 листопада 2005 року скасувати, провадження по цивільної справі за позовом ОСОБА_1 до Управлшня Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим про стягнення грошового забезпечення, грошової допомоги, та надбавки за безперервну службу закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суд протягом двох місяців.