Рішення від 07.09.2012 по справі 19/51/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

07 вересня 2012 р.

Справа 19/51/2012/5003

за позовом: Приватного підприємства "Агрохім" (вул. Комарова,74, м. Кіровоград, 25009)

до:Фермерського господарства "Одарочка" ( вул. Леніна, 30-А, с. Комарів, Вінницький район., Вінницька обл., 23251 )

про стягнення 14072,37 грн.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники

позивача : Кульчевська Н. А.,

відповідача : Щетинін А. С.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов приватним підприємством "Агрохім" до фермерського господарства "Одарочка" про стягнення 14072,37 грн., з яких 7 692,46 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами, 5 419,68 грн. пені.

Ухвалою суду від 09.07.2012 року порушено провадження у справі з призначенням судового засідання на 27.07.2012 року.

20.07.2012 року через канцелярію суду від відповідача надійшла заява (вх. № 08-46/8240/2012 ) про відкладення розгляду справи, в зв'язку з тим, що уповноважена особа, яка може представляти інтереси в суді перебуває у щорічній відпустці.

В судове засідання 27.07.2012 року представники сторін не з'явились.

Враховуючи клопотання представника відповідача, неявка сторін в судове засідання та неподання сторонами всіх належних документів, які необхідні для вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відкладення розгляду справи на 28.08.2012 року.

27.08.2012 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи ( вх.№ кан. 08-46/9414/12), в зв'язку з тим, що представник позивача в судове засідання 28.08.2012 року не може з'явитись, внаслідок планової відпустки штатного юриста та терміновим відрядженням директора.

На визначену дату представники сторін не з'явились.

Суд дослідивши клопотання позивача про відкладення розгляду справи ( вх.№ кан. 08-46/9414/12) прийшов до висновку про його задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення ( вх. № кан. 6241 ), яке наявне в матеріалах справи.

07.09.2012 року в судове засідання з'явились представники обох сторін.

Представник позивача в судовому засіданні 07.09.2012 року подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача 7692,46 грн. - процентів за користування коштами; 5 419,68 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань. При цьому представник позивача надав пояснення стосовно заявленої суми до стягнення, та зазначив, що сума зменшилась внаслідок того, що позивачем при поданні позову до суду не було враховано 13 545,00 грн. проплати боргу, що підтверджено платіжним дорученням U1488264 від 31.08.2011 року та той факт, що останнім невірно було подано розрахунок суми боргу до стягнення.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.09.2012 року проти позову заперечив, та зазначив, що не згоден із нарахованим сумами до стягнення.

З огляду на права, надані позивачеві ст.22 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), заява представника позивача про зменшення позовних вимог судом прийнята як така, що не суперечить закону та не порушує права та інтереси інших осіб.

При цьому варто зазначити, що пунктом 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" №01-8/482 від 13.08.2008 року роз'яснено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представників позивача та відповідача судом встановлено наступне.

03.06.2009 року між приватним підприємством "Агрохім" та фермерським господарством "Одарочка" укладено договір купівлі-продажу № 121/06-09.

Відповідно до умов вказаного договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача зерносушарку, модель FSN 15/138Т італійського виробництва, електропровід і теплогенератор на твердому паливі, а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього грошову суму у розмірі та порядку, що передбачені договором.

Позивачем 15 липня 2009 року передано відповідачу обладнання загальною вартістю 568 276,00 грн., про що свідчать видаткові накладні № АХ-0000909 та АХ-0000910 від 15 липня. 01 вересня 2009 року відповідачу передано теплогенератор вартістю 150 000,00 грн., про що свідчить видаткова накладна № АХ-0001077. Всього відповідачу позивачем було передано обладнання на загальну суму 718 276,00 грн. відповідно до п. 3.1. договору.

У відповідності до п. 4.1. оплата загальної суми договору покупцем повинна бути здійснена наступним чином:

- 143 655,00 грн. - попередня оплата на протязі 3-х календарних днів після підписання договору;

- 386 345,00 грн. - на протязі 2-х календарних днів після надання інформація про дату завантаження товару в Італії;

- 188276 грн. - на протязі 2-х календарних днів після поставки Товару на склад Покупця.

Розрахунки по Договору здійснюються шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний у розділі 11 Договору (п. 4.3 Договору).

14 липня 2009 року за вихідним № 1407/01 на адресу позивача відповідач надіслав лист, в якому просив надати відстрочку оплати в розмірі 568 276,00 грн. до 01 вересня 2009 року.

Відповідно до п. 10.3 договору всі зміни або доповнення до договору оформлюються в письмовій формі і вважаються дійсними, якщо вони підписані уповноваженими представниками сторін.

14 липня 2009 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу № 121/06-09 від 03.06.2009 року.

Додатковою угодою змінені умови щодо строку остаточної оплати за товар, а саме - до 01.09.09 року.

Відповідач частково виконав свої зобов'язання, здійснивши оплату за товар.

05.10.2009р. позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 70/10-09, в якому просив провести остаточні розрахунки до 10 жовтня 2009 року, але відповідач проігнорував звернення позивача.

Відповідно до акту прийому-передачі від 11.12.2009 року відповідач, у зв'язку з неможливістю оплати теплогенератора, отриманого за видатковою накладною № АХ 0001077 вартістю 150000 грн., передав його позивачу на відповідальне зберігання.

Рішенням господарського суду від 17.03.2010 року у справі № 12/208-09 позов задоволено частково та стягнуто на користь приватного підприємства "Агрохім" 221 835,14 грн. боргу, 6928,48 грн. пені, 7435,43 грн. відсотків, 2 361,99 грн. витрат на сплату державного мита, 213,41 грн. витрат на оплату за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено. Стягнуто з фермерського господарства "Одарочка" на користь державного бюджету 1 700 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених судом на сторону. Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.10.2010 року дане рішення залишено без змін.

Відповідач свої зобов'язання щодо виконання рішення господарського суду Вінницької області від 17.03.2010 року по справі № 12/208-09 про стягнення з відповідача основного боргу та штрафних санкцій частково виконав, а саме:

25 000, 00 грн. перераховано 22.11.2010 року відповідно до платіжного доручення № 240;

13 774,45 грн. перераховано 14.04.2011 року відповідно до платіжного доручення № 306;

20 000,00 грн. перераховано 21.06.2011 відповідно до платіжного доручення № 167;

13 545,00 грн. відповідно до платіжного доручення від 31.08.2012 року № U1488264

149515,69 грн. перераховано 08.11.2011 року відповідно до платіжного доручення № 651.

Відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, та не виконав в повному обсязі рішення господарського суду Вінницької області по справі 12/208-09, тому він є боржником, що прострочив.

Строк виконання зобов'язання по оплаті обладнання був встановлений сторонами у додатковій угоді № 1 від 14.07.2009 року до договору купівлі-продажу № 121/06-09 від 03.06.2009 року до 01.09.2009 року, відповідач повинен був сплатити борг до вказаної дати, однак свого зобов'язання не виконав.

До того ж, сторони обумовили зарахування перерахованих відповідачем коштів в першу чергу на погашення основної суми боргу, після сплати якої кошти спрямовуються на погашення штрафних санкцій та основної суми боргу.

Внаслідок неналежного виконання зобов'язання по договірних відносинах та неналежного виконання рішення господарського суду Вінницької області від 17.03.2010 року по справі № 12/208-09, позивачем було заявлено позов про стягнення 7 692,46 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами та 5 419,68 грн. пені (період з 16.08.2011р. по 07.11.2011р.).

Дослідивши і оцінивши докази у справі, суд дійшов такого висновку.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу товару.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, та не виконав в повному обсязі рішення господарського суду Вінницької області по справі 12/208-09, тому він є боржником, що прострочив.

Відповідно до п.7.3. договору, у випадку несвоєчасного здійснення розрахунку або поставки товару винна сторона зобов'язана оплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України та відсотки за користування чужими грошовими коштами розмірі 22 % річних, що розраховується від суми даного договору за кожен день прострочення здійснення розрахунків або поставки після повної оплати.

Відповідно до п.7.4. договору - сторони домовились, що нарахування неустойки, відсотків за користування чужими коштами здійснюється до дати виконання винною стороною зобов'язань в межах позовної давності, що встановлюється за згодою сторін. За домовленістю сторін строк позовної давності по вимогам, що випливають із договору, є договірним та становить 3 роки. Перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання зобов'язання по договору ( п.8.2. договору)

Відповідно до п.7.5 договору сторони домовились, що нарахування неустойки, відсотків за користування чужими коштами здійснюється до дати виконання винною стороною зобов'язань в межах строків позовної давності.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України - сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови ( пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства ( ч.1 ст.628 ЦК України).

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню повністю.

Витрати позивача на сплату держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43 ,49, 82, 83 п. 5, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Одарочка"( вул. Леніна, 30-А, с. Комарів, Вінницький р-н, Вінницька обл., 23251, код ЄДРПОУ 32938769, р/р 2600810101083 в ВФ АБ "Київська Русь", м. Вінниця, МФО 302805, р/р 260003011471 в Вінницькій філії, ВАТ ВТБ Банк м. Вінниці, МФО 302559) на користь Приватного підприємства "Агрохім" ( вул. Комарова, 74. м. Кіровоград, 25009, р/р 26005000001002 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" в м. Київ, МФО 300614, код ЄДРПОУ 23694198) 7 692,46 грн. відсотки за користування чужими грошовими коштами, 5 419,68 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Повне рішення складено 11 вересня 2012 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Комарова,74, м. Кіровоград, 25009)

3 - відповідачу ( вул. Леніна, 30-А, с. Комарів, Вінницький район., Вінницька обл., 23251 )

Попередній документ
25948706
Наступний документ
25948708
Інформація про рішення:
№ рішення: 25948707
№ справи: 19/51/2012/5003
Дата рішення: 07.09.2012
Дата публікації: 13.09.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Вінницької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги