04 вересня 2012 року Справа № 2а/2370/1693/2012
12 год. 55 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Тимошенко В.П.
при секретарі судового засідання -Кулику О.П.,
за участю представника позивача -ОСОБА_1. -за довіреністю,
представника відповідача -Гладкого В.В.-за довіреністю,
представника третьої особи -Малафіюка В.В. -за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПС України, за участю третіх осіб: ПП «Зевс»та ТОВ «Лікеро-горілчаний завод «Прайм», про визнання дій протиправними та скасування рішення,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (надалі ПП ОСОБА_4, позивач) звернувся з позовом до суду про скасування рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України № 000110 від 06.04.2012 та визнання дій неправомірними щодо винесення рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що акт перевірки, яким ніби-то встановлено порушення, позивач не отримував, як і не отримував розрахунок фінансових санкцій, і як наслідок відповідачем порушені права позивача на подачу заперечень на акт перевірки, порушене право позивача на прийняття участі у розгляді заперечень. Застосовані до позивача штрафні санкції позивач вважає такими, що нараховані необґрунтовано та з порушенням чинного законодавства, а тому дії по винесенню рішення та відповідно рішення про застосування фінансових санкцій № 000110 від 06.04.2012р. на суму 205416, 32 грн. позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення.
У судовому засіданні представник позивача та представник третьої особи -ПП «Зевс»просили задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовних вимог не визнав, мотивуючи свої заперечення на позов правомірністю дій посадових осіб по винесенню оскаржуваного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, суд встановив наступне.
Посадовими особами регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у Київській області на підставі наказів від 06.02.2012 № 56-к, від 15.02.2012 № 70-к та направлень на перевірку, проведено фактичну перевірку місця зберігання алкогольних напоїв з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 в якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_4 (юридична адреса: АДРЕСА_1), про що перевіряючими складений акт від 20.02.2012 № 54/32-3/НОМЕР_1.
Зокрема, в акті перевірки встановлено факт зберігання алкогольних напоїв виробництва ТОВ ЛГЗ «Прайм», маркованих марками акцизного податку з ознакам підробки, які детально описані в додатку 1 до акту, у кількості 84131 пляшка різних об'ємів та різного виду.
Суд зауважує, що перевірка проводилася в присутності керуючого Білоцерківським відділенням ФОП ОСОБА_4- ОСОБА_5, та підписаний без зауважень.
08.02.2012 працівниками ВБНОТ УПМ ДПС у Київській області на об'єкті перевірки виявлені алкогольні напої у кількості 84 131 пляшка, які вилучені відповідно до протоколу огляду ( а.с. 35) та передані на відповідальне зберігання підприємству ТОВ «Інвест центр». При цьому були відібрані зразки марок акцизного податку у кількості 129 штук та направлені до Департаменту державної політики у сфері пробірного нагляду документів суворої звітності та лотерейної діяльності Міністерства фінансів України для проведення дослідження (лист від 10.02.2012 № 391/10/07-90/226).
Висновком спеціаліста від 21.02.2012 № 59-02-12 ( а.с. 29) із досліджених 129 марок акцизного податку 80 марок акцизного податку виявилися підробленими шляхом видалення реквізитів (індексу регіону, серії, дати виготовлення, суми акцизного податку) з автентичних марок та нанесення нових.
Судом встановлено, що 01.01.2012 між ПП «Зевс»(постачальником) та ФОП ОСОБА_4 (покупець) укладений договір поставки напоїв № ЦД- 14 від 01.01.2012 ( а.с. 40), відповідно до умов якого всі права та обов'язки постачальників, передбачені даним договором, підлягають виконанню від імені ТОВ «ЛГЗ «Прайм»та ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай»виключно уповноваженою особою -ПП «Зевс». Сторони також прийшли до згоди, що реалізація прав та виконання обов'язків, передбачені даним договором, відбувається покупцем виключно на адресу ПП «Зевс», як уповноваженої особи ТОВ «ЛГЗ «Прайм»та ЗАТ «Кримський винно-коньячний завод «Бахчисарай» ( в тому числі і оплата отриманого товару, яка здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок ПП «Зевс»відповідно до умов даного договору).
Судом встановлено, що позивач здійснює лише оптову торгівлю алкогольними напоями на підставі ліцензії НОМЕР_2 від 17 листопада 2010 року (дійсна до 02 листопада 2015 року), виданої у встановленому порядку.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995, № 481/95-ВР (далі - закон № 481/95-ВР).
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з п. 226.2 ст. 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно до п.226.3 ст. 226 Податкового кодексу України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою КМ України від 27.12.2010 № 1251 передбачено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України покупці марок зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Контроль за наявністю марок на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу здійснюють органи державної податкової служби, а під час ввезення таких товарів на митну територію України - митні органи. Маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Вважаються такими, що немарковані:
алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками;
алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Статтею 17 закону № 481/95-ВР передбачено відповідальність за зберігання, транспортування, реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», визначений у постанові КМ України від 02.06.2003 № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(далі -Порядок).
Зокрема. відповідно до пункту 5 вищезазначеного Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Судом встановлено, що на підставі складеного акту перевірки від 20.02.2012 р. № 54-32/3/НОМЕР_1, який є носієм доказової інформації при виявленні порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта господарювання, відповідачем прийнято рішення про застосування фінансових санкцій № 000110 від 06 квітня 2012 року.
Для розрахунку розміру фінансових санкцій відповідачем застосовані мінімальні оптові ціни на алкогольні напої.
Посилання представника позивача на позбавлення права суб'єкта господарювання у прийнятті оскаржуваного рішення спростовується приписами Порядку, зокрема пунктом 8 якого передбачено, що питання про застосування фінансових санкцій може розглядатися за участю представника суб'єкта підприємницької діяльності на його вимогу або на вимогу органу, що прийняв рішення про застосування санкцій, тобто залучення суб'єкта господарювання до участі у прийнятті рішення є правом відповідача, а не обов'язком.
Таким чином за порушення ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до ФОП ОСОБА_4 відповідно до ст. 17 вказаного закону відповідачем застосована штрафна (фінансова) санкція на загальну суму 205416, 32 грн. (100% партії товару) згідно зі спірним рішенням № 000110 від 06.04.2012., що відповідає чинному законодавству.
Матеріалами справи факт вчинення виявленого правопорушення підтверджується та позивачем не спростований.
Доказів в обґрунтування на спростування вказаних фактичних обставин позивачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж ті, що наведені у позовній заяві та його представником в судовому засіданні, позивач суду не навів.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач повністю довів правомірність прийнятого ним рішення, в т. ч. щодо обставин здійснення перевірки, встановлення фактів порушення чинного законодавства.
З урахуванням викладених обставин позовні вимоги визнаються необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку, передбачені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя В.П. Тимошенко