Постанова від 15.08.2012 по справі 2а-0770/1175/12

справа № 2a-0770/1175/12

рядок статзвіту -8.2.3

код - 01

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 року 14 год. 00 хв. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Андрійцьо В.Д.

при секретарі судового засідання - Повханич Г.П.

за участю:

представників позивача -Мойсюка І.І. (довіреність від 24 січня 2012 року), Якубовської Г.М (довіреність від 28 лютого 2012 р.)

представника відповідача - Подойми Н.В. (довіреність № 19/10/10-011 від 20 березня 2012 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Ужгород" до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 10 лютого 2012 року № 0000241501 та від 30 листопада 2011 року № 0002651501, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоцентр-Ужгород" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0002641501 та № 0002651501 від 30 листопада 2011 року про зменшення об'єкта оподаткування ІІ календарного кварталу 2011 року на суму збитків 2010 року в розмірі 1555698 та про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 25166.

У ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги, а саме - просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000241501 від 10 лютого 2012 року та № 0002651501 від 30 листопада 2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, як платник податку жодних порушень не допустив, а висновки відповідача не відповідають чинному законодавству України. Зазначає, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування в процесі діяльності в першому кварталі 2011 року є від'ємне значення, то розрахована сума об'єкту оподаткування з від'ємним значенням підлягає включенню до витрат другого, другого-третього, другого-четвертого календарного кварталу 2011 року до повного погашення від'ємного значення. Водночас зазначені вище норми не встановлюють обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат другого та другого - третього кварталу 2011 року, а також не містить жодних вказівок на необхідність віднімання суми збитків попередніх податкових періодів з розрахованого об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, що неправомірно здійснює податковий орган.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги за обставин викладених в уточненій позовній заяві підтримали повністю, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, зокрема пояснивши, що з аналізу чинних норм Податкового кодексу України слідує, що положення п. 3 пп. 4 р. XX Перехідних положень ПК України передбачають, що до складу другого кварталу 2011 р. включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 р. з 2010 р. Таким чином, Ужгородською МДПІ Закарпатської області ДПС правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а тому підстави для визнання їх протиправними та їх скасування відсутні. Відповідно, враховуючи зазначене та керуючись ст.49 Кодексу адміністративного судочинства України Ужгородська МДПІ Закарпатської області ДПС просить відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Автоцентр - Ужгород" у задоволені позовних вимог повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509-Х11, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України працівниками Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області проведено камеральну перевірку за звітній податковий період ІІ-ІІІ квартал 2011 року податкової звітності з податку на прибуток. Проведеною перевіркою встановлено порушення п.3 підрозділу 4 р. XX Перехідних положень та п.150.1 ст.150 ПК України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ в частині перенесення від'ємного значення, отриманого за 2010 рік та попередні звітні періоди, при складанні (заповненні) декларації з податку на прибуток, а саме: в декларації з податку на прибуток за II-ІІІ квартал 2011 р. (№ 40616 від 09 листопада 2011 року) в рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»відображено суму 1805384,00 грн., яка складається (згідно декларації за І квартал 2011 року від 10 травня 2011 за № 9003096150) із збитків першого кварталу 2011 року в сумі 249 686 грн. та від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, тобто 2010 року, в сумі 1 555 698 грн. Таким чином в декларації з податку на прибуток за ІІ-ІІІ квартал 2011 року у витратах (рядок 06.6) відображено збитки 2010 року в сумі 1 555 698 грн. За наслідками перевірки було складено акт перевірки № 1403/15-01/33577859 від 1листопада 2011 року (а. с. 37-39).

Судом з'ясовано, що позивачем до вищенаведеного акту перевірки подані заперечення № 706 від 22 листопада 2011 р. (а.с. 40-43), які залишені без задоволення.

Так, на підставі вищезазначеного акту перевірки Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 р. № 0002651501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та № 0002641501 форми "П" про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1555698, 00 грн. (а.с. 50-51).

Крім того, судом встановлено, що за результатами розгляду скарги позивача на вищевказані податкові повідомлення - рішення ДПС в Закарпатській області прийнято рішення № 8/10/10-244 від 02 лютого 2012 року, яким податкове повідомлення - рішення № 0002651501 залишено без змін та частково скасовано податкове повідомлення - рішення № 0002641501 в частині зменшення на 109416,00 грн. суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартал 2011 року. Рішенням ДПС України від 11 квітня 2012 року № 6410/6/10-2115 оскаржувані податкові повідомлення - рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області від 30 листопада 2011 року з урахуванням рішення ДПС в Закарпатській області залишені без змін. Так, 10 лютого 2012 року Ужгородською міжрайонною державною податковою інспекцією Закарпатської області на підставі акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 14 листопада 2011 року № 1403/15-01/33577859 та рішення ДПС у Закарпатській області про результати розгляду скарги від 02 лютого 2012 року за № 32/7/10-244 винесено податкове повідомлення - рішення № 0000241501 від 10 лютого 2012 року на суму 1446282, 00 грн. (а.с. 84), що є предметом розгляду даної справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Особливості справляння податку на прибуток підприємств, з огляду на предмет розгляду даної справи, визначаються підрозділом 4 розділу ХХ ПК України, п. 1 якого визначено, що Розділ III цього кодексу, положеннями якого визначається порядок обрахування та сплати податку на прибуток підприємств, застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Так, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняте на підставі підпункту 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеної норми -контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III Закону N 334/94-ВР починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону N 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону N 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону N 334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Необхідно зазначити, що у першому кварталі 2011 року оподаткування прибутку підприємств здійснювалось на підставі Закону №334/94-ВР. При цьому підсумки першого кварталу 2011 року та порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування розраховувався у відповідності із зазначеним Законом, а саме згідно норм ст. 6, п. 22.4 ст. 22 Закону.

Статтею 6 Закону N 334/94-ВР встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Тобто платник, в якого в рядку 08 "Об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-)" декларації з податку на прибуток за 2009 рік відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування, до внесення змін до Закону N 334/94-ВР Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 20.05.2010 р. №2275-VІ міг перенести це від'ємне значення цілком, у повній сумі, у рядок 04.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" декларації за І квартал 2010 року. Це значення мало повторюватися без змін у всіх подальших деклараціях 2010 року.

При розрахунку підсумків (об'єкта оподаткування) другого календарного кварталу 2011 року, позивач діяв у відповідності до норм ПК України, з урахуванням положень п.2, п. 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України, застосування Розділу III Закону N 334/94-ВР починається з 1 квітня 2011 року. Відповідно до п.150.1 ст.150, з урахуванням п.3 підрозділу 4 р. XX "Перехідні положення" ПКУ, позивачем до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року включено від'ємне значення об'єкта оподаткування, розраховане за підсумками першого кварталу 2011 року, яке відображене у Декларації з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2011 р. у рядку 08 "Об'єкт оподаткування".

Таким чином, підсумками першого кварталу 2011 року стало розраховане позивачем значення об'єкту оподаткування за вказаний період, правильність формування якого не заперечується податковим органом.

На підставі наведеного, суд робить висновок, що позивачем був правомірно сформований склад об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року, та відповідач з цього приводу не заперечує, та правомірність формування від'ємного значення об'єкта оподаткування 1 кварталу 2011 року не оскаржує.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 р. встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Необхідно зазначити, що Наказом ДПА України №114 від 28.02.2011 р. затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємств, що діє починаючи з II кварталу 2011 року, де прямо визначено, що у рядку 06.6 платник податків вказує від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року. Більше того, підставою для формування рядку 06.6 згідно примітки 4 визначено статтю 150 розділу III ПК України. Тобто, в самій формі податкової декларації передбачено відображення сум збитків попередніх податкових періодів, які являються законною складовою валових витрат першого і наступних кварталів 2011 року.

Крім того, як вбачається з раніше затвердженої наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 р. декларації з податок на прибуток підприємств, яка діяла в т.ч. і в І кварталі 2011 року, загальний розмір об'єкта оподаткування позитивний (+) або від'ємний (-), що утворюється за результатом розрахунку складових вказаних у рядках ((+/-03 - (+/-06) -07) відображається виключно в рядку 08 декларації. При цьому, саме зазначений у рядку 08 показник, якщо його розмір має від'ємне значення, підлягає відображенню в повному розмірі без обмежень у рядку 06.6 податкової декларації за II квартал 2011 року. І саме цей показник приймає участь у формуванні об'єкта оподаткування наступного податкового періоду.

Зважаючи на вказані норми Податкового кодексу України, та враховуючи затверджену ДПА України нову форму податкової декларації з податку на прибуток та порядок її заповнення, позивачем правомірно відображено у складі валових витрат другого календарного кварталу 2011 року суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, розраховану за підсумками першого кварталу 2011 року (від'ємне значення) (рядок 06.6 Декларації), в тому числі збитки за підсумками 2010 р.

При цьому, суд не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Подібне тлумачення зазначеного положення ПК України є хибним, виходячи з наступного.

У даній нормі законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 №2275-VІ, визначив особливий порядок формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме, дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до статті 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно пункту 7.3. статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку встановлено статтею 139 ПК України, такий є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р."

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З досліджених в ході судового розгляду справи письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено відсутність в діях позивача порушень норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України та, відповідно, відсутність фактів завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2011 року № 0002651501 та № 0000241501 від 10 лютого 2012 року є протиправними, а позовні вимоги позивача про його скасування підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відтак, слід присудити понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у розмірі 251,66 (платіжне доручення № 499 від 11 травня 2012 р. (а.с. 73) до стягнення з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 17, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Автоцентр - Ужгород" - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області від 30 листопада 2011 року за № 0002651501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 25166, 00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області від 10 лютого 2012 року за № 0000241501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1446282, 00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 21 серпня 2012 р.

Суддя Андрійцьо В.Д.

Попередній документ
25942855
Наступний документ
25942859
Інформація про рішення:
№ рішення: 25942856
№ справи: 2а-0770/1175/12
Дата рішення: 15.08.2012
Дата публікації: 13.09.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: