31 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/7310/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Салюк Л.Ю.,
за участі:
представника позивача Гаценка О.В.,
представника відповідача Курченко О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „КАЗБЕГ" до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю „КАЗБЕГ" (далі - ТОВ „КАЗБЕГ", позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - Криворізька північна МДПІ, відповідач), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної МДПІ №0000192220 від 05.06.2012 р.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним: в порушення ст. 19, 61, 127 Конституції України, ст. 2, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» службові особи Криворізької північної МДПІ в акті вказали на порушення цивільного та господарського законодавства, зокрема статей 203, 215, 228, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) предметом регулювання яких не є податкові правовідносини, вказані кодекси не є податковим законодавством. В акті перевірки зроблено висновок, що позивачем порушено п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168) та п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого ТОВ «КАЗБЕГ» за період з січня 2011р. по квітень 2011р. завищено податковий кредит у сумі 1161965 грн.; ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «КАЗБЕГ» при придбанні та продажу товарів (послуг); товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України. Вказаний висновок податкового органу є безпідставним та незаконним, оскільки висновки акту перевірки не ґрунтуються на первинних документах; в акті перевірки не вказано номерів податкових та видаткових накладних, які на думку відповідача не відповідають вимогами діючого законодавства; висновки акту перевірки грунтуються на припущеннях, показаннях сторонніх осіб, та неможливістю податкової міліції встановити місцезнаходження посадових осіб позивача, однак ці припущення не можуть бути підставою для висновку про безпідставність формування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Посадовими особами податкового органу не були досліджені всі документи фінансового-господарської діяльності ТОВ «КАЗБЕГ», первинні документи, зокрема, не досліджено цивільно-правові договори, податкові (видаткові) накладні, товарно-транспортні накладні тощо. Всі документи, які підтверджують отримання, транспортування товару на склад ТОВ «КАЗБЕГ», такі як наказ про відрядження директора, товарно-транспортні документи та інші документи у позивача є в наявності. Але зазначені документи не відносяться до питань податкового обліку та не є податковою інформацією, тому і не були надані працівникам податкової інспекції, жоден документ, крім договору та документів податкового обліку, на підтвердження здійснення господарсько-правових відносин за січень 2011 року - квітень 2011 року не був витребуваний у ТОВ «КАЗБЕГ». Тобто, посадові особи відповідача зробили висновки з перевищенням своїх повноважень, не маючи при цьому правових підстав та документального обґрунтування. Для того, щоб стверджувати про нікчемність правочину, відповідачу треба довести наявність сукупності обставин, що свідчать про нікчемність або удаваність вчиненого правочину. Зокрема, встановленню підлягають обставинами: чи були такі дії спрямовані на ухилення від оподаткування в такий спосіб; обізнаність керівників, засновників, пов'язаних осіб про нікчемність, удаваність укладених правочинів та системність такої діяльності суб'єкта господарювання і його контрагентів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення й обліку інших господарських операцій. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової особи або іншої фізичної особи, що підписали договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження. Тобто, умисел юридичної особи на ухилення від оподаткування може бути встановлено не інакше як через наявність у діях посадової особи, що діяла (уклала договір тощо) від імені юридичної особи, умислу на ухилення від оподаткування - вини, що встановлена обвинувальним вироком суду. Такого вироку Криворізька північна МДПІ не має. Підставою для проведення перевірки був наказ Криворізької північної МДМД № 239 від 28.04.2012р., який був прийнятий на виконання постанови слідчого прокуратури м. Одеси. В порушення п.86.9. ст. 86 ПК України Криворізькою північною МДПІ було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні адміністративного позову. Представник відповідача надала письмові заперечення, в яких зазначила, що порушення норм цивільного та господарського права призводить до порушень у податковому законодавстві, які органи ДПС повинні попереджати і виявляти та встановлювати відповідальність з метою недопущення втрат бюджету. На підставі направлень від 03.05.2012 р. №114/220, 115/220 виданих Криворізькою північною МДПІ з метою виконання постанови старшого слідчого прокуратури м. Одеси від 06.02.2012 р., на підставі ст.20, пп.75.1.2 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України та згідно наказів №268 від 10.05.2012 р. і №239 від 28.04.2012 р. проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "КАЗБЕГ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" за період діяльності підприємства. Документальна перевірка проведена на підставі наступних документів: акту планової виїзної документальної перевірки ТОВ „КАЗБЕГ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 28.10.2011 р. №147/231/31123135; актів перевірок ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС", які проведені ДПА у Херсонській області та ДПІ у м. Херсоні ( від 12.01.2012 р. №13/15-2/36671297 та від 23.03.2011 р. № 8/23-5/36671297); договору №20/12-10 від 20.12.2010 р., додаткової угоди №1 від 21.02.2011 р. та специфікації №1 до договору; видаткових накладних, податкових накладних на поставку товару, виписаних ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС"; платіжних доручень на перерахування коштів ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС"; договору поставки обладнання та виконання робіт №2812/10/10.11.213-1 від 28.12.2010 р., укладеного з ЗАТ „ТЕХЄНЕРГО"; видаткових накладних на відвантаження товару, виписаних ТОВ „КАЗБЕГ"; довіреностей, виписаних на посадових осіб ЗАТ „ТЕХЄНЕРГО", які отримували товар (обладнання для електрофільтрів); платіжних доручень на перерахування коштів від покупця ЗАТ „ТЕХЄНЕРГО"; журналу-ордеру та оборотно - сальдових відомостей по рахунку № 631 та № 311. ТОВ «КАЗБЕГ» мало взаємовідносини з ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" за період з 01.01.2011 р. по 01.05.2011 р., а саме, отримано від контрагента матеріали на загальну суму 6971790,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1161965,00 грн. Перевірками ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" встановлено, що у ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою та згідно до частини 1,5 ст.203, п. 1,2 ст.215, ст.228 ЦК України, угоди, укладені між постачальниками та покупцями за період з грудня 2010 р. по квітень 2011 р. мають ознаки нікчемності. В ході проведення перевірки позивача встановлено відсутність актів приймання - передачі товару від постачальника до покупця, які містять відомості про місце навантаження та розвантаження товару, довіреності на посадових осіб ТОВ „КАЗБЕГ" на отримання ТМЦ від продавця, відсутні документи, які підтверджують факт транспортування товару від продавця на склад покупця, також відсутні документи, які підтверджують знаходження директора ТОВ „КАЗБЕГ" на місці складання та підписання договору: м. Херсон та не надано жодного документу, який містить інформацію про походження товару та його потрапляння на склад покупця ТОВ „КАЗБЕГ". Таким чином, перевіркою позивача встановлено, що господарські операції між ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" та ТОВ "КАЗБЕГ" не підтверджені належним чином складеними первинними документами. З посиланням на норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996 (далі - Закон №996), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, ПК України та Закон №168 відповідач зазначив, що відсутність факту придбання товарів або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. В ході проведення перевірки встановлено відсутність факту постачання товару від ТОВ "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" до ТОВ „КАЗБЕГ". Таким чином, позивачем завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 1161965,00 грн. Згідно документів наданих до перевірки реалізація ідентичної номенклатури товару, який оприбутковано ТОВ „КАЗБЕГ", як придбаний за угодою з ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС", здійснена на виконання умов договору постачання обладнання та виконання робіт №2812/10/10.11.213-1 від 28.12.2010р., укладеного з ЗАТ „ТЕХЄНЕРГО". Відвантаження товару на склад ЗАТ „ТЕХЄНЕРГО" відбувалось в вересні - листопаді 2011 року згідно наданих до перевірки видаткових накладних. У зв'язку з тим, що в ході проведення перевірки не встановлено походження товару придбаного ТОВ „КАЗБЕГ" в січні - квітні 2011 року (електроди конируючи, електроди осадительні з балками встряхування), неможливо зробити висновок щодо реалізації на ЗАТ „ТЕХЄНЕРГО" саме цих електродів.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ТОВ „КАЗБЕГ" зареєстровано виконкомом Криворізької міської ради 12.09.2000 р., перебуває на обліку платників податків у Криворізькій північній МДПІ, зареєстровано платником ПДВ.
Наказом Криворізької північної МДПІ №239 від 28.04.2012 р. „Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ „КАЗБЕГ" (а.с.13 т.1) наказано провести з 03.05.2012 р. документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ „КАЗБЕГ" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" за весь період діяльності. Підставою для проведення позаплановою перевірки зазначено постанову старшого слідчого прокуратури м. Одеси від 06.02.2012 р. про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ „КАЗБЕГ" та ст.20, пп.75.1.2 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 ПК України.
Криворізькою північною МДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ „КАЗБЕГ" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" за весь період діяльності підприємства. За наслідком перевірки відповідачем 21.05.2012 р. складено акт №48/220/31123135 (а.с.14-43 т.1), в якому встановлено порушення ТОВ „КАЗБЕГ" п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 та п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ у сумі 1161965 грн., у т.ч. по періодах: січень 2011 р. - 224965,00 грн., лютий 2011 р. - 403000,00 грн., березень 2011 р. - 210000,00 грн., квітень 2011 р. - 324000,00 грн. В акті зроблено висновок про відсутність у ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; підприємство не знаходиться за юридичною адресою; згідно до ч.ч.1, 5 ст. 203, п.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України, угоди, укладені між постачальниками та покупцями за період з грудні по квітень 2011 р. мають ознаки нікчемності. Також, в акті зазначено, що в ході перевірки встановлено відсутність актів приймання-передачі товару від постачальника до покупця, які містять відомості про місце навантаження та розвантаження товару, довіреності на посадових осіб ТОВ „КАЗБЕГ" на отримання ТМЦ від продавця, відсутні документи, які підтверджують факт транспортування товару від продавця на склад покупця, також відсутні документи, які підтверджують знаходження директора ТОВ „КАЗБЕГ" на місці складання та підписання договору: м. Херсон та не надано жодного документу, який містить інформацію про походження товару та його потрапляння на склад покупця ТОВ „КАЗБЕГ". Таким чином, в акті зроблено посилання на те, що господарські операції між ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" та ТОВ „КАЗБЕГ" не підтверджені належним чином складеними документами. Під час перевірки позивача Криворізькою північною МДПІ, крім первинних бухгалтерських документів ТОВ „КАЗБЕГ", використано: акт ДПІ у м. Херсоні № 8/23-5/36671297 від 23.03.2011 р. „Про результати невиїзної позапланової перевірки ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП „Альтекс-Юг" та ПП „Стилет-Юг" за період з 01.12.2010 р. по 31.01.2011 р." та акт ДПА у Херсонській області №13/15-2/36671297 від 12.01.2012 р. „Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р., їх реальності та повноти відображення в обліку".
05.06.2012 р. Криворізькою північною МДПІ на підставі акту №48/220/31123135 від 21.05.2012 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192220 (а.с.44 т.1), яким згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України за порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168, п.198.6 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем - ПДВ: за основним платежем на 1161965 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5 грн.
В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ „КАЗБЕГ" (покупець) та ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" (постачальник) укладено договір №20/12-10 від 20.12.2010р. (а.с.105-108 т.1) та додаткова угода №1 до договору від 21.02.2011 р. (а.с.109 т.1). Укладання договору відбулося в м. Херсоні, куди наказом №121 від 15.12.2010 р. (а.с.45 т.1) був направлений у відрядження директор ТОВ „КАЗБЕГ" Береговенко М.М. та перебування якого у відрядженні підтверджено посвідченням про відрядження (а.с.46 т.1). Відповідно до умов зазначеного договору та додаткової угоди №1 ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" прийняло зобов'язання передати у власність ТОВ „КАЗБЕГ" обладнання та комплектуючі для електрофільтрів, а ТОВ „КАЗБЕГ" - прийняти та оплатити товар.
На виконання умов зазначеного договору ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" протягом січня - квітня 2011 р. за видатковими накладними (а.с.110-121 т.1) передало позивачу товар (електроди різних видів, труба) на загальну суму 6971790,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 1161965,00 грн. Поставка товару на склад ТОВ „КАЗБЕГ" здійснювалась автомобільним транспортом позивача, про що свідчать накази про відрядження та посвідчення про відрядження водія ТОВ „КАЗБЕГ" (а.с.47-62 т.1) та товарно-транспортні накладні (а.с.63-74 т.1). Позивачем за поставлений товар здійснювалось перерахування грошових коштів в безготівковому порядку на поточний рахунок ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" згідно банківських виписок (а.с.134-148 т.1). ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" протягом січня - квітня 2011 р. виписано позивачу податкові накладні на повну суму поставки товару, в т.ч. ПДВ 20% (а.с.122-133 т.1).
Суму податку на додану вартість, сплачену ТОВ „КАЗБЕГ" в ціні товару, отриманого від ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС", позивачем відображено у складі податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ за січень - квітень 2011 р.(а.с.149-192 т.1).
Отриманий від ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" товар був частково проданий позивачем ЗАТ „ТЕХЕНЕРГО" та частково використаний ТОВ „КАЗБЕГ" при здійсненні робіт на об'єкті ЗАТ „ТЕХЕНЕРГО": Запорізька ТЕЦ „Технічне переобладнання енергоблоку №1", на підтвердження чого до матеріалів справи долучено копії: договору поставки обладнання та виконання робіт №2812/10/10.11.213.1 від 28.12.2010 р. на загальну суму 40750285,36 грн. (а.с.1-8 т.2), специфікації на устаткування (а.с.9-10 т.2), локального кошторису №1 (а.с.11-34 т.2), акту №6 приймання-передачі виконаних робіт з відомістю ресурсів (а.с.35-40 т.2), видаткових накладних та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.41-50 т.2).
Відповідно до частин 1 та 5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як зазначено в ч.2 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно частин 1 та 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
На підставі ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Пленум Верховного Суду України в постанові „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009, зокрема, визначив перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст.207 ГК України та ст.228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. Інтерес держави і суспільства у сплаті суб'єктами оподаткування податків випливає з обов'язку кожного сплачувати податки і збори, закріпленому в ст. 67 Конституції України та законах України про оподаткування.
Отже, суб'єктний склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.
З огляду на встановлені обставини у справі та наведені норми законодавства, договір №20/12-10 від 20.12.2010р., укладений між ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" та ТОВ „КАЗБЕГ", оформлений належним чином. Оспорюваний відповідачем факт перебування директора ТОВ „КАЗБЕГ" в день підписання договору в м. Херсоні підтверджений дослідженими в судовому засіданні наказом про відрядження та посвідченням про відрядження до м. Херсону. Спірний правочин не визнано судом недійсними та його недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочину. Зобов'язання за правочином ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" виконано: доставка товару до ТОВ „КАЗБЕГ" здійснена транспортом та силами покупця - ТОВ „КАЗБЕГ" з підтвердження належними первинними товаросупровідними та транспортними документами, а саме, видатковими накладними, посвідченнями про відрядження водія та товарно-транспортними накладними, які містять відомості про місце навантаження та розвантаження товару. Посилання відповідача на відсутність актів приймання-передачі товару та довіреностей на отримання товару, з огляду на наявність видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, є безпідставним.
Криворізькою північною МДПІ не заперечується факт фактичного отримання позивачем товару (електроди різних видів, труба) та подальшого здійснення господарської діяльності з цим товаром у правовідносинах з ЗАТ „ТЕХЕНЕРГО".
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником відповідача в судовому засіданні не доведено безтоварність операцій ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" з ТОВ „КАЗБЕГ", не доведено, що вчинений правочин є нікчемним, порушує публічний порядок та суперечить інтересам держави і суспільства.
Суд критично оцінює посилання представника відповідача на акти перевірок ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС": акт ДПІ у м. Херсоні № 8/23-5/36671297 від 23.03.2011 р. „Про результати невиїзної позапланової перевірки ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП „Альтекс-Юг" та ПП „Стилет-Юг" за період з 01.12.2010 р. по 31.01.2011 р." та акт ДПА у Херсонській області №13/15-2/36671297 від 12.01.2012 р. „Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р., їх реальності та повноти відображення в обліку". З приводу вказаних актів суд зазначає, що акт ДПІ у м. Херсоні № 8/23-5/36671297 від 23.03.2011 р. містить висновки щодо нікчемності правочинів між ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" та його постачальниками - ПП „Альтекс-Юг" та ПП „Стилет-Юг". Висновки щодо нікчемності таких правочинів зроблені на підставі актів інших ДПІ за наслідками перевірок ПП „Альтекс-Юг" та ПП „Стилет-Юг". Акт ДПІ у м. Херсоні № 8/23-5/36671297 від 23.03.2011 р. не містить посилань на пов'язаність по ланцюгу постачання операцій ПП „Альтекс-Юг" та ПП „Стилет-Юг" з ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" та операцій продажу товарів ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" з ТОВ „КАЗБЕГ". Акт ДПА у Херсонській області №13/15-2/36671297 від 12.01.2012 р. складено без дослідження первинних документів ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" та висновки про наявність ознак нікчемності по правочинам за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р. зроблені лише з урахуванням відсутності у ПП „ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутності основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та того, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.
Також, суд зазначає, що в акті ДПІ у м. Херсоні № 8/23-5/36671297 від 23.03.2011 р. зроблені висновки щодо діяльності ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" за період з 01.12.2010 р. по 31.01.2011 р. та зафіксовано, що ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" в січні 2011 р. було задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ „КАЗБЕГ" в сумі 224965 грн.
Статтею 1 Закону №996 визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством; фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Як зазначено в ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
В судовому засіданні з'ясовано, що ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" протягом січня - квітня 2011 р. виписано позивачу податкові накладні на повну суму поставки товару, в т.ч. ПДВ 20% (а.с.122-133 т.1). На час виписки податкових накладних ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" було зареєстровано платником ПДВ (як свідчить загальна інформація з акту ДПА у Херсонській області №13/15-2/36671297 від 12.01.2012 р. - ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" зареєстровано платником ПДВ 13.12.2010 р. №100313882, ІПН 366712921035; свідоцтво платника ПДВ ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" анульовано 30.09.2011 р. (а.с.55 т.2). На підставі виписаних ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" податкових накладних ТОВ „КАЗБЕГ" включено ПДВ до складу податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ у звітних податкових періодах (січень-квітень 2011 р.).
Згідно п.1.3 ст.1 Закону №168 платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Пунктом 1.4 ст.1 Закону №168 визначено, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Як зазначено в п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
На підставі п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.
Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Аналогічний порядок визначено і чинним з 01.01.2011 р. ПК України, зокрема, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6, ст. 198 ПК України передбачено, що:
198.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
198.2. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Отже, Закон №168 (до 01.01.2011 р.) та ПК України (з 01.01.2011 р.) виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення пункту 1.8 статті 1 Закону №168 щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) постачальникам. Несплата продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р.
Зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі „БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
В судовому засіданні не спростовано факт того, що на час виписки податкових накладних ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" було зареєстровано платником ПДВ і виписані ним податкові накладні мають всі необхідні реквізити.
Таким чином, за наслідком розгляду справи не знайшло підтвердження завищення податкового кредиту ТОВ „КАЗБЕГ" по господарським операціям з придбання товарів у ПП "ФІТО СЕРВІС ПЛЮС" та, відповідно заниження ПДВ в спірних періодах.
Крім того, суд зазначає, що на підставі п.86.9 ст.86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду; матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку; статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на зазначене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем передчасно, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено та нерозсудливо.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно платіжного доручення №360 від 03.07.2012 р. в сумі 34,00 грн. (а.с.10 т.1) та платіжного доручення №375 від 06.07.2012 р. в сумі 2170,00 грн. (а.с.79 т.1) підлягає стягненню з Державного бюжету України на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 05.06.2012 р. №0000192220.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „КАЗБЕГ" судовий збір у розмірі 2204 (дві тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 06 серпня 2012 року.
Суддя М.В. Бондар