"07" листопада 2006 р.
Справа № 1/369/06
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого Жекова В.І.,
суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.,
секретар судового засідання Буравльова О.М.,
за участю представників сторін в засіданні суду 17.10.2006р.:
від позивача -не з'явився,
від відповідача -Нікітенко І.Ф., Мезінов О.Г.,
за участю представників сторін в засіданні суду 07.11.2006р.:
від позивача -Лушніков В.П.,
від відповідача - Нікітенко І.Ф., Мезінов О.Г.
розглянула апеляційну скаргу
ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва
на постанову господарського суду Миколаївської області
від 03.08.2006р.
у справі № 1/369/06
за позовом ЗАТ «Оболонь»
до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва
про скасування рішення.
Розгляд справи згідно із приписами п.6 Розділу VІІ та п.1 ч.1 ст.17 КАС України здійснено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.2006р. відкрито апеляційне провадження по даній справі за апеляційною скаргою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від тієї ж дати розгляд справи в апеляційному порядку призначено на 17.10.2006р.
Вказані ухвали надіслані сторонам 20.09.2006р., тобто сторони повідомлені про дату, час і місце засідання суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
За правилами ст.150 КАС України в засіданні суду 17.10.2006р. розгляд справи відкладено на 07.11.2006р.
Згідно із приписами ст.160 КАС України у судовому засіданні 07.11.2006р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
20.06.2006р. ЗАТ «Оболонь» звернулось до господарського суду Миколаївської області із уточненим адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 25.06.2006р. № 0000472303/0.
Постановою місцевого господарського суду від 03.08.2006р. (суддя Васильєва Л.І.) позов задоволено, визнано протиправним та скасовано назване вище рішення органу ДПС, стягнуто та повернуто з Державного бюджету України на користь товариства 3,4 грн. та 4,6 грн. судових витрат відповідно.
Судове рішення вмотивоване неврахуванням суб'єктом владних повноважень при прийнятті акту індивідуального дії всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спірних питань, та невідповідністю висновків акту перевірки фактам, встановленим під час розгляду справи по суті.
Не погоджуючись із постановою суду, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва звернулась до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати, прийняти нову постанову про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, на думку скаржника, сукупний аналіз наявних доказів свідчить про те, що незабезпечення відповідності коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній у денному звіті РРО, виникло внаслідок:
- оформлення видачі працівникам підприємства під звіт 8310 грн. по видатковим касовим ордерам, яке в даному випадку слід проводити через РРО як «службову видачу». При цьому, приписи ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не ставить в залежність застосування штрафних (фінансових) санкцій за наведене порушення від будь-яких умов та не передбачає випадків звільнення від відповідальності;
- непроведення через РРО операції на суму 1166,48 грн., яку касир отримав перед початком перевірки товариства та поклав до сейфу, одразу не здійснивши дії щодо проведення цієї операції через РРО.
Щодо іншого порушення законодавства у сфері РРО ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва відзначає застосування фінансової санкції до позивача саме за незберігання фіскального звітного чеку в книзі обліку розрахункових операцій.
У відзиві на апеляційну скаргу ЗАТ «Оболонь» просить залишити постанову господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення, вказуючи про обґрунтованість оскаржуваного судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, вислухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:
ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва 14.04.2006р. проведена перевірка щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ЗАТ «Оболонь», за результатами якої оформлено акт № 14020042/23500.
Зазначеним актом встановлені порушення вимог п.п.9,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, а саме незабезпечення щоденного зберігання фіскальних звітних чеків в КОРО та відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків (29 532,12 грн.) сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО (22 389,15 грн.) на 7142,97 грн.
За названі вище порушення, на підставі акту перевірки, п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», згідно із п.4 ст.17, ст.22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР оформлено та надіслано рішення від 25.04.2006р. № 0000472303/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 36 054,85 грн.
Вважаючи, що вказане рішення прийнято в порушення норм чинного законодавства, ЗАТ «Оболонь» звернулось до господарського суду Миколаївської області із уточненим адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування, який задоволено з мотивів, викладених в описовій частині даної ухвали.
Перевіривши правильність застосування судом норм процесуального і матеріального права, повноту та об'єктивність дослідження доказів у справі, колегія суддів погоджується із висновком, зробленим в оскаржуваному судовому рішенні, про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
Відповідно до вимог п.4.5. «Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за № 107/5298, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».
Як вбачається з посилань товариства, викладених в запереченнях на апеляційну скаргу, в день проведення перевірки до початку роботи перевіряємого об'єкту касиром-бухгалтером здійснено видачу під звіт готівкових коштів у розмірі 8310 грн. з каси підприємства за видатковими касовими ордерами, які надані до матеріалів справи.
Позиція органу ДПС щодо обов'язковості проведення через РРО операції з видачі працівникам підприємства під звіт сформована без урахування моменту здійснення видачі грошових коштів, що є суттєвою обставиною для об'єктивного встановлення наявності чи відсутності правопорушення. Відповідачем не з'ясовувалось під час проведення перевірки питання стосовно того, коли саме видавались гроші та оформлювались касові ордери на видачу коштів, та відповідно не відображувалось в акті перевірки, що призвело в подальшому до помилкових висновків стосовно встановленого правопорушення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апеляційний господарський суд відзначає невипадковість покладення законодавцем обов'язку з доказування правомірності прийнятого рішення на суб'єкта владних повноважень, оскільки саме останній має довести законність оскаржуваного рішення, підтвердивши свої доводи будь-якими фактичними даними (доказами, отриманими на законних підставах), які покладені в основу акту перевірки.
З урахуванням такого, судова колегія, проаналізувавши процитований вище припис спеціального нормативно-правового акту з питань застосування РРО в аспекті спірних по цій адміністративній справі правовідносин, вважає недоведеною наявність підстав для застосування фінансової санкції за порушення приписів п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Додатково господарський суд апеляційної інстанції погоджується з доводами позивача, зробленими з посиланням на п.4.4 вищенаведеного Порядку та п.4.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004р. № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320, відносно того, що касир має право провести через РРО (спірні операції) в кінці робочого дня, позначивши їх в РРО як «службову видачу».
Крім того, колегія суддів звертає увагу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва на невстановлення під час проведення перевірки такого порушення законодавства про РРО як непроведення через РРО операції в розмірі 1166,48 грн., у зв'язку з чим посилання на неправомірність дій товариства не ґрунтуються на наявних у справі доказах та не можуть бути підставами для застосування фінансових санкцій.
Також наданою до матеріалів справи належним чином завіреною копією КОРО ЗАТ «Оболонь» підтверджено відсутність порушення ним положень п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Відтак, висновок місцевого господарського суду стосовно протиправності рішення від 25.04.2006р. № 0000472303/0 відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін як законне і обґрунтоване.
Керуючись ст.ст.150,160,162,195,196,198,200,205, 206 КАС України, колегія суддів
Ухвалила:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 03.08.2006р. зі справи № 1/369/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Ухвала в порядку ст.254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя
В.І. Жеков
Судді
В.І. Картере
В.Т. Пироговський