06.09.12р. Справа № 42/5005/6480/2012
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірник-Експорт»,
м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Опті Метал Трейд», м. Дніпропетровськ
про визнання договору комісії припиненим
Суддя Колісник І.І.
Представники:
від позивача: Гур'єв Євген Юрійович, дов. від 05 грудня 2011р.
від відповідача: Оліфіренко Ганна Юріївна, дов. від 30 липня 2012 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірник-Експорт»звернулося у липні 2012 р. із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Опті-Метал Трейд»у якому просить господарський суд визнати припиненим із 18.11.2009 р. укладений між ними договір комісії № ДК-181109 від 18.11.2009 р. (далі -Договір).
Позовні вимоги обґрунтовує повним виконанням ним як комісіонером за Договором доручення щодо укладення за рахунок відповідача та від його імені як комітента правочину -зовнішньоекономічного контракту щодо продажу на експорт товару комітента, узгодженого в специфікації №1 від 18.11.2011 р. до Договору. На підтвердження посилається на митну декларацію форми МД-2 від 18.11.2011 р. про відправлення ним на адресу ВАТ «Скидельський цукровий комбінат» каменя вапняного для цукрової промисловості ДСТУ(ГОСТ) 1451-96, передбаченого зазначеною специфікацією № 1 згідно з пунктом 1.2. Договору, та отриманням від відповідача за надану послугу комісійної винагороди.
Укладену сторонами 19.11.2011 р. специфікацію № 2 до Договору вважає укладеною поза межами його дії і з порушенням частини 3 статті 180 Господарського кодексу України, статті 638 та частини 3 статті 1012 Цивільного кодексу України. Стверджує, що сторони за таких обставин не досягли домовленості щодо встановлених законодавством істотних умов, необхідних для її укладення, а саме -не склали окремий договір комісії.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав і просив задовольнити його в повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву у якому з позовом не погоджується і просить відмовити в його задоволенні з огляду на безпідставність заявлених у ньому вимог. Свої заперечення вмотивовує правомірністю дій сторін, у тому числі й щодо підписання ними специфікації № 2 від 19.11.2011 р., як оформленої відповідно до умов Договору та у межах строку його дії.
У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні за змістом відзиву на позов.
У судовому засіданні 06.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд, -
встановив:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гірник-Експорт»(далі -позивач, комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Опті Метал Трейд»(далі - відповідач, комітент) 18.11.2011 р. був укладений договір комісії № ДК-181109.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну (ч. 3 ст. 1012 ЦК України).
Відповідно до п. 1.1. Договору комісіонер за обумовлену цим Договором комісійну плату зобов'язується за дорученням і за рахунок комітента вчинити в інтересах останнього від свого імені правочин (укласти зовнішньоекономічний контракт) з продажу на експорт Товару комітента, а також укласти договори щодо транспортування, декларування Товару та інші правочини з метою експорту товару комітента.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що конкретні умови правочину (зовнішньоекономічного контракту) з третьою особою (нерезидентом), асортимент, кількість, якість та мінімальна ціна продажу Товару, а також інші умови та вказівки Комітента узгоджено в специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору.
Розмір комісійної винагороди передбачений пунктом 8.1 Договору, згідно з яким за виконання доручення по Договору комітент сплачує комісіонерові комісійну плату в розмірі 1% від фактурної вартості проданого товару (вартості, яка вказана в ВМД), крім того податок на додану вартість на суму цієї винагороди, який нараховано згідно чинного законодавства за ставкою 20%.
Пунктом 10.1 Договору передбачено, що він набуває юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками комітента та комісіонера та діє до 31 травня 2010 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами обов'язків.
За оформленою специфікацією № 1 від 18.11.2011 р. сторони досягли домовленості про продаж позивачем як комісіонером від імені відповідача як комітента на експорт каменя вапняного для цукрової промисловості ДСТУ (ГОСТ) 1451-96 80х130 у кількості 808,30 тон за ціною 25,00 дол. США за тону на загальну суму 20 207,50 дол. США еквівалентній на 18.11.2011 р. 161 463,99 грн. (а.с. 12).
На підтвердження виконання комісійного доручення згідно зі специфікацією № 1 до Договору позивач посилається на вантажну митну декларацію форми МД-2 від 18.11.2011 р. про відправлення ним на адресу нерезидента - ВАТ «Скидельський цукровий комбінат»(Республіка Білорусь) каменя вапняного для цукрової промисловості ДСТУ(ГОСТ)
1451-96 на загальну суму 161 463,99 грн. (а.с. 13).
Відповідачем на доповнення до вказаного доказу подані двохсторонній акт виконаних робіт № 1 від 18.11.2011 р. (а.c. 20), звіт комісіонера від 18.11.2011 р. та платіжне доручення відповідача № 15 від 15.01.2012 р. про перерахування ним на користь позивача 79944,13 грн.
За таких обставин позивач заявляє вимогу про визнання припиненим Договору і, зокрема, за наслідком, як він вважає, наявності певних юридичних обставин - виконання ним договірних зобов'язань, узгоджених специфікацією № 1 від 18.11.2011 р.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, припинення правочину можливе за наслідком певних правових обставин, що за своєю правовою природою є юридичним фактом.
За змістом частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України звернення до господарського суду здійснюється з метою захисту своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, а не для встановлення юридичного факту.
Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України та пункту 7 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є вимога про припинення правовідношення, в тому числі й господарського, а не про визнання його припиненим.
Судом встановлено, що позивач не заявляє вимог про захист свого порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу у спосіб, передбачений статтею 20 Господарського кодексу України та статтею 16 Цивільного кодексу України.
Згідно з підпунктом 4.3 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 (із змін. і доп.) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові.
Враховуючи викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати у справі покладаються на позивача згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Відмовити в позові повністю.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.І. Колісник
Повне рішення складено 10.09.2012р.