Справа № 1528/1206/2012
Тарутинський районний суд Одеської області
05 вересня 2012 року Тарутинський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Кравець Ю. І.,
при секретарі Калкатиніч Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Підгірнянської сільської ради Тарутинскього району та ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому протягом судового розгляду вносив зміни та уточнення, та просив визнати договір нібито укладений між ним та ОСОБА_3 дійсним.
В судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на те що, в січні місяці 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, була досягнута угода про те, що ОСОБА_1 купує у ОСОБА_3 житловий будинок який розташований в АДРЕСА_1, 12. 10.01.2010 року, ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 6000 грн. за будинок, а останній надав розписку в якій зазначив, що отримав кошти 6000 грн. та зобов'язується виготовити технічні документи та оформити продажу будинку. Отримавши гроші ОСОБА_3, дозволив позивачеві та членам його сім'ї проживати в цьому будинку. Сам ОСОБА_3 згодом захворів і ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. А тому позивач вважає, що між ним та ОСОБА_3, відбулося виконання договору. Але у зв'язку зі смертю, ОСОБА_3, не встиг нотаріально посвідчити договір купівлі продажу будинку. В квітні 2012 року, позивач виготовив технічну документацію на будинок. Але через відсутність нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу будинку не дає йому змоги належним чином оформити будинок, та господарські споруди. А тому посилаючись ч.2 ст. 220 ЦК України просили позов задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, проте подали заяви в яких позов визнали.
Не дивлячись на визнання позову відповідачами, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України визначено, якщо між сторонами досягнуто всіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як вбачається пояснень позивача в січні 2010 року між ним та ОСОБА_4 було досягнуто домовленості про купівлю-продаж житлового будинку який розташований в АДРЕСА_1, 12.
У відповідності до вимог ст.ст.182 і 657 ЦК України цей договір купівлі-продажу нерухомості мав бути посвідчений у нотаріальному порядку та правочин пройти державну реєстрацію.
Норма закону на яку посилається позивач як підставу для задоволення свого позову, а саме ч.2 ст.220 ЦК України, не може бути судом застосована у цих спірних правовідносинах, виходячи з наступного.
В пункті п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 року №6 «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»зазначається, що «вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню дійсним, судам необхідно врахувати, що норма частини другої ст.220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст.210 та 640 ЦК України пов'язується з державною реєстрацією, а тому вони не є укладеними і не створюють прав і обов'язків для сторін.
Частиною першою ст.210 ЦК України передбачено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно ст.657 ЦК України правочин договору купівлі-продажу житлового будинку або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч.3 ст.640 ЦК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а у разі необхідності нотаріального посвідчення і державної реєстрації з моменту державної реєстрації».
Окрім всього, позивач в порушення ст.. 10, 60 ЦПК України, не довів обставини, на які він посилався у своєму у позові, а саме не надав договір купівлі продажу спірного майна, а розписка ОСОБА_3 не є належним доказом по справі, так як не підтверджує та не спростовує наявність договору купівлі продажу.
Таким чином відповідно до вимог закону правочин договору купівлі-продажу будинку між сторонами у справі є неукладеним, а тому не має передбачених законом підстав для задоволення цього позову.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 210, 220, 185, 640, 657 ЦК України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. І. Кравець