Справа №2/0544/2156/2012
( заочне )
12 вересня 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого -судді Чернишова Ю.В.
при секретарі - Гречко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
До Слов'янського міськрайонного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання останнього такими, що втратив право користуванням житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Свої вимоги обгрунтувала тим, що 21.01.2002року вона за договором купівлі-продажу придбала у власність квартиру АДРЕСА_1. Відповідач не є членом її родини і не укладав договору оренди належного їй приміщення. Фактично не проживає за зазначеною адресою з березня 2008року. Тому вважає, що перебуваючи зареєстрованими за вказаною адресою порушує його права як власника, стосовно вільного користування та розпорядження своїм майном.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про місце і час судового розгляду повідомлені належним чином у зв'язку з чим судом прийнято рішення про розгляд справи відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.
Третя особа - відділ громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Слов'янського МВ ГУМВС України в Донецькій області подали заяву про розгляд справи в їх відсутність.
Суд вислухавши доводи позивача, перевіривши надані суду докази приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так у ході судового розгляду з вірогідністю було встановлено, що 21.01.2002року було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, за яким ОСОБА_1 набула право власності на зазначену квартиру. /а.с.3/
В суді встановлено, що відповідач не відноситься до членів родини позивача, фактично не проживав жодного дня з моменту реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 28.03.2008року. Договору оренди чи найму житлового приміщення з власником майна не укладав.
Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Способи захисту порушених прав передбачені ст.. 16 ЦК України, якою передбачено такий спосіб захисту як припинення дії, яка порушує право.
Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені у ст. 16 ЦК України.
Статтями 71,72 ЖК України визначені питання про збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами та порядок визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, в будинках державного та громадського житлового фонду, що регулюється главою 2 ЖК України. А тому вище перелічені нормиё на які посилається позивач закону не можуть бути застосовані до правовідносин, що виникли між сторонами.
Гарантуючі захист права власності , закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його прав. Способи захисту права власності передбачені ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема житло -житловий будинок, садиба, квартира.
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 283 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають права власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власності можливе лише на підставах передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому на лежать, користуються житловим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником.
Аналіз змісту вказаних правових норм свідчать про те, що права члена сім'ї, власника будинку(квартири) користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника права приватної власності на це майно.
Із зазначеного випливає, що виникнення права членів сім'ї власника будинку (квартири) на користування цим будинком та обсяг цих прав залежить від виникнення у власника будинку права власності на цей будинок, а отже, припинення права власності особи на квартиру припиняє право членів її сім'ї на користування цим будинком.
Враховуючи, що відповідач не є членом сім'ї позивача та не укладав договір на право користування зазначеним житловим приміщенням з ОСОБА_1., суд вважає що відповідач , втратив право користування житловим приміщенням, з моменту припинення права власності попереднім власником житлового будинку.
На підставі викладеного, керуючись ст. 150, 156 ЖК України, 383, 405 ЦК України, ст.10,58,209,212,213,214,215, 224-228 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене позивачем та третьою особою в судову палату по цивільним справам Апеляційного суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Роз'яснити відповідачу , що відповідно до вимог ст. 228,229 ЦПК України, він має право подати письмову заяву протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, про перегляд заочного рішення суду.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області Ю.В. Чернишов