Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-38-36, факс 7-44-62
Іменем України
"09" листопада 2006 р. Справа № 18/315
За позовом Прокурора Новгород -Сіверського району в інтересах держави в особі Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, робочий орган -Новгород -Сіверський районний центр зайнятості
16000, м. Новгород - Сіверський, вул. Поштова, 13
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь»
16012, с. Будо -Вороб'ївка Новгород -Сіверського району
про стягнення 12813 грн. 38 коп.
Суддя А.С.Сидоренко
Секретар судового засідання І.В.Морська
Представники сторін:
Від позивача: Патенок А.М. -нач. від., дов. №5 від 09.11.2006р.
Від відповідача: Олексієнко В.В. -директор, Лаврентьєв С.В. -предст., дов. від 11.07.2006р.
В судовому засіданні прийняв участь прокурор відділу прокуратури Чернігівської області Козакова І.М., посв. № 93 від 20.12.2004р.
В судовому засіданні 09.11.2006р., на підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Прокурором Новгород - Сіверського району в інтересах держави в особі Виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, робочий орган -Новгород -Сіверський районний центр зайнятості, заявлено адміністративний позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» (надалі -Відповідач) про стягнення 12813,38 грн. недоїмки по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Відповідач заперечив проти позову, посилаючись на відсутність у прокурора права звертатися до суду в інтересах Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, адже у відповідності до ст. 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, а не державним органом чи органом місцевого самоврядування.
Проти наявності заборгованості по страхових внесках Відповідач не заперечив.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та прокурора, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ (далі -Закон № 1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Відповідно до ст. 12 Закону № 1533 виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.
Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.
Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, зокрема:
· ведуть реєстр платників страхових внесків;
· провадять збір страхових внесків;
· контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття;
· представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.
У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону № 1533 джерелом формування коштів Фонду є, зокрема, страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.
Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, з 12.04.2000р. за № 255900321.
Частиною 3 ст. 17 Закону № 1533 встановлено, що роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці.
Обов'язок роботодавця своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески передбачений п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону № 1533.
Даний обов'язок Відповідачем не виконано і за період з 01.01.2002р. по 01.04.2006р. за ним рахується недоїмка по сплаті страхових внесків в сумі 21471,50 грн.
Сума заборгованості підтверджується розрахунковою відомістю Відповідача про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 1-ий квартал 2006 року від 16.04.2006р. та актом звірки розрахунків між сторонами.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 02.10.2003р. по справі № 8/259 присуджено до стягнення з Відповідача заборгованості на загальну суму 8658,12 грн.
Таким чином, сума боргу, яка підлягає стягненню з Відповідача, становить 12813,38 грн.
На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості Відповідач не надав.
Згідно ч. 2 ст. 34 Закону № 1533: Фонд зобов'язаний забезпечувати збір страхових внесків, контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю.
Приписом частин 1 та 2 ст. 38 Закону № 1533 встановлено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність реєстрації як платник страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.
Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності у разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Згідно ст. 39 Закону № 1533 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Заперечення Відповідача не можуть бути прийняті до уваги, виходячи з наступного:
Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
У відповідності з ст. 361 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів держави -наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь -якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Конституційний Суд України в рішенні від 08.04.1999р. № 3-рп/99 по справі № 1-1/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) зазначив, що із врахуванням того, що «інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
В даному випадку прокурор обґрунтував необхідність представництва у суді інтересів держави наявністю порушень економічних державних інтересів, оскільки згідно ст. 8 Закону № 1533 держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.
Крім того, на відміну від ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України не вимагає обов'язкового визначення прокурором органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Пунктом 4 частини 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 1533, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Отже, у відповідних правовідносинах робочий орган виконавчої дирекції Фонду виступає як суб'єкт владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що прокурором Новгород -Сіверського району позов подано правомірно, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 8, 12, 16, 17, 34, 35, 38, 39 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст. ст. 94, 158 -163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь», с. Будо -Вороб'ївка Новгород -Сіверського району (р/р 2600290068 в Новгород -Сіверському відділенні Ощадбанку № 3048, МФО 343143, код 30924856) на користь виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, робочий орган -Новгород -Сіверський районний центр зайнятості, м. Новгород -Сіверський, вул. Поштова, 13 (р/р 37171972900334 в УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 21401223) недоїмку в сумі 12813 грн. 38 коп.
Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко
Постанова складена у повному обсязі 14 листопада 2006 року.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко