Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/10636/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Лазарєва В.В.
при секретарі Бобирь Г.Г.
за участю
представника позивача Чеховського М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «Віта» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у сумі 25393,60 грн. та пені у розмірі 589,28 грн.,-
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «Віта» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у сумі 25393,60 грн. та пені у розмірі 589,28 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 року № 70 не виконав нормативи по створенню 1-го робочого місця по працевлаштуванню інвалідів. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 125 осіб, тобто на підприємстві повинно бути працевлаштовано п'ять інвалідів. Таким чином, відповідач мав сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві. Згідно розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році становить у розмірі 25393,60 грн. Оскільки відповідачем суму адміністративно-господарських санкцій не сплачено, йому станом на 09 серпня 2012 року була нарахована пеня у розмірі 589,28 грн. Просив стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у загальному розмірі 25982,88 грн.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів. Бюджетна установа Фонд є правонаступником Фонду соціального захисту інвалідів як урядового органу, що визначено п.п.1-2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129 (далі -Положення) (із наступними змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 4 Положення основними завданнями Фонду є реалізація в межах своєї компетенції заходів щодо забезпечення зайнятості та працевлаштування інвалідів; виконання програм щодо соціального захисту інвалідів.
Для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством соціальної політики України та Державною службою з питань інвалідів та ветеранів України утворюються територіальні відділення Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що передбачено п.12 Положення.
Згідно з ч.ч. 9-10 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 № 875-ХІІ (далі -Закон № 875-ХІІ), спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що у спірних правовідносинах Фонд виступає у якості суб'єкта владних повноважень, який звернувся до адміністративного суду на виконання повноважень у публічно-правових відносинах.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідач - Красногорівський міський комбінат комунальних підприємств «Віта» зареєстроване в якості юридичної особи з 12.10.2000 року, код ЄДРПОУ 31120186 про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с. 16-18).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Так, згідно ст. 17 цього Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Статтею 19 зазначеного Закону встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Як вбачаться зі звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (а.с. 8), який наданий до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 125 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» визначена у звіті становить 5 осіб, що відповідає вимогам Закону. Фактично працевлаштовано було 4 інваліда, чим порушуються вказані вище вимоги законодавства.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Таким чином, оскільки підприємством у відповідності до викладених приписів законодавства не було виконано нормативу по створенню 1 робочого місця по працевлаштуванню інвалідів, відповідач згідно до вимог ст. 20 вказаного Закону мав сплатити позивачеві адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Відповідно до п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007р. № 70, обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Так, у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік відповідач визначив суму адміністративно-господарських санкцій до сплати у розмірі 25393,60 грн. (а.с. 8).
Відповідачем у встановлений ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) не були сплачені адміністративно-господарські санкції у розмірі 25393,60 грн., що дає підстави для нарахування пені відповідно до ст. 20 вищезазначеного Закону і п. 4 Порядку, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення.
Таким чином, станом на 09 серпня 2012 року розмір нарахованої пені становить 589,28 грн., що підтверджується розрахунком, наданим позивачем (а.с. 7).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідачем не було надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача.
Таким чином, з урахуванням того, що відповідач самостійно та у встановлені строки не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій, суд приходить до висновку, що з Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «Віта» на користь Державного бюджету України підлягає стягненню сума адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у загальному розмірі 25982,88 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «Віта» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році у сумі 25393,60 грн. та пені у розмірі 589,28 грн., - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Красногорівського міського комбінату комунальних підприємств «Віта» на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2011 році та пеню у розмірі 25393 (двадцять п'ять тисяч триста дев'яносто три) грн. 60 коп. та пеню у розмірі 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 28 коп. на р/р 31216230700001 в ГУ ДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 38033949, МФО 834016, код платежу 50070000.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 05 вересня 2012 року в присутності представника позивача.
Постанова виготовлена у повному обсязі 10 вересня 2012 року.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Лазарєв В.В.