"11" вересня 2012 р. Справа № 5023/184/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Плюшка І.А.,
суддівКочерової Н.О., Самусенко С.С.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 р.
у справі№ 5023/184/12 господарського суду Харківської області
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс"
допублічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) Нгуєн Тхі Оань,
2) Кришня Михайло Миколайович,
прозобов'язання вчинити певні дії та стягнення 1 107,53 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: Білополий Є.В., дов. від 02.08.2012
від третьої особи 1: не з'явилися
від третьої особи 2: не з'явилися
У січні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" звернулось до господарського суду з позовом до публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк" про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні майном (внутрішньо будинковими інженерними комунікаціями) шляхом надання власнику майна постійного безперешкодного доступу до нежитлових приміщень підвалу № 11-23, 24, загальною площею 385, 3 кв.м., за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19-А для огляду та технічного обслуговування всіх внутрішньо будинкових інженерних комунікацій, які прокладені через ці приміщення та про стягнення збитків в сумі 1107,53 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як власник нежитлових приміщень підвалу № 11-23, 24 багатоквартирного житлового будинку по вул. Киргизька, 19-А в м. Харкові, в яких проходять внутрішньо будинкові інженерні комунікації, перешкоджає позивачу, як власнику зазначеного багатоквартирного житлового будинку та всіх його інженерних комунікацій, у доступі до таких комунікацій та їх користуванні, що призводить до виникнення в будинку аварійних ситуацій та перешкоджає позивачу виконувати взяті на себе зобов'язання за договорами з постачальниками комунальних послуг.
Крім того, позивач, керуючись ст. 22 та ст. 1166 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача збитки -задокументовані загальні втрати води з внутрішньо будинкової мережі за вересень 2011 року, які становлять 121, 38 м2 на загальну суму 1 107, 53 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.03.2012 р. (суддя Яризько В.О.) у справі № 5023/148/12 позовні вимоги задоволено частково.
Зобов'язано публічне акціонерне товариство "ПроКредитБанк" усунути перешкоди у здійсненні власником права користування майном -внутрішньо будинковими інженерними комунікаціями шляхом надання власнику майна ТОВ "Вінамекс" постійного безперешкодного доступу до нежитлових приміщень підвалу № 11-23, 24, загальною площею 385,3 кв. м., розташованих за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19-А, для огляду та технічного обслуговування всіх внутрішньо будинкових інженерних комунікацій, які прокладені через ці приміщення.
Стягнуто з публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк" на користь ТОВ "Вінамекс" судовий збір у сумі 1073,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, виходив з того, що оскільки ПАТ "ПроКредитБанк" є власником спірних нежитлових приміщень підвалу, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19-А, в яких знаходяться внутрішньо будинкові інженерні комунікації, то саме він є належним відповідачем у даній справі та зобов'язаний забезпечити ТОВ "Вінамекс", як власнику технологічних (інженерних) мереж цього будинку, постійний безперешкодний доступ до них.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення збитків, суд виходив з того, що позивачем не надано доказів в обґрунтування жодного елементу складу цивільного правопорушення, а за таких обставин позовні вимоги в цій частині є документально не підтвердженими.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 р. (судді: Шепітько І.І. -головуючий, Івакіна В.О., Пелипенко Н.М.) рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк" усунути перешкоди у здійсненні власником майна права користування майном (внутрішньо будинковими інженерними комунікаціями), шляхом надання власнику майна постійного безперешкодного доступу до нежитлових приміщень підвалу №11-23, 24 загальною площею 385,3 кв. м, за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19-А, для огляду та технічного обслуговування всіх внутрішньо будинкових інженерних комунікацій, які прокладені через ці приміщення, скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" на користь публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк" 536,50 грн. судового збору.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не довів порушення відповідачем права позивача користуватись приміщеннями та інженерними комунікаціями, оскільки, по-перше, не довів належними та допустимими доказами факт виникнення аварії на теплових мережах, що проходять у нежитлових приміщеннях підвалу та перебувають у власності банку. По-друге, не надав суду доказів укладення із відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства України договору на надання житлово-комунальних послуг, в якому б встановлювався порядок доступу до приміщень відповідача. По-третє, не надав суду доказів відмови відповідача від укладення такого договору або ухилення відповідача від встановлення домовленостей щодо доступу представників позивача до внутрішньо будинкових інженерних комунікацій.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Зі змісту статті 1117 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, позивач -товариство з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" відповідно до витягу № 5796182 від 10.12.2004 р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно є власником багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою; м. Харків, вул. Киргизька, 19-А.
Відповідно до акту приймання-передачі житлового комплексу від 01.06.2004р. зазначений житловий будинок передано позивачем на баланс об'єднання співвласників житлового будинку "Епоха".
Частина нежитлових приміщень, що розташовані по вул. Киргизькій, 19-А в м. Харкові, а саме: нежитлові приміщення підвалу № 11-23, 23а, 24, загальною площею 385,3 кв., знаходиться у власності відповідача - публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк", що підтверджується витягом № 25644108 від 22.03.2010р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно.
Звертаючись з позовом у даній справі, товариство з обмеженою відповідальністю "Вінамекс", зазначає, що відповідач, як власник нежитлових приміщень підвалу № 11-23, 24 багатоквартирного житлового будинку по вул. Киргизька, 19-А в м. Харкові, в яких проходять внутрішньо будинкові інженерні комунікації, не укладає договорів з постачальниками комунальних послуг, перешкоджає позивачу, як власнику зазначеного багатоквартирного житлового будинку та всіх його інженерних комунікацій, у доступі до таких комунікацій для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів і перевірки показань засобів обліку, тобто порушує право позивача на користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, частиною 1 якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).
Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем -лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Для подання негаторного позову достатньо, щоб дії та/або бездіяльність порушували права власника і були протиправними, тобто необхідною умовою для застосування даної статті є доведеність факту здійснення відповідачем перешкод у реалізації позивачем права користування та розпоряджання своїм майном, а також, обґрунтування в чому полягають такі перешкоди.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем у даній справі є товариство з обмеженою відповідальністю "Вінамекс", як власник багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Киргизька, 19-А; відповідачем -публічне акціонерне товариство "ПроКредитБанк", як власник нежитлових приміщень підвалу № 11-23, 23а, 24, загальною площею 385, 3 кв.м., зазначеного житлового будинку.
Однак, судами попередніх інстанцій не з'ясовано, які саме перешкоди чинить відповідач позивачу у здійсненні останнім своїх прав користування та розпоряджання майном -внутрішньо будинковими інженерними комунікаціями.
Крім того, судами також встановлено, що 22.09.2011 р. між публічним акціонерним товариством "ПроКредитБанк", як продавцем, та фізичними особами Нгуєн Тхі Оань (ідентифікаційний номер 2680821942) та Кришнею Михайлом Миколайовичем (ідентифікаційний номер 247961648), як покупцями, укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність покупцям нежитлові приміщення підвалу № 11-23, 23а, 24 загальною площею 385, 3 кв.м., що розташовані по вул. Киргизькій, 19-А в м. Харкові, а покупці зобов'язались прийняти зазначене майно та сплатити продавцеві його вартість.
22.09.2011 р. зазначений договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу.
Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не передбачене законом чи договором.
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Відтак, особа, здійснюючи угоду щодо відчуження майна і передаючи його на виконання договору у власність контрагента за договором, втрачає речові права на вказане майно.
Згідно зі ст. 697 Цивільного кодексу України, договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до п. 1.3. договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.09.2011 р., укладеного між відповідачем та третіми особами, право власності на об'єкт переходить до покупців у рівних частках по 1/2 частині кожному з моменту повної оплати, визначених за цим договором платежів на користь продавця, а пунктом 2.1 договору передбачено, що сплата за об'єкт здійснюється з розстроченням платежу на 108 місяців. Згідно з графіком здійснення платежів, який є невід'ємним додатком до договору купівлі-продажу, останній платіж повинен бути здійснений 01.09.2020 р.
Разом з цим, пунктом 1.3. договору також передбачено, що право володіння та користування об'єктом переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору.
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що належною передачею об'єкта покупцеві буде вважатись укладення цього договору і покупець не матиме жодних претензій до продавця щодо способу такої передачі, а також можливості подальшого використання об'єкта при такій передачі.
Згідно п.3.2. договору, покупці підтвердили, що ознайомлені з технічним станом майна, станом комунікацій, інженерного та сантехнічного обладнання, станом заборгованості за комунальні послуги та експлуатацію майна і не має жодних застережень щодо цього, а також інших питань, що стосуються якісних та кількісних характеристик майна.
Покупці з моменту укладення і впродовж строку дії договору мають право володіти та користуватись об'єктом без орендної плати та зобов'язались забезпечити належне утримання та справний стан майна до моменту переходу права власності на нього до покупців. (п.3.3 договору).
За вимогами ст. 627 та ст. 629 Цивільного кодексу України, сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Судами також встановлено, що на момент звернення позивача з позовом у даній справі, нежитлові приміщення підвалу № 11-23, 23а, 24, загальною площею 385, 3 кв.м., що розташовані по вул. Киргизькій, 19-А в м. Харкові та в яких проходять внутрішньо будинкові інженерні комунікації, передані відповідачем на виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.09.2011 р. фізичним особам, які були залучені відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 16.02.2012 р. до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Однак, суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання щодо правомірності заявленої позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні майном (внутрішньо будинковими інженерними комунікаціями) та наявності протиправних дій (бездіяльності) зі сторони відповідача не надали належної оцінки пунктам 1.3., 3.1.- 3.5. договору, не з'ясували який обсяг прав стосовно спірного майна передав відповідач покупцям за договором, а який зберіг за собою. Крім того, судами не встановлено ким саме чиняться перешкоди в користуванні спірним майном та хто є належним відповідачем у даній справі.
При цьому, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу, що у разі притягнення фізичних осіб в якості належних відповідачів, господарським судам попередніх інстанцій слід визначити, враховуючи положення п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, чи підлягає спір вирішенню в господарських судах України.
Згідно зі ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Таким чином, розглядаючи спір у даній справі, суди попередніх інстанцій на вказане вище уваги не звернули, що призвело до прийняття рішень, які не можна визнати законними й такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вінамекс" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2012 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 р. у справі № 5023/184/12 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Головуючий І. Плюшко
Судді Н. Кочерова
С. Самусенко