ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
03 вересня 2012 р. Справа № 2а-5952/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді - Шинкар Т.І.,
за участю секретаря судового засідання -Дасюк О.С.,
за участю представника позивача Шарана Р.П., представника відповідача Антонюка І.Б., свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ТзОВ «Торгова мережа «?Барвінок»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2012р. №0000330803 в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій на суму 61 127,20 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок» (далі-Товариство) звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби (далі-СДПІ), просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012р. №0000330803 в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій на суму 61 127,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що орган державної податкової служби неправомірно прийшов до висновку про порушення Товариством п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265 від 06.07.1995р. із змінами та доповненнями (далі-Закон №265) внаслідок відсутності оригіналів накладних на товар, що знаходився в магазині Товариства під час перевірки, оскільки в чинному законодавстві відсутній нормативний акт, яки би врегульовував порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації. Вважає, що вказана в Акті (Довідці) відсутність накладних в структурному підрозділі Товариства не є порушенням порядку ведення обліку товарних запасів, який проводиться Товариством належним чином. Окрім того зазначає, що вимога податкового органу стосовно наявності прибуткових накладних на структурних підрозділах суперечить п.6.3, п.6.8, п.6.9 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі-Положення №88), яким чітко регламентовано, що первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, зберігаються в бухгалтерії у спеціальних приміщеннях під відповідальністю осіб, уповноважених головним бухгалтером.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях та зазначив, що викладені в позовній заяві твердження не відповідають дійсності, оскільки перевірка Товариства була проведена на підставі Наказу СДПІ №63 від 23.05.2012р. та направлення №2/21-00 від 23.05.2012р. У відповідності до Наказу №534 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій»(далі-Наказ №534) складений відповідний Додаток №3, в якому відображено фактичні залишки товарів, які знаходились в реалізації на момент перевірки без прихідних накладних. Зазначає, що Товариством в порушення вимог Наказу №534 та Положення №88 в ході перевірок не представило ні оригіналів, ні належним чином завірених копій прихідних накладних, що підтверджується підписами в Додатку №3 до Акта перевірки завідувача магазину Товариства ОСОБА_3 Вважає, що правомірно застосовано до Товариства штрафні (фінансові) санкції передбачені ст.20 Закону №265. Просив відмовити у задоволенні позову.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 03 вересня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова мережа «Барвінок»зареєстроване 19.12.2007р. виконавчим комiтетом Львiвської мiської ради, перебуває на податковому обліку у Спеціалізованій Державній податковій інспекції у по роботі з великими платниками податків у м.Львові Державної податкової служби. Місцезнаходження: 79040, м.Львів, вул.Городоцька, 359.
Судом встановлено, що працівники СДПІ 25.05.2012р. приступили до проведення перевірки господарської одиниці Товариства (магазин) щодо дотриманням суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт перевірки в якому СДПІ дійшло до висновку про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону №265. Перевіркою встановлено необліковий товар на суму 30 563,60 грн. а саме: відсутні прихідні накладні на товар представлений до реалізації згідно Додатку № 3 до акта перевірки.
На підставі Акта перевірки в частині оспорюваних порушень СДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012р. №0000330803, яким Товариству визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 61 127,2грн. на підставі ст.20 Закону №265.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій на суму 61 127,20 грн. Товариство звернулось до суду за захистом порушених прав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст.15 Закону №265 контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до вимог п.12 ст.3 Закону №265, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статтею 6 цього ж закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»від 16.07.1999 року за №996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) (далі-Закон-№996) та розділі 2 Положення зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону №996, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, у відповідності до положень ч.1 ст.9 даного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 2 Закону №996 визначено, що цей Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Згідно ст.20 Закону №265, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 - завідуючий магазину Товариства, що розташований за адресою: м.Львів, вул.Бойчука, 38, пояснив, що на момент проведення перевірки перевіряючі просили надати первинні документи на описаний в Додатку №3 до Акта перевірки товар, проте останніх було повідомлено, що накладні на товар знаходяться в бухгалтерії головного офісу за адресою: м.Львів, вул.Городоцька, 359 та в електронному вигляді не ведуться.
Як вбачається з Акта перевірки, який підписаний посадовими особами ОСОБА_4, ОСОБА_6 та суб'єктом господарювання ОСОБА_3 (зав.магазину), зауважень до цього Акта немає, ??роботи не порушено?.
Свідок - ОСОБА_4- інспектор пояснив, що перевірка щодо проведення розрахунків за товари (послуги) проводилась вибірково. На інші товари на вимогу перевіряючих накладні на товар (первинні документи) ОСОБА_3 були представлені. Щодо первинних бухгалтерських документів алкогольної групи товарів, які перелічені в Додатку №3 до акта перевірки завідуючий магазину пояснив, що накладні знаходяться в бухгалтерії Товариства по вул. Городоцька, 359, про що зазначив у своїх письмових поясненнях від 25.05.2012р. Такі не були надані і до закінчення перевірки 01.06.2012р. Інвентаризації перевіряючі не проводили, лише просили відповідальних осіб в магазині Товариства вказати кількість одиниць алкогольної продукції, яка знаходиться на реалізації, що останніми було вказано та надати на алкогольні вироби первинні облікові документи, що не було представлено.
Оскільки перевірка господарської одиниці відповідача, що розташована за адресою: м.Львів, вул.Бойчука, 38, була розпочата 25 травня 2012 року та закінчено 01 червня 2012 року та протягом періоду проведення перевірки первинні документи, що вимагались контролюючим суб'єктом, надані не були, а відтак надання суду видаткових накладних на горілчані вироби та товарно-транспортні накладних як на підтвердження наявності таких на товар, що перелічений в Додатку №3 до акта перевірки не може братись судом до уваги, оскільки ненадання їх під час перевірки суб'єкту контролю, ставить під сумнів їх належності до цього товару.
Окрім того слід зазначити, що Товариство, в обґрунтування правомірності ведення господарської діяльності, не скористалось правом подання заперечень на акт перевірки та в обґрунтування не подало первинні облікові документи на товар, що знаходився на реалізації у період проведення перевірки з 25.05.2012р. по 01.06.2012р.
Щодо посилання Товариства на протиправність дій перевіряючих з підстав самостійного проведення інвентаризації ТМЦ Товариства, то такі не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та правомірно прийшов до висновку про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства на підставі ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій на суму 61 127,20 грн. прийняте з дотриманням вимог Закону №265, Закону №996, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та передбачених ст.2 КАС України принципів.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, та такі, що не підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, зі сторін спору не належить стягувати.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Повний текст Постанови виготовлено 08.09.2012 року.
Суддя Шинкар Т.І.