29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"13" листопада 2006 р.
Справа № 8/6019
За позовом відкритого акціонерного товариства енергетичної компанії
"Хмельницькобленерго" в особі Теофіпольського району електричних мереж смт. Теофіполь
до відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» смт. Теофіполь
про стягнення 82148грн.09коп.
Суддя Степанюк А. Г.
Представники :
від позивача : Бідюк Є.В. -представник по довіреності №2278 від 03.01.2006р.
відповідача : не з'явився
Суть спору : Позивач просить суд стягнути з відповідача 78636грн.17коп. боргу по розрахунках за електроенергію, спожиту за період з квітня 2004р. по вересень 2006р., згідно договору №158 від 06.08.1997р. та договору №158 від 05.01.2006р., 3511грн.82коп. боргу за реактивну електроенергію, 1045грн.59коп. пені та 452грн.82коп. річних.
В судовому засіданні позивачем відповідно до ст.22 ГПК України подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 77137грн.76коп. Дане клопотання відповідає нормам чинного законодавства, не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України, а тому судом приймається.
Про дату, місце і час розгляду справи у судовому засіданні сторони повідомлені належним чином, ухвала про порушення розгляду справи направлена рекомендованим листом. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №1022991, ухвала від 12.10.2006р. отримана представником відповідача 17.10.2006р.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзив
на позов не надав та позовні вимоги не оспорив, а тому відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній документами.
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:
06.08.1997р. між ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго» в особі Теофіпольського РЕМ та ВАТ «Сільгосптехніка» смт. Теофіполь укладено договір на користування електричною енергією №158, згідно п.1 якого позивач зобов'язувався постачати відповідачу електричну енергію у відповідності з умовами договору, а останній зобов'язувався своєчасно оплачувати електричну енергію на умовах даного договору.
05.01.2006р. договір №158 на постачання електричної енергії було поновлено між сторонами.
Відповідно до п.п.2.1,3.1 договору №158 від 06.08.1997р. та п.п. 2.1,2.2 договору №158 від 05.01.2006р. електропостачальна організація зобов'язалась постачати електричну енергію та забезпечувати потужність споживача згідно обсягів вказаних в додатку №1, а споживач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію.
Згідно п.3.1 договору №158 від 06.08.1997р. та п.8.1 договору №158 від 05.01.2006р. відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, згідно додатку №1 з врахуванням очікуваного споживання електроенергії за розрахунковий період у відповідності : до першого числа розрахункового періоду 100 % від договірної величини споживання електроенергії розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за електроенергію проводиться при оплаті першого платіжного доручення у наступному розрахунковому періоді на підставі одержаного рахунку. При цьому сума оплати визначається у відповідності з плановим (очікуваним) споживанням електроенергії наступного періоду з урахуванням сальдо розрахунків за попередній розрахунковий період. Відповідач до 28 числа розрахункового періоду здійснює 100% оплату за фактичними показами приладів обліку електроенергії згідно отриманого рахунку.
В підтвердження спожитої відповідачем електроенергії за період з квітня 2004р. по вересень 2006р. позивачем надано до матеріалів справи копії щомісячних рапортів та копії рахунків на оплату.
Оплату за спожиту електроенергію відповідач проводив частково. Заборгованість станом на 01.10.2006р. склала 77137грн.76коп., що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем по справі.
03.11.2003р. між сторонами було підписано додаток №4 до договору №158 від 06.08.1997р. про порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії у відповідності до п.2.2.5 якого відповідач зобов'язаний здійснювати компенсацію перетікань реактивної електричної енергії з метою енергозбереження та дотримання показників якості електричної енергії. За невиконання вищевказаних умов додатку №4 до договору №158 від 06.08.1997р. позивачем нараховано борг по реактивній енергії в сумі 3511грн.92коп. за період грудня 2003р. по вересень 2006р.
Відповідно до п. 3.1 №158 від 06.08.1997р. та п.8.1 договору №158 від 05.01.2006р. у випадку ненадходження коштів в обумовлені строки відповідачу нараховується пеня у розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу, (але не більше подвійної облікової ставки НБУ), 3% річних та інфляційні.
За прострочку оплати спожитої електроенергії позивачем нараховано пеню у розмірі 1045грн59коп. за період з березня по серпень 2006р. та 3% річних - 452грн.84коп. за період з вересня 2005р. по серпень 2006 року.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне :
У відповідності до п.2.1 ст.11, ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати грошів.
Згідно ст.ст.526,527 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового
обороту.
Ухвалою суду від 08.04.2004р. порушено провадження у справі №2/108-Б про банкрутство ВАТ «Сільгосптехніка» смт. Теофіполь. Зважаючи на це, у стягненні боргу за реактивну електроенергію у сумі 124грн.89коп. за період з грудня 2003р. по березень 2004р. необхідно відмовити, оскільки даний борг виник до порушення справи про банкрутство та відповідно до ч.6 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» являється конкурсною вимогою і розглядається в межах справи про банкрутство.
Відповідно до ст.ст.546,547 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст.3 Закону розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Позивачем відповідачу правомірно нараховано пеню у розмірі 1045грн.62коп. за період з березня по серпень 2006р.
Пунктом 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем відповідачу правомірно нараховано 3 % річних у сумі 452грн.82коп. за період з вересня 2005р. по березень 2006р.
Позовні вимоги про стягнення 77137грн.76коп. боргу, 3387грн.03коп. боргу по реактивній енергії, 1045грн.59коп. пені, 452грн.82коп. річних відповідають нормам Цивільного кодексу України, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в розмірі пропорційному правомірно заявленим позовним вимогам.
Керуючись ст.ст.11,509,526,527,546,547,549,625 ЦК України та ст.ст.1,4547 22,44,49,82-85,116 Господарського Процесуального Кодексу України, СУД
Позов відкритого акціонерного товариства енергетичної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Теофіпольського району електричних мереж смт. Теофіполь до відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» смт. Теофіполь про стягнення 82148грн.09коп. задоволити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Сільгосптехніка» (смт. Теофіполь, вул. Леніна, 80, код 22764838) на користь ВАТ ЕК “Хмельницькобленерго» в особі Теофіпольського РЕМ (смт. Теофіполь, вул. Леніна, 75, код 22764749) 77137грн.76коп. (сімдесят сім тисяч сто тридцять сім гривень 76коп.) боргу, 3387грн.03коп. (три тисячі триста вісімдесят сім гривень 03коп.) боргу за реактивну електроенергію, 1045грн.59коп. (одну тисячу сорок п'ять гривень 59коп.) пені, 452грн.82коп. (чотириста п'ятдесят дві гривні 82коп.) річних, 820грн.23коп. (вісімсот двадцять гривень 23коп.) державного мита, 117грн.82коп. (сто сімнадцять гривень 82коп.) за інформаційне технічне забезпечення судового процесу .
Видати наказ.
В решті суми позовних вимог відмовити.
Суддя А.Г. Степанюк