2108/1191/2012
03.09.2012 м. Гола Пристань
Голопристанський районний суд Херсонської області,
в складі головуючого судді Францішко Ю.В.,
при секретарі Вершина Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи вимоги тим, що 24.03.2004 року між ними, було укладено кредитний договір №HEВ0SK354, відповідно до якого позивачем було надано відповідачу кредит у розмірі 8000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 24.09.2005 року. Даний договір укладено на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності, відповідно до яких відповідач зобов'язався своєчасно повернути отримані кредитні кошти, своєчасно сплачувати проценти за користування ними, а також належним чином виконувати інші умови Кредитного договору. Оскільки умови договору кредиту відповідачем не виконані, позивач просить стягнути на його користь заборгованість у сумі 118085,30 грн., а також судові витрати в розмірі 1180,85 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав на підставах вказаних в позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заявлені вимоги не визнала та пояснила, що 24.03.2004 року було укладено кредитний договір та за його умовами передано грошові кошти у сумі 8000 грн., з кінцевим терміном повернення їх до 24.09.2005 року. Всі зобов'язання по кредитному договору відповідач виконав ще в жовтні 2005 року, про що надав копії відповідних платіжних документів. Також зазначає, що позивачем пропущений строк звернення до суду та на цій підставі просила в задоволенні позову відмовити
Заслухавши пояснення з'явившихся сторін, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України 2003 року за договором кредиту банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 24.03.2004 року між ПАТ КБ «Приват банк»та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту за №HEВ0SK354, за яким позивач надав відповідача кредит в розмірі 8000,00 грн., зі сплатою за користування кредитними коштами 0,12 відсотків на рік.
Згідно п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка»Стандарт»наданого представником позивача, терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів за даним договором встановлюються тривалістю п'ять років.
Згідно розрахунку заборгованість відповідача за договором №HEВ0SK354 від 24.03.2004 року, станом на 14.02.2012 рік становить 118085,30 грн. з яких: 7980 грн., - заборгованість за кредитом; 37976,48 грн., - заборгованість по процентам за користування кредитом, 66029,52 грн., - заборгованість по комісії за користування кредитом, 500 грн., - штраф (фіксована частина), 5599,30 грн., - штраф (процентна складова).
У відповідності до положень ст. 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється у три роки.
Згідно ч.1ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі
Відповідно до ч.5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові
Позивач з зазначеним позовом звернувся до суду 21.03.2012 року, тобто через 6 років 6 місяців після настання у позивача права вимоги та обізнаності про порушення своїх прав.
Позивачем не заявлялося клопотання про поновлення строку позовної давності, а відповідачем заявлене клопотання про застосування позовної давності.
Всупереч вимогам ст.ст. 15, 15-1, 30 ЦПК України позивачне надав достатніх та беззаперечних доказів в частині наявності правових підстав для переривання строків позовної давності чи поважності причин її пропуску.
Таким чином, суд вважає, що поважних причин порушення позивачем строку позовної давності по стягненню заборгованості, яка виникла з боку відповідача не встановлено, а тому, в задоволенні позову належить відмовити, у зв'язку з пропуском строків позовної давності.
Суд, не приймає пояснення представника позивача стосовно того, що строк позовної давності по зазначеному договору становить п'ять років, у зв'язку з посиланням у договорі на ознайомлення відповідача з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка «Стандарт», так як відповідач ці умови не підписував і ці Умови не є невід'ємною частиною договору №HEВ0SK354 від 24.03.2004 року. В наданих представником позивача Умовах, не зазначено якого вони року, і чи існували саме ці Умови на час підписання кредитного договору відповідачем.
Крім того, якщо навіть строк позовної давності і становив би п'ять років, то починаючи з кінцевої дати погашення кредитних коштів з 24.09.2005 р., строк позовної давності закінчувався 24.05.2010 року, що також свідчить про пропуск строку давності на звернення до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215, 218, ЦПК України, на підставі ст.ст. 257, 259, 261, 267 ЦК України, суд, -
в позові відмовлено
В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №HEВ0SK354 від 24.03.2004 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Херсонської області через Голопристанський шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: Ю. В. Францішко