24 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/12947/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чорної В.В.
при секретарі судового засідання Молчановій В.В.
за участю представників сторін:
позивача Нежути О.А.
відповідача Димарьової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Еверест ХХІ»до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська скасування податкового повідомлення-рішення № 0001161502 від 10.05.2011 р., -
13 жовтня 2011 року Приватне підприємство «Еверест ХХІ»(далі - ПП «Еверест ХХІ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська (далі -ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська) № 0001161502 від 10.05.2011 р.
Ухвалою суду від 21.11.2011 р., після усунення позивачем недоліків позовної заяви, за даним позовом відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено її до судового розгляду (а.с. 1).
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на підставі акту камеральної перевірки № 1246/15-231/33717946 від 22.03.2011 р., ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення № 0001161502 від 10.05.2011 р. про зменшення ПП «Еверест ХХІ»від'ємного значення з ПДВ на суму 39 958 грн., з яким позивач не погоджується, посилаючись на те, що воно ґрунтується на висновках акту перевірки, які не відповідають дійсності, зокрема, щодо несплати позивачем суми ПДВ в розмірі 39 958 грн. у попередньому податковому періоді, а також щодо декларування від'ємного значення на вказану суму як неоплаченого постачальникам. Так, позивач зазначає, що у вересні 2005 року ПП «Еверест ХХІ»придбало імпортне обладнання як основні фонди, при розмитненні якого за митною декларацією до бюджету було сплачено ПДВ в сумі 41 082 грн. Посилаючись на відсутність як у чинному законодавстві, так і у законодавстві, яке діяло до набрання чинності Податковим кодексом України, обмежень щодо перенесення від'ємного значення (податкового кредиту) з ПДВ до наступних податкових періодів, позивач стверджує, що має право на включення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 39 958 грн., сплаченої ним у вересні 2005 року при розмитненні імпортованого обладнання.
В судовому засіданні представник позивача Нежута О.А. позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що перевіркою ПП «Еверест ХХІ»встановлено, що розмір від'ємного значення (рядки 21.2 та 24) декларації з ПДВ за березень 2011 року не відповідає результатам перевірки, оскільки підприємством в додатку № 2 декларації відображена сума від'ємного значення у розмірі 39 958 грн., як фактично не сплачена постачальникам товарів у попередніх періодах з терміном виникнення -вересень 2005 року, тобто, після спливу встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності. Водночас, перевіркою встановлено, що від'ємне значення вересня 2005 року у розмірі 41 082 грн. виникло за рахунок сплати ПДВ при розмитненні імпортних товарів, та, відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(який був чинним на той час), мало бути включено до декларації з ПДВ за жовтень 2005 року. Отже, від'ємне значення ПДВ вересня 2005 року фактично сплачено, та підпадає під визначення бюджетного відшкодування, тому мало бути задеклароване у декларації наступних періодів з урахуванням граничних термінів -не пізніше 1095 дня, що настає за днем отримання права на таке відшкодування. Натомість, бюджетне відшкодування задеклароване не було, а залишок від'ємного значення задекларований як неоплачений постачальникам. Крім того, значення рядка 24, що перенесено до рядка 21.2 декларації з ПДВ за березень 2011 року, було зменшено відділом адміністрування ПДВ актами камеральних перевірок декларацій з ПДВ попередніх податкових періодів, проте, в подальшому це не було враховано підприємством при заповненні декларацій з ПДВ. Посилаючись на вказані обставини, представник відповідача за довіреністю Димарьова В.В. проти задоволення позовних вимог заперечувала, просила відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Приватне підприємство «Еверест ХХІ»зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 16.08.2005 р., та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська.
22.04.2011 р. ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ ПП «Еверест ХХІ» за березень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1246/15-231/33707946 від 22.04.2011 р. (а.с. 7).
При цьому, при складанні акту перевірки службовими особами ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська було допущено описку щодо дати складання акту. Так, у акті перевірки зазначено, що він складений 22 березня 2011 року, проте, фактично зазначений акт було складено та зареєстровано 22 квітня 2011 р., про що зроблено відповідний запис у журналі реєстрації актів перевірок ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська. Про наявність вказаної описки у акті перевірки позивача було повідомлено у відповіді на заперечення до акту перевірки № 10396/10/15-220 від 06.05.2011 р. (а.с. 44-45).
Перевіркою встановлено порушення платником податків п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, а саме, завищення від'ємного значення ПДВ (рядок 24 декларації) на 39 958 грн. по декларації з ПДВ за березень 2011 року.
Зокрема, перевіркою встановлено, що розмір від'ємного значення (рядки 21.2 та 24) декларації ПП «Еверест ХХІ»з ПДВ за березень 2011 року не відповідає результатам перевірки, оскільки підприємством в додатку № 2 до декларації відображена сума від'ємного значення у розмірі 39 958 грн. як фактично не сплачена постачальникам товарів у попередніх податкових періодах з терміном виникнення - вересень 2005 року, тобто, зі спливом встановленого ст. 257 Цивільного кодексу України трирічного строку позовної давності. Водночас, від'ємне значення вересня 2005 року у розмірі 41 082 грн. виникло при розмитненні імпортного товару та сплати ПДВ митним органам. Отже, вказане від'ємне значення було фактично сплачено при розмитненні товару у вересні 2005 року, та відповідно п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», мало бути задекларовано підприємством у жовтні 2005 року, проте, в порушення зазначеної норми, від'ємне значення було задекларовано відповідачем лише у березні 2011 року як неоплачене постачальникам. З огляду на зазначені обставини, встановлені при проведенні перевірки, враховуючи норми п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, згідно яких, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1 095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, податковим органом зроблено висновок про відсутність права підприємства на отримання бюджетного відшкодування в сумі 39 958 грн., внаслідок чого значення рядку 24 декларації ПП «Еверест ХХІ»з ПДВ за березень 2011 року підлягає зменшенню.
Акт перевірки, згідно поштового повідомлення про вручення кореспонденції, 28.04.2011 р. був отриманий керівником ПП «Еверест ХХІ»(а.с. 39), після чого в той же день позивачем до податкового органу були надані письмові заперечення на акт перевірки № 1-н від 28.04.2011 р. (вх. № 8935) (а.с. 39). Розглянувши заперечення позивача, відповідач залишив висновки, викладені у акті від 22.04.2011 р., без змін, про що позивача було повідомлено листом від 06.05.2011 р. за № 10396/10/15-220, який, згідно поштового повідомлення про вручення кореспонденції, 14.05.2005 р. був отриманий керівником ПП «Еверест ХХІ»(а.с. 44-45).
На підставі акту перевірки № 1246/15-231/33707946 від 22.04.2011 р., ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4»від 10.05.2011 р. про зменшення ПП «Еверест ХХІ»від'ємного значення з ПДВ на 39 958 грн., та про застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 грн. (а.с. 47).
Не погодившись із зазначеним рішенням податкового органу, керуючись нормами п. 56.1 Податкового кодексу України, ПП «Еверест ХХІ»оскаржило його в адміністративному порядку, за результатами якого, рішенням Державної податкової служби України від 15.09.2011 р. № 217/6/10-2115, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга платника податків -без задоволення (а.с. 14).
Не погодившись із зазначеним рішенням органу державної податкової служби, ПП «Еверест ХХІ»звернулось до суду із зазначеним адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0001161502 від 10.05.2011 р.
Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, а також норми законодавства, які діяли на час фактичної сплати позивачем ПДВ при розмитненні імпортованого обладнання (до набрання чинності Податковим кодексом України), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Пунктами 200.1-200.3 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пунктом 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
Враховуючи, що сума ПДВ, включена позивачем до податкового кредиту березня 2011 року, була сплачена позивачем при розмитненні імпортованого товару у вересні 2005 року, суд при вирішенні даної справи враховує норми Закону України «Про податок на додану вартість», які діяли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.).
Так, згідно Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку, фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті, і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;
залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
Підпунктом 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
З матеріалів справи вбачається, що у 22.09.2005 р. ПП «Еверест ХХІ»було ввезено на митну територію України обладнання для очистки дизельного пального загальною вартістю 205 408 грн. 78 коп., при розмитненні якого підприємством було сплачено ПДВ в сумі 41 081 грн. 76 коп. (а.с. 6).
Зазначена сума ПДВ була задекларована ПП «Еверест ХХІ»у декларації за вересень 2005 року, за рахунок чого у підприємства виникло від'ємне значення з вказаного податку, яке належало до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (рядок 22.2 декларації) (а.с. 9-10).
Згідно п. 5.11 розділу V «Порядок заповнення податкової декларації»Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за № 250/2054, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Проте, в порушення зазначеної норми, а також абз. «б»п.п. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у жовтні 2005 року -наступному податковому періоді, фактично сплачена платником у вересні 2005 року сума ПДВ у розмірі 41 081 грн. 76 коп. не була включена до р. 23.1 декларації.
Отже, позивач не скористався наданим йому п.п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»правом зарахування фактично сплаченої у вересні 2005 року суми ПДВ у рахунок зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду -жовтня 2005 року.
Водночас, частина зазначеної суми у розмірі 39 958 грн. була включена ПП «Еверест ХХІ»до р. 21.2 «значення рядка 24 декларації попереднього податкового періоду»податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року (а.с. 11-12).
При цьому, у додатку 2 до декларації за березень 2011 року у гр. 4 «Частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України, включена до податкових зобов'язань у декларації, у попередніх звітних (податкових) періодах, та не погашена зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (переноситься до рядка 2 розрахунку бюджетного відшкодування)»сума від'ємного значення в розмірі 39 958 грн. позивачем відображена не була (а.с. 13). Тобто, при заповненні декларації за березень 2011 року позивач не підтвердив факт сплати до бюджету ПДВ в сумі 39 958 грн.
Підпунктом 4.6.6 п. 4.6 «Розділ ІІ Розрахунки з бюджетом»Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за № 197/18935, який був чинним на час подання позивачем податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року, передбачено, що залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Матеріалами справи підтверджено, та позивачем не заперечується факт того, що у рядку 21.2 декларації з ПДВ за березень 2011 року ПП «Еверест ХХІ»задекларувало не значення рядка 24 декларації з ПДВ за лютий 2011 року, а частину значення р. 22.2 декларації з ПДВ за вересень 2005 р. Проте, враховуючи норми абз. «б»п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п.п. 4.6.6 п. 4.6 «Розділ ІІ Розрахунки з бюджетом»Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, у рядку 21.2 декларації з ПДВ може бути відображено тільки значення рядку 24 податкової декларації попереднього податкового періоду, тобто, в даному випадку, лютого 2011 року.
Отже, враховуючи викладені вище обставини, суд погоджується з висновками акту перевірки від 22.04.2011 р. про завищення позивачем значення рядка 21.2 декларації з ПДВ за березень 2011 року на 39 958 грн.
Абзацем «б»п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що в разі, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.
Отже, податкове повідомлення-рішення № 0001161502 від 10.05.2011 р., яким ПП «Еверест ХХІ»зменшено суму від'ємного значення з ПДВ за березень 2011 року на 39 958 грн., винесено податковим органом відповідно до норм чинного законодавства України.
Згідно п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, до платника податків застосовується штраф в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Водночас, п. 7 розділу 10 «Інші перехідні положення»Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Отже, штрафні (фінансові) санкції, застосовані до ПП «Еверест ХХІ»згідно податкового повідомлення-рішення № 0001161502 від 10.05.2011 р. в розмірі 1 грн., відповідають нормам чинного на час винесення зазначеного рішення законодавства (а.с. 16).
З огляду на викладені обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 0001161502 від 10.05.2011 р., а отже, про відмову у задоволенні позовних вимог ПП «Еверест ХХІ».
Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Еверест ХХІ» - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складений 29.05.2012 р.
Суддя В.В.Чорна