Донецький окружний адміністративний суд
03 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/9705/2012
Донецький окружний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Лазарєва В.В.,
суддів: Папазової Г.П., Мозгової Н.А.,
при секретарі Бобирь Г.Г.,
за участю:
представника відповідача Міхно М.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Іллічівського відділення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби, Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Іллічівського відділення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач-1), Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби (далі - відповідач-2), Державної податкової служби України (далі - відповідач-3), в якому просив зобов'язати Державну податкову службу України виключити ідентифікаційний номер № НОМЕР_1 від 07.02.2001 року, присвоєний позивачеві, та всю інформацію про позивача з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів, що містяться у базах даних відповідача і надалі не вносити будь-яку інформацію про позивача в цей інформаційний фонд; зобов'язати Іллічівське відділення Маріупольської ОДПІ зробити в паспорті позивача на одній із сторінок відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру такого змісту: "Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру", завірити її підписом відповідальної особи та гербовою печаткою Іллічівського відділення Маріупольської ОДПІ; зобов'язати відповідача здійснювати облік позивача, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку по прізвищу, імені, по-батькові, на паперових носіях без застосування засобів цифрової, буквено-цифрової, електронної, біометричної, радіочастотної, штрих-кодової, і тому подібної ідентифікації особи без здійснення збору і автоматизованої обробки персональних даних, права громадян, включаючи осіб до 18 років, на використання традиційних (діючих на теперішній час) паперових документів, що засвідчують особу.
Позовні вимоги мотивовано відмовою позивача від присвоєного йому ідентифікаційного номеру через релігійні переконання. Посилаючись на положення Конституції України та Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», просить здійснювати йому облік, як платника податків, за раніше встановленими формами. Також, позивач вважає, що «Порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів», затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. № 602/1226 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за № 1345/9944, не відповідає вимогам вказаного Закону.
У зв'язку з чим позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав.
В судове засідання позивач не прибув. Через канцелярію суду надав письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 33, 64-65).
Представник відповідача-2 Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби заперечував проти позовних вимог вважаючи, що позивач посилається на «Порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів» та Закон України «Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів», які втратили чинність. Зазначив, що за приписами ст. 70 Податкового кодексу України, платник податків, який через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру, особисто подає податковому органу повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по-батькові і серією та номером паспорта, а також пред'являє паспорт. Проте, позивач не звертався до відповідача із відповідною заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру. Також, зазначив, що повне виключення данних щодо позивача з відповідного реєстру не є можливим у відповідності до Положення «Про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків».
Представники відповідача-1 та відповідача-3 в судове засідання за викликом не прибули.
Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 звернувся до Іллічівського відділення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби із заявою від 28 травня 2012 року, в якій повідомив, що заперечує проти використання облікової картки платника податків, сформованої з використанням його персональної інформації для будь-якої мети. Зазначив, що ідентифікація особистості у вигляді номера облікової картки платника податків або у вигляді серії та номера паспорта принижує його гідність. А також, відмовляється від використання будь-яких ідентифікаторів особистості, не згоден на їх використання іншими особами та оформлення позивачем документів на присвоєння ідентифікатора особистості у вигляді числового номера (ІПН) або комбінації букв і чисел (серія, номер паспорта) та не може розцінюватися як згода на його прийняття, оскільки це є результатом не інформованості позивача. Відкликає всі підписи, поставлені позивачем на документах, що стосуються оформлення картки обліку платника податків з використанням ідентифікатора у вигляді числового номера (ІПН) або комбінації букв та чисел (серія та номер паспорта).
На підставі чого, просив облік як платника податків здійснювати без використання ідентифікаторів особистості.
На вказану заяву надано відповідь від 07.06.2012 року, в якій відповідачем повідомлено, що Податковим кодексом України передбачено облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків, за прізвищем, ім'ям, по-батькові і серією та номером паспорта. Взяття особи на вказаний облік здійснюється за відповідним повідомленням, форма якого встановлена Положенням «Про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 № 954 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1388/18683.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.
Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.
Згідно статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Згідно пп. 1 п. 2 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України, Закон України «Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів» втратив чинність з 01.01.2011р.
Відповідно до п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України, до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Таким чином, Податковим кодексом України передбачено внесення інформації до Державного реєстру про всіх осіб визначених п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України.
Пунктом 70.17 ст. 70 Податкового кодексу України передбачено, що Державний реєстр фізичних осіб - платників податків формується на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів. Обліковим карткам фізичних осіб, які на момент набрання чинності цим Кодексом зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків - фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, видані органами державної податкової служби у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Кодексом, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб, не підлягають обов'язковій заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
У відповідності до п. 70.5 ст. 70 Податкового кодексу України встановлено, що фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.
Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - органу державної податкової служби за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта.
Форма облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) і порядок їх подання встановлюються центральним органом державної податкової служби.
Із наведеного вбачається, у Державному реєстрі передбачено загальний порядок реєстрації та обліку осіб із застосуванням реєстраційного номера облікової картки платника податків та окремий порядок, шляхом ведення окремого реєстру у Державному реєстрі, для фізичних осіб - платників податків, що відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, із застосуванням даних паспорта - прізвища, ім'я, по батькові і серії та номера паспорта.
Крім того, суд зазначає, що п. 70.12 ст. 70 Податкового кодексу України передбачено, що реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у випадках, передбачених пп.70.12.1 п. 70.12 ст. 70 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 70.15 ст. 70 Податкового кодексу України, відомості з Державного реєстру використовуються органами державної податкової служби виключно для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства України та є інформацією з обмеженим доступом, крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Згідно п. 4 розділу I Положення «Про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 № 954 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1388/18683, встановлено, що цим Положенням визначаються порядки та процедури, у тому числі щодо: реєстрації фізичних осіб у Державному реєстрі; обліку осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби; формування та ведення Державного реєстру; подання облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків); подання заяви про зміну даних, що вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті); внесення відмітки до паспортів фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Пунктом 1 розділу IІ зазначеного Положення встановлено, що усі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються в органах державної податкової служби шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному цим Положенням.
При цьому, облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта громадянина України (далі - паспорт) без використання реєстраційного номера облікової картки. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Відповідно до п. 1 розділу IV Положення «Про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків» встановлено, що Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку і на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, зборів, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Державний реєстр фізичних осіб - платників податків формується на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Складовою частиною Державного реєстру є окремий реєстр Державного реєстру, до якого вноситься інформація про фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби.
Пунктами 3 та 4 розділу IV Положення «Про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків» передбачено, що органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних у Державному реєстрі, їх оновлення, архівування та відновлення, а також вживають заходів для забезпечення захисту внесеної до Державного реєстру інформації. Захист інформації здійснюється відповідно до законодавства.
Державний реєстр формується з інформації, що надходить від органів, підпорядкованих центральному органу державної податкової служби, та від інших державних органів.
Пунктами 2 та 3 розділу V зазначеного Положення передбачено, що відомості з Державного реєстру використовуються органами державної податкової служби виключно для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства України та є інформацією з обмеженим доступом, крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Інформація, що збирається, використовується, формується органами державної податкової служби у зв'язку з реєстрацією і обліком фізичних осіб, вноситься до Державного реєстру та використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.
Порядок обліку фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру передбачений розділом VIII Положення «Про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків».
Згідно п. 10 вказаного розділу, у разі якщо фізична особа подавала облікову картку і відомості про неї включено до Державного реєстру, але яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, вона зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою № 1П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
Облік таких осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється у порядку, визначеному цим Положенням. Підставою для виключення відомостей про фізичну особу з Державного реєстру є її облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Відповідно до п. 3 зазначеного розділу, фізична особа подає повідомлення до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання.
Пунктом 8 розділу VIII Положення «Про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків» передбачено, що за зверненням фізичної особи, яка подала Повідомлення для обліку її в окремому реєстрі Державного реєстру, орган державної податкової служби після отримання інформації з Державного реєстру про взяття такої особи на облік за прізвищем, ім'ям, по батькові, серією і номером паспорта вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено у додатку 8.
Також, суд зазначає, що «Порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів», затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. № 602/1226 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за № 1345/9944, втратив чинність 21.01.2011р. згідно з наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 17 грудня 2010 року № 955/628 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1389/18684).
Із наведеного вбачається, що для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків передбачено їх облік в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Вказане право може бути реалізоване шляхом подання відповідному органу державної податкової служби повідомлення за формою № 1П, яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явлення паспорту громадянина України та інших документів у встановлених випадках (у разі зміни паспортних даних).
Як встановлено судом, ОСОБА_2 не звертався до відповідача із повідомленням за формою № 1П, що підтверджується відповідною довідкою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби № 16445/10/10-013 від 28.08.2012 року (а.с. 68).
Також, суд зазначає, що Положенням «Про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків» (у чинній редакції) передбачено можливість внесення до паспорта громадянина України відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Внесення відмітки «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру» чинним законодавством не передбачено.
Можливість обліку фізичних осіб-платників податків без використання реєстраційного номера облікової картки платника податків або без використання серії і номера паспорта для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків - чинним законодавством не передбачено.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, суд не вбачає законних підстав для здійснення відповідачем обліку позивача тільки за прізвищем, ім'ям та по-батькові.
Крім того, суд зазначає, що виключення ідентифікаційного номеру позивача, який на цей час є реєстраційним номером облікової картки платника податків, з Державного реєстру та відповідних відомостей з нього, можливе після звернення позивача до податкового органу із повідомленням за формою № 1П та пред'явлення паспорту громадянина України та інших документів у встановлених випадках (у разі зміни паспортних даних), що на час розгляду справи здійснено позивачем не було.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснювати облік позивача, як платника податків та інших обов'язкових платежів, за раніше встановленими формами обліку по прізвищу, імені, по-батькові, на паперових носіях без застосування засобів цифрової, буквено-цифрової, електронної, біометричної, радіочастотної, штрих-кодової, і тому подібної ідентифікації особи без здійснення збору і автоматизованої обробки персональних даних, права громадян, включаючи осіб до 18 років, на використання традиційних (діючих на теперішній час) паперових документів, що засвідчують особу, суд зазначає, що такий порядок не передбачений чинним законодавством та не відповідає вимогам ст. 19 Конституції України.
Виключення відомостей із Державного реєстру, у тому числі із окремого реєстру Державного реєстру, наявність яких прямо передбачена ст. 70 Податкового кодексу України та розділом V Положення «Про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків», за умови правильності цих відомостей, за вимогою фізичної особи - платника податків чинним законодавством не передбачено.
На тих саме підставах, податковий орган не може не вносити інформацію до Державного реєстру, у тому числі до окремого реєстру Державного реєстру, якщо внесення такої інформації прямо передбачене чинним законодавством.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зазначає, що реалізація права позивача щодо відмови від ідентифікаційного номеру повинна бути здійснена відповідно до норм чинного законодавства, а не шляхом зобов'язання судом податкового органу вчинити дії.
Крім того, у відповідності до п. 1,3 Положення «Про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків», фізична особа, яка раніше не подавала Облікову картку і відомості про яку не включено до Державного реєстру та яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби Повідомлення за формою N 1П (додаток 7), яке є водночас заявою для обліку в окремому реєстрі Державного реєстру, та пред'явити паспорт громадянина України.
Фізична особа подає Повідомлення до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання.
Таким чином, позивач має право звернутися із відповідним Повідомленням до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання, а саме до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби, а тому позовні вимоги, які пред'явлені до Державної податкової служби України, є необґрунтованими.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 до Іллічівського відділення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби, Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Іллічівського відділення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби, Державної податкової служби України про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 03 вересня 2012 року.
Постанова виготовлена у повному обсязі 07 вересня 2012 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Лазарєв В.В.
Судді Папазова Г.П. Мозговая Н. А.