ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
03 вересня 2012 р. № 2а-6709/12/1370
03 вересня 2012 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого -судді: Костецького Н.В.
за участю секретаря судового засідання: Якимець О.І.
представника позивача Юрчак Л.Б.
представника відповідача Придибайло Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Мостиського районного центру зайнятості до Львівської митниці Державної митної служби України про стягнення коштів, -
Мостиський районний центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці Державної митної служби України про стягнення матеріального забезпечення, виплаченого гр.ОСОБА_3, якого поновлено на роботі за рішенням суду.
В обґрунтування позовних вимог зсилається на те, що згідно поданої заяви гр. ОСОБА_3 20.01.2011 року надано статус безробітного та призначено виплату допомоги з безробіття відповідно до п.п.1,3,4 ст.22, п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.2.1. «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності». 16.06.2011 року постановою Львівського окружного адміністративного суду гр. ОСОБА_3 поновлений на роботі з 25.11.2010 року. Оскільки вищезгадана особа перебувала на обліку в Мостиському районному центрі зайнятості з 20.01.2011 року по 16.01.2012 року та отримав допомогу по безробіттю в сумі 26 147, 63 грн. зазначені кошти підлягають поверненню працедавцю.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені у позовній заяві, просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, у поданих письмових запереченнях зазначив, що на час розгляду справи щодо поновлення гр. ОСОБА_3 на державній службі в митних органах, Львівській митниці не було відомо про звернення 13.01.2011 року ОСОБА_3 за послугами до Мостиського районного центру зайнятості, де 20.01.2011 року він набув статусу безробітного і йому було виплачено допомогу по безробіттю у сумі 26 147,63 грн. Крім того, у суд першої інстанції ОСОБА_3 не подавалась довідка про виплату йому допомоги у зв'язку із безробіттям. Тому даний спір виник через умисне невиконання ОСОБА_3 своїх обов'язків, а саме не повідомлення Мостиського районного центру зайнятості про поновлення його на роботі за рішенням суду. Враховуючи фактичну виплату Львівською митницею повної суми вимушеного прогулу ОСОБА_3 з 25.11.2010 року по 16.06.2011 року в сумі 21 312, 65 грн., відповідач зазначає, що відповідна сума, виплачена позивачем, фактично повинна стягуватися саме з ОСОБА_3, а не з Львівської митниці. У зв'язку з вищенаведеним, представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2011 року гр. ОСОБА_3 звернувся до Мостиського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
Наказом Мостиського районного центру зайнятості від 20.01.2011 року №НТ110120 гр. ОСОБА_3 наданий статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 20.01.2011 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року у справі № 2а-11389/10/1370 за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці Державної митної служби України, Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 2189-к від 24.11.2010 року в частині припинення з 25.11.2010 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_3 старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська»Львівської митниці; визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці № 1085-к від 25.11.2010 року в частині оголошення наказу Державної митної служби України про припинення перебування ОСОБА_3, старшого інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська»Львівської митниці на державній службі в митних органах України; зобов'язано поновити ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора митного оформлення №3 митного поста «Рава-Руська»Львівської митниці та стягнено з Львівської митниці на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 25.11.2010 року по 16.06.2011 року в сумі 25 030, 00 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2011 року у справі № 2а-11389/10/1370 залишено без змін.
Згідно поданих у судовому засіданні пояснень представник відповідача зазначив, що 01.02.2012 року Львівською митницею фактично виконано рішення суду в частині стягнення середнього заробітку з 25.11.2010 року по 16.06.2011 року в сумі 21 312, 65 грн. на користь ОСОБА_3 згідно з виконавчим листом по справі № 2а-11389/2010 року, виданим 30.12.2011 року Львівським окружним адміністративним судом. Відтак, представник відповідача вважає, що у зв'язку з фактичною виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу та тим фактом, що Львівській митниці не було відомо про виплату ОСОБА_3 з 20.01.2011 року допомоги по безробіттю, відповідна сума виплачена Мостиським районним центром зайнятості повинна стягуватися саме з ОСОБА_3, який на час розгляду справи у суді першої інстанції не повідомив Львівську митницю про перебування на обліку в центрі зайнятості.
Судом також встановлено, що наказом Мостиського районного центру зайнятості від 16.01.2012 року №НТ120116 з 16.01.2012 року припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_3, знято з обліку у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг центру зайнятості.
Згідно довідки від 03.07.2012 року №519/06 безробітний ОСОБА_3 за період перебування на обліку з 20.01.2011 року по 16.01.2012 року отримував допомогу по безробіттю. Згідно наказу №45 від 22.05.2012 року сума до повернення матеріального забезпечення на випадок безробіття за період перебування на обліку становить 26 147, 63 грн.
23.05.2012 року за №430/03 на адресу Львівської митниці Державної митної служби України позивачем було направлено вимогу про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю, у зв'язку з поновленням ОСОБА_3 на посаді постановою Львівського окружного адміністративного суду з 25.11.2010 року, отриманою позивачем 15.05.2012 року, із зазначенням про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання даної вимоги перерахувати через установи банку на розрахунковий рахунок Мостиського районного центру зайнятості виплачені як допомога по безробіттю кошти.
18.06.2012 року за вих.№13/14-8574 на адресу Мостиського районного центру зайнятості відповідачем надіслано заперечення на вимогу від 23.05.2012 року, в яких відповідач зазначив, що зазначена вимога не підлягає задоволенню, оскільки на час розгляду справ Львівській митниці не було відомо про звернення працівників митниці за послугами до Мостиського районного центру зайнятості та виплату їм допомоги по безробіттю, отже митниця не мала можливості повідомити Мостиський районний центр зайнятості про винесення судом рішення про поновлення вказаних працівників в митних органах. Крім того, ОСОБА_3 виплачено повну суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, тому допомога по безробіттю підлягаю до стягнення саме з ОСОБА_3, а не з Львівської митниці.
Як було встановлено у судовому засіданні вищезазначена претензія відповідачем не оскаржувалася. Станом на момент розгляду справи кошти відповідачем службі зайнятості не повернені.
В зв'язку з вищенаведеним, Мостиський районний центр зайнятості звернувся до суду про стягнення виплачених як допомога по безробіттю коштів з відповідача у судовому порядку.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про зайнятість населення» держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такий вид компенсації при втраті роботи, як виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Згідно ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.
Відповідно до підпункту 2 пункту 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року №307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі).
Згідно з абзацом 3 підпункту 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року №219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата та номер наказу. Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Згідно з п.п.7, 8, 9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13.02.2009 року №7-1, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.
Отже, чинним законодавством покладається обов'язок по компенсації Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду на роботодавця, яким в даному випадку виступає Львівська митниця Державної митної служби України.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обов'язок Львівської митниці Державної митної служби України відшкодувати до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму матеріального забезпечення, виплаченого безробітному ОСОБА_3, у зв'язку з визнанням незаконним його звільнення з роботи та поновленням його на роботі за рішенням суду.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 7-14, 17, 18, 49, 51, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Львівської митниці Державної митної служби на користь Мостиського районного центру зайнятості кошти в сумі 26 147 (двадцять шість тисяч сто сорок сім) грн. 63 коп.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 07 вересня 2012 року
Суддя Костецький Н.В.