Справа №2/0531/2047/12
04.09.2012 року м. Донецьк
Куйбишевський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді Добнєва С.С.,
при секретарі Власовій О.А.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Куйбишевської районної Ради м. Донецька, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом та звільнення майна з-під арешту, -
Позивач ОСОБА_1 уточнивши свої вимоги звернувся до суду з позовом до Територіальної громади в особі Куйбишевської районної Ради м. Донецька, (далі відповідач).
Позов обґрунтовував тим, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, 1958 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадщина складається з будинку по АДРЕСА_1.
Постановою державного виконавця Антоненко А.В. ВДВС Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька від 02.10.2000 р. при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 11.07.2000 р. Куйбишевським районним судом м. Донецька про конфіскацію всього майна, що належить засудженому на праві приватної власності на 52/100 домоволодіння АДРЕСА_1, належних ОСОБА_2 накладено арешт.
Вищезазначений арешт перешкоджає позивачеві прийняти спадщину у встановленому законом порядку. Окрім того, ОСОБА_2 був фактичним власником 48/100 будинку АДРЕСА_1 після смерті батька -ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2., який був власником домоволодіння сумісно з сином ОСОБА_2 на підстав Рішення народного суду Куйбишевського району м. Донецька від 24.07.1985 р.
Рішенням народного суду Куйбишевського району м. Донецька від 24.07.1985 р. було визначено долі: за ОСОБА_3 визнано 48/100 долі, за ОСОБА_2 визнано 52/100 долі спірного жилого будинку.
ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3, оскільки на момент смерті постійно проживав з батьком, що убачається з рішення суду від 21.05.1985 р.: у 1979 р. на ділянці, де вже було побудовано домоволодіння батька -ОСОБА_3, ОСОБА_2 побудував жилий будинок, у 1984 р. -спорудив жилу споруду, де й мешкав. Оскільки інших родичів та спадкоємців у померлого ОСОБА_3 не було, ОСОБА_2 прийняв спадщину після його смерті: став користатися будинком батька, який був з його будинком на однієї ділянці.
Після смерті ОСОБА_2, позивач звернувся до приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 з заявою про прийняття спадщини.
27.08.2012 року нотаріусом відмовлено позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні оригінали право установчих документів на майно, а також у зв'язку з накладеним арештом на майно.
Листом від 07.08.2012 року ВДВС Куйбишевського РУЮ відмовлено у знятті арешту зі спірного майна.
Просить визнати за ним право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого та звільнити із - під арешту 52/100 домоволодіння АДРЕСА_1, належних ОСОБА_2, накладений постановою державного виконавця Антоненко А.В. ВДВС Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку від 02.10.2000 року.
В судовому засіданні позивач на задоволенні позовних вимог наполягав, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але у своєму листі направленого до суду просив розглянуті справу по суті за відсутністю його представника.
Представник зацікавленої особи - відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку також, у судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву, в якій прохав розглянути справу в його відсутність та повідомив, що згідно бази даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 31.08.2012 року на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у місті Донецьку виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа виданого 11.0.2000 р. Куйбишевським районним судом м. Донецька, про конфіскацію майна, що належить ОСОБА_2, який мешкав за адресою: АДРЕСА_1 не перебуває.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що домоволодіння, розташоване у АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3 - 48/100 частки та ОСОБА_2 - 52/100 частки на підставі рішення народного суду Куйбишевського району м. Донецька від 24.07.1985 р.
Згідно повторному свідоцтву про смерть, виданому відділом реєстрації актів цивільного стану Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку НОМЕР_1, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 1004).
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті батька у вигляді 48/100 частин будинку АДРЕСА_1, який був власником домоволодіння сумісно з сином ОСОБА_2 на підставі рішення народного суду Куйбишевського району м. Донецька від 24.07.1985 р.
Згідно ст. 524 ЦК України (в редакції 1963 р.), діючої на момент відкриття спадщини далі (ЦК України) успадкування здійснюється за законом чи за заповітом.
Згідно ст. 525 ЦК України часом відкриття спадщини вважається день смерті спадкодавця.
Згідно ст. 529 ЦК України при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частинах, діти, подружжя та батьки померлого.
Згідно до ст. 548 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець його прийняв. Прийнятою спадщина вважається належною спадкоємцю з моменту відкриття спадщини.
Згідно ст. 549 ЦК України вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в керування або володіння успадкованого майна.
ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_3, оскільки на момент смерті постійно проживав з батьком, що вбачається з рішення суду від 21.05.1985 р.: у 1979 р. на ділянці, де вже було побудовано домоволодіння батька -ОСОБА_3, ОСОБА_2 побудував жилий будинок, у 1984 р. -спорудив жилу споруду, де й мешкав. Оскільки інших родичів та спадкоємців у померлого ОСОБА_3 не було, ОСОБА_2 прийняв спадщину після його смерті: став користатися будинком батька, який був з його будинком на однієї ділянці.
Постановою державного виконавця Антоненко А.В. ВДВС Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька від 02.10.2000 р. при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 11.07.2000 р. Куйбишевським районним судом м. Донецька про конфіскацію всього майна, що належить засудженому на праві приватної власності, а саме на 52/100 домоволодіння АДРЕСА_1, належних ОСОБА_2 накладено арешт.
На підставі п. 1 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»провадження припиняється у випадку смерті боржника.
Згідно свідоцтву про смерть, виданому відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку НОМЕР_2, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 1278).
У даному випадку правовідносини не припускають правонаступництва, оскільки конфіскація є додатковим покаранням за вироком суду і згідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Як убачається з вироку, конфіскації належить усе майно, що належить засудженому ОСОБА_2 на праві приватної власності.
Згідно ст.346 ЦК України однією з підставою припинення права власності є смерть власника.
Тобто, вищезазначена частина домоволодіння не може бути конфіскованою, оскільки право власності на неї припинено у зв'язку зі смертю ОСОБА_2
Окрім того, згідно до ст. 49 КК України (в редакції1960) (діючого на час винесення вироку) обвинувальний вирок не виконується, якщо він не був виконаний у строки, передбачені даною статтею. Максимальний строк встановлений даною статтею -десять років, який на теперішній час минув, а тому вирок у відношенні ОСОБА_2 не може бути виконаний в частині конфіскації майна.
ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, 1958 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадщина складається з будинку по АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
В судовому засіданні встановлено, що позивач прийняв спадщину за заповітом у вигляді будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, оскільки у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріусу Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 с заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2
Але отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом в нотаріальній конторі позивач позбавлений можливості, оскільки на майно померлого ОСОБА_2, а саме на 52/100 домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 накладений арешт постановою державного виконавця - Антоненко А.В. відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції м. Донецька від 02.10.2000 року та втрачені оригінали правовстановлюючих документів на домоволодіння.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання права власності за ОСОБА_1 на домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та звільнення з - під арешту 52/100 домоволодіння АДРЕСА_1, належних ОСОБА_2, накладеного постановою державного виконавця Антоненко А.В. ВДВС Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку від 02.10.2000 року є законними і обґрунтованими.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.16, 328, 376, 1218, 1261, 1268-1270 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60-61, 186, 209, 212-215 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Куйбишевської районної Ради м. Донецька, третя особа: Відділ державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку про визнання права власності на домоволодіння в порядку спадкування за заповітом та звільнення майна з-під арешту, - задовольнити.
Встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_2 у вигляді 48/100 частин домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті його батька -ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Звільнити з - під арешту 52/100 домоволодіння АДРЕСА_1, належних ОСОБА_2 на праві власності, накладеного постановою державного виконавця Антоненко А.В. ВДВС Куйбишевського районного управління юстиції у м. Донецьку від 02.10.2000 року.
Текст повного рішення виготовлено 7 вересня 2012 року.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які не брали участі у розгляді справи, мають право оскаржити рішення суду на протязі десяти днів з дня отримання ними копії рішення суду.
Суддя С.С.Добнєв