справа № 2а-0770/897/12
рядок статзвіту - 10.1
код - 01
04 липня 2012 року 09 год. 25 хв. м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Андрійцьо В.Д.
при секретарі судового засідання - Повханич Г.П.
за участю:
представника прокуратури - Гребеник І.А. (довіреність № 13-479 від 08 лютого 2012 року)
представника позивача -Бондар С.М. (довіреність № 4698/07 від 12 квітня 2012 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області до Відкритого акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" про стягнення заборгованості у сумі 27 907,03 грн., -
Позивач - Прокурор міста Ужгорода в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" про стягнення заборгованості у сумі 27 907, 03 грн.
У судовому засіданні представник прокуратури та представник позивача позовні вимоги за обставин викладених у позовній заяві підтримали повністю, просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце проведення судового розгляду у засідання не з'явилися повторно та не повідомив суд про причини неявки.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство "Машинбудівний завод "Тиса" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Ужгороді Закарпатської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", а з 01 січня 2004 року також як платник страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У відповідності до ч. 2 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється фондами. Так, встановлено єдиний порядок як для відшкодування пенсій призначених відповідно до пункту "а" ст. 13 закону України "про пенсійне забезпечення" так і для пенсій призначених призначених відповідно до пункту "б" зазначеної статті та інших видів пільгових пенсій. При цьому не відбувається щомісячного узгодження сум до відшкодування. Розрахунок надсилається раз на рік, до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, а підприємства вносять плату щомісяця до 25 числа.
Відповідний обов'язок підприємств відшкодувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій в 100% відношенні до витрат передбачається і Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", в якому визначається об'єкт для нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та його ставка.
В порушення вищевказаних вимог законодавства в галузі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування відповідачем не здійснено необхідного відшкодування виплачених громадянам пільгових пенсій та витрат на їх доставку, у зв'язку із чим і виникла заборгованість.
Отже, відповідачем підлягає відшкодування 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий у нього на роботах з важкими та шкідливими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
Відшкодуванню Пенсійному фонду України, крім суми виплаченої пенсії, підлягають і витрати на доставку пенсії, які згідно Тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги, затверджених Наказом Держкомзв'язку та інформатизації України № 828 від 19.09.2007 року з 06.10.2007 року становлять для міста -0,8% від суми пенсії, для села -1,95 % від суми пенсії, а з 01.01.2008 року продовжив діяти Наказ № 166 від 22.07.2004 року, відповідно до якого такі витрати становлять для міста 0,79% від суми пенсії, для села 1,56% від суми пенсії.
Як встановлено у судовому засіданні в щомісячних розрахунках, які надсилалися на адресу боржника, вказується перелік осіб, які працювали у відповідача в шкідливих умовах праці повний робочий день на атестованих робочих місцях. Вказаним громадянам були призначені пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені обставини підтверджуються копіями трудових книжок, довідками виданими відповідачем про набутий пільговий стаж.
Як вбачається із матеріалів справи, фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій надісланих на адресу відкритого акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" підлягало відшкодуванню Управлінню Пенсійного фонду в м. Ужгороді 27 907, 03 грн.
У встановлений строк та порядку (п.6.8 Інструкції) відповідачем не проведено відшкодування.
Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовні вимоги Прокурора міста Ужгорода в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в м. Ужгороді Закарпатської області - задоволити повністю.
2. Стягнути з відповідача - відкритого акціонерного товариства "Машинобудівний завод "Тиса" (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. паризької Комуни, буд. 4, код ЄДРПОУ - 14313211) на користь Управління Пенсійного Фонду України в м. Ужгороді (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, буд. 12б) заборгованість по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених по Списку № 2 за спірний період в сумі 27 907 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сім) грн. 03 коп.
3. Виконавчий лист видати після набрання, відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постановою законної сили в порядку, визначеному частиною 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Андрійцьо В.Д.
Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 04 липня 2012 р.
Суддя Андрійцьо В.Д.