04.09.12р. Справа № 3/5005/5512/2012
За позовом Комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація № 31", м. Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кривий Ріг
про стягнення 2 415,78 грн. за послуги по утриманню будинків та прибудинкової території
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
позивача - Зарівна С.В., представник за довіреністю
відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)
Позивач просить стягнути з Відповідача 2 208,43 грн. -основного боргу, 9,57 грн. - пені, 115,23 грн. -збитків від інфляції, 82,55 грн. - 3% річних, а всього 2 415,78 грн. боргу за послуги з утримання будинків та прибудинкової території за договором № 31/601 від 02.02.09р.
Позовні вимоги мотивовані порушенням Відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати послуг Позивача.
Відповідач позов заперечував, мотивуючи його безпідставністю.
Позивач заперечував посилання Відповідача на те, що Відповідачеві особисто послуги не надавались, у відповідних запереченнях на відзив зазначив, що на теперішній час договір є дійсним, підписаний особисто Відповідачкою без будь-яких розбіжностей. Послуги Позивача Відповідачем оплачувались до червня 2009 року/
У судове засідання, що відбулось 04.09.12р. Відповідач не з'явився. Про час і місце засідання суду сповіщений належним чином.
Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
02.02.2009р. сторонами укладено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій № 31/601 (далі Договір), за яким виконавець (Позивач) зобов'язався надавати послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - послуги) за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 57,4 м2, а Споживач (Відповідач) - своєчасно оплачувати послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, передбачених цим договором (п. 1 Договору).
Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг (п. 2 Договору).
Згідно з п. 3 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата послуг проводиться не пізніше ніж 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Для оплати виконавець надає рахунок до 20 числа поточного місяця.
Так, у позовній заяві Позивач посилається на те, що у зв'язку з порушенням Відповідачем зобов'язань за вказаним договором, за період з 01.06.2009р. по 01.06.2012р., у Відповідача перед Позивачем утворився борг у сумі 2 208,43 грн. за надані Позивачем послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який Відповідачем не сплачений, що і є підставою звернення Позивачем з позовом до суду.
На прострочений борг Відповідача - 2 208,43 грн., Позивачем нарахована пеня - 9,57 грн., збитки від інфляції -115,23 грн. та 3 % річних -82,55 грн.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору про надання послуг, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем не надано суду доказів виконання п. 4 Договору, а саме: вручення рахунків Відповідачеві. З наданих Позивачем документів (реєстрів відправки пошти) не вбачається направлення Відповідачеві саме рахунків, з реєстрів виданих рахунків та актів виконаних робіт не вбачається, що їх вручили саме Відповідачеві, Відповідач заперечує надання Позивачем послуг.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Судові витрати покласти на Позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.
Суддя С.Г. Юзіков
Рішення підписане_____________