Копія
11 вересня 2012 р. Справа № 2a-1870/6186/12
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача 1 - Шульги Ю.В.,
представника відповідача 2 - Отрощенко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах та Головного управління державної казначейської служби України у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі - відповідач 1, УПФУ в м. Сумах) та Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (далі - відповідач 2, ГУДКСУ у Сумській області), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд визнати протиправними дії УПФУ в м. Сумах щодо відмови у поверненні помилково сплачених грошових коштів в сумі 2580,00 грн., а саме, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля, який позивач помилково сплатив 25.04.2012 під час реєстрації у ВРЕР ДАІ м. Суми свого транспортного засобу; зобов'язати УПФУ в м. Сумах повернути помилково сплачені грошові кошти в сумі 2580,00 грн., а саме збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля, який позивач помилково сплатив 25.04.2012 під час реєстрації у ВРЕР ДАІ м. Суми його транспортного засобу, списавши з місцевого бюджету м. Суми на рахунок, вказаний у заяві до УПФУ в м. Сумах від 03.06.12 р.; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25 квітня 2012 року він придбав на кредитних умовах, наданих ПАТ «Креді Агріколь Банк», легковий автомобіль RENAULT Sandero вартістю 103 200,00 грн. у офіційного дилера Рено в м. Сумах ТОВ «Автодом Пассаж». Під час реєстрації автомобіля в органах ДАІ позивача було зобов'язано сплатити 3% збір при відчужені легкового автомобіля до Пенсійного фонду України в розмірі 2580 грн., що підтверджується дублікатом квитанції № 78 від 25.04.2012 р.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР визначено виключний перелік осіб платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, яким, зокрема, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом (в редакції Закону, що діяла на момент придбання автомобіля). Вказаною нормою Закону чітко визначено, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачується при відчуженні автомобіля, і, відповідно платником збору є особа, яка відчужує автомобіль. Отже позивач не є платником збору з операцій відчуження автомобіля, тому сплачені кошти підлягають поверненню.
Позивач 03.06.2012 р. звернувся до Управління пенсійного фонду України в місті Сумах із заявою, у якій просив повернути помилково сплачені грошові кошти у розмірі 2580 грн. 15.06.2012 року на адресу позивача надійшов лист від 11.06.2012 р. № 11826/27.04.08 з Управління пенсійного фонду України в м. Сумах, у якому повідомлялось, що згідно пункту 7 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» юридичні і фізичні особи сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність за законом. Беручи до уваги 12 пункт Порядку, посадові особи Управління пенсійного фонду України в м. Сумах дійшли до висновку, що при купівлі легкового автомобіля фізичними особами збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій відчуження легкових автомобілів сплачується на загальних підставах (тобто з особи, що набуває право власності, а не з особи, що відчужує).
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав і просив задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача 1 надав письмові заперечення проти позову (а.с. 28), в яких вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки, по-перше, відповідно до п.7 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору є фізичні особи, які набувають права власності на легкові автомобілі, що підлягають державній реєстрації; по-друге, посилання позивача на п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998р. № 1740 є помилковим, оскільки п. 12 чітко зазначає, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом: купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством); міни; дарування (безоплатної передачі); успадкування (крім випадків успадкування легкового автомобіля за законом); з інших підстав, передбачених законодавством.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому містяться вимоги про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень, які управлінням взагалі не вчинялись.
У судовому засіданні представник відповідача 1 проти позову заперечувала з підстав, викладених вище, просила у задоволенні позову відмовити.
Представником відповідача 2 подано письмові заперечення проти позову (а.с. 26), в яких він вважає позовні вимоги необґрунтованими, оскільки пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10.12.2002 року №226 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2002 р. за №1000/7288, визначено, що повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими згідно із законом закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України з питань повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності), суми платежу, що підлягає поверненню, дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Враховуючи викладене, повідомляє, що в Головному управлінні відсутні відповідні документи щодо повернення на користь Позивача відповідного платежу.
Заслухавши пояснення позивача і представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини.
Згідно з Договором № КР0133 від 25.04.12 р., укладеним між ТОВ «Автодом Пассаж» (продавець) і позивачем (покупець), позивач придбав автомобіль Рено Сандеро 2012 року випуску (а.с. 7, 8).
Згідно з квитанцією № 78 від 25.04.12 р., позивачем сплачено 2580,00 грн. як 3 % збору при відчуженні легкового автомобіля на користь місцевого бюджету м. Суми (а.с. 9).
05 червня 2012 року позивач направив відповідачеві 1 заяву з проханням повернути помилково сплачені кошти в сумі 2580 грн. під час реєстрації в органах ДАІ придбаного автомобіля (а.с. 35).
Листом від 11.06.12 р. УПФУ в м. Сумах проінформувало позивача про порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля, повідомивши, що при купівлі автомобіля фізичними особами вказаний збір сплачується на загальних підставах (а.с. 10).
Проаналізувавши спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції від 13.01.12 р., чинній станом на 25.04.12 р.), платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
Оскільки вказаною нормою передбачено сплату збору при відчуженні легкових автомобілів, то платником цього збору, відповідно, є продавець легкового автомобіля.
Правильність цього висновку підтверджується новою редакцією зазначеної норми закону від 07.06.12 р. (чинна з 28.06.12 р.), згідно з якою платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в підрозділах Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, крім випадків забезпечення легковими автомобілями інвалідів згідно із законодавством та успадкування легкових автомобілів відповідно до закону.
Отже новою редакцією вказаної норми закону передбачено, що платниками цього збору є особи, які набувають право власності на легкові автомобілі, тобто покупці.
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що до 28.06.12 р. платниками вказаного збору при купівлі-продажу легкових автомобілів були продавці, а з 28.06.12 р. - покупці легкових автомобілів.
З наведеного випливає, що позивач не був зобов'язаний сплачувати вказаний збір при покупці автомобіля 25.04.12 р., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача 1 повернути позивачеві помилково сплачені кошти в сумі 2580 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача 1 про те, що згідно з п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 р. № 1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Враховуючи те, що п. 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою КМУ від 03.11.1998 р. № 1740, яким визначено, що платниками збору є покупці легкових автомобілів, суперечить положенням пункту 7 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції від 13.01.12 р.), якою визначено, що збір сплачується при відчуженні легкових автомобілів, тобто продавцями, суд, керуючись принципом законності, застосовує до спірних правовідносин норму закону як норму правового акту, який має вищу юридичну силу.
Щодо вимог про визнання протиправними дій УПФУ в м. Сумах щодо відмови у поверненні позивачеві помилково сплачених коштів у сумі 2580,00 грн., то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як пояснив позивач у судовому засіданні, оскаржувана відмова в поверненні коштів викладена у листі УПФ в м. Сумах від 11.06.12 р.
У той же час з тексту вказаного листа (а.с. 10) вбачається, що він містить роз'яснення щодо порядку сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування при купівлі автомобіля, даних щодо відмови позивачеві в поверненні помилково сплачених кошів даний лист не містить.
Отже в матеріалах справи відсутні докази порушення прав позивача через відмову відповідача 1 в поверненні помилково сплачених коштів, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача 1 щодо відмови в поверненні коштів задоволенню не підлягають.
Відповідно до приписів статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в загальній сумі 107,30 грн. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, підлягають присудженню позивачеві понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 53,65 грн. (107,3:2).
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах та Головного управління державної казначейської служби України у Сумській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ "Дельта Банк", МФО 380 236) грошові кошти в сумі 2 580,00 грн. (дві тисячі п"ятсот вісімдесят грн.), сплачені в якості збору на обов"язкове державне пенсійне страхування при відчуженні автомобіля згідно квитанції від 25.04.2012 р. № 78, списавши вказані кошти з місцевого бюджету м. Суми.
Зобов'язати головне управління державного казначейства України у Сумській області стягнути з державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 53,65 грн. (п"ятдесят три грн. 65 коп.) шляхом їх безспірного списання з рахунку Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис) Д.М. Савченко
З оригіналом згідно
Суддя Д.М. Савченко
Повний текст постанови складено 12.09.2012 року.