Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 703/3478/12
12.09.2012 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого - судді Леньо В.В.,
при секретарі - Дорда Д.В.,
за участю прокурора - Ракущинець С.П.,
підсудної - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с.Фанчиково, Виноградівського району, зареєстровану в АДРЕСА_2, мешканку АДРЕСА_3, українку, громадянику України, з середньою освітою, одружену, на утримані четверо дітей, раніше не судиму,
за ч.1 ст. 119 КК України
ОСОБА_1 після народження ІНФОРМАЦІЯ_2 року сина ОСОБА_2 не належним чином виконувала свої обов'язки щодо виховання та розвитку дитини, постійно вживала спиртні напої, не піклуючись про здоров'я та фізичний розвиток новонародженого сина, що в сукупності призвело до насталих наслідків, тобто смерті ОСОБА_2 при наступних обставинах.
Так, вона 10 червня 2012 року близько 23 години 30 хвилин, будучи матір'ю свого сина ОСОБА_2, на яку покладено обов'язок турбуватись про свою дитину, після вживання значної кількості алкогольних напоїв, знаходячись в кухонній кімнаті будинку АДРЕСА_1, Виноградівського району, який належить ОСОБА_3, маючи можливість передбачити суспільно небезпечні наслідки своєї поведінки, проявляючи злочинну недбалість, лягла на ліжко поряд з новонародженим сином ОСОБА_2, де під час сну притиснула своїм тілом малолітнього ОСОБА_2, в результаті чого з необережності закрила отвір рота та носа, що спричинило механічну асфіксію, і згідно висновку експерта №115 від 18.07.2012 р являється безпосередньою причиною смерті ОСОБА_2
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 повністю підтвердила обставини пред'явленого їй обвинувачення та визнала вину у вчиненні злочину, що їй інкриміновано за ч.1 ст.119 КК України та показала, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_2 у пологову відділенні Виноградівської РЛ вона народила хлопчика вагою 2600 гр. 25 травня 2012 року після остаточного обстеження її та дитину виписали додому.
Вона разом з своїми дітьми проживає в орендованому будинку, де відсутня вода та каналізація. Співмешканець ОСОБА_4 в даний час знаходиться на заробітках в Російській Федерації. Так як вони офіційно не розписані то новонародженому сину дали прізвище ОСОБА_1.
Вона вирішила похрестити новонародженого сина, і тому 10 червня 2012 року разом хресною мамою ОСОБА_3 та хресним батьком ОСОБА_5 пішли до греко-католицького храму, де провели обряд по хрещення, і назвали сина ОСОБА_6.
З храму вони пішли до будинку АДРЕСА_1 в якому проживає ОСОБА_3, так як остання приготувала святковий обід. До будинку ОСОБА_3 також прийшли її четверо дітей, які разом з іншими присутніми споживали їжу та відпочивали. Сина ОСОБА_6 вона занесла до спальної кімнати і положила на ліжко, попередньо погодувавши його дитячою сумішшю . Коли дитина заснула, то вона пішла до інших гостів, з якими випивала спиртне та споживала їжу.
Приблизно о 16 годині її дочці ОСОБА_7 2010 року стало погано, так як її сильно болів шлунок, і тому вони викликали швидку допомогу. По приїзду швидкої допомоги, лікарі вирішили відвести дитину в лікарню на обстеження, і тому вона також поїхала разом з ними. Новонародженого ОСОБА_8, вона залишила в будинку ОСОБА_3, на куму ОСОБА_9, яка спиртних напоїв не вживала, і їй можна було довірити дитину.
Дочку ОСОБА_7 положили у дитяче відділення, і після проведеного обстеження, близько 21 години 30 хвилин , вона повернулась до будинку ОСОБА_3. Зайшовши в будинок ОСОБА_9 передала їй ОСОБА_8, і повідомила, що вона його декілька хвилин переодягнула і нагодувала. Двох старших дітей ОСОБА_10 та ОСОБА_11, я відправила спати до бабусі, а ОСОБА_5 та ОСОБА_8 залишились зі мною в будинку ОСОБА_3.
Після того вона ще випила близько одного літра пива, і близько 23 години разом ОСОБА_3 лягли спати. Вона взяла сина ОСОБА_6 і перенесла до кухонної кімнати і положила його на подушку дивана біля стіни, і сама лягла біля нього на краю ліжка. З другого боку дивану їй в ноги лягла ОСОБА_3, але її ноги не достягали до ОСОБА_8.. Всю ніч вона спала і не прокидалась, так як ОСОБА_8 не плакав.
Ранком 11.06.2012 року близько 8 години її розбудила ОСОБА_12, в цей час вона лежала на череві, а біля неї з лівого боку під рукою лежав ОСОБА_8. ОСОБА_12 намагалась відсунути ОСОБА_8 від неї, але коли його взяла на руки то він вже був мертвий. Піднявшись з ліжка вона пересвідчившись у тому, що дитина померла, і будучи переляканою зайшла до іншої кімнати, і не могла усвідомити про те, що сталось. Через деякий час прийшов лікар ОСОБА_13, який викликав працівників міліції. Підсудна щиро розкаялася у скоєному, просила не позбавляти її волі, надати можливість виправитися та виховувати своїх дітей.
Визначаючи в порядку, передбаченому ст.299 КПК України, обсяг доказів, що підлягають дослідженню, суд за згодою учасників судового розгляду обмежується допитом підсудної, яка визнала себе винною повністю. Дослідження решти доказів вважати недоцільним.
При викладених обставинах, оцінюючи всі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудної ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України КК України є доведеною, а юридична кваліфікація її дій, як вбивство вчинене через необережність - правильною.
Обираючи міру покарання підсудній ОСОБА_1, у відповідності до ст.65 КК України суд враховує характер і ступінь суспільного небезпечності скоєного нею злочину; дані особистості - в лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває (а.с.82), по місцю проживання характеризується негативно (а.с.88), має на утриманні чотирьох дітей ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_7 (а.с.83, 84, 85,86, 87), раніше не судима (а.с.80).
Обставинами, які пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує відповідальність підсудній ОСОБА_1 є вчинення злочину перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, беручи до уваги що підсудна щиро розкаялася, має на утриманні чотирьох дітей, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудної можливо в умовах без ізоляції її від суспільства і їй слід призначити покарання в межах санкції статті за якою кваліфіковано її дії у вигляді позбавлення волі, із наданням на підставі ст.79 КК України іспитового строку і покладенням на неї обов'язків у відповідності до ст.76 КК України, і таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення підсудної та попередження нових злочинів.
Речові докази у справі не визнавалися.
Судові витрати відсутні.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України і призначити їй покарання у вигляді п'ять років позбавлення волі.
На підставі ст.79 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування покарання, якщо вона протягом трьох років не вчинить новий злочин.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засуджену ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до набрання цим вироком законної сили залишити попередню - підписку про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, через районний суд.
ГоловуючийВ. В. Леньо