Справа №1820/598/12
Провадження№2/1820/107/12
29 серпня 2012 року Ямпільський райсуд
Сумської області
в складі-головуючого-судді-Оснач С.В.
за участю секретаря-Кубрак В.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Ямпіль справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про встановлення факту смертельної травми на виробництві, суд ,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Ямпільському районі про визнання смертельної травми на виробництві.Свої позовні вимоги він обґрунтував тим, що його батько, ОСОБА_2 ,працюючи різноробочим в КСП «Україна»,3.08.1993 року отримав завдання на заготівлю жердей , при виконанні якого отримав смертельне ураження електрострумом.Він вважає, що нещасний випадок з його батьком стався на роботі, а тому просить суд встановити факт нещасного випадку , пов"язаного з виробництвом.Акт про нещасний випадок на виробництві не зберігся.Встановлення даного факту йому необхідно для отримання виплат від фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Відповідач, директор відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в Ямпільському районі , позов не визнав , при цьому пояснив, що померлий ОСОБА_2 працював у КСП «Україна»не оформивши трудові правовідносини з господарством, а тому встановлення факту смертельної травми, пов'язаної з виробництвом , встановити немає підстав.
Потерпілий тимчасово залучався на роботу в господарство, він не був членом КСП , а тому виконував роботу на свій ризик.
Вислухавши сторони, свідків, дослідив матеріали справи , суд дійшов висновку , що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_2, оформившись на пільгову пенсію за віком, з весни 1992 року на прохання завідуючого фермою №1 КСП «Україна»ОСОБА_3 виходив на різні роботи в КСП «Україна».Роботи виконував в інтересах господарства.Однак в члени КСП його не приймали, також не було проведено його оформлення на роботу в КСП згідно договору, чи на інших підставах.
3.08.1993 року ОСОБА_2 отримав наряд від завферми на заготівлю жердин для потреб господарства.Під час виконання цих робіт ОСОБА_2 був смертельно травмований внаслідок ураження технічним електрострумом.
Оскільки ОСОБА_2, виходячи на роботу в КСП «Україна», не був прийнятий в члени КСП, то, згідно п.п.7.1.7.2 Статуту КСП «Україна»зазначено,що в підприємстві-колгоспі допускається прийняття на роботу громадян за трудовим договором. Трудові відносини цих громадян регулюються законодавством про працю України.
Згідно ст..24 КЗ пП України , трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі.Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника , чи уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу.
Факт роботи ОСОБА_2 в КСП «Україна»в 1992-1993 р.р. підтвердили в судовому засіданні свідки:
- колишній голова КСП «Україна»ОСОБА_7, який пояснив, він знав, що пенсіонери, в тому числі і ОСОБА_2 , виходять на роботу і виконують завдання керівників структурних підрозділів КСП.Робота, на якій працював ОСОБА_2 , виконувалася в інтересах господарства і для господарства.
-колишній головний бухгалтер цього ж господарства ОСОБА_6 , також пояснила, що дійсно ОСОБА_2 працював в господарстві на різних роботах.Вона не пам'ятає, чи стягувався із заробітної плати померлого прибутковий податок, а також відрахування у фонд соціального страхування:
Згідно вироку Ямпільського райсуду від 18.11.1993 року , зазначено,що нещасний випадок з ОСОБА_2 трапився внаслідок того, що завфермою ОСОБА_3 взяв на себе право прийому працівників на роботу, в тому числі , ОСОБА_2 та не провів з працівниками інструктаж по техніці безпеки , вказав місце заготівлі жердин, внаслідок чого з ОСОБА_2 трапився нещасний випадок, за що ОСОБА_3 був засуджений за ст.135 ч.2 КК України.
На час смерті ОСОБА_2 діяли Правила відшкодування власником підприємства, установи, і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівником ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.1993 року №472 (далі-Правила).Відповідно до п.1 Правил, власник підприємства, установи,організації , або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків.
Відповідно до п.п.3.1,3.3,2.3. ,3.8 Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженого комітетом СРСР по нагляду за безпечним веденням робіт в промисловості та атомній енергетиці, від 17.08.1989 року №8-12 , нещасні випадки зі смертельним наслідком підлягали спеціальному розслідуванню комісією; акт форми Н-1 по випадкам зі смертельним наслідком оформлявся на протязі доби після складання акту спеціального розслідування;керівник підприємства зобов'язаний був направити акт формиН-1 особам, які представляють інтереси потерпілого; члени комісії разом з керівником підприємства зустрічаються з членами сімей потерпілого і роз"яснють їхні права.
Отже, на момент загибелі батька позивача законом чітко було визначено порядок встановлення факту нещасного випадку на виробництві.
Відповідно до ст..21 КЗ пП , що діяла в 1993 році, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи ,організації, або уповноваженим ним органом , чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку ,а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язуєтьься виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю , колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого Наказом Мінпраці України від 29.07.1993 року №58 , трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
п.п.8.2 Статуту КСП «Україна»чітко регламентується, що підприємство-колгосп несе відповідальність до законодавства України , матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну члену підприємства-колгоспу, а також особами, які працюють за трудовим договором, за каліцтво, або інші ушкодження здоров'я, пов'язані з виконанням ними своїх трудових обов'язків.
Отже,суду не надані докази того, що батько позивача на момент смерті працював в КСП «Україна»за трудовим договором чи був членом підприємства-колгоспу. Також в суд не був наданий акт форми Н-1,що також не підтверджує трудових правовідносин між ОСОБА_2 та КСП «Україна».
За таких обставин, суд вважає , що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст..ст.21,24, КЗпП України, ст..ст.10,11,60,61,209 ,212-215 ЦПК України , суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань про встановлення факту смертельної травми на виробництві відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в Сумський апеляційний суд через Ямпільський райсуд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя С.В.Оснач