79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
25.10.06 Справа № 2/292-17/42
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Мурської Х.В.
суддів Давид Л.Л.
Кордюк Г.Т.
при секретарі судового засідання Мазурській В.Т.
розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові, вих. № 03-2201 від 06.09.2006 року
на постанову Господарського суду Львівської області від 15.08.2006 року
у справі № 2/292-17/42, суддя Ділай У.І.
за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова
до Відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові
про стягнення 6 586 грн. 31 коп.,
за участю представників
від Позивача: Зачек Г.М. -юрисконсульт;
від Відповідача: Дац Н.І. - юрисконсульт.
Справа розглядається в порядку п.п. 6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2006 року, апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові, вих. № 03-2201 від 06.09.2006 року на постанову Господарського суду Львівської області від 15.08.2006 року у справі № 2/292-17/42 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді -Мурської Х.В., суддів - Давид Л.Л. та Кордюк Г.Т. з підстав, викладених у ньому.
Заяв про відвід колегії суддів не поступало, від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовились.
Постановою Господарського суду Львівської області від 15.08.2006 року у справі № 2/292-17/42 позов Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова задоволено. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові зобов'язано прийняти до заліку виплачену гр. Олійнику І.М. пенсію в розмірі 6 586 грн. 31 коп. за період з 01.04.2001 року по 01.03.2005 року та включити в списки до відшкодування до щомісячних актів звірок.
Постанова місцевого господарського суду мотивована тим, зокрема, що у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання»на Фонд соціального страхування покладено обов'язок щодо відшкодовування пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Не погодившись з постановою місцевого господарського суду від 15.08.2006 року, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою , вих. № 03-2201 від 06.09.2006 року, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Львівської області у даній справі, оскільки така прийнята з порушенням норм матеріального права, висновки, викладені в оскаржуваній постанові суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що обставини, за яких настав нещасний випадок з гр. Олійником І.М. не передбачені Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а тому відсутні підстави для прийняття Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові до заліку виплачену суму пенсії гр. Олійнику І.М., а відповідно і включення до щомісячних актів звірок.
Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова у запереченні на апеляційну скаргу, вих. № 6176/06-08 від 27.09.2006 року проти доводів, викладених в апеляційній скарзі -заперечило, просить оскаржувану постанову Господарського суду Львівської області залишити без змін, апеляційну скаргу -без задоволення покликаючись на ту обставину, що «Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання»визначено механізм відшкодування виплачених сум пенсій на централізованому рівні. А тому, на Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові покладено обов'язок щодо відшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова суми виплачених пенсій та подальше включення таких до щомісячних актів звірок.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по них докази, заслухавши думки учасників процесу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що постанова Господарського суду Львівської області від 15.08.2006 року у даній справі прийнята на підставі вимог законодавства України, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим господарським судом, гр. Олійник Іван Михайлович з коштів ПФУ одержав пенсію по III групі інвалідності внаслідок трудового каліцтва за період з 01.04.2001 року по 01.03.2005 року на загальну суму 6 586 грн. 31 коп., що підтверджується довідкою про виплачену пенсію.
Розмір відшкодування суми виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві визначений та прийнятий до заліку у спільних щомісячних актах, підписаних відповідальними особами позивача та відповідача і не був спростований чи оспорений відповідачем з моменту призначення гр. Олійнику І.М. пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві до 01.03.2005 року.
Починаючи з березня 2005 року відповідач провів сторнування вказаної суми за період з 01.04.2001 року по 01.03.2005 року , виключивши з переліку осіб гр. Олійника І.М. , як такого , нещасний випадок з яким не пов'язаний з виробництвом , та відмовився відшкодовувати Пенсійному фонду України розмір зазначеної пенсії , мотивуючи тим , обставини , за яких стався нещасний випадок з громадянином Олійником І.М., на підставі Положення про розслідування та облік нещасних випадків , професійних захворювань і аварій на підприємствах , в установах і організаціях не входять в перелік обставин , за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виробництвом. Відповідно до цього , в даному випадку, на думку скаржника Акт форми Н-1 складений безпідставно.
У відповідності до вимог ст. ст. 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України», обов'язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку щодо виплати йому або особам , які перебували на його утриманні пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено саме на Фонд соціального страхування від нещасних випадків
Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань , які спричинили втрату працездатності відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України» та ст. ст. 1 , 2 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання».
Згідно з ч.2 п.5 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України», якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат , виплата пенсій здійснюється страховиком , до якого звернувся застрахований. При цьому страховик , до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до п.1 Положення «Про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях», за результатами розслідування на облік беруться нещасні випадки, які сталися під час виконання трудових обов'язків ( у тому числі під-час відряджень) , а також дій в інтересах підприємства без доручення власника.
Як вбачається з матеріалів справи, гр. Олійник І.М. відбув у відрядження до м. Києва 30.10.1997 року для прийняття участі у роботі координаційної ради.
Згідно Інструкції про службові відрядження №16-102-56/04-2845 від 06.08.1992 року, (втратила чинність 13.03.1998 року), службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об'єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.
Фактичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження про день прибуття на місце відрядження і дні вибуття з місця відрядження.
Як вбачається з відміток на посвідченні про відрядження № 104, гр. Олійник І.М. вибув з місця відрядження 31.10.1997 року, тобто, фактично під-час нещасного випадку, що стався з гр. Олійником І.М. він перебував у відрядженні (відмітка про прибуття -01.11.1997 року).
У відповідності до вимог п. 6 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, за висновками роботи комісії з розслідування визнаються пов'язаними з виробництвом і складається акт за формою Н-1 про нещасні випадки (додаток 1), що сталися з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов'язків, у тому числі у відрядженнях, а також ті, що сталися під час прямування працівника до (між) об'єкта(ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця.
З акту форми Н1 від 02.12.1997 року вбачається, що 31 жовтня 1997 року при поверненні з м. Києва до м. Львова з гр. Олійником І.М. стався нещасний випадок, внаслідок хуліганських дій невідомої особи.
Згідно з п. 70 Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, у разі втрати працівником працездатності внаслідок професійного захворювання роботодавець направляє потерпілого на МСЕК для розгляду питання подальшої його працездатності.
В матеріалах справи наявні витяги із акту огляду у МСЕК згідно яких гр. Олійника І.М. визнано інвалідом третьої групи внаслідок трудового каліцтва безтерміново, протипоказана робота, пов'язана з підняттям важкостей.
Крім того, у відповідності до вимог п. 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року, з 1 квітня 2001 року відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація особам, які потерпіли до набрання чинності цим Законом і мали право на зазначені страхові виплати та соціальні послуги, провадяться Фондом соціального страхування; уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їхніх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами та організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування.
Покликання скаржника на ту обставину, що Акт форми Н-1 від 02.12.1997 року згідно положень Цивільного кодексу України слід вважати недійсним та таким, що не може бути підставою для фінансування, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки предметом розгляду у даній справі є відшкодування розміру фактично виплаченої пенсії гр. Олійнику І.М. по інвалідності внаслідок нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом.
За таких обставин, місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної постанови дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова.
Враховуючи вищенаведене та керуючись п.п. 6,7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України та ст. ст. 195, 196, 198, 200, 206, 209, 209, 254 КАС України, -
Львівський апеляційний господарський суд, У Х В А Л И В :
1. Постанову Господарського суду Львівської області від 15.08.2006 року у справі № 2/292-17/42 залишити без змін, апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові -без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути Господарському суду Львівської області.
Головуючий суддя Мурська Х.В.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Кордюк Г.Т.