"10" вересня 2012 р. Справа № 9/398
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівКролевець О.А. Попікової О.В. Саранюка В.І.
розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"
на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р. у справі № 9/398
за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт"
доПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"
простягнення 5 905,66 грн.
за участю представників:
позивача: Демент'єв Є.О.
відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (надалі -"ПрАТ СК "Український страховий стандарт") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (надалі - "ПАТ СК "Універсальна") про стягнення в порядку регресу 5 905,66 грн. компенсації здійснених страхових виплат з урахуванням норм ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" та п. 36.1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі -"Закон").
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2011 р. (суддя Бондаренко Г.П.) у позові відмовлено повністю з посиланням на норми п. 35.1 ст. 35, п. 36.2 ст. 36 Закону (в редакції чинній з 19.09.2011 р.) та відсутністю доказів порушення відповідачем зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування на час звернення позивачем з позовом до суду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р. (судді Борисенко І.В., Ільєнок Т.В., Шипко В.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з підстав правильного застосування судом норм матеріального та процесуального права при його прийнятті.
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПрАТ СК "Український страховий стандарт" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2011 р. і постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р., та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Доводи касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням судами ст. 5 ЦК України, що призвело до помилкового вирішення спору із застосуванням п. 36.2 ст. 36 Закону в редакції від 19.09.2011 р.
Сторони, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.09.2008 р. о 18 год. 20 хв. у м. Житомирі по вул. Бердичівська, 15 сталась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю автомобілів ГАЗ 3110 (державний реєстраційний номер АМ 6363 АР), що перебував під керуванням Добровінського В.В., та ГАЗ 31105 (державний реєстраційний номер АА 0760 ВХ), що перебував під керуванням Лазаренка І.Д. Зазначена обставина підтверджується відповідною довідкою ВДАІ м. Житомира.
Крім того, господарськими судами встановлено, що автомобіль ГАЗ 31105 (державний реєстраційний номер АА 0760 ВХ) на момент дорожньо-транспортної пригоди був застрахований на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави № 05/К-30117 від 19.10.2007 р., укладеного між Акціонерним страховим товариством "АИС-Поліс" (страховик; правонаступником є ПрАТ СК "Український страховий стандарт") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тельман" (страхувальник).
Предметом Договору № 05/К-30117 від 19.10.2007 р. визначено майнові інтереси страхувальника, які не суперечать законодавству України і пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням застрахованим транспортним засобом. Страховим випадком за цим договором є, в тому числі, дорожньо-транспортна пригода.
Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Судами з'ясовано, що на виконання умов Договору № 05/К-30117 від 19.10.2007 р., згідно звіту № 482 про оцінку автомобіля ГАЗ-31105 від 15.10.2008 р., страхового акту № 2687-2824/08 від 05.12.2008 р. та заяви страхувальника позивачем перераховано суму страхового відшкодування в розмірі 5 905,66 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9495 від 18.12.2008 р.
Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення містить ст. 27 Закону України "Про страхування". Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
В порядку ст. 35 ГПК України та з посиланням на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 27.10.2008 р. у справі № 3-10072/08 господарськими судами встановлено, що дорожньо-транспортна пригода від 28.09.2008 р. сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху України гр. Добровінським В.В., якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України.
Цивільно-правова відповідальність гр. Добровінського В.В. за шкоду, завдану майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів, застрахована у ПАТ СК "Універсальна" на підставі договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/9539138).
З огляду на дане, господарськими судами правомірно зазначено про те, що саме ПАТ СК "Універсальна" є особою, відповідальною за збитки, завдані власнику автомобіля ГАЗ 31105 (державний реєстраційний номер АА 0760 ВХ) в межах, передбачених полісом № ВВ/9539138, а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.
В той же час, судами враховано, що відповідальність ПАТ СК "Універсальна", як страховика винної особи, регламентована саме положеннями Закону та обмежується укладеним договором страхування. Колегія суддів погоджується з висновком про те, що саме в разі порушення страховиком вимог Закону щодо порядку виплати страхового відшкодування при настанні страхового випадку або при неправомірній відмові у здійсненні такої виплати на користь особи, яка має право (в тому числі, в порядку регресу) на отримання страхового відшкодування згідно із Законом тощо, можна стверджувати про наявність відповідного спору, який підлягає вирішенню судом.
Господарськими судами встановлено, що вимогу № 2551 від 06.10.2011 р. про відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, позивачем направлено відповідачу 06.10.2011 р. та отримано ПАТ СК "Універсальна" 10.10.2011 р.
З 19.09.2011 р. набрала чинності нова редакція Закону, положеннями ст.ст. 35, 36 якого визначено порядок виплати страхового відшкодування. Так, виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком не пізніше 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування (п. 36.2), наданої протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховику (п. 35.1). Прийняття вмотивованого рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) також здійснюється в межах вказаного строку.
В той же час, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ СК "Універсальна" 29.11.2011 р., тобто до спливу строку, встановленого п. 36.2 ст. 36 Закону. Відповідно, судами мотивовано зазначено про відсутність на момент звернення з позовом порушеного права позивача, яке підлягає захисту в судовому порядку. Враховуючи зазначене, не заслуговують на увагу твердження позивача про неправильне застосування судами вимог ст. 5 ЦК України.
Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2012 р. у справі № 9/398 залишити без змін.
Головуючий суддяО. Кролевець
Судді О. Попікова
В. Саранюк