07 вересня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/367/12
11:50
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді - Боднарюка О.В.;
суддів Маренича І.В., Григораша В.О.;
при секретарі судового засідання -Григорійчуку Я.В.;
з участю:
позивача - ОСОБА_1;
представника позивача -ОСОБА_2;
представників відповідачів -Орловської Ю.М., Семенюк О.Ю.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Чернівецької обласної митниці про скасування рішення та поновлення на роботі,-
Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної митної служби України(далі-відповідач №1) в якому просив суд: визнати незаконним звільнення та скасувати наказ Державної митної служби України від 25.01.2012 року №107-к в частині припинення ОСОБА_1 перебування на державній службі в митних органах.
Поновити ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Вадул Сірет" Чернівецької обласної митниці з 26.01.2012 року з виплатою середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.
09 квітня 2012 року Чернівецький окружний адміністративний суд виніс ухвалу якою залучив до участі у справі Чернівецьку обласну митницю в якості другого відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним.
Наказом Державної митної служби від 25.01.2012 року №107-к позивача звільнено з посади головного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці з підстав порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" та припинено з 26.01.2012 року перебування позивача на державній службі в митних органах.
Єдиною підставою прийняття рішення про звільнення позивача стала доповідна записка заступника директора Організаційно-розпорядчого департаменту Митної служби України ОСОБА_6 про результати роботи комісії, відрядженої до зони діяльності Чернівецької обласної митниці відповідно до наказу Держмитслужби від 13.01.2012 року №35.
Під час роботи комісією було проаналізовано стан роботи Чернівецької обласної митниці за напрямами організації митного контролю та оформлення, реалізації заходів зі справляння митних платежів, боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, протидії корупції та кадрового забезпечення, встановлено недоліки та аспекти діяльності митниці, які потребують особливої уваги та вдосконалення.
В резолютивній частині доповідної записки було викладено пропозиції комісії, за порушення Присяги державних службовців, відповідно до вимог пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України "Про державну службу" припинити перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, головному інспектору ВМО №4 м/п "Вадул-Сірет".
З тексту доповідної записки вбачалось, що комісія зробила висновок щодо систематичного порушення позивачем технологій пропуску транспортних засобів через митний кордон України, а також вимог Закону України "Про єдиний збір" та Порядку його справляння, що призвело до несплати до Держбюджету суми єдиного збору в повному обсязі та створило умови для ухилення від оподаткування товарів при ввезені в Україну.
Також зазначено, що при здійсненні митних процедур, відносно транспортних засобів, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, не забезпечено виконання вимог Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" та Митного кодексу України.
Позивач зазначив, що його фактично було позбавлено можливості вимагати проведення службового розслідування, оскільки з текстом доповідної записки його ознайомлено не було, про факт її існування йому також не було відомо, а наказ про звільнення був виданий в той же день, коли доповідну записку було підписано та направлено т.в.о. Голови Держмитслужби України.
В тексті наказу зазначено, що комісією встановлено 1965 випадків пропуску на митну територію України вантажних та вантажно-пасажирських транспортних засобів (мікроавтобусів) по окремій смузі руху "Зелений коридор" в напрямку в'їзд в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення "Порубне-Сірет" митного поста "Вадул-Сірет", що є порушенням вимог пункту 1.4 Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої наказом Держприкордонслужби України та Держмитслужби України від 11.06.2008 №505/642, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.08.2008 за №753/15444, підпункту 3.1 пункту 3 Технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, їх особистих речей, транспортних засобів та товарів у пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення "Порубне-Сірет", затверджений наказом Чернівецького прикордонного загону та Чернівецької обласної митниці від 11.09.2009 №1150/705, зареєстрованим в Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області 28.10.2009 за №103/2163.
Пропуск вантажних та вантажно-пасажирських мікроавтобусів по окремій смузі руху "Зелений коридор" створив умови для ухилення від оподаткування при ввезені в Україну товарів та сприяв незаконному звільненню від сплати єдиного збору, справляння якого передбачено вимогами Закону України від 04.11.1999 №1212-ХІV "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" та Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2002 №1569, що призвело до несплати до Держбюджету коштів на загальну суму 24078,44 грн.
Позивач зазначив, що його звинувачують в тому, що пропуск ним вантажних та вантажно-пасажирських мікроавтобусів по окремій смузі руху "Зелений коридор" створив умови для ухилення від оподаткування при ввезенні в Україну товарів та сприяв незаконному звільненню від сплати єдиного збору, справляння якого передбачено вимогами Закону України №1212-ХІV та Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон, що призвело до несплати до Держбюджету коштів на суму 1383,35 грн.
Позивач вважає, що діяв у повній відповідності до вимог законодавства.
Згідно відомостей, які містяться в електронному журналі пасажирського пункту пропуску ПІК "Інспектор-2006", за період з липня 2011 року по 2012 рік стосовно ОСОБА_1 виявлено 2 випадки переміщення з митної території України транспортних засобів іншими громадянами, ніж ті, які переміщували їх на митну територію України (декларантами).
Позивач не погоджується з тим, що ним було допущено вказане правопорушення, виходячи з того, що навіть за умови переміщення з митної території України транспортних засобів іншими громадянами, ніж ті, які переміщували їх на митну територію України (декларантами), фактично не відбувалося їх передання у володіння або користування іншими особами на території України.
Також ОСОБА_1 зазначила, що з 23.01.2012 року по 02.02.2012 року була тимчасово непрацездатна, а тому її звільнення в період непрацездатності є протиправним.
Відповідач №1 позов не визнав, подав заперечення в яких обґрунтовує свої твердження наступним.
У 61 випадках позивачем під час перебування на посаді головного інспектора сектору митного оформлення №4 відділу митного оформлення №1 митного поста "Вадул-Сірет" було надано дозвіл на пропуск транспортних засобів через митний кордон України із порушенням норм законодавства з питань митної справи, внаслідок чого сума несплаченого єдиного збору становить 1383,35 грн.
За відомостями, які містяться в електронному журналі пасажирського пункту пропуску програмно-інформаційного комплексу "Інспектор-2006" за період з липня 2011 року по 2012 рік, встановлено 50 випадків переміщення з митної території України транспортних засобів іншими громадянами ніж ті, які переміщували їх на митну територію України (декларантами). Такі випадки можуть свідчити про передачу у володіння або користування тимчасово ввезених транспортних засобів іншим особам без сплати відповідних податків та зборів, що передбачено вимогами ст.11 Закону України від 13.09.2001 №2681-ІІІ.
Позивачем при здійсненні митних процедур, відносно транспортних засобів тимчасово ввезених на митну територію України громадянами у двох випадках не забезпечено виконання вимог Закону України від 13.09.2001 №2681-ІІІ та Митного кодексу України.
Відповідач вважає, що позивач зобов'язаний був виконувати свої обов'язки в суворій відповідності до чинного законодавства України з питань митної справи, Присяги державних службовців та безпосередньо до своєї посадової інструкції.
Враховую вищевикладене, наказ Держмитслужби України від 25.01.2012 №107-к "По особовому складу Чернівецької обласної митниці" видано Держмитслужбою України в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України, що вказує на відсутність підстав для визнання його протиправним та скасування.
Відповідач №2 адміністративний позов не визнав, надавши заперечення аналогічні запереченням відповідача №1, крім цього зазначив, що Держмитслужба України вважає правомірним припинення державної служби позивачки у період її тимчасової непрацездатності, з огляду на відсутність таких обмежень в законі.
Представник позивача та позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених в адміністративному позові.
Представники відповідача №1 та відповідача №2 в судовому засіданні позов не визнали посилаючись на обставини викладені в запереченнях.
Судом досліджені докази надані сторонами.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
26 квітня 1984 року ОСОБА_1 прийнята на роботу у Вадул-Сірет на посаду інспектор. 18 червня 1995 року ОСОБА_1 прийняла присягу державного службовця(а.с. 101 т.1).
В період з 26 квітня 1984 року по 26 січня 2012 року ОСОБА_1 працювала в різних підрозділах та посадах митного органу Чернівецької області (а.с. 10-13 т.1).
25 січня 2012 року голова комісії з проведення службової перевірки, призначеної наказом Держмитслужби від 13.01.2012 року №35 надав голові Державної митної служби України доповідну записку в якій зазначив, що за порушення Присяги державних службовців, відповідно до вимог пункту 6 статті 30 Закону України "Про державну службу" припинити (окрім інших) перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, головного інспектора ВМО №4 м/п "Ваділ-Сірет"(а.с. 24-62 т.1).
25 січня 2012 року Наказом №107-к Державної митної служби України за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України "Про державну службу", припинено з 26.01.2012 року перебування на державній службі в митних органах (окрім інших): ОСОБА_1, головного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Вадул-Сірет" Чернівецької обласної митниці (а.с. 145-149 т.1).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ст.1 Закону України Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України від 04.01.1999р. №1212-XIV єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених у статті 5 цього Закону, які перетинають державний кордон України, і справляється за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України відповідно до законодавства України митного при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.
Статтею 5 Закону України №1212 визначено ставки єдиного збору за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України (за кожен кілометр проїзду) та додаткова плата за кожен кілометр проїзду автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів, загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.
Відповідно до ст.8 Закону України №1212 з перевізників-резидентів, які сплатили збір за першу реєстрацію транспортного засобу згідно з Податковим кодексом України, плата за проїзд автомобільними дорогами України справляється лише у разі перевищення встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.
До прийняття і набрання чинності Податковим кодексом України норми ст.8 Закону №1212 кореспондувались з посиланням на Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".
Відповідно до ст.2 Закону №1212 порядок справляння єдиного збору визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2002 р. N 1569 Про затвердження Порядку справляння єдиного збору у пунктах пропуску через державний кордон, визначено порядок та ставки єдиного збору, які справляються у пунктах пропуску.
Аналізуючи вказані вище норми законодавства, суд приходить до висновку про необґрунтованість заперечень і доводів відповідачів викладених також в ході судового розгляду адміністративної справи про те, що з вини позивача завдано шкоду Державному бюджету, оскільки ним не стягнуто єдиний збір з власників транспортних засобів.
Як встановлено матеріалами справи, всі транспортні засоби в кількості 61 автомобілів, які перетнули державний кордон України на в'їзд і не сплатили єдиний збір -є транспортними засобами з українською реєстрацією, тобто водії (власники) цих транспортних засобів є резидентами(а.с. 17-52 т.2).
Загальновідомим є той факт, що при реєстрації транспортного засобу на території України відповідно до раніше чинного Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" та чинного в даний час Податкового кодексу України справляється плата за першу реєстрацію транспортного засобу.
Зокрема п.п. 14.1.169 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що збір за першу реєстрацію транспортного засобу це - загальнодержавний збір, який справляється за першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, визначених розділом VII цього Кодексу.
Згідно п.231.1 ст.231 ПК України платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що відповідно до статті 232 цього Кодексу є об'єктами оподаткування.
Відповідно до ст.232 ПК України об'єктами оподаткування є будь-які транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми.
До набрання чинності Податковим кодексом України аналогічні норми Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" визначали обов'язок сплати збору за першу реєстрацію транспортного засобу.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що митним органом під час перевірки та прийняття спірного наказу безпідставно і необґрунтовано зроблено висновки про те, що громадянами України (перевізниками-резидентами) повинен сплачуватись єдиний збір при перетині кордону в пунктах пропуску, оскільки ст.8 Закону №1212, який є спеціальним в питаннях справляння єдиного збору чітко і прямо визначено про звільнення від сплати єдиного збору перевізників-резедентів, які сплатили збір при першій реєстрації транспортних засобів.
Слід зауважити, що справляння такого збору резидентами-перевізниками -власниками вітчизняних транспортних засобів за кожен кілометр проїзду автомобільними дорогами України при перетині кордону, як визначено ст.5 цього ж Закону №1212 по своїй суті є не можливим (окрім іншого) ще й тому, що жодним нормативним актом не передбачено здійснення контролю за кількістю пройдених кілометрів по автодорогах України вітчизняних транспортних засобів.
Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) визначаються загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.
Відповідно ст. 17 Закону №3723-XII громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: "Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки".
Згідно ст. 10 Закону №3723-XII основними обов'язками державних службовців в т.ч. є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Прийняття присяги в митних органах в свою чергу кореспондується ст.413 Митого кодексу України.
Згідно ст.408 Митного Кодексу України правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України "Про державну службу".
Відповідно до п.6 ст.30 Закону України "Про державну службу", крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Як зазначено в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про Вищу раду юстиції" від 11.03.2011р.(реєстр. № 2-рп/2011), присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов'язання державного службовця. Вона є особистою обіцянкою про вірність служби народові України.
З огляду на викладене, порушення Присяги може бути кваліфіковано лише як недотримання Конституції України та законів України і несумлінне виконання своїх обов'язків, а не недотримання будь-яких нормативно-правових актів. У разі порушення підзаконних нормативних актів дії посадової особи митних органів можуть бути кваліфіковані, як дисциплінарне правопорушення. Тому невиконання чи неналежне виконання посадовою особою митного органу своїх службових обов'язків є дисциплінарним порушенням, а несумлінне їх виконання - порушенням Присяги. Про несумлінність дій державного службовця свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого, безвідповідального ставлення до них. Невиконання або неналежне виконання обов'язків особою з інших причин (недостатність кваліфікації та досвіду роботи, надмірна завантаженість, ненавмисні технічні помилки) не свідчать про несумлінне ставлення до них і не може вважатись порушенням Присяги.
Судом встановлено, що в оскаржуваному наказі Державної митної служби України вказано, що позивачем порушено Технологічну схему пропуску через державний кордон осіб, їх особистих речей, транспортних засобів та товарів у пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення "Порубне-Сірет" внаслідок несумлінного виконання позивачем своїх службових обов'язків.
Основною метою діяльності інспектора є здійснення митних процедур щодо громадян, товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України є боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил. Під час виконання обов'язків головного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Вадул-Сірет"Чернівецької обласної митниці, позивач у своїй діяльності керувався Конституцією України, Митним кодексом України, Законами України "Про єдиний митний тариф", Закону України "Про боротьбу з корупцією", Закону України "Про державну службу", Закону України "Про державну таємницю", Закону України "Про Дисциплінарний статут митної служби України", іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Державної митної служби України, Чернівецької обласної митниці, розпорядженнями, вказівками безпосередніх та прямих керівників та посадовою інструкцією.
Відповідно до п.1.4 Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої наказом Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України від 11.06.2008 р. №505/642 (Технологічна схема №505/642) та п.п.2.5.1, п.п.2.5.2 п.2.5 Технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, їх особистих речей, транспортних засобів та товарів у пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення "Порубне-Сірет", затвердженої наказом т.в.о начальника Чернівецького прикордонного загону та начальником Чернівецької обласної митниці від 11.09.2009р. №1150/705, для здійснення прикордонного контролю, митного контролю транспортних засобів у пунктах пропуску для автомобільного сполучення визначаються окремі смуги руху: "Червоний коридор" та "Зелений коридор".
Підпунктом 2.9 Технологічної схеми №505/642 визначено, що на підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, за ініціативою посадової особи підрозділу з охорони державного кордону чи митного органу, транспортний засіб може бути виведений із загального потоку і перенаправлений зі смуги руху "зелений коридор" на смугу руху "червоний коридор" або в місце здійснення митного контролю та митного оформлення для проведення митного огляду.
Аналізуючи викладене вище вбачається, що технологічними схемами чітко врегульовано рух певної категорії і типів автомобілів по визначеній смузі. В даному випадку рух вантажних і вантажно-пасажирських мікроавтобусів передбачено по "Червоному коридору".
Судом встановлено, що з метою встановлення фактичних даних щодо технічних характеристик транспортних засобів, які перетинали митний кордон України, комісією було направлено запит до ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Чернівці при УДАІ УМВС України у Чернівецькій області, який листом від 17.01.2012р. №12 надав до Чернівецької обласної митниці копії реєстраційних карток, де зазначені відомості про типи транспортного засобу (вантажний, вантажно-пасажирський, пасажирський, легковий)(а.с. 16 т.2).
Відповідачем надано суду витяги з бази даних "Інспектор-2006" по проходженню транспортних засобів по "зеленому коридору" без причепа та без товарів, що підлягають обов'язковому письмовому декларуванню та (або) оподаткуванню з яких встановлено, що в 61 випадку позивачем ОСОБА_1 було надано дозвіл на пропуск на митну територію України по смузі руху "зелений коридор" транспортними засобами Української реєстрації, які за типом кузовів, згідно з інформації ВРЕР ДАІ, були вантажними та вантажно-пасажирськими (а.с. 17-52 т.2).
З викладеного вбачається, що митний контроль та митне оформлення в'їзду чи виїзду по смузі руху "Зелений коридор" здійснюється посадовою особою митного органу, яка в тому числі відповідно до п.п.2.9 Технологічної схеми №505/642, може здійснювати перенаправлення транспортних засобів з "зеленого коридору" до "червоного коридору".
Такі дії позивача ОСОБА_1 є порушенням вимог п.1.4 Технології прикордонного та митного контролю у пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення.
Колегія суддів зазначає, що позивач порушив вимоги підзаконного нормативно-правового акту (Технологічної схеми), а не Конституції України чи законів, а тому вказане не може слугувати підставою для звільнення з державної служби за порушення присяги. У разі порушення підзаконного нормативного акту дії посадової особи митних органів можуть бути кваліфіковані як дисциплінарне правопорушення, оскільки відповідно до п. 22 ДСМС України до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать, зокрема:
1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників;
2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.
Водночас, порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України (п. 21 ДСМС України).
Таким чином, невиконання або неналежне виконання посадовою особою митного органу своїх службових обов'язків є дисциплінарним порушенням, а несумлінне виконання обов'язків - порушенням Присяги. Різниця між цими складами правопорушень полягає в колі обов'язків (основні чи службові) та ставленні до них правопорушника (сумлінному чи несумлінному).
Обов'язками, несумлінне виконання яких є порушенням Присяги, є обов'язки, які зазначені в Законі України "Про державну службу", тобто основні (загальні) обов'язки державних службовців.
Присяга державного службовця передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. У разі виникнення спору несумлінність повинна доказуватися на загальних засадах, оскільки є кваліфікуючою ознакою цього складу правопорушення. Відтак, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.
Невиконання або неналежне виконання обов'язків особою з інших причин (недостатність кваліфікації та досвіду роботи, надмірна завантаженість, ненавмисні технічні та юридичні помилки тощо) не свідчить про несумлінне ставлення до них, а отже й не може вважатися порушенням Присяги.
Звільнення за порушення Присяги - це найсуворіший захід відповідальності державного службовця, що вчинив діяння, несумісне з продовженням державної служби на будь-якій посаді у будь-якому державному органі, яке є більш значущим та істотним, ніж дисциплінарне правопорушення. Він повинен застосовуватися у випадках, коли інші заходи відповідальності, зокрема дисциплінарної, є недостатніми.
Щодо посилань представників відповідача про допущені позивачем порушення, які полягали в переміщенні з митної території України 2 (двох) транспортних засобів іншими громадянами ніж ті, які переміщували їх на митну територію України (декларантами), що вказує на здійснення операцій з товарами, транспортними засобами, що переміщуються через митний кордон без дозволу митного органу, що є порушенням митних правил, та за що передбачено відповідальність за ст.336 Митного кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.204 Митного кодексу України тимчасове ввезення (вивезення) - це митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.
Відповідно до п.2.5, 2.6 Технології №505/646, п.4.5, п.4.6 Технологічної схеми пропуску через державний кордон осіб, їх особистих речей, транспортних засобів та товарів у пункті пропуску для міжнародного автомобільного сполучення "Порубне-Сірет", затвердженої наказом т.в.о. заступника начальника Чернівецького прикордонного загону та заступника начальника Чернівецької обласної митниці від 11.09.2009р. №1150/75, зареєстрованого а Головному управлінні юстиції у Чернівецькій області 28.10.2009 року за №103/2163, митний контроль здійснюється посадовою особою митного органу шляхом візуального огляду транспортного засобу, перевірки документів, що підтверджують право власності на транспортний засіб (або користування ним), реєстраційних (технічних) документів, документів, що підтверджують постійне місце проживання особи, а також внесення до відповідного електронного журналу таких відомостей: марка, модель; П. І. Б та місце проживання водія; реєстраційний номер транспортного засобу (у разі наявності відповідних технічних засобів контролю заноситься автоматично за результатами сканування або коригування); VIN - код транспортного засобу.
У разі ввезення громадянином-нерезидентом транспортного засобу, що перебуває на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, посадова особа митного органу інформує його про необхідність ознайомлення з умовами тимчасового ввезення транспортних засобів (транзиту) на митну територію України, відомості про які розміщені на інформаційних стендах, розташованих перед зоною митного контролю та безпосередньо у цій зоні, зокрема про:
- необхідність обов'язкової реєстрації транспортних засобів в органах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України (для транспортних засобів за кодами 87.01-87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, якщо строк їх тимчасового ввезення для власного користування перевищуватиме два місяці);
- необхідність обов'язкового вивезення транспортного засобу за межі України в строк, визначений законодавством, або оформлення цього транспортного засобу з метою вільного обігу на митній території України в порядку, установленому законодавством України;
- відповідальність за порушення визначених законодавством умов тимчасового ввезення (транзиту) на митну територію України транспортних засобів, що перебувають на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, визначену Митним кодексом України.
Громадянин-нерезидент, який тимчасово ввозить транспортний засіб, що перебуває на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, не надає письмового зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу.
Поряд з Митним кодексом України умови тимчасового ввезення на митну територію України громадянами транспортних засобів визначені також статтею 11 Закону №2681, відповідної до якої тимчасове ввезення транспортних засобів дозволяється громадянам-нерезидентам для власних потреб терміном до одного року. При цьому, транспортні засоби за кодом 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 УКТЗЕД, тимчасово ввезені під зобов'язання про зворотне вивезення, не можуть бути передані у володіння або користування іншим особам.
Надання тимчасово ввезеного транспортного засобу у володіння чи користування іншій особі є порушенням митних правил і тягне за собою відповідальність відповідно до ст.336 Митного кодексу України за здійснення операцій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, а саме: зміна їх стану, користування та розпорядження ними без дозволу митного органу, за винятком операцій, зазначених у статтях 331, 337 цього Кодексу.
Таким чином, громадянин-нерезидент України під час переміщення транспортного засобу на умовах тимчасового ввезення зобов'язується в строк, встановлений Митним кодексом України, вивезти даний транспортний засіб з митної території України, а також не здійснювати щодо нього операцій без дозволу митного органу.
Відповідно до Інструкції із здійснення митного контролю та митного оформлення в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затвердженої наказом Державної митної служби України 14.12.2010 №1473 (Інструкція №1473) під час пропуску предметів та транспортних засоібів (ТЗ) через митний кордон України з використанням "зеленого коридору" посадова особа підрозділу митного оформлення перевіряє в автоматизованому режимі за допомогою ЕЖ ППП АСМО "Інспектор-2006" наявність у відповідному модулі АСМО "Інспектор-2006" інформації щодо раніше виявлених чи можливих порушень митного законодавства стосовно особи та/або ТЗ (орієнтувань), наявність вказівок АСАУР, перевіряє наявність вказівок документальних профілів ризику; здійснює візуальний огляд ТЗ; здійснює (забезпечує здійснення) вказівки, зазначені в орієнтуваннях; здійснює (забезпечує здійснення) вказівки АСАУР, вказівки документальних профілів ризику відповідно до пунктів 2.16.1 - 2.16.4 цієї Інструкції; вносить відмітки до ЕЖ ППП АСМО "Інспектор-2006" про проведені митні процедури відповідно до пунктів 2.16.5 - 2.16.6 цієї Інструкції.
Згідно п.3.6 Інструкції №1473 у разі вивезення ТЗ, що перебуває на постійному обліку в реєстраційних органах іноземних держав, посадова особа підрозділу митного оформлення перевіряє дотримання умов тимчасового ввезення ТЗ (транзиту) на митну територію України шляхом запиту до ЄАІС Держмитслужби щодо дати в'їзду ТЗ в Україну та вносить відмітку до ЕЖ ППП АСМО "Інспектор-2006" "Перевірено умови тимчасового ввезення (транзиту) ТЗ".
У разі виявлення порушень умов тимчасового ввезення (транзиту) ТЗ, посадова особа підрозділу митного оформлення вживає заходів для з'ясування причин і обставин своєчасного невивезення цього ТЗ, вивчає питання щодо можливої наявності ознак порушень митних правил та необхідності складання протоколу про порушення митних правил та вносить до ЕЖ ППП АСМО "Інспектор-2006" одну з таких відміток:1)"Встановлено порушення умов тимчасового ввезення (транзиту) ТЗ, порушення митних правил не встановлено"; 2)"Встановлено порушення умов тимчасового ввезення (транзиту) ТЗ, складено протокол про порушення митних правил від __ № ".
Даний пункт Інструкції кореспондує ст.363 МК України, відповідно до якої про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа митного органу, яка виявила таке порушення, складає протокол.
Пункт 3.7 Інструкції №1473 передбачає, що за результатами митного контролю посадова особа підрозділу митного оформлення приймає одне з таких рішень про: 1) надання дозволу на пропуск ТЗ через митний кордон України; 2) виведення ТЗ з транспортного потоку для проведення огляду ТЗ та предметів, які у ньому переміщуються; 3) необхідність складання протоколу про порушення митних правил.
У разі прийняття рішення про проведення огляду ТЗ та предметів, які у ньому переміщуються, посадова особа підрозділу митного оформлення (робоче місце - інспектор "контролю "зеленого коридору") вносить відповідно до пункту 2.16.7 цієї Інструкції відмітки до ЕЖ ППП АСМО "Інспектор-2006" щодо направлення для проведення огляду ТЗ, ініціатора, при цьому ТЗ виводиться з транспортного потоку в місце здійснення митного контролю та митного оформлення для проведення огляду ТЗ. Однією з обов'язкових умов для виведення ТЗ з транспортного потоку для проведення огляду є порушення умов їх тимчасового ввезення (транзиту) на митну територію України.
Так, відповідно копій витягів з функціонального модуля "Електронний журнал пасажирського пункту пропуску" АСМО "Інспектор-2006", наданих відповідачем, в'їзд в Україну по "зеленому коридору" на автомобілі VW SHARAN, н/з НОМЕР_2 26.08.2011 року здійснював водій ОСОБА_7, житель м. Гура Гуморулуй, а виїзд з України на цьому транспортному засобі, 26.08.2011 року здійснив водій ОСОБА_8, житель м. Гура Гуморолуй(а.с. 201-202 т.1).
У другому випадку, в'їзд по "зеленому коридору" на автомобілі AUDI A4, н/з НОМЕР_1 15.05.2011 року здійснював водій ОСОБА_9, житель м. Сірет Румунія, а виїзд з України на цьому транспортному засобі, 15.05.2011 року здійснив водій ОСОБА_10, житель м. Сірет Румунія (а.с. 204-205 т.1).
Як зазначалось вище, відповідно до посадової інструкції, позивач зобов'язаний: здійснювати митні процедури щодо громадян, товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України (п.2.1 посадової інструкції); здійснювати є митне оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України(п.2.9 посадової інструкції); вживати заходів, спрямованих на попередження, виявлення та припинення порушення митних правил, складає протоколи про порушення митних правил громадянами (п.2.12 посадової інструкції); здійснює контроль за випуском із зони митного контролю пункту пропуску транспортних засобів і товарів, щодо яких завершені митний контроль та митне оформлення (п.2.16 посадової інструкції).
Аналізу вказані вище обставини справи, на вчинення позивачем яких посилаються відповідачі, пояснення позивача з приводу таких порушень та законодавство яке регулює спірні правовідносини, суд робить висновок про те, що відповідачами не надано достатніх доказів, які б спростовували той факт, на який вказувалось позивачем, що в свідоцтві про реєстрацію транспортних засобів на автомобілі VW SHARAN, н/з НОМЕР_2 та AUDI A4, н/з НОМЕР_1 могло зазначатись два власника, один з яких ввозив транспортний засіб на територію України, а другий власник вивозив цей транспортний засіб з України, оскільки це має значення для такої кваліфікації дій позивача. Таким чином, факт передачі транспортних засобів у володіння чи користування іншим особам відповідачами не доведено.
З копій витягів з функціонального модуля "Електронний журнал пасажирського пункту пропуску" АСМО "Інспектор-2006", наданих відповідачем, як на підтвердження своїх доводів та заперечень проти позову, можливо встановити лише дату, час, ідентифікувати транспортний засіб та осіб, які здійснювали в'їзд/ виїзд через державний кордон України, що підтверджує лише дотримання терміну тимчасового ввезення (транзиту) таких транспортних засобів на територію України, однак такі відомості не є належним доказом на підтвердження факту передачі транспортних засобів у володіння чи користування іншим особам в розумінні ст. 11 Закону №2681, що є порушеннями митних правил відповідно до ст.319 Митного кодексу України, та за яке передбачено відповідальність за ст.336 цього Кодексу.
Слід також зазначити, що позивач з 23.01.2012 року по 02.02.2012 року згідно листка непрацездатності перебувала на амбулаторному лікуванні (а.с. 14 т.1). Відповідно до частини 3 статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
Така ж позиція висловлена Верховним Судом України у пункті 17 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів", згідно абзацу першого якого, правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч. 3 ст.40 КЗпП) стосуються як передбачених статтями 40, 41(1) КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір
З урахуванням принципу верховенства права, суд вважає, що маючи можливість кваліфікувати дії посадової особи митного органу як дисциплінарне правопорушення, митним органом неправомірно кваліфікувано їх як порушення Присяги, що призвело до істотного обмеження юридичних гарантій прав особи від незаконного звільнення, яке закріплено статтею 43 Конституції України.
З урахуванням принципу співмірності порушення і покарання, якщо діяння може бути кваліфіковане як дисциплінарне правопорушення, до порушника може застосовуватися лише один захід дисциплінарної відповідальності, що відповідає тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При цьому, керівник митного органу не має права замість застосування дисциплінарного стягнення припиняти державну службу за Порушення присяги.
Виходячи з наведеного суд вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв в супереч вимог ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема спірне рішення прийнято: не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та упереджено.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду відповідачі, як суб'єкти владних повноважень не довели належним чином правомірність прийнятого ним рішення, а тому адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлено, що спірним рішенням порушенні права та інтереси позивача, тому воно як протиправне підлягає скасуванню, а позивач поновленню на займаній посаді, що забезпечить належний захист порушеного права та відповідає суті заявлених вимог.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд приходить до висновку про задоволення зазначених вимог, а саме вважає за необхідне зобов'язати Чернівецьку обласну митницю здійснити нарахування та виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу за виключенням сум отриманих як допомогу по безробіттю.
Постанова підлягає до негайного виконання відповідно до п.3 ч.1 ст.256 КАС України в частині поновлення позивача на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Вадул Сірет" Чернівецької обласної митниці з 26 січня 2012 року, а також відповідно до п.2 ч.1 ст.256 КАС України в частині позовних вимог щодо стягнення з Чернівецької обласної митниці на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу за виключенням сум отриманих як допомогу по безробіттю.
Частиною 1 ст. 267 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням судового рішення, з метою забезпечення його належного, своєчасного, правильного та повного виконання, у зв'язку з чим, в порядку абз. 7 п. 4 ч. 1 ст. 163, ст. 267 КАС України зобов'язує суб'єкта владних повноважень - Державну митну службу України у відповідності до ст.267 КАС України подати безпосередньо до канцелярії Чернівецького окружного адміністративного суду у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Вадул Сірет" Чернівецької обласної митниці
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова службова особа). Оскільки, позивач відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений, а інші судові витрати останнім підтверджені в ході судового розгляду не були, то такі витрати з Державного бюджету на користь позивача не присуджуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 8, 11, 71-86, 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної митної служби України №107-к від 25 січня 2012 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1.
3. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Вадул Сірет" Чернівецької обласної митниці з 26 січня 2012 року.
4. Стягнути з Чернівецької обласної митниці на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу за виключенням сум отриманих як допомогу по безробіттю.
5.Постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та виплати заробітної плати за один місяць за час вимушеного прогулу допустити до негайного виконання.
6.Зобов'язати суб'єкта владних повноважень -Державну митну службу України у відповідності до ст.267 КАС України подати безпосередньо до канцелярії Чернівецького окружного адміністративного суду у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста "Вадул Сірет" Чернівецької обласної митниці.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 12 вересня 2012 року
Головуючий суддя О.В. Боднарюк
Судді І.В.Маренич
В.О. Григораш