11.09.12р.Справа № 30/5005/6469/2012
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК", м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", м.
про визнання недійсним договору фінансового лізингу №L1096_09/07 від 28.02.2009 року з моменту укладення
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Комерзан О.О., довіреність від 21.12.2011 року №21-12/11-20, представник
Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить визнати повністю недійсним договір фінансового лізингу №L1096_09/07 від 28.02.2009 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК" з моменту укладення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства та не спрямований на реальне настання правових наслідків, які ним обумовлені, а саме:
- ТОВ "УКРТЕК", як продавець, за договором купівлі-продажу мало продати лізингодавцю лише той товар, який був власністю продавця. Станом на 11.09.2007 року позивач не був власником майна, яке було продано відповідачу. Право власності до ТОВ "УКРТЕК" на екскаватор гусеничний HYNDAI R320LC-7 (2007 року випуску), S/N №90110956, двигун SN №46535517 перейшло 28.09.2007 року, тобто після укладення договору купівлі-продажу №P1096_09/07 від 11.09.2007 року про продаж даного екскаватору лізингодавцю. Також позивач не мав права власності на гідромолот KWANGLIM SG3300S (2007 року випуску). Зазначений гідромолот позивач придбав у ТОВ "Агротек" на підставі договору №61-2007 СТ купівлі-продажу від 02.07.2007р. За умовами цього договору право власності на гідромолот повинно перейти до ТОВ "УКРТЕК" лише після повної оплати вартості придбаного товару. До теперішнього часу розрахунок за придбаний товар не проведено. З огляду на зазначене позивач вважає, що договір фінансового лізингу №L1096_09/07 від 28.02.2009 року слід розглядати в комплексі з договором купівлі-продажу №P1096_09/07 від 11.09.2007р.;
- позивач вважає, що до спірних правовідносин не можливо застосувати ч.2 ст.3, ч.2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", оскільки положення договору суперечать нормам зазначеного Закону. Так, при укладенні договору фінансового лізингу №L1096_09/07 від 28.02.2009 року вартість предмета лізингу була визначена у Специфікації (Додаток №2 до договору) та складала 1 283 377,00грн. В подальшому сторони змінили вартість предмета лізингу та встановили її в сумі 1 720 022,30грн. За наведеного позивач вважає, що наявність у одного предмету лізингу відмінних одна від одної специфікацій і умов придбання робить неможливим придбання лізингодавцем у власність речі у продавця відповідно до встановлених специфікацій. Включення до складу лізингових платежів: суми простроченої заборгованості, курсової різниці гривні, отриманої в результаті переоцінки суми заборгованості лізингоодержувача перед лізингодавцем за договором фінансового лізингу у зв'язку зі зміною курсу долара США, нараховані лізингодавцем лізингоодержувачу комісії і штрафних санкцій по простроченим лізингоодержувачем рахунках, компенсацію відсотків по фінансуванню придбання предмета лізингу суперечить приписам ч.2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг";
- договір суперечить ч.2 ст. 180 Господарського кодексу України, оскільки при укладанні договору фінансового лізингу сторони не домовились про індивідуальні ознаки предмета лізингу, предмет лізингу не відповідає специфікації і умовам, встановленим лізингоодержувачем;
- договір фінансового лізингу в частині лізингових платежів повернення вартості предмета лізингу не спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ним, отже є удаваним.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" надало до суду відзив на позов, яким проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити. Відповідач зазначає, що при укладанні договору лізингу сторонами дотримані усі істотні умови, передбачені ч.2 ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг", дотримані вимоги, встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу України. На момент підписання Угоди про внесення змін до договору фінансового лізингу позивач визнав існуючу у нього на той час заборгованість та погодився на реструктуризацію боргу -капіталізацію. Позивач на власний ризик обрав предмет лізингу та продавця, договір підписаний трьома сторонами: продавцем, покупцем та лізингоодержувачем. Сторони погодили, що реструктуризація заборгованості лізингоодержувача здійснюється шляхом збільшення заборгованості лізингоодержувача з погашення вартості предмета лізингу на суму нарахованої комісії та штрафних санкцій за простроченими рахунками, а також переоцінену на підставі п.6.1.4 Додатку №4 договору. Оскільки ч.2 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" не встановлює вичерпного переліку платежів, які можуть включати лізингові платежі, сторони самостійно визначили їх склад.
Також, відповідач просить застосувати позовну давність.
10.08.2012 року від відповідача надійшло клопотання про направлення справи за підсудністю до господарського суду м. Києва. Клопотання мотивоване тим, що договір, який позивач просить визнати недійсним відноситься до двосторонніх і є підставою для виникнення у контрагентів взаємних зустрічних зобов'язань. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався, зокрема, передати майно та прийняти лізингові платежі, а позивач -прийняти майно та сплачувати встановлену плату.
Заявляючи клопотання про направлення справи №30/5005/6469/2012 за підсудністю до господарського суду м. Києва, відповідач також звертає увагу суду на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК" уже зверталося про визнання недійсним договору фінансового лізингу №L1096_09/07 від 28.02.2009 року (справа №32/5005/13470/2011). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області, яка постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.11.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 29.02.21012 року залишено без змін, справу №32/5005/13470/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК до товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" про визнання недійсним договору фінансового лізингу №L1096_09/07 від 28.02.2009 року направлено за підсудністю до господарського суду міста Києва. Ухвалою господарського суду міста Києва позов товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК до товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" про визнання недійсним договору фінансового лізингу №L1096_09/07 від 28.02.2009 року залишено без розгляду.
Розгляд справи був відкладений з 29.08.2012 року на 11.09.2012 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд дійшов висновку про направлення справи №30/5005/6469/2012 за підсудністю до господарського суду міста Києва.
Відповідно до ст. 15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "Укртек" укладено договір фінансового лізингу № L1096_09/07, за умовами якого відповідач на підставі договору купівлі-продажу зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в специфікації, а позивач - прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
У відповідності до п. 1.2. договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів та не може бути менше одного року.
Вартість предмета лізингу, відповідно до п. 3.1. договору, становить 1 283 377 грн.
Відповідно до п. 8.1. договору, він набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати позивачем авансового лізингового платежу і адміністративної комісії згідно графіку і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.
У відповідності до специфікації від 11.09.2007р. (додаток 2 до договору фінансового лізингу № L1096_09/07 від 11.09.2007 р.) предметом лізингу є екскаватор гусеничний HUNDAI, модель R320LC-7 (2007 р.в.) та Гідромолот KWANGLIM SG3300S (2007 р.в.).
11.09.2007р. товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК", як продавцем, товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", як лізингодавцем, та ТОВ "УКРТЕК", як лізингоодержувач, укладено договір купівлі-продажу №Р1096_09-07, за умовами якого ТОВ "УКРТЕК" зобов'язується передати у власність покупця, покупець оплатити, а лізингоодержувач прийняти обладнання згідно Додатку №1 (Специфікації), надалі - обладнання.
Придбання обладнання на умовах цього договору здійснюється покупцем для подальшої передачі в лізинг лізингоодержувачу відповідно до договору лізингу від 11.09.2007р. № L1096_09-07 (п.1.3 договору купівлі-продажу).
Угодою від 28.02.2009р. про внесення змін до договору фінансового лізингу від 11.09.2007р. № L1096_09-07 у зв'язку з наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості у розмірі 178 521,37грн. сторони дійшли згоди внести зміни до договору на наступних умовах:
- реструктуризація заборгованості здійснюється шляхом збільшення заборгованості лізингоодержувача в погашення вартості предмета лізингу на суму нарахованої комісії та штрафних санкцій за простроченими рахунками, а також переоцінену на підставі п.6.1.4 Додатку №4 до договору (п.1.1.1 договору);
- подальше нарахування лізингових платежів за користування предметом лізингу здійснюється з такої переоціненої заборгованості лізингоодержувача перед лізингодавцем щодо погашення вартості предмета лізингу в сумі 1 050 350,82грн. При цьому курсом графіку, що використовується для складання графіку платежів, є курс 7,546грн. за 1 долар США. Розмір поточних лізингових платежів, зазначений у графіку платежів, не є остаточним та підлягає зміні у випадках, визначених договором, викладеним у новій редакції (п.1.1.2 договору).
28.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № L1096-09/07, відповідно до умов якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначається у специфікації (предмет лізингу), а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.
Предмет лізингу - екскаватор гусеничний HUNDAI, модель R320LC-7 (2007 р.в.), в комплекті з Гідромолотом KWANGLIM SG3300S (2007 р.в.) вартістю 1720 022,30 грн.
Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію лізингодавця (п. 4.1. договору).
Згідно п. 4.2. договору розмір лізингову платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.
Цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором (п.8.1 договору). З моменту набрання чинності цього договору попередня редакція договору втрачає чинність (п.8.3 договору).
Відповідно до ч.1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Отже, зобов'язаною стороною за договором лізингу відповідно до вищевказаної норми є саме лізингодавець, а лізингоодержувач має похідні обов'язки за договором (сплата лізингових платежів та інше).
Враховуючи, що підставою для звернення до суду з позовом про визнання договору фінансового лізингу недійсним стало, зокрема, недотримання відповідачем вимог законодавства та виходячи із положень ч.1 ст.15 Господарського процесуального кодексу України, спір про визнання договору лізингу недійсним має розглядатися за місцезнаходженням лізингодавця.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.02.2012 року у справі №32/5005/13470/2011.
Як вбачається з матеріалів справи юридична адреса товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль": м. Київ, бул. Лесі Українки, 28А.
За вказаними обставинами суд вважає, що матеріали справи №30/5005/6469/2012 підлягають направленню за підсудністю до господарського суду м. Києва у відповідності до ст.17 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 15, 17, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Направити матеріали справи №30/5005/3588/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТЕК" до товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" визнання недійсним договору фінансового лізингу №L1096_09/07 від 28.02.2009 року з моменту укладення за підсудністю до господарського суду міста Києва (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44).
Суддя Н.М. Євстигнеєва