"11" вересня 2012 р. Справа № 18/814/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Козир Т.П.,
суддів:Гольцової Л.А., Губенко Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4
на рішення господарського суду Полтавської області від 30.05.2012
та постановуХарківського апеляційного господарського суду від 16.07.2012
у справі№18/814/12
господарського суду Полтавської області
за позовомПриватного підприємця ОСОБА_4
доПриватного підприємця ОСОБА_5
про стягнення 9598, 48 грн.
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Відповідно до п. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Стаття 4 Закон України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.8 частини першої ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Статтею 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" визначено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі на 1 січня -1073,00 грн.
Пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги на рішення суду, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Заявником у касаційному порядку оскаржується постанова Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 у справі №18/814/12, прийнята після перегляду рішення господарського суду першої інстанції, яким розглянуто позовну заяву, що носить майновий характер.
За таких обставин, додану до матеріалів касаційної скарги квитанцію №950310035 від 03.08.2012 про сплату судового збору в сумі 536, 50 грн. за подання касаційної скарги не може бути визнано судом належним доказом сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4 на рішення господарського суду Полтавської області від 30.05.2012 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.07.2012 у справі №18/814/12 повернути скаржнику.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді Л.А. Гольцова
Н.М. Губенко