04.09.12р. Справа № 2/5005/14603/2011
За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Комісарівка", с. Комісарівка П'ятихатського району Дніпропетровської області
до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "П'ятихатський елеватор", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
Відповідача-2: Компанії "Гріф Корпорейшен ЛЛП", м. Лондон, Великобританія.
Третя особа-1: Приватне підприємство "МОМ", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області
Третя особа-2: Комунальне підприємство Дніпропетровське обласне комунальне підприємство "П'ятихатське бюро технічної інвентаризації", м. П'ятихатки Дніпропетровської області
Третя особа-3: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння
Суддя Боділовська М.М.
Представники:
Від Позивача: не з"явився
Від Відповідача-1: не з'явився
Від Відповідача-2: не з'явився
Від Третьої особи-1: Козіна А.М., довіреність б/н від 30.12.09 р.
Від Третьої особи-2: не з'явився
Від Третьої особи-3: Сидоренко О.А., довіреність № 92 від 17.07.12р.
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Комісарівка" (Позивач) у 2010 році звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "П"ятихатський елеватор" (Відповідач-1) та Компанії "Гріф Корпорейшен ЛЛП" (Відповідач-2) про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння. До участі у справі залучені в якості третіх осіб на стороні Відповідача-1, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Приватне підприємство "МОМ" (Третя особа-1), Комунальне підприємство Дніпропетровське обласне комунальне підприємство "П"ятихатське бюро технічної інвентаризації (Третя особа-2), Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (Третя особа-3).
Вищий господарський суд України Постановою від 11.10.2011 року скасував рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011 року та Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 року у справі № 10/73-10, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2011 року справу № 10/73-10 прийнято до свого провадження суддею М.М.Боділовською; справі присвоєно № 2/5005/14603/2011.
У зв"язку з тим, що Відповідачем-2 у справі є іноземний суб"єкт господарювання Компанія "Гріф Корпорейшен ЛЛП", яка знаходиться у м.Лондон, Великобританія, суд при відкладенні справи та повідомленні Відповідача-2 про розгляд справи застосовував положення Гаазької Конвенції "Про вручення за кордоном судових або позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 15.11.1965 р.
У відповідності до ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідачу і якщо відповідач не з"явився в судове засідання, то судове рішення може бути винесено за наступних умов:
а) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території;
б) документ був доставлений особисто відповідачу або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією; вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
Суддя, незалежно від положень частини першої ст.15 Конвенції, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, якщо:
а) документ було передано одним із способів, передбачених Конвенцією;
б) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив, як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців;
с) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля, для отримання його через компетентні органи запитуваної держави.
Ухвалою суду від 29.11.2011 р. суд ухвалив звернутися до запитуваного органу: The Senior Master, The Foreign Process Department, Royal Courts of Justice Strand, LONDON WC2A 2LL, United Kingdom з проханням про вручення судових документів представнику Компанії "Гріф Корпорейшен ЛЛП".
З центрального органу Великобританії, визначеного згідно ст.2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, повернувся один примірник документів разом з Підтвердженням від 03.02.2012 року, що судові документи, відповідно до п.б) ст.5 Конвенції, були відправлені 18.01.2012 року поштою на юридичну адресу компанії "Гріф Корпорейшен ЛЛП" з зазначенням поштової скриньки компанії Відповідача.
Нотаріально посвідчений переклад вказаного Підтвердження долучено до матеріалів справи. З дати відсилки Відповідачу-2 судових документів сплинув строк, який є достатнім для даної справи.
З метою забезпечення участі у справі представників відповідачів та третіх осіб і необхідністю одержання відзивів на позов з урахуванням обставин, викладених у Постанові Вищого господарського суду України, ухвалою від 29.05.12р. розгляд справи було відкладено на 04.09.2012 р.
Відповідачі представників в судове засідання не направили, витребувані судом документи не надали. Третя особа-2 надіслала до суду лист про розгляд справи у відсутність її представника.
Позивач надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, в зв"язку з відсутністю його представника, який перебуває у іншому судовому засіданні. Суд не знайшов підстав для задоволення клопотання Позивача, виходячи з того, що згідно ч.ч.1-5 ст.28 Господарського процесуального кодексу України, Позивач не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника із числа як своїх працівників, так і осіб, не пов"язаних з ним трудовими відносинами. Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 п.3.9.2, господарський суд з урахуванням обставин справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв"язку з відсутністю його представника з причини участі в іншому судовому засіданні тощо.
Виконуючи вказівки, які містились у Постанові Вищого господарського суду України від 11.10.2011 р., у відповідності із ст. 111-112 ГПК України, під час нового розгляду справи суд витребував у сторін документи в підтвердження правомірності їх позицій стосовно позовних вимог, з урахуванням рекомендацій і зауважень, викладених у Постанові Вищого господарського суду України. Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але витребувані судом документи не надали; треті особи 1,3 вважають позовні вимоги бузпідставними.
Приймаючи до уваги наявність у матеріалах справи письмових заперечень і пояснень стосовно позовних вимог, які надані сторонами у попередніх судових засіданнях, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників третіх осіб-1,3, господарський суд -
Встановив:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Комісарівка" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "П"ятихатський елеватор", третя особа: Приватне підприємство "МОМ", з урахуванням уточнень до позовних вимог, про визнання права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м.П"ятихатки Дніпропетровської області, вул.Клименка,1, та про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2010 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Комунальне підприємство Дніпропетровське обласне комунальне підприємство "П"ятихатське бюро технічної інвентаризації", а ухвалою від 14.10.2010 року до участі у справі в якості другого Відповідача було залучено Компанію "Гріф Корпорейшен ЛЛП". Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011 року позовні вимоги СТОВ "Комісарівка" було задоволено.
Під час апеляційного перегляду ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.06.2011 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області. За результатами апеляційного перегляду постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011 р. було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2011 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.04.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.07.2011 року у справі № 1073-10 було скасовано, справу передано на новий розгляд.
Під час розгляду справи встановлено, що 28.08.2008 року між СТОВ "Комісарівка" та ПП "МОМ був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого Продавець зобов"язався передати нерухоме майно у власність Покупцю, а Покупець зобов"язався прийняти нерухоме майно і сплатити за нього оговорену грошову суму. Об"єкт нерухомого майна - приміщення та споруди, що відчужується за договором, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м.П"ятихатки, вул. Клименка,1, складається з: Р-робоча башня загальною площею 1429,7 кв.м.; Р1-силосний корпус №1 загальною площею 933,6 кв.м.; Р3-силосний корпус №2 загальною площею 876,1 кв.м.; Р4-силосний корпус №3 загальною площею 1079,8 кв.м.; Р5-силосний корпус №4 загальною площею 1079,8 кв.м.; Р2-силосний корпус №5 загальною площею 1079,4 кв.м.; К-трансформаторна підстанція ТП-271 загальною площею 63,2 кв.м.; Л-трансформаторна підстанція ТП-271 загальною площею 82,5 кв.м.; Г,г1 - приймальна лабораторія загальною площею 136,8 кв.м.; Ж-пожежне депо загальною площею 177,1 кв.м.; О-Топка №2 зерносушилки загальною площею 150,9 кв.м.; Е-підсобний корпус загальною площею 407,5 кв.м.; Н-цех відходів загальною площею 500,9 кв.м.; Б-адміністративний корпус загальною площею 498,8 кв.м.; р,р1,р2,р3,р4 - нижня галерея загальною площею 296,5 кв.м.; М-автоприйом загальною площею 40,1 кв.м.; З-склад дизтоплива загальною площею 26,2 кв.м.; П-вагова загальною площею 44,7 кв.м.; В-прохідна загальною площею 15,9 кв.м.; Д-їдальня загальною площею 260,1 кв.м.; Д1-склад їдальні з погребом загальною площею 29,4 кв.м.; М-верхня галерея загальною площею 204,1 кв.м.;Ц-водойма протипожежна; І - вбиральня; І-асфальтоплощадка; 1-огорожа; 2-огорожа; кабельна лінія зв"язку; марежі водопроводу; трубопровід пожежний; повітряна лінія електропередач; ІІ-асфальтоплощадка; бункер тимчасового зберігання; колодязь ж/б; господарські мережі водопроводу; відпуск на ж/б транспорт загальною площею 9353,1 кв.м.; з площею земельної ділянки 46 661 кв.м.
30.07.2009 року між ПП "МОМ" та ТОВ "П"ятихатський елеватор" був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким ПП "МОМ" продало, а ТОВ "П"ятихатський елеватор" придбало нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. П"ятихатки, вул.Клименка,1.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2009 року у справі № 38/15-09 Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 30.07.2009 року, укладений між ПП "МОМ" та ТОВ "П"ятихатський елеватор" був визнаний дійсним та визнано та ТОВ "П"ятихатський елеватор" право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м.П"ятихатки, вул.Клименка,1.
12.03.2010 р. між ТОВ "П"ятихатський елеватор" та Компанією "Гріф Корпорейшен ЛЛП" був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким ТОВ "П"ятихатський елеватор" продало, а Компанія "Гріф Корпорейшен ЛЛП" придбала нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м.П"ятихатки, вул.Клименка,1.
Предметом спору у справі, з урахуванням уточнень до позовних вимог, є визнання за Позивачем права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м.П"ятихатки Дніпропетровської області, вул.Клименка,1 та витребування спірного майна з чужого незаконного володіння у Відповідача-2, з посиланням на те, що на момент укладення Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.03.2010 р. його продавець - Відповідач-1, не був власником цього майна, а тому не мав правових підстав для його відчуження.
Відповідач-1 вважає позовні вимоги неправомірними, оскільки Позивач не є власником спірного нерухомого майна. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2009 року у справі № 38/14-09 було визнано право власності на нерухоме майно - приміщення та споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, П"ятихатський район, м.П"ятихатки, вул.Клименка,1 за ТОВ "П"ятихатський елеватор".
12.03.2010 р. між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений нотаріусом за реєстраційним № 1044 та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів. Нотаріусом перевірялась наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек наявність заборон на відчуження нерухомого майна, які були відсутні, що підтверджується витягом від 12.03.2010 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна". Тобто, на час підписання Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.03.10р. Відповідач-1 був власником спірного нерухомого майна, а компанія "Гріф Корпорейшен ЛЛП" правомірно набула право власності на спірне нерухоме майно. Суду не надані документи, які б підтвердили, що план приватизації П"ятихатського державного елеватора містить вичерпний перелік майна, яке не увійшло до статутного фонду товариства в процесі приватизації та залишилось у нього на балансі.
Згідно п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", якщо судом було встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування майна.
Відповідно до приписів ст.33 ГПК України, Позивач, заявляючи вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, має довести відповідними доказами недобросовісність Відповідача-2. Таких належних доказів Позивачем не надано, як і доказу фактичного володіння спірним майном Відповідача-2, в зв"язку з чим не можуть застосовуватися ст.ст. 387,388 ЦК України про витребування майна у особи, яка ним фактично володіє.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області зазначає, що відповідно до Конституції України усі суб"єкти права власності рівні перед законом; кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом; правовий режим власності визначається виключно законом.
Відповідно до ч.2 ст.326 Цивільного кодексу України, від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Ч.3 цієї статті передбачено, що управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися іншими суб"єктами.
Органом управління майном, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ "П"ятихатський елеватор" під час приватизації та залишилось у власності держави, є регіональне відділення.
Згідно змісту Переліку нерухомого майна, яке передається у власність ВАТ "П"ятихатський елеватор", виданого регіональним відділенням 18.10.2001 р. № 12/7-4377, спірне нерухоме майно не входить до складу майна, яке було передане до статутного фонду ВАТ.
Відповідно до пп.2.1,2.2 Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.07.1998 р. № 1450, невід"ємною частиною рішення про перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство в процесі приватизації є акт передачі нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства. На вимогу відкритого акціонерного товариства або осіб, які відповідно до законодавства України, є правонаступниками відкритого акціонерного товариства, до набуття чинності цим Порядком, державний орган приватизації видає перелік нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству.
Суду не надані документи, які б підтвердили, що план приватизації П"ятихатського державного елеватора містить вичерпний перелік майна, яке не увійшло до статутного фонду товариства в процесі приватизації та залишилось у нього на балансі.
Відповідно до п.12 додатка 1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, правовстановлюючими документами, які підтверджують право власності на нерухоме майно, є, зокрема, рішення засновника про створення відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації, та акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації. З огляду на викладене, підставою для виникнення права власності на майно у створеного в процесі приватизації товариства є не лише рішення органу приватизації про створення такого товариства, а й передача органом приватизації майна до створеного товариства, в зв"язку з чим є неправомірним визнання за Позивачем права власності на спірне нерухоме майно, у тому числі і те, яке не увійшло під час приватизації майна до статутного фонду ВАТ "П"ятихатський елеватор", тобто фактично залишилось у державній власності.
При новому розгляді справи судом враховані і перевірені доводи, на яких грунтуються вимоги та заперечення сторін, досліджені наявні в матеріалах справи документи, заслухані представники сторін.
Судом встановлена відсутність підстав для визнання за Позивачем права власності на спірне нерухоме майно та витребування майна з чужого незаконного володіння, в зв"язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають. Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Позивача.
Керуючись викладеним, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя М.М. Боділовська
Повне рішення підписано 07.09.12р.