Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
04 вересня 2012 р. № 2-а- 6795/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Заічко О.В.
при секретарі судового засідання - Демченко В.В.
за участю представників сторін:
позивача - Халабурдіна С.В.,
відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства " Харківський канатний завод"
до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень - рішень, -
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Харківський канатний завод» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача, Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000072222 та № 0000082222 від 29.05.2012.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне.
Судження суб'єкта владних повноважень, які викладені в акті перевірки від 14.05.2012 № 572/22-204/32440015, є помилковими. Позивач стверджував, що у спірних правовідносинах податок на додану вартість за взаємовідносинами з ПП «Хармарт» (код ЄДРПОУ 34018183) обчислював правильно, господарські операції з контрагентом мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.
Представник відповідача, який є суб"єктом владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомивши про причину неприбуття, не надавши заяву про розгляд справи за його відсутності та заперечення на адміністративний позов.
Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 КАСУ.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Західною міжрайонною державною інспекцією м. Харкова Харківської області Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ «Харківський канатний завод» (код за ЄДРПОУ 00306443) з питань проведення фінансово-господарських операцій з ПП «Хармарт» (код за ЄДРПОУ 34018183) за період: серпень 2011 року.
Результати проведеної перевірки оформлені актом від 14.05.2012 № 572/22-204/32440015.
29.05.2012 відповідач з посиланням на згаданий акт прийняв спірні податкові повідомлення - рішення № 0000072222 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 10 588,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 647,00 грн. та № 0000082222 про зменшення суми від'ємного значення суми ПДВ на 637,00 грн.
Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував відображений в акті перевірки висновок суб'єкта владних повноважень про порушення ПАТ «Харківський канатний завод» п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138 ст.138, п.139.1.9. ст.139, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: безпідставне включення до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних, виписаних контрагентами, вказаними в акті перевірки, бо правочини з ними є нікчемними і не підлягають відображенню в податковому обліку з ПДВ. Також не підлягає відображенню у податковому обліку податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Хармарт» (код ЄДРПОУ 34018183), оскільки стан зазначеного платника відмінний від «0», податкові міліціонери не встановили місцезнаходження цього контрагента.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 08 серпня 2011 року між позивачем та ПП «Хармарт» укладено договір поставки № 08/08-11 предметом поставки якого була пряжа джгутова.
10 серпня 2011 року, про що свідчить видаткова накладна № РН-100807, позивачеві було передано у власність Товар, який був предметом договору поставки.
Про перевезення товару свідчить подорожній лист № 444645 вантажного автомобіля від 10.08.2011, який підтверджує перевезення та доставку товару за адресою: м. Харків, вул. Китаєнко, 1.
Реєстраційні документи позивача свідчать, що саме за цією адресою розташований ПАТ «Харківський канатний завод».
Товар було використано у господарській діяльності позивача, а саме шляхом виготовлення пряжі кабельної промасленої, що відповідачем не оспорюється.
Розрахунки за придбаний товар проведені у безготівковій формі на суму 67 567,50 грн.
У відповідності до пункту 187.1. Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Таким чином, оскільки проведена реальна господарська операція з поставки товару є об'єктом оподаткування з ПДВ, а постачальником, уповноваженою особою ПП «Хармарт», виписано належним чином оформлену податкову накладну, то позивач правомірно відобразив в податковому обліку суму податку на додану вартість, включивши до складу податкового кредиту.
Доводи відповідача про неможливість підтвердження факту права власності на товар (пряжі джутової), поставлений ПП «Хармарт», суд вважає безпредметними та бездоказовими, оскільки між сторонами проведено реальну господарську операцію, яка є об'єктом оподаткування з ПДВ.
Відповідачем ані в акті перевірки, ані в документах до суду не вказано конкретних обставин, які б ставили під сумнів або ж спростовували факт поставки, перевезення чи передачі товару.
Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, суд приходить висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.
Проте, в акті перевірки від 14.05.2012 № 572/22-204/32440015 не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за вищезазначеним правочином, про відсутність використання позивачем отриманого товару у власній господарській діяльності, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність Договору або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.
Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та ПП «Хармарт» взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.
Безпредметні посилання відповідача на стан постачальників відмінний від «0» не заслуговують на увагу, оскільки сторонами проведено реальні господарські операції з суб'єктами господарювання, які є платниками ПДВ, будь-яких доказів дефектів право- дієздатності контрагента позивача, а саме ПП «Хармарт» відповідачем не надано.
Довід відповідача про відсутність реальності господарських операцій мотивований виключно посиланням на обставини до яких позивач не має жодного відношення. З цього приводу суд відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.
Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).
Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Витребувані судом та приєднані до справи документи засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів та послуг за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто, вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи не має.
Оцінивши витребувані та приєднані до справи копії первинних документів, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу положень Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №8, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Окрім того, суд бере до уваги, встановлений в ході судового розгляду факт належності оформлення всіх первинних документів, які були включені ПАТ «Харківський канатний завод» до складу податкового кредиту з ПДВ.
За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів судження про порушення ПАТ «Харківський канатний завод» п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138 ст.138, п.139.1.9. ст.139, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ч.1, ч 2 ст.215, ч.1 ч.5 ст.203, ст.206 Цивільного кодексу України за взаємовідносинами з ПП «Хармарт».
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Оскільки в ході судового розгляду ДПІ не було доведено правомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень, що зумовлює висновок про необґрунтованість визначення додаткових податкових зобов'язань і, як наслідок, наявність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ПАТ «Харківський канатний завод», то поданий позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 71, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства " Харківський канатний завод" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, а саме: № 0000072222, № 0000082222 від 29.05.2012 року, які винесені відносно Публічного акціонерного товариства " Харківський канатний завод".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 11.09.2012 року.
Суддя Заічко О.В.