вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
06 вересня 2012 р. Справа №2а-8646/12/0170/16
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., за участю секретаря Павленко Н.О., представників сторін:
від позивача- не з'явився;
від відповідача- ОСОБА_2, НОМЕР_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у м.Ялті АРК Державної податкової служби
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості у сумі 6140,99грн,
Суть спору: Державна податкова інспекція у м.Ялті АРК Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати за землю у сумі 6140,99грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 січня 2011р. відповідачем подано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011рі,к №1218, відповідно до якої сума податкового зобов'язання фізичної особи-підприємця у 2011р склала 1887,73грн за місяць. Однак відповідачем сума узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю за жовтень-грудень сплачена лише частково у сумі 1037,93грн та нарахована пеня в сумі 49,21грн. Таким чином, у Відповідача виникла заборгованість по орендній платі за землю за жовтень-грудень в сумі 4674,54грн (1887,73*3-1037,93+49,21). 23.08.2011р до ДПІ у м.Ялті АРК ДПС відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної форми власності) за 2011р №84907, відповідно до якої сума податкового зобов'язання фізичної особи-підприємця у 2011р
склала 478,37грн, за місяць. Однак відповідачем сума узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю за жовтень-грудень сплачена не була. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість по орендний платі за землю в сумі 1435,03грн (478,37*3). ДПІ у м.Ялті АРК ДПС винесено податкове повідомлення-рішення (форма «ш») №0001521703 від 08.11.11р в сумі 31,42грн. Вказане повідомлення-рішення вручено відповідачу особисто 24.11.11р. Тому, як вважає позивач, у відповідача існує податкова заборгованість перед Місцевим бюджетом м. Ялта у сумі 6140,99грн (4674,54грн+1435,03грн+31,42грн).
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.08.12р. відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду.
Позивач у судове засідання від 06.09.12р не з'явився, до суду надав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника ДПІ у м.Ялті АРК ДПС за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, обґрунтовуючи це тим, що ним було розторгнуто договір між Кореїзьською селищною радою та ФОП ОСОБА_2, що підтверджується копією договору від 27.09.2011р, який є в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, письмові заперечення відповідача та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України. Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, судом встановлено, що Державна податкова інспекція у м.Ялті АР Крим Державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень.
Тобто, зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно витягу з ЄДР Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 11.11.2003р. зареєстрована фізична особа-підприємець- ОСОБА_2.
Згідно довідки ДПІ у м.Ялті №496/9/18-03 від 27.03.2012р відповідач взятий на податковий облік як платник податків з 14.11.2003р за №6906.
Судом встановлено, що 24 січня 2011р. відповідачем подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011р №1218, відповідно до якої сума податкового зобов'язання фізичної особи-підприємця у 2011р склала 1887,73грн за місяць. Однак відповідачем сума узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю за жовтень-грудень сплачена лише частково у сумі 1037,93грн та нарахована пеня в сумі 49,21грн.
Таким чином, у Відповідача виникла заборгованість по орендній платі за землю за жовтень-грудень в сумі 4674,54грн (1887,73*3-1037,93+49,21).
23.08.2011р до ДПІ у м.Ялті АРК ДПС відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної форми власності) за 2011р №84904, відповідно до якої сума податкового зобов'язання фізичної особи-підприємця у 2011р №84907, відповідно до якої сума податкового зобов'язання фізичної особи-підприємця у 2011р склала 478,37грн, за місяць. Однак відповідачем сума узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю за жовтень-грудень сплачена не була.
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість по орендний платі за землю в сумі 1435,03грн (478,37*3).
У зв'язку з несплатою заборгованості по вищезазначеним деклараціям ДПІ у м.Ялті АРК ДПС винесено податкове повідомлення-рішення (форма «ш») №0001521703 від 08.11.11р в сумі 31,42грн, корінець якого є в матеріалах справи (а.с.14). Вказане повідомлення-рішення вручено відповідачу особисто 24.11.11р про що є відмітка на корінцю.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).
Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 46. 1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).
Відповідно до п. 54. 1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Згідно ч.2. ст.116 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
З урахуванням того, що Податковий кодекс України почав діяти з 01.01.2011року, плата за землю починаючи з 01.01.11р нараховується у відповідності до розділу XIII "Плата за землю" цього кодексу, який встановлює аналогічні положення.
Так, ст.269 ПК України встановлює, що платниками податку є:
269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
269.1.2. землекористувачі.
У статті 270 ПК України зазначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Пунктом 285.1 ст. 285 ПК України передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Пункт 285.2 ст.285 ПК України встановлює, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) (п. 286.2 ст. 286 ПК України) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
У відповідності до ч.1 п. 287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Частиною 2 п. 287.1 ст. 287 ПК України передбачено, що у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Згідно з п. 287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно п. 287.7.ст.287 ПК України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).
У відповідності до п.288.1. ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Відповідно до пункту 288.2 ст. 288 ПК України встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Пунктом 288.3 ст. 288 ПК України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Пункт 288.7. ст.288 ПК України встановлює, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Судом встановлено, що Кореїзьська селищна рада м.Ялти в особі селищного голови Потіпак В.М., що діє на підставі Закону України "Про місцеве самоуправління в Україні" та рішення № 1 1-й сесії 5 скликання від 05.04.06г: м.Ялта, смт Кореїз, вул. Севастопольське шосе, д.27, іменований надалі "Орендодавець", з одного боку, і приватний підприємець ОСОБА_2, код НОМЕР_2, діючий на підставі свідоцтва про підприємницьку діяльність В01 363816, іменований надалі "Орендар", з іншого боку, уклали договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.
Даний договір зареєстровано за № 040900700003 у ЯВ КРФ ДП «ЦДЗК», про що в Державному реєстрі земель зроблено запис від 19.02.2009р.
Відповідно до матеріалів справи, 12.09.2011р.ОСОБА_2. подано до Голови Кореїзьської селищної ради заяву, у якій, у зв'язку з припиненням ведення підприємницької діяльності, він просить на найближчій сесії розглянути заяву і прийняти рішення про розірвання договору оренди земельної ділянки, виділеної під будівництво та обслуговування кафе, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка зареєстрована а селищної раді 12.09.2011р.
Судом встановлено, що між Кореїзьською селищною радою та ФОП ОСОБА_2 підписано Договір про змінення договору оренди земельної ділянки від 27.09.2011р, в якому орендодавець та орендар розірвали договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у ЯО КРФ «ЦГЗК» від 19.02.2009р за № 040900700003.
Відомості про розірвання даного договору були внесені до Державного реєстру земель 16.12.2011р за №011194714000122, про що свідчить відмітка та відбуток печатки на договорі від 27.09.11р, копія якого є в матеріалах справи.
У відповідності до акту прийому-передачі земельної ділянки за договором про зміну договору оренди земельної ділянки від 27.09.2011р., який підписано сторонами 23.12.2011р,, прийомом за актом орендар повертає земельну ділянку та підтверджує, що земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, (кадастровий номер 0111947100:01:002:0131) передається, в стані, який не перешкоджає для його подальшого використання і освоєння. Орендодавець бере земельну ділянку без будь-яких претензій до його стану.
Таким чином, у відповідності до вищенаведеного, право власності на земельну ділянку у ФОП ОСОБА_2 було до 23.12.2011р, тобто до дати фактичного передання їм земельної ділянки Кореїзьської селищної раді згідно акту прийому-передачи, дата підписання якого свідчить про закінчення фактичного періоду перебування землі у власності або користуванні відповідача у поточному році.
Даний факт відповідно до частини 2 п. 287.1 ст. 287 ПКУ є підставою для сплати відповідачем плати за землю у весь період, що повередував припиненню права оренди земельної ділянки.
При цьому орендар протягом цього періоду мав можливість розпоряджатися орендованою земельною ділянкою на власний розсуд, та відсутність фактичного використання ділянки землекористувачем, не може бути підставою для звільнення його від обов'язкових податків та зборів, обумовлених використанням землі.
З урахуванням викладеного, судом не приймаються до уваги доводи позивача відносно того, що договір про розірвання договору оренди було підписано сторонами 27.09.2011року та що він з цього періоду до фактичної передачі земельної ділянки 23.12.2011р. не здійснював господарської діяльності у даний період, оскільки діючим законодавством сплата орендної плати за землю не ставиться у залежність від цих обставин.
Крім того, що стосується сплати за грудень, суд зазначає, що сплата орендної плати за землю відповідно до приписів п. 287.3 ст. 287 ПК України проводиться за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, а не за окремі дні пропорційно їх кількості. Як вбачається з матеріалів справи, фактично земельна ділянка була повернута Кореїзської селищної раді 23.12.2011р.
Таким чином, відповідач не був позбавлений можливості здійснювати господарську діяльність у період з жовтня по грудень 2011року з використанням орендованої земельної ділянки.
Судом також встановлено, що 08.11.2011р. ДПІ в м.Ялта АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення №0001521703 від 08.11.2011р, в якому ФОП ОСОБА_2 було визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати (за землю) з фізичних осіб у розмірі 31,42грн, яке отримано відповідачем особисто 24.11.2011р., та їм не оскаржувалося.
Також, відповідно до картки особового рахунку ФОП ОСОБА_2 податковим органом нараховано пеню у розмірі 49,21 грн.
Застосування штрафних санкцій та нарахування пені обумовлено несвоєчасною сплатою відповідачем орендної плати за замлю.
Враховуючи визнання судом обов'язку відповідача щодо сплати орендної плати за землю з фізичних осіб за жовтень, листопад та грудень 2011р., нарахування штрафу та пені податковим органом є обґрунтованим.
Таким чином, як вбачається з розрахунку суми позову про стягнення податкової заборгованості, вона складається з зобов'язань: за декларацією №1218 від 24.01.2011р. у сумі 4674,54 грн., за уточнюючий документ №84907 від 23.08.2011р у сумі 1435,03грн, податкове повідомлення-рішення (форма «ш») №0001521703 від 08.11.2011р у сумі 31,42грн.
Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.
Враховуючи зазначене, суд вважає правомірним звернення позивача до суду з позовом щодо стягнення з відповідача суми податкового боргу.
Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 6140,99 грн., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Під час судового засідання, яке відбулось 06.09.2012р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 10.09.2012 року.
Керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_2) заборгованість з орендної плати за землю в сумі 6140,99грн. в дохід місцевого бюджету м.Ялта на р/р 33214815700039, код платежу 13050500 (орендна плата з фізичних осіб) в УДК в АРК, МФО 824026, ОКПО 38027563.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Александров О.Ю.