ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-39/3509-2012 04.09.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІФ"
до 1) Державної служби інтелектуальної власності України
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія"
3) Державної митної служби України
третя особа,
яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору
на стороні позивача - Закрите акціонерне товариство "Ю.М.Е.К."
про визнання недійсним патенту № 20507 України від 25.06.2010 р. та про зобов'язання вчинити дії
Суддя Гумега О.В.
Представники:
від позивача: Пархоменко А.С., довіреність № б/н від 01.03.2012 р.
від відповідача-1: не з'явилися
від відповідача-2: Хоп'як В.З. довіреність № 03.12-24 від 28.03.2012 р.
Колосов О.Є. довіреність № 02.01-26 від 05.04.2012 р.
від відповідача-3: не з'явилися
від третьої особи: Бєлкін І.В. довіреність № б/н від 15.02.2012 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗІФ" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (відповідач-2), Державної митної служби України (відповідач-3) про визнання повністю недійсним патенту України № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", зареєстрованого на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія"; про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки про визнання недійсним повністю патенту України № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок, зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія"; про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України здійснити повідомлення у своєму офіційному бюлетені шляхом відповідної публікації про визнання недійсним повністю патенту № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок, зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія"; про зобов'язання Державної митної служби України виключити об'єкт права інтелектуальної власності "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", з митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що патент України № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", що належить відповідачу-2, не відповідає умовам патентоспроможності, а видача даного патенту відповідачем-1 відповідачу-2 порушила права позивача. При цьому позивач стверджує, що сукупність суттєвих ознак зареєстрованого за патентом України № 20507 промислового зразка стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки (№ 5201000145 від 03.02.2010 р.).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-39/3509-2012 та призначено справу до розгляду на 09.04.2012 р. о 11:10 год.
03.04.2012 р. представник відповідача-3 через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, в якому просить розглядати справу без участі його представника. При цьому відповідач-3 зазначив, що на підставі заяви ТОВ "Львівська ізоляторна компанія" 20.06.2011 р. за № 279 до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності було включено промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", що охороняється патентом № 20507 від 25.06.2010 р. Відповідач-3 послався на п. 10 Порядку реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, отримання інформації та взаємодії митних органів з іншими правоохоронними і контролюючими органами та власниками прав на об'єкти права інтелектуальної власності у разі призупинення митного оформлення товарів за ініціативи митного органу (затв. Постановою КМУ від 13.04.2007 № 622), яким визначені підстави для виключення Держмитслужбою України об'єкту з митного реєстру та заначив, що на сьогоднішній день у відповідача-3 відсутні правові підстави для виключення з митного реєстру промислового зразка "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", що охороняється патентом України № 20507 від 25.06.2010 р., правовласником якого є ТОВ "Львівська ізоляторна компанія". Втім, у разі прийняття судом рішення про визнання недійсним оспорюваного патенту, останній буде виключено з митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності.
09.04.2012 р. відповідач-2 через відділ діловодства суду подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого в позові до відповідача-2 про визнання повністю недійсним патенту України № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120" просить відмовити. Зокрема, відповідач-2 стверджує, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 20507 від 25.06.2010 р. не стала загальнодоступною у світі до 03.02.2010 р. (дата подання заявки № 5201000145 про видачу оспорюваного патенту), а тому згідно п. 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" даний патент вважається новим, а відтак, патентоспроможним. Отже, відповідач-2 подав заявку на видачу оспорюваного патенту та правомірного його отримав без порушення прав інших осіб, зокрема, прав позивача щодо вільного здійснення ним господарської діяльності.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 09.04.2012 р., подав клопотання про залучення нових письмових доказів до справи, зокрема, копій сертифікатів № 0208917, № 0208913, № 0208915, каталогу продукції ЗАТ "Ю.М.Э.К.". Клопотання позивача судом задоволено.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні, призначеному на 09.04.2012 р., подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача-1, оскільки ним не порушено жодної з вимог законодавства України, відповідач-1 при винесенні рішення про видачу оспорюваного патенту діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Законом. Враховуючи те, що під час проведення експертизи заявки заявлений об'єкт не перевіряється на відповідність умовам патентоспроможності, відповідач-1 вважає, що доказом відповідності умовам патентоспроможності промислового зразка за оспорюваним патентом може бути висновок відповідної судової експертизи.
В судовому засіданні 09.04.2012 р. розпочато розгляд справи по суті.
Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 р., на підставі ст.ст. 41, 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 23.04.2012 о 14:10 год., зобов'язано сторони надати суду перелік питань, які на їх думку необхідно поставити на вирішення судового експерта.
17.04.2012 р. представник відповідача-2 через відділ діловодства суду подав клопотання, згідно якого запропонував доручити проведення експертизи Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, а також надав перелік питань, які на його думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта.
23.04.2012 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про призначення експертизи. У даному клопотанні позивач запропонував питання, яке, на його думку, слід поставити на вирішення судовому експерту, проведення експертизи позивач просив доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
23.04.2012 р. представник відповідача-1 через відділ діловодства суду подав клопотання, в якому запропонував питання, яке слід поставити на вирішення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у справі № 5011-39/3509-2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. у справі № 5011-39/3509-2012 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, провадження у справі було зупинено.
13.07.2012 р. Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності супровідним листом № 305 від 13.07.2012 р. через відділ діловодства суду були повернуті матеріали справи № 5011-39/3509-2012 разом з висновком судової експертизи № 61/12 від 09.07.2012 р. у чотирьох екземплярах.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2012 р., на підставі ст.ст. 79, 86 ГПК України, поновлено провадження у справі № 5011-39/3509-2012, розгляд справи призначено на 06.08.2012 р. о 10:30 год.
03.08.2012 р. від відповідача-2 через відділ діловодства суду надійшло електронне повідомлення про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку представників відповідача-2.
В судовому засіданні, призначеному на 06.08.2012 р., судом розглядалося клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи, надіслане ним до суду електронним повідомленням 03.08.2012 р. Клопотання судом відхилено, як необґрунтоване.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 06.08.2012 р., звернувся до суду з усним клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача -Закрите акціонерне товариство "Ю.М.Е.К.". Представник відповідача-1 клопотання підтримав. Клопотання судом задоволено.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 06.08.2012 р., подав письмові пояснення з урахуванням висновку судової експертизи та надав суду докази оплати за проведення судової експертизи (копію платіжного доручення № 1076 від 22.06.2012 р. на суму 7075,20 грн.). Зокрема, у наведених поясненнях позивач вказав, що висновок № 61/12 судової експертизи у господарській справі № 5011-39/3509-2012 підтверджує факт того, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 20507 стала загальнодоступною у світі задовго до дати подання відповідачем-2 заявки на отримання даного патенту. Пояснення позивача передані до відділу діловодства суду для подальшої їх реєстрації, відповідно до п. 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні, призначеному на 06.08.2012 р., подав пояснення на висновок № 61/12 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 5011-39/3509-2012. Пояснення відповідача-1 передані до відділу діловодства суду для подальшої їх реєстрації, відповідно до п. 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.).
Представники сторін в судовому засіданні, призначеному на 06.08.2012 р., звернулися до суду із спільним клопотанням про продовження строків розгляду справи. Клопотання судом задоволено. Клопотання передане до відділу діловодства суду для подальшої його реєстрації, відповідно до п. 2.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача-3 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.07.2012 р. не виконав, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2012 р., на підставі ст.ст. 27, 69, 77 ГПК України, продовжено строк вирішення спору, відкладено розгляд справи на 04.09.2012 о 14:00 год., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Закрите акціонерне товариство "Ю.М.Е.К.".
17.08.2012 р. через відділ діловодства суду від представника третьої особи надійшло клопотання про направлення кореспонденції для третьої особи за вказаною у даному клопотанні адресою.
28.08.2012 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача-2 надійшли пояснення на висновок № 61/12 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 5011-39/3509-2012 від 09 липня 2012 року щодо патенту України № 2507 від 25.06.2010 р."Ізолятор лінійний підвісний типу ПС120Е". Відповідно до наданих суду пояснень відповідач-2 вважає зазначений висновок судової експертизи необґрунтованим, а тому просить призначити повторну судову експертизу, проведення якої доручити іншому судовому експерту. Зокрема, відповідач-2 посилається на Висновок спеціаліста щодо дослідження об'єктів інтелектуальної власності від 23.08.2012 р., складений патентним повіреним України Гребінник Л.Л. (надалі -Висновок спеціаліста від 23.08.2012 р.), та вважає необхідним дослідження сукупності суттєвих ознак, які формують зоровий образ промислового зразка за патентом України № 20507, які і були визначені у Висновку спеціаліста від 23.08.2012 р.
31.08.2012 представник відповідача-1 через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та просив суд не розглядати справу без його участі у зв'язку із перебуванням у службовому відрядженні.
03.09.2012 представник третьої особи через відділ діловодства суду подав супровідний лист, згідно якого просив долучити до матеріалів справи письмові пояснення та копії статутних документів.
04.09.2012 представник позивача через відділ діловодства суду подав супровідний лист, згідно якого просив долучити до матеріалів справи копію відповіді Державної митної служби України № 11.1/3-16.5/9213 від 13.08.2012 р.
В судовому засіданні, призначеному на 04.09.2012 р., судом розглядалося клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи, подане до суду 31.08.2012 р. Клопотання відповідача-1 судом відхилено, як необґрунтоване.
Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 04.09.2012 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог з урахуванням висновку № 61/12 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 5011-39/3509-2012 від 09.07.2012 року, позовні вимоги підтримав в частині вимог до відповідача-1 та відповідача-2. В частині вимог до відповідача-3 представник позивача позовні вимоги не підтримав, враховуючи відповідь Державної митної служби України № 11.1/3-16.5/9213 від 13.08.2012 р., якою повідомлено про анулювання 20.06.2012 р. реєстрації промислового зразка за патентом України № 20507 у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності внаслідок закінчення терміну даної реєстрації.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні, призначеному на 04.09.2012 р., надав усні заперечення проти задоволення позовних вимог та підтримав подане ним до суду клопотання про призначення повторної експертизи.
Розглянувши клопотання відповідача-2 про призначення у справі повторної судової експертизи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне. Наявний в матеріалах справи Висновок № 61/12 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 5011-39/3509-2012 від 09 липня 2012 року (надалі - Висновок судової експертизи № 61/12 від 09.07. 2012 р.) містить докладний опис проведених досліджень та обґрунтовану відповідь на поставлене господарським судом питання. При цьому заперечення відповідача-2 щодо змісту Висновку судової експертизи № 61/12 від 09.07.2012 р. судом відхилені як необґрунтовані. Щодо Висновку спеціаліста 23.08.2012 року, складеного патентним повіреним Гребінник Л.Л., то він судом до уваги не приймається, оскільки вказаний спеціаліст судом про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку не попереджався, власне висновок спеціаліста було здійснено на замовлення та кошти відповідача-2, а тому відсутні підстави вважати його неупередженим та об'єктивним. Крім того, спеціаліст, що склав Висновок від 23.08.2012 року, не є атестованим судовим експертом, зокрема, за спеціальністю 13.4 "Дослідження, пов'язані з промисловими зразками". За наведених підстав Висновок спеціаліста від 23.08.2012 року не приймається судом в якості належного та допустимого доказу у справі.
Представник третьої особи в судовому засіданні, призначеному на 04.09.2012 р., підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача-1 в судове засідання, призначене на 04.09.2012 р., не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що додатково підтверджується поданим ним до суду 03.09.2012 р. клопотанням про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача-3 в судове засідання, призначене на 04.09.2012 р., не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності в судовому засіданні 04.09.2012 р. від відповідача-3 до суду не надходило.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 04.09.2012 р. без участі представників відповідача-1 та відповідача-3, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 04.09.2012 р. відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-2 та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
Державною службою інтелектуальної власності України (відповідачем-1) за результатами формальної експертизи, проведеної згідно п. 5 ст. 14 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (відповідача-2) було зареєстровано патент України № 20507 на промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", заявка на реєстрацію якого № s201000145 подана 03.02.2010 р., а публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 12 від 25.06.2010 р., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
В матеріалах справи також наявні докази, які свідчать про подання відповідачем-2 заяви, на підставі якої 20.06.2011 року Державною митною службою України (відповідачем-3) було включено промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120" за патентом України № 20507 до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.
До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).
Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності -це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються, зокрема промислові зразки.
Об'єктом промислового зразка, відповідно до ч. 2 ст. 461 Цивільного кодексу України, можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.
Пунктом 2 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" також встановлено, що об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.
Набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується патентом (ч. 1 ст. 462 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 156 Господарського кодексу України та п. 5 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»також встановлено, що право інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується патентом.
Обсяг правової охорони визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка (ч. 2 ст. 462 Цивільного кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру (Державний реєстр патентів України на промислові зразки відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки") і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису.
Суб'єктами права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 421 Цивільного кодексу України, є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Цивільного кодексу України, іншого закону чи договору.
Суб'єктами права інтелектуальної власності, зокрема на промисловий зразок, є автор промислового зразка та інші особи, які набули прав на промисловий зразок за договором чи законом (ч. 1 ст. 463 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є:
1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;
3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Як передбачено ч. 1 ст. 464 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, на промисловий зразок є право на його використання, виключне право дозволяти використання промислового зразка (видавати ліцензії), виключне право перешкоджати неправомірному використанню промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визнаються Цивільним кодексом України та іншим законом (ч. 1 ст. 426 Цивільного кодексу України).
Використанням, зокрема, промислового зразка у сфері господарювання є, в тому числі виготовлення, пропонування для продажу, запровадження в господарський (комерційний) обіг, застосування, ввезення чи зберігання з зазначеною метою продукту, що охороняється відповідно до закону (ч. 3 ст. 156 Господарського кодексу України).
Пунктом 2 ст. 20 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" встановлено, що використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.
В той же час, відповідно до ст. 461 ЦК України та ст. 6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону є новим. Промисловий зразок є новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки.
Судом також враховано, що відповідно до ст. 18 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", патент на промисловий зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 2 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, на підставі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду за захистом не лише своїх порушених або оспорюваних прав, а і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Під поняттям "охоронюваний законом інтерес", відповідно до рішення Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004р., необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Як вбачається з матеріалів справи, охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду відповідно до вимог чинного в Україні законодавства, полягає в тому, що, на думку позивача, оспорюваний патент України № 20507 від 25.06.2010 р. не є новим, не відповідає умовам патентоспроможності та не відповідає умовам надання правової охорони, в той час як включення промислового зразка "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120" за патентом України № 20507 від 25.06.2010 р. до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності перешкоджає господарській діяльності позивача, який є офіційним представником ЗАТ "Ю.М.Э.К." (Російська Федерація) та має право здійснювати виробництво та реалізацію відповідної продукції на території України. Зокрема, позивачу видані наступні сертифікати відповідності на продукцію по ліцензії ЗАТ "Ю.М.Э.К." (Російська Федерація): № 0208906, № 0208917 на "Изоляторы линейные подвесные тарельчатые стекляные типа ПС 120Б", № 0739253, № 0208913 на "Изоляторы линейные подвесные тарельчатые стекляные типа ПС70Е", № 0540667, № 0208915 на "Изоляторы линейные подвесные тарельчатые стекляные типа ПСД 70Е".
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що матеріали справи містять докази, які підтверджують наявність у позивача охоронюваного законом інтересу, за захистом якого позивач звернувся з позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Товариство з обмеженою "ЗІФ" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного служби інтелектуальної власності України (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (відповідач-2), Державної митної служби України (відповідач-3) про визнання повністю недійсним патенту України № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія"; зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки про визнання недійсним повністю патенту України № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок, зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія"; зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України здійснити повідомлення у своєму офіційному бюлетені шляхом відповідної публікації про визнання недійсним повністю патенту № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок, зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія"; зобов'язання Державної митної служби України виключити об'єкт права інтелектуальної власності: "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", з митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120" за патентом України № 20507, який належить відповідачу-2, не є новим, не відповідає умовам патентоспроможності та не відповідає умовам надання правової охорони.
Позивач стверджує, що сукупність суттєвих ознак зареєстрованого промислового зразка стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки, що підтверджується наступним:
- численними публікаціями у науковій літературі на тему електричних ізоляторів (Цимберов А. И. и Штерн А. В. Стеклянные изоляторы. М., "Энергия", 1973. 200 с.; Н. С. Костюков, Н. В. Минаков, В. А. Князев и др Электрические изоляторы. Под ред. Н. С. Костюкова. - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 296 с.; Дяківський С.І., Качалін В.І. Скляні електроізолятори: Монографія. - Львів: Видавництво Державного університету "Львівська політехніка", 2000 - 191 с.);
- кресленнями та зображення відповідних деталей, розміщеними у національних та міжнародних стандартах (ГОСТ 27661 -88 "Изоляторы линейные подвесные тарельчатые", дата введення в дію 01.01.1989 р.; ДСТУ 2203-93 (ГОСТ 6490-93) "Ізолятори лінійні підвісні тарілчасті. Загальні технічні умови», дата введення в дію 01.01.1994 року; Технічні умови "Изоляторы линейные подвесные тарельчатые стекляные класса 70-210 кН" ТУ 3493-004-99267582-2009, затв. Генеральним директором ЗАТ "Ю.М.Э.К" 02.09.2009 р., на ізолятори лінійні підвісні тарілчасті скляні класу 70 - 210 кН типів ПС70Е, ПСД70Е, ПС120Б, ПСВ120Б, ПС160Д, ПСВ160А, ПС210В, ПСА210А, які були передані позивачу в рамках Ліцензійного договору на виробництво підвісних тарілчастих скляних ізоляторів від 14.01.2010 року за актом прийому передачі технічної документації);
- зображеннями у каталогах продукції провідних виробників та реалізаторів ізоляторної продукції (Каталог № 3 2001 р., видавець ТОВ "Львівська ізоляція", в якому розміщено рекламу, зокрема, скляних ізоляторів ПС70Е, ПСД70Е, ПС120Б, ПСВ120Б).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що для вирішення справи по суті необхідно встановити: чи являвся промисловий зразок за патентом України № 20507 на момент подачі відповідачем-2 заявки на отримання даного патенту патентоспроможним за критерієм "новизна".
З метою об'єктивного вирішення спору у справі № 5011-39/3509-2012, оскільки вказані питання належать до предмету доказування по справі, а для встановлення суттєвих ознак промислового зразка необхідні спеціальні знання, судом відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.
При цьому судом були враховані роз'яснення, надані у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 5 "Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності", зокрема, стосовно експертизи у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності.
Зокрема, у п. 5 вищенаведеної постанови Пленуму ВГСУ зазначено, що опис промислового зразка є документом, що складається заявником та не публікується. Правилами розгляду заявки на промисловий зразок не передбачено при проведенні експертизи заявки обов'язкового приведення переліку суттєвих ознак, зазначених заявником у такому описі, у відповідність із зображенням виробу, яке міститься в матеріалах заявки. Отже, сам лише опис промислового зразка не може вважатися джерелом визначення суттєвих ознак такого зразка та обсягу правової охорони промислового зразка, на який видано патент. Таким чином, на час подання позову, пов'язаного із захистом права власності на промисловий зразок, не існує правовстановлювального документа, що містив би в словесній формі перелік суттєвих ознак промислового зразка, на який видано патент. Відтак вирішення питань, пов'язаних з визначенням сукупності суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні виробу, внесеному до Реєстру, потребує спеціальних знань, а отже, призначення судової експертизи.
На вирішення експертизи було поставлене наступне питання:
- чи містяться в матеріалах справи відомості, за якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120" за патентом України № 20507 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки № s201000145 подана 03.02.2010 р.?
У дослідницькій частині Висновку № 61/12 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 5011-39/3509-2012 від 09.07.2012 р. (надалі -Висновок судової експертизи № 61/12 від 09.07.2012 р.), експерт, зокрема, визначив суттєві ознаки, які формують зоровий образ промислового зразка "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120" (надалі -Ізолятор) за патентом України № 20507, а саме:
- ізоляційна деталь суцільнолитої осесиметричної конструкції;
- шапка;
- стержень;
- тарілка ізоляційної деталі має форму диска;
- нижня поверхня тарілки містить ребра у вигляді циліндричних виступів різної висоти, розташованих на відстані між собою;
- шапка має форму циліндричної чаші;
- у верхній частині шапки міститься вузол приєднання ізоляторів;
- стержень виконаний у вигляді пестика;
- хвостова частина стержня має еліпсоїдальну форму.
Експертом по матеріалам справи було досліджено, що зображення Ізолятору містяться: у копії монографії Н.С. Костюкова, Н.В. Мінакова, В.А. Князева «Электрические изоляторы»під редакцією Н.С. Костюкова. - М. :Энергоатомиздат. Рік видавництва - 1984 р.; у копії сторінки 9 монографії «Скляні електроізолятори»- Львів: Видавництво Державного університету «Львівська політехніка». Рік видавництва - 2000 р.; у копії Міждержавного стандарту «ГОСТ 27661-88», затвердженого та веденого в дію Постановою Державного комітету СРСР по стандартам від 29.03.88 р. № 881; у копії технічних умов ТУ 3493-004- 99267582-2009 «Изолятори линейные подвесные тарельчатые стеклянные класса 70-210 кН», затверджених Генеральним директором ЗАТ «Ю.М.Э.К.»Ю.А. Бентюковим 02.09.2009 р., введених в дію 05.10.2009 р.; у копії Каталогу № 3, рік видавництва -2001 р.
За результатами дослідження, які викладені у таблиці № 1 Висновку судової експертизи № 61/12 від 09.07.2012 р., експертом було встановлено, що високовольтний лінійний підвісний ізолятор відповідно до копії монографії Н.С. Костюкова, Н.В. Мінакова, В.А. Князева «Электрические изоляторы»містить сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 20507 від 25.06.2010 р., дата подання заявки на який 03.02.2010 р., тоді як дата друку монографії -1984 рік, тобто раніше ніж дата подання заявки на промисловий зразок за патентом України № 20507.
За результатами дослідження, які викладені у таблиці № 2 Висновку судової експертизи № 61/12 від 09.07.2012 р., експертом було встановлено, що ізолятор типу ПС 120Б відповідно до копії сторінки 9 монографії «Скляні електроізолятори»містить сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №20507 від 25.06.2010 р., дата подання заявки на який 03.02.2010 р., тоді як дата друку монографії -2000 рік, тобто раніше ніж дата подання заявки на промисловий зразок за патентом України № 20507.
За результатами дослідження, які викладені у таблиці № 3 Висновку судової експертизи № 61/12 від 09.07.2012 р., експертом було встановлено, що ізолятор відповідно до копії Міждержавного стандарту «ГОСТ 27661-88»містить сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №20507 від 25.06.2010 р., дата подання заявки на який 03.02.2010 р., тоді як дата затвердження та введення в дію Міждержавного стандарту «ГОСТ 27661-88» - 29.03.88 р., тобто раніше ніж дата подання заявки на промисловий зразок за патентом України № 20507.
За результатами дослідження, які викладені у таблиці № 4 Висновку судової експертизи № 61/12 від 09.07.2012 р., експертом було встановлено, що ізолятор типу ПС120Б відповідно до копії технічних умов ТУ 3493-004-99267582-2009 «Изолятори линейные подвесные тарельчатые стеклянные класса 70-210 кН»містить сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 20507 від 25.06.2010 р., дата подання заявки на який 03.02.2010 р., тоді як дата затвердження ТУ 3493-004-99267582-2009 -02.09.2009 р., дата введення -05.10.2009 р., тобто раніше ніж дата подання заявки на промисловий зразок за патентом України № 20507.
За результатами дослідження, які викладені у таблиці № 5 Висновку судової експертизи № 61/12 від 09.07.2012 р., експертом було встановлено, що ізолятор типу ПС120Б відповідно до копії Каталогу № 3, 2011 р. містить сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 20507 від 25.06.2010 р., подання заявки на який 03.02.2010 р., тоді як дата публікації каталогу № 3 - 2001 рік, тобто раніше ніж дата подання заявки на промисловий зразок за патентом України № 20507.
Таким чином, на підставі вищезазначеного, експерт дійшов наступного висновку:
"В матеріалах справи містяться відомості, за якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120" за патентом України № 20507 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки № s201000145 від 03.02.2010 р. ".
При цьому суд звертає увагу, що при проведенні судової експертизи в господарській справі № 5011-39/3509-2012 експертом були досліджені всі наявні в матеріалах справи документи, а отже Висновок судової експертизи № 61/12 від 09.07.2012 р. не ґрунтується виключно на порівнянні сукупності суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 20507 від 25.07.2010 р. та ознак ізолятору лінійного типу ПС120Б відповідно до технічних умов ТУ 3493-004-99267582-2009 «Изолятори линейные подвесные тарельчатые стеклянные класса 70-210 кН». Враховуючи наведене, суд відхиляє твердження відповідача-2 про необґрунтованість Висновку судової експертизи № 61/12 від 09.07.2012 р. у зв'язку з тим, що ТУ 3493-004-99267582-2009, на думку відповідача-2, не можуть вважатися загальнодоступними і такими, що можуть використовуватись при проведенні експертизи стосовно суттєвих ознак оспорюваного промислового зразка.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 ГПК України, проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".
Як зазначено у Висновку судової експертизи № 61/12 від 09.07.2012 р., проведення судової експертизи доручено ОСОБА_15 -старшому судовому експерту сектору засобів індивідуалізації лабораторії права промислової власності, яка має вищу юридичну освіту та спеціальну освіту у галузі інтелектуальної власності, кваліфікацію судового експерта ІV класу з правом проведення експертиз в сфері інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.4 "Дослідження, пов'язані з промисловими зразками (свідоцтво № 21 від 12.02.2010 р.), стаж експертної роботи з 2010 року, стаж роботи у сфері інтелектуальної власності з 2007 року, про кримінальну відповідальність відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України експерта попереджено.
З огляду на наведене, суд вважає, що Висновок судової експертизи № 61/12 від 09.07.2012 р. складений кваліфікованим судовим експертом відповідно до вимог Закону України "Про судову експертизу", а тому приймається судом в якості належного та допустимого доказу.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сукупність зібраних у справі доказів свідчить про те, що спірний промисловий зразок, що охороняється патентом України № 20507 від 25.06.2010 р., не відповідає умовам надання правової охорони за критерієм "новизна", як передбачено ч. 1 ст. 461 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", оскільки він не був новим на дату подання заявки № s201000145 - 03.02.2010 р.
Права інтелектуальної власності, зокрема на промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст. 469 Цивільного кодексу України).
Згідно з приписом абзацу 6 п. 3 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" від 23.12.1993 р. № 3770-ХІІ встановлено, що патент України може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому Законом України "Про охорону прав на промислові зразки", у разі невідповідності промислового зразка умовам охороноспроможності, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.
Відповідно до п.п. "а" п. 1 ст. 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом.
Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", захист прав на промисловий зразок здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.
Статтею 27 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" визначені способи захисту прав на промислові зразки.
Відповідно до п. 2 ст. 27 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на промисловий зразок; встановлення факту використання промислового зразка; встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; право попереднього користування; компенсації.
Таким чином, на підставі вивчених матеріалів справи, результатів судової експертизи, пояснень сторін суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання недійсним повністю патенту України № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120" на підставі невідповідності зареєстрованого промислового зразка умовам патентоспроможності є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
При цьому суд погоджується з твердженням відповідача-1 про те, що під час проведення експертизи заявки на промисловий зразок заявлений об'єкт не перевіряється на відповідність умовам патентоспроможності, оскільки:
- відповідно до п. 8 ст. 14 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", під час проведення експертизи встановлюється: дата подання заявки на підставі ст. 12 Закону; визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів, зазначених у п. 2 ст. 5 Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам ст. 11 Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам;
- пунктом 4.1. ст. 4 Правил розгляду заявки на промисловий зразок, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 18.03.2002 р. № 198 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.06.2011 р. № 578), також передбачено, що після встановлення дати подання заявки та за наявності документа про сплату збору за подання заявки проводиться формальна експертиза заявки під час якої: визначається належність об'єкта, що заявляється, до об'єктів, яким надається правова охорона; перевіряється правильність оформлення документів заявки відповідно до розділу 3 Правил складання та подання заявки на промисловий зразок затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2002р. № 110, та відповідність матеріалів заявки вимогам ст. 11 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки"; проводиться класифікація об'єкта, що заявляється, відповідно до МКПЗ; перевіряється єдність промислового зразка;
- згідно п.1 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", патент видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.
Позивач також звернувся до суду з позовними вимогами про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки про визнання недійсним повністю патенту України № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок, зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" та про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України здійснити повідомлення у своєму офіційному бюлетені шляхом відповідної публікації про визнання недійсним повністю патенту № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок, зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія".
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки", Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на промислові зразки, для чого, зокрема забезпечує опублікування офіційних відомостей про промислові зразки.
При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені (п. 3 ст. 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки").
Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту (п. 4 ст. 25 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки").
Згідно п. 1.2. ст. 1 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001 р. № 290 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14.06.2011 р. № 578), Державний реєстр патентів України на промислові зразки - це сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації патентів України на промислові зразки, які постійно зберігаються на електронному та/або паперовому носіях.
Пунктом 2.2. ст. 2 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки встановлено, що у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема щодо визнання патенту недійсним повністю або частково.
Підставою для внесення відомостей до реєстру, відповідно до п. 2.3. ст. 2 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, зокрема, є рішення судових органів.
Державна служба інтелектуальної власності України (відповідач-1) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України. Державна служба входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері інтелектуальної власності (пункти 1, 3 Положення про Державну службу інтелектуальної власності, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 року № 436/2011).
Відповідно до п. 4 Положення про Державну службу інтелектуальної власності, Державна служба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організує в установленому порядку експертизу об'єктів права інтелектуальної власності, видає патенти на об'єкти права інтелектуальної власності, веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної власності, видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.
За таких обставин підлягають задоволенню повністю позовні вимоги про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки про визнання недійсним повністю патенту України № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія".
Також, підлягають задоволенню повністю позовні вимоги про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України здійснити повідомлення у своєму офіційному бюлетені шляхом відповідної публікації про визнання недійсним повністю патенту № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія".
Позивач також звернувся до суду з позовними вимогами про зобов'язання Державної митної служби України виключити об'єкт права інтелектуальної власності "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", з митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності.
Як визначено частинами 1, 2 ст. 397 Митного кодексу України, який набрав чинності 01.06.2012 р. (із змінами та доповненнями), митні органи сприяють захисту прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль і митне оформлення товарів, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, та ввозяться на митну територію України або вивозяться з митної території України, здійснюються в загальному порядку з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 398 Митного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, веде митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, на підставі заяв правовласників (частина 1 наведеної статті Митного кодексу України).
Правовласник, який має підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені його права на об'єкт права інтелектуальної власності, має право подати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності шляхом внесення відповідних відомостей до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону (частина 2).
Порядок реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, включаючи форму заяви, перелік інформації та документів, які додаються до заяви, порядок подання і розгляду заяви та ведення реєстру визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів (частина 3).
Після реєстрації об'єкта права інтелектуальної власності в митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, митні органи на підставі даних такого реєстру вживають заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України контрафактних товарів (частина 5).
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, забезпечує оприлюднення переліку об'єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, на своєму офіційному сайті (частина 6).
Порядок реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі визначається Порядком реєстрації об'єктів права інтелектуальної власності у митному реєстрі, отримання інформації та взаємодії митних органів з іншими правоохоронними і контролюючими органами та власниками прав на об'єкти права інтелектуальної власності у разі призупинення митного оформлення товарів за ініціативи митного органу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 № 622 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 року № 1016 (далі - Порядок).
Згідно з п. 5 наведеного Порядку, для включення об'єкта права інтелектуальної власності до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності (надалі - митний реєстр) правовласник або його представник подає до Держмитслужби заяву про сприяння захисту майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності та додані до неї матеріали, перелік яких наведено в пункті 5 Порядку.
Пунктом 11 Порядку визначено строк, на який проводиться реєстрація об'єктів у митному реєстрі (зокрема, на строк шість місяців або один рік), також передбачено, що строк реєстрації об'єкта може бути продовжений на шість місяців або на один рік на підставі письмової заяви, поданої правовласником або його представником не пізніше ніж за місяць до закінчення строку попередньої реєстрації.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Державної митної служби України про включення об'єкту права інтелектуальної власності до митного реєстру, судом було встановлено, що 20.06.2011 р. промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", який охороняється патентом України на промислові зразки № 20507, було включено до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності за № 000279 строком на 1 рік (з 20.06.2011 р. по 20.06.2012 р.).
Як вбачається з наявної в матеріалах справи відповіді Державної митної служби України № 11.1/3-16.5/9213 від 13.08.2012 р., реєстрація в митному реєстрі промислового зразка "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120" за патентом України № 20507 була анульована 20.06.2012 р. внаслідок закінчення терміну реєстрації та станом на 13.08.2012 р. є нечинною.
При цьому відповідач-2, як власник прав на об'єкт інтелектуальної власності - промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120" за патентом України № 20507, не надав суду відомостей про продовження реєстрації зазначеного об'єкту в митному реєстрі станом на час вирішення спору по суті. Не надав відповідних відомостей суду також і відповідач-3, на якого пунктом 2 Порядку покладено обов'язки щодо складання митного реєстру.
За наведених обставин у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Державної митної служби України виключити об'єкт права інтелектуальної власності "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія", з митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності. А отже, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2012 р. у справі № 5011-39/3509-2012 було зобов'язано позивача провести попередню оплату експертизи, відповідно до виставленого експертом рахунку.
Наявні у матеріалах справи докази свідчать, що позивач здійснив оплату за проведення судової експертизи в загальній сумі 7075,20 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 1076 від 22.06.2012 р.
За змістом статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судові витрати незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки згідно з п. 8 ст. 14 Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" встановлено, що за заявкою на промисловий зразок проводиться формальна експертиза, суд приходить до висновку, що на відповідача-1 не можуть бути покладені судові витрати.
За таких обставин, витрати по оплаті судового збору в розмірі 1073,00 грн. та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 7075,20 грн. покладаються на відповідача-2, як на сторону з вини якої виник даний спір.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 4-6, ст.ст. 22, 32, 33, 34, 41, 43, 44, 49, 82-85, 116 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним повністю патент України № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (79000, м. Львів, вул. Новаківського О., буд. 14, ідентифікаційний код 30823262).
3. Зобов'язати Державну служби інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45; ідентифікаційний код 37552556) внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки про визнання недійсним повністю патенту України № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (79000, м. Львів, вул. Новаківського О., буд. 14, ідентифікаційний код 30823262).
4. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45; ідентифікаційний код 37552556) повідомити в своєму офіційному бюлетені шляхом відповідної публікації про визнання недійсним повністю патенту № 20507 від 25.06.2010 р. на промисловий зразок "Ізолятор лінійний підвісний типу ПС 120", зареєстрований на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (79000, м. Львів, вул. Новаківського О., буд. 14, ідентифікаційний код 30823262).
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська ізоляторна компанія" (79000, м. Львів, вул. Новаківського О., буд. 14, ідентифікаційний код 30823262) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗІФ" (35652, Рівненська обл., Дубенський район, село Здовбиця, вул. Ватутіна, буд. 1; ідентифікаційний код 36079735) 1073,00 грн. (одну тисячу сімдесят три гривень 00 копійок) судового збору, 7075,20 грн. (сім тисяч сімдесят п'ять гривень 20 копійок) витрат на проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.
6. Видати накази.
7. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 07.09.2012 р.
Суддя Гумега О.В.