79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.09.12 Справа№ 5015/2705/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства «УКпостач», АР Крим;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся», с. Стрілки, Перемишлянський район, Львівська область;
про: стягнення 26 500 грн. 00 коп.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Пливч Л.Ю. -представник на підставі довіреності № 13/06 від 10.01.12 р.;
відповідача: не з'явився.
Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 03.07.2012 року прийнято до розгляду справу за позовом Приватного акціонерного товариства «УКпостач»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся»про стягнення 26 500 грн. 00 коп. Розгляд справи призначено на 06.08.2012 року.
В судовому засіданні 06.08.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав виписку з банку, довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проти відкладення розгляду справи не заперечував.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 03.07.2012 року не виконав. Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 19.07.2012 року відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі на 06.08.2012 року і мав достатньо часу для виконання вимог ухвали суду.
У зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду розгляд справи було відкладено на 20.08.2012 року.
В судове засідання 20.08.2012 року представники сторін не з'явились, причини неявки не повідомили, вимог ухвали суду від 03.07.2012 року не виконали.
Клопотанням від 16.08.2012 року відповідач просив суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 03.09.2012 року.
В судовому засіданні 03.09.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та наполягав на їх задоволені. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, вимог попередніх ухвал суду не виконав.
Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
Від фіксації судового процесу технічними засобами представник сторони відмовився.
03.09.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 10.09.2012 року.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 23.12.2010 року на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»Закрите акціонерне товариство «УКпостач»перейменовано у Приватне акціонерне товариство «УКпостач»(надалі по тексту рішення - позивач), про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вчинено відповідний запис.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Львівської області від 20.07.2009 року у справі № 20/111 за позовом Закритого акціонерного товариства «УКпостач»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 50 958,20 грн. затверджено мирову угоду від 20.07.2009 року, провадження у справі припинено.
За умовами затвердженої господарським судом мирової угоди від 20.07.2009 року, згідно п. 1 останньої, відповідач зобов'язався до 31.12.2009 року повернути позивачу аванс в розмірі 45 500,00 грн., які він отримав від позивача по договору № 14-10-08 про надання послуг від 14.10.2008 року. Повернення грошових коштів відповідач здійснює рівними частками кожен місяць. Пунктом 2 вказаної мирової угоди сторони погодили, що позивач надає згоду на розстрочку виконання відповідачем зобов'язань, згідно п. 1 даної мирової угоди, в розмірі 45 500,00 грн. терміном до 31.12.2009 року, у випадку затвердження умов цієї мирової угоди господарським судом Львівської області.
Відповідачем умови вказаної мирової угоди від 20.07.2009 року, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 20.07.2009 року у справі № 20/111, виконано частково на суму 19 000,00 грн., що підтверджується наявним у справі реєстром банківських документів за період з 01.01.2007 року по 31.12.2012 року з банківського рахунку позивача. Судом встановлено, що відповідач платіжним дорученням № 97 від 08.09.2009 року (банківська виписка БВ-0000478 від 08.09.2009 року) здійснив платіж в користь позивача на суму 9 500,00 грн. та платіжним дорученням № 143 від 30.09.2009 року (банківська виписка БВ-0000526 від 30.09.2009 року) здійснив платіж в користь позивача на суму 9 500,00 грн. Належних та допустимих доказів в підтвердження погашення решти боргу в сумі 26 500,00 грн. у строк до 31.12.2009 року, а також станом на момент вирішення спору по суті, сторонами суду в матеріали справи не представлено.
З метою захисту порушених прав позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 26 500,00 грн., що виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем мирової угоди від 20.07.2009 року, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 20.07.2009 року у справі № 20/111.
Відповідач правом на подання в матеріали справи відзиву на позовну заяву не скористався, тому у відповідності до приписів ст. 75 ГПК України, суд вирішує спір за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає наявними підстави для задоволення позову в повному обсязі, з огляду на наступне.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ухвалою господарського суду Львівської області від 20.07.2009 року у справі № 20/111 за позовом закритого акціонерного товариства «УКпостач»до товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся»про стягнення 50 958,20 грн. затверджено мирову угоду від 20.07.2009 року, провадження у справі припинено.
За умовами вказаної мирової угоди відповідач грошове зобов'язання в сумі 45 500,00 грн. в користь позивача зобов'язався виконати у строк до 31.12.2009 року.
Матеріалами справи підтверджується часткове виконання відповідачем вказаного вище зобов'язання на суму 19 000,00 грн., належних доказів в підтвердження погашення боргу в сумі 26 500,00 грн. в матеріалах справи відсутні.
Разом з тим суд відзначає, що мирову угоду не можна розглядати як договір у цивільно-правовому розумінні (п. 1 інформаційний лист Вищого господарського суду України від 09.04.2009 року №01-08/204).
Мирова угода сторін є одним із способів вирішення господарського спору, така може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 господарського процесуального кодексу). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 господарського процесуального кодексу). Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 господарського процесуального кодексу), а також вирішується питання про розподіл між сторонами судових витрат (п. 3.9.6. роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»). Аналогічні положення передбачені п. 3.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Судом встановлено, що в резолютивній частині ухвали господарського суду Львівської області від 20.07.2009 року у справі № 20/111 умови мирової угоди судом не викладені взагалі.
Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди (абз. 9 п. 3.9.6. роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», абз. 9 п. 3.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції, чинній на момент винесення ухвали господарського суду Львівської області від 20.07.2009 року у справі № 20/111, передбачено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Крім цього, на момент вирішення даного спору по суті вимоги до виконавчого документу врегульовуються приписами ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», де передбачено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Враховуючи наведені вище законодавчі норми, оцінюючи ухвалу господарського суду Львівської області від 20.07.2009 року у справі № 20/111, суд приходить до переконання про те, що така ухвала господарського суду не відповідає вимогам виконавчого документу, як на момент її винесення, так і на момент вирішення даного спору по суті, оскільки в ній належним чином не викладено резолютивну частину, тобто не викладено умови мирової угоди, не вказано строк набрання нею чинності, не вказано строк пред'явлення вказаної ухвали до виконання.
У зв'язку з наведеним суд відзначає, що позивачем правомірно подано позов про стягнення з відповідача суми боргу як спосіб спонукання відповідача до виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 20.07.2009 року у справі № 20/111.
За таких обставин суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення заявленого позову та стягнення заборгованості в розмірі 26 500,00 грн., що виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем мирової угоди від 20.07.2009 року, затвердженої ухвалою господарського суду Львівської області від 20.07.2009 року у справі № 20/111.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись наведеними вище нормами та ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся»(81220, Львівська область, Перемишлянський район, с. Стрілки, хутір Ріпище, будинок 1, код ЄДРПОУ 32568069) на користь Приватного акціонерного товариства «УКпостач»(96000, Автономна Республіка Крим, м. Красноперекопськ, вул. Сєвєрная, 1А, код ЄДРПОУ 30169718) борг в сумі 26 500 грн. 00 коп. та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.Матвіїв