Категорія №11.5
Іменем України
12 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6869/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Колесніковій Я.А.,
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції, третя особа - Державне підприємство «Первомайськвугілля» про скасування постанови ВП № 33917720 від 28.08.2012 про зупинення виконавчого провадження, -
07 вересня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції, у якому позивач просив скасувати постанову від 28.08.2012 про зупинення виконавчого провадження зі стягнення на користь управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області з Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Первомайське спецуправління» заборгованості на суму 139691,42 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що постановою від 28.08.2012 зупинено виконавчого провадження № 33917720 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом по справі № 2а/1270/4523/2012 про стягнення на користь УПФУ в м. Первомайську з ДП «Первомайськвугілля» в особі ВП «Первомайське спецуправління» заборгованості на суму 139691,42 грн., на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Позивач з такою постановою не згоден з огляду на те, що відповідно до положень Закону України від 23.06.2005 року № 2711 «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в п.1.3. ст.1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Підпунктом 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України від 23.06.2005 року № 2711 «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 01 січня 2012 року, що підлягають виконанню в порядку, встановлено Законом України «Про виконавче провадження», крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 01 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.
Таким чином, позивач робить висновок, що борг ДП «Первомайськвугілля» в особі ВП «Первомайське спецуправління» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу, спірний борг виник внаслідок несплати обов'язкових внесків, на які не поширюється Закон України від 23.06.2005 року № 2711 «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2012 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні. Одночасно з відкриттям провадження у справі ухвалою від 10 вересня 2012 року залучено до участі у справі Державне підприємство «Первомайськвугілля» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Крім того, ухвалою суду від 10 вересня 2012 року зобов'язано відповідача у судове засідання надати виконавче провадження № 33917720 для огляду у судовому засіданні, а також належним чином засвідчені копії виконавчого листа № 2а/1270/4523/2012 виданого 06.08.2012 Луганським окружним адміністративним судом, постанови про відкриття виконавчого провадження № 33917720 та постанови про його зупинення від 28.08.2012.
У судове засідання представники сторін та третьої особи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали до суду клопотання про розгляд адміністративної справи за їх відсутності (а.с.9-12).
Від третьої особи надійшов відзив на адміністративний позов (а.с.11-12), у якому третя особа просила відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що боржника - ДП «Первомайськвугілля» та його структурні підрозділи увійшли до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а тому виконавче провадження правомірно зупинено у відповідності до вимог п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесено відповідну постанову.
Згідно п.3.7 ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено вичерпний перелік підстав, за якими державний виконавець має право проводити виконавчі дії у випадку, коли стороною виконавчого провадження є підприємство, що бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Борг боржника до вказаного переліку підстав ніяким чином не відносяться.
На підставі вищевикладеного, третя особа просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
З огляду на положення ст.ст.122, 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу за відсутності належним чином повідомлених представників сторін та третьої особи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (ч.3 ст.181 КАС України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України від 08.03.2011).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 року у справі № 2а/1270/4523/2012 адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 139691,42 грн. задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державного підприємства «Первомайськвугілля» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень - травень 2012 року у розмірі 139691,42 грн.
06.08.2012 по справі № 2а/1270/4523/2012 видано виконавчий лист, за яким відкрито виконавче провадження № 33917720.
28.08.2012 державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 33917720 на підставі п.15 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (а.с.5).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень третьої особи, суд виходить з такого.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 15 частини першої цієї статті, не зупиняється за рішеннями про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів (ч.3 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених п.15 ст.37 цього Закону, - до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що цей закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені - підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (п.1.3 ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).
Згідно з п.1.4 ст.1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в п.1.3 ст.1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Врахувавши вищевикладене, суд прийшов до висновку, що управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а борг ДП «Первомайськвугілля» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату ДП «Первомайськвугілля» в особі ВП «Первомайське спецуправління» фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на які не поширюються норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а тому віднесення ДП «Первомайськвугілля» та його структурних підрозділів до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.
Оскільки судом встановлено, що борг ДП «Первомайськвугілля» в особі ВП «Первомайське спецуправління» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, суд приходить до висновку, що державний виконавець не мав права застосовувати приписи п.15 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» до спірних правовідносин.
Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо скасування постанови від 28.08.2012 ВП № 33917720 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 11 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідного до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Незважаючи на те, що позивач просив тільки скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження № 33917720, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправною та скасувати постанову від 28.08.2012 ВП № 33917720 про зупинення виконавчого провадження зі стягнення на користь управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області з Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Первомайське спецуправління» заборгованості на суму 139691,42 грн.
Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції, третя особа - Державне підприємство «Первомайськвугілля» про скасування постанови ВП № 33917720 від 28.08.2012 про зупинення виконавчого провадження, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції від 28.08.2012 ВП № 33917720 про зупинення виконавчого провадження зі стягнення на користь управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області з Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Первомайське спецуправління» заборгованості на суму 139691,42 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяК.О. Пляшкова