Іменем України
12 вересня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/1924/12
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Спіжавка Г.Г., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Управління пенсійного фонду України в м.Чернівцях звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 1288,80 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується борг по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1288,80 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 183-2 КАС України, відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову.
Ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній справі, відповідача отримав 13.08.2012 року, що підтверджується повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 14, 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" приватний підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Чернівцях та є платником страхових внесків (збору) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу №Ф 2525 від 02.04.2011 р. про сплату страхових внесків в сумі 1288,80 грн.
Вказану вище вимогу відповідач отримав 30.04.2012р., про що свідчить відмітка про вручення рекомендованого поштового відправлення.
У добровільному порядку суми заборгованостей відповідач не погасив, вказану вимогу не оскаржив.
З матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованості по сплаті страхових вересків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1288,80 грн., яка підтверджується повідомленням-розрахунком страхових внесків.
Згідно ст. ст. 1 та 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"( в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1058-ІV) страхувальниками є, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутності або погашення ним в добровільному порядку заборгованості по платежах перед Пенсійним фондом України.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.
Керуючись ст.ст. 71, 79, 86, 94, 158-163, 167, 183-2, ч.1 ст.256 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях, заборгованість в розмірі 1288,80 грн.
3. Постанова підлягає негайному виконанню.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Г.Г. Спіжавка