ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
04 вересня 2012 р. № 2а-5973/12/1370
18 год. 12 хв.
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Качур Р.П.,
за участю секретаря судового засідання - Подібки М. З.
позивача ОСОБА_1, представника відповідача-1 Буляка І. Я., представника відповідача-2 Тимчишин І. В., представника третьої особи ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання неправомірними рішень та зобов'язання вчинити дії, -
6 липня 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду із Залізничного районного суду м. Львова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання неправомірними рішень та зобов'язання вчинити дії.
У судовому засіданні 24.07.2012 року судом залучено до участі у справі приватне підприємство «Галичабразив»як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідачів із заявою про забезпечення надходження коштів на його персоніфікований рахунок з суми компенсації втрати частини грошових доходів, яку було стягнуто із ПП «Галичабразив»за рішенням Сихівського районного суду м. Львова. Відповідачі листами від 01.12.2011 року та від 05.11.2012 року відмовили у задоволенні заяви позивача з тих підстав, що суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду не є базою для нарахування єдиного внеску. Позивач вважає незаконними рішення відповідачів про відмову у задоволенні своєї заяви та просить зобов'язати відповідачів стягнути з приватного підприємства «Абразив»єдиний внесок у розмірі 2090,77 грн.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Позиція відповідачів викладена в запереченнях на позовну заяву № 7768/06-20 та № 7769/06-20 від 24.07.2012 року, де вказано, що суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду на користь працівника не є базою для нарахування єдиного внеску та не відображаються у звітах, що подаються до системи персоніфікованого обліку. Враховуючи, що у третьої особи відсутня заборгованість зі сплати єдиного внеску, у відповідачів відсутні правові підстави для стягнення суми, про яку просить позивач. Вважають відмови у задоволенні заяви позивача, викладені у листах від 01.12.2011 року та від 05.11.2012 року правомірними та просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечили із підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позиція третьої особи викладена у поясненні до позовної заяви № 1 від 27.08.2012 року, де вказано, що компенсація втрати частини грошових доходів була нарахована позивачу у період, коли відносини трудового найму з позивачем вже не відбувались і третя особа вже не виконувала функцій податкового агента зі сплати єдиного внеску.
Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у поясненні на позовну заяву, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступні факти та правовідносини.
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 05.03.2011 року стягнуто з ПП «Галичабразив»на користь ОСОБА_1 4666,40 грн. компенсації за вимушений простій та 938,86 грн. компенсації втрати частини грошових коштів, всього 5605,26 грн.
19.09.2011 року позивач звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова, у якій просив у межах повноважень сприяти надходженню коштів на його персоніфікований рахунок з суми компенсації втрати частини грошових доходів, яку було стягнуто із ПП «Галичабразив»за рішенням Сихівського районного суду м. Львова.
26.10.2011 року позивач звернувся із заявою до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просив вжити заходів для надходження коштів на його персоніфікований рахунок з суми компенсації втрати частини грошових доходів, яку було стягнуто із ПП «Галичабразив»за рішенням Сихівського районного суду м. Львова, у зв'язку із недотриманням управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова встановленого законодавством терміну проведення перевірки.
У період з 26.10.2011 року по 08.11.2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова проведено позапланову перевірку приватного підприємства «Галичабразив», про що складено Акт № 180 Г Про результати позапланової перевірки з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 01.01.2010 року по 20.01.2011 року; щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування з 01.01.2011 року по 20.10.2011 року із сум застрахованої особи ОСОБА_1. Перевіркою встановлено відсутність порушень нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із сум заробітку застрахованої особи ОСОБА_1.
01.12.2011 року управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова листом № 18524/09-12 повідомило позивачу, що проведеною перевіркою ПП «Галичабразив»з щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено не включення у Звіт про суми нарахованої заробітної плати суми доходу ОСОБА_1, оскільки такий не відображений у відомостях про нарахування заробітної плати за відповідний місяць. Суми заробітної плати, стягнуті державною виконавчою службою за рішенням суду на користь ОСОБА_1, не є базою для нарахування єдиного внеску.
05.01.2012 року головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом № 2113/К-20 повідомило позивачу, що суми компенсації за вимушений простій та компенсації втрати частини грошових доходів виплачені позивачу у серпні 2011 року, на вказаний час позивач не перебував у трудових відносинах з ПП «Галичабразив»(роботодавець), тому платежі в Пенсійний фонд не здійснюються та відповідно у звітності не відображаються.
Приймаючи рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
У преамбулі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»зазначено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 цього ж Закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з ч. 3 ст. 9 цього ж Закону обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 05.03.2011 року стягнуто з ПП «Галичабразив»на користь ОСОБА_1 5605,26 грн. компенсації за вимушений простій та компенсації втрати частини грошових коштів. Вказані кошти були стягнуті з ПП «Галичабразив»в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»після розірвання трудових відносин між позивачем та ПП «Галичабразив». Органом Пенсійного фонду України під час проведення перевірки встановлено, що вказана сума коштів не включена у Звіт про суми нарахованої заробітної плати суми доходу ОСОБА_1, оскільки її виплата була здійснена після розірвання трудового договору.
Суд вважає, що у відповідачів відсутні правові підстави для стягнення з приватного підприємства «Абразив» єдиного внеску у розмірі 2090,77 грн., передбачені статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки актом перевірки встановлено відсутність порушень роботодавцем нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску стосовно позивача, а у звітності та бухгалтерських документах роботодавця відсутні відомості, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Статтею 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»прямо не передбачено, що суми, виплачені фізичним особам за рішенням суду після розірвання трудового договору є базою нарахування єдиного внеску.
Дослідивши подані сторонами докази та враховуючи наведені правові норми, Суд дійшов висновку, що компенсація за вимушений простій та компенсація втрати частини грошових коштів, стягнуті за рішенням суду, не входить до бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку про правомірність відмови відповідачів, викладеної у листах № 18524/09-12 від 01.12.2011 року та № 2113/К-20 від 05.01.2012 року, у задоволенні заяв позивача про стягнення із ПП «Галичабразив»коштів на персоніфікований рахунок позивача.
Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про визнання неправомірними рішень та зобов'язання вчинити дії слід відмовити повністю.
Правила ст. 94 КАС України про розподіл судових витрат не застосовуються.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 10 вересня 2012 року.
Суддя Качур Р.П.